Рішення № 13723289, 03.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2011

Справа №5002-29/6177-2010

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (м. Київ, бул. Т.Шевченка, б.18) в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 14 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (97600, м. Білогірськ, вул. Луначарського, 35).

До відповідача – Малого приватного підприємства «Альфа» (97600, м. Білогірськ, вул. Луначарського, 35).

Про стягнення 2 209,13 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача – Мандзюк М.В. - представник, довіреність № 14259 від 13.12.2010р., паспорт.

Від відповідача – не з’явився.

Сутність спору: Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 14 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Малого приватного підприємства «Альфа» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг електрозв’язку №183/8 від 01.06.2004 р. та за Договором про надання послуг ADSL – підключення до мережі ІНТЕРНЕТ № 38 від 02.11.2006 р. в сумі 2 152,80 грн., пені в розмірі 5,39 грн., 3% річних в сумі 5,27 грн. та індекс інфляції в розмірі 45,67 грн., а всього 2 209,13 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені зобов’язання за Договором про надання послуг електрозв’язку № 183/8 від 01.06.2004 р. та за Договором про надання послуг ADSL – підключення до мережі ІНТЕРНЕТ № 38 від 02.11.2006 р. шляхом несплати за одержані телекомунікаційні послуги за період з 01.10.2009 р. по 31.08.2010 р., в результаті чого відповідач має заборгованість в сумі 2 152,80 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Також, позивач вважає, що у зв'язку з допущеними відповідачем порушеннями умов договору, у нього виникло право на нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції, суми яких і заявляються ВАТ «Укртелеком» до стягнення.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 24 грудня 2010р. позов Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні. Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 03 лютого 2011р. брав участь тільки повноважний представник позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні останніх.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвали господарського суду від 18.01.2011р. не виконав, про причини невиконання суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою, що зазначена у позові - 97600, м. Білогірськ, вул. Луначарського, буд. 35, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у позові вказана юридична адреса відповідача: м. Білогірськ, вул. Луначарського, буд. 35, яка є адресою його державної реєстрації. Згідно довідки Головного управління статистики в АРК від 05.01.2011 р. за вих. № 09/01 відповідач значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організації України як юридична особа за цією ж юридичною адресою.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається за місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

01.06.2004 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 14 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» та Малим приватним підприємством «Альфа» (Споживач) був укладений договір № 138/8 про надання послуг електрозв’язку.

Згідно п.п. 8.1., 8.2. договір вступає в силу з дня підписання і діє п’ять років. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, договір вважається продовженим на той саме строк.

Крім того, 02.11.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 14 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» та Малим приватним підприємством «Альфа» (Споживач) був укладений договір № 38 про надання послуг ADSL – підключення до мережі ІНТЕРНЕТ.

Згідно п.п. 8.1.,8.2. договір набирає чинності з дня підписання і діє до 02 листопада 2011 року. Якщо жодна зі сторін не заявить письмово про припинення дії договору за двадцять днів до закінчення терміну його дії, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на цих самих умовах.

Сторони не представили суду доказів розірвання зазначених договорів або зміни їх умов, отже суд приходить до висновку, що зазначені договори на день слухання справи є дійсними.

Відповідно до п.п. 3.2.8, 4.5, 4.6 Договору № 138/8 Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські і міжнародні телефоні розмови, надані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону. Розрахунки за фактично одержані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць здійснюються Споживачем на протязі 10 днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ, або оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Пунктом 5 частини 1 статті 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

В той же час, відповідно до п. 5.2. Договору № 38 Споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, встановлених до 10 числа поточного місяця, що наступає з звітним.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Проте свої зобов’язання за Договорами № 138/8 та № 38 відповідач виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 01.10.2009р. по 31.08.2010р. у відповідача склалась заборгованість за послуги зв’язку у розмірі 2 152,80 грн., що підтверджується рахунками (а.с. 22-25, 30-40).

Крім того, позивачем була спрямована на адресу відповідача претензія № 952 від 05.11.2010 р. про сплату суми заборгованості (а.с. 21), однак вона була залишена без відповіді.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 цього Кодексу законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов’язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», статтями 1,3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.п. 5.8 Договору № 138/8 у випадку несплати за надані послуги електрозв’язку зверх встановленого строку (з 21 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від суми затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з діючим законодавством.

В той же час, відповідно до п. 6.9. договору № 38 від 02.11.2006 р. при невиконанні п.5.2. ( в разі затримки оплати) Споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої Послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період затримки

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, позивачем нарахована пеня за Договором про надання послуг електрозв’язку від 01.06.2004р. № 138/8 та за Договором № 38 від 02.11.2006 р. в розмірі 5,39 грн., індекс інфляції у розмірі 45,67 грн., 3% річних – 5,27 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач свої зобов’язання за Договорами №138/8 від 01.06.2004р. та № 38 від 02.11.2006 р. не виконав, на вимогу позивача суму боргу не сплатив і має борг перед позивачем за надані послуги зв’язку у сумі 2 152,80 грн., а відтак повинен сплатити відповідачу окрім суми основного боргу індекс інфляції в розмірі 45,67 грн., 3% річних від простроченої суми 5,27 грн. та пеню в сумі 5,39 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надані суду докази щодо належного виконання ним як Споживачем своїх обов’язків за договороми №138/8 від 01.06.2004р. та № 38 від 02.11.2006 р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 14 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» підтверджуються матеріалами справи та засновані на законі, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Альфа» (97600, м. Білогірськ, вул. Луначарського, 35) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (м. Київ, бул. Т.Шевченка, б.18) в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 14 Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (97600, м. Білогірськ, вул. Луначарського, 35, код ЄДРПОУ 22236588) заборгованість у розмірі 2 152,80 грн., індекс інфляції у розмірі 45,67 грн., 3% річних у розмірі 5,27 грн. та пеню у розмірі 5,39 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.