Рішення № 13723259, 03.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2011

Справа №5002-1/6216-2010

за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора, (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дзержинського, 6) в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 198),

до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Докучаєвський», (96324, АР Крим, Первомайський район, с. Гришине, вул. Центральна, 2),

про стягнення 8 201,00 грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

представники:

від позивача Камишнікова Д.О., представник, довіреність від 02.07.2010р. № 05/1,

від відповідача Рижков С.В. – представник, дов. №20 від 01.02.2011р.,

за участю прокурора Куртбедінова Л.Х., помічник прокурора, посвідчення № 10169,

Суть спору: Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Докучаєвський» про стягнення збитків у розмірі 8 201,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи» та мотивовані тим, що відповідачем не відшкодовуються збитки, що спричинені порушенням природоохоронного законодавства.

Позивач вимоги прокурора підтримав у повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача вимоги прокурору визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

В С Т А Н ОВ И В :

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» позивач є спеціально уповноваженим органом державного управління в області охорони навколишнього природного середовища і використовування природними ресурсами, здійснює серед інших функцій державного контролю в області охорони навколишнього середовища.

12-14.07.2010р. спеціалістами Управління екологічної інспекції Перекопського регіону проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Докучаєвський».

Результати перевірки знайшли відображення в акті від 12-14.07.2010р.

Зокрема перевіркою виявлений факт забруднення земельної ділянки на території СВК відходами тваринного походження площею 225,0 кв.м. та 1250 кв.м. (аркуш справи 7-8).

За порушення природоохоронного законодавства відносно відповідача складено протокол від 22.07.2010р. №007850-066/82 про вчинення адміністративного правопорушення.

В подальшому, постановою від 04.08.2010р. №007850-066/82 відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Слід зазначити, що жодних доказів оскарження та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення відповідачем господарському суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу на підписання завідуючим тваринницької ферми СВК вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення без жодних зауважень, що розцінюється судом як визнання вини.

15.07.2010р. Управлінням екологічної інспекції Перекопського регіону на адресу відповідача направлено припис з вимогою усунення недоліків визначених при проведенні перевірки.

Матеріали справи не містять відомостей щодо розгляду або виконання відповідачем вищевказаного припису.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про відходи» суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах та здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів.

Відповідно до статті 42 вищевказаного Закону особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди.

Положеннями статті 43 Закону України «Про відходи» закріплений обов’язок підприємств, установ, організацій та громадян України відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Президія Вищого арбітражного суду України в своїх роз'ясненнях від 27.06.2001р. № 02-5/744 вказала, що збитки, заподіяні в результаті порушення природоохоронного законодавства, повинні компенсуватися в розмірах, встановлених спеціальними методиками розрахунку розмірів збитків, що діяли на момент здійснення порушення.

П.п. 1.2 та 1.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України №149 від 04 квітня 2007р., визначено, що ця Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності, та застосовується під час встановлення розмірів шкоди від засмічення земель будь-якого цільового призначення, що сталося, зокрема, внаслідок самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Відповідно до п. 3 цієї Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вказана стаття визначає загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов’язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Наявні в матеріалах справи документи підтверджують факт здійснення відповідачем правопорушення в сфері природоохоронного законодавства.

Представлений позивачем розрахунок суми збитку складений на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, та є обґрунтованим.

За такими обставинами позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові вітрити з оплати державного мита в розмірі 102,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн. судом відносяться на відповідача у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Докучаєвський», (96324, АР Крим, Первомайський район, с. Гришине, вул. Центральна, 2, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 30639043) на користь державного бюджету України (рахунок 33111331700218, банк одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: державний бюджет Гришинської сільської ради, код платежу 24062100, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740583) шкоду в сумі 8201,00 грн.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Докучаєвський», (96324, АР Крим, Первомайський район, с. Гришине, вул. Центральна, 2, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 30639043) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) 102,00 грн. державного мита.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Докучаєвський», (96324, АР Крим, Первомайський район, с. Гришине, вул. Центральна, 2, відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 30639043) на користь державного бюджету України рахунок 31214264700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код платежу 22050003, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.