Рішення № 13723254, 31.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

31.01.2011

Справа №5002-30/5689-2010

За позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (ЄДРПОУ 34001693), м. Київ, вул. Прорізна, 6 (м. Сімферополь, бульвар Франко, буд. 4, офіс «Ерсте Банк»).

До відповідача Фірми «Восток і К», м. Сімферополь, вул. Лізи Чайкіної, буд. 1 (ЄДРПОУ 24495555).

Про розірвання договору оренди.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Мальцева Д.В., представник за дов. від 15.09.2010р., у справі.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: позивач – Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» (ЄДРПОУ 34001693), м. Київ звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фірми «Восток і К», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 24495555) про розірвання договору оренди (найму) нежитлового приміщення № 10\19.4.0\19 від 08.08.2008р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк» та Фірмою «Восток і К».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач, який є орендарем за договором оренди №10/19.4.0/19 від 08.08.2008р. не може користуватися орендованим майном внаслідок систематичного порушення фірмою «Восток і К» умов договору, а тому листом за вих. №19.Р.0/310/1 від 11.10.2010р. запропонував відповідачу розірвати договір оренди нежитлового приміщення, оскільки воно не використовується відповідно до мети оренди. Відповіді від відповідача не надходило. З викладених обставин, позивач просить розірвати договір оренди на підставі ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, з тих підстав, що господарським судом АР Крим та Севастопольським апеляційним господарським судом вже розглядався позов однією з вимог якого було розірвання даного договору. За результатами розгляду в задоволенні цих вимог відмовлено. З цих підстав відповідач просить припинити провадження у справі на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10.01.2011р. строк розгляду справи був продовжений до 08.02.2011р.

В судове засідання 31.01.2011 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не сповістив.

Суд звертає увагу, що встановлений ст. 69 ГПК України двомісячний строк розгляду справи спливає 08.02.2011р., від відповідача клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а тому суд не вбачає підстав продовжувати розгляд справи.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, господарський суд розглядає справу по наявним в ній матеріалам. Інших доказів сторонами не представлено.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, який приймав участь у попередньому судовому засіданні, суд –

в с т а н о в и в:

08 серпня 2008 року між Фірмою “Восток і К” (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством “Ерсте Банк” (орендар) укладений договір оренди нежитлових приміщень №10\19.4.0\19 (а.с. 5-6).

Відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства” та на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Ерсте Банк” від 22.09.2009р. №3б-2/2009 здійснено перейменування Відкрите акціонерне товариство “Ерсте Банк” в Публічне акціонерне товариство “Ерсте Банк”, яке, відповідно до пункту 1.3 статуту, є правонаступником прав та обов’язків ВАТ “Ерсте Банк”.

Пунктом 1.1 договору сторони встановили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 33,9 квадратних метів, яке розташоване у будівлі за адресою: 95000, АРК, м. Сімферополь, вул. Київська, 133.

Об’єкт оренди буде використовуватися орендарем для розміщення відділення (п. 1.3 договору).

Розділом 2 договору передбачений порядок передачі орендарю об’єкта оренди, зокрема в п. 2.1 договору зазначено, що об’єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом 5 робочих днів з дати підписання цього договору.

При передачі об’єкта оренди складається акт приймання-передачі, із зазначення технічного стану об’єкта оренди, включаючи показники всіх лічильників комунальних послуг, встановлених на об’єкті оренди. У момент підписання акту приймання-передачі орендодавець передає орендарю ключі від об’єкта оренди. У разі припинення або розірвання цього договору орендар повертає орендодавцеві об’єкт оренди у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу (п. 2.2 договору).

Об’єкт оренди був переданий в оренду за актом приймання-передачі від 11.08.2008р. (а.с. 7).

Строк дії договору встановлений п. 3.1 договору, відповідно до якого строк оренди встановлюється у 30 місяців з 08.08.2008 року по 08.02.2011 року включно.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що строк оренди може бути скорочений або подовжений лише за згодою сторін, за винятком дострокового припинення, передбачених цим договором та чинним законодавством України.

Розмір орендної плати за договором передбачено пунктом 4.1, згідно якого він складає: - у перші 2 місяця – суму у гривнях еквівалентну 45,00 доларів США за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення платежу за 1 кв.м на місяць з урахуванням ПДВ; - з 3-го місяця - суму у гривнях еквівалентну 50,00 доларів США за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення платежу за 1 кв.м на місяць з урахуванням ПДВ.

Загальна сума орендної плати за весь Об'єкт оренди протягом перших двох місяців за місяць складає суму в гривнях, еквівалентну 1525,50 (одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять доларів 50 центів) доларів США, з 3-го місяця оренди - 1695,00 (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять доларів 00 центів) за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення платежу, з урахуванням ПДВ.

Як пояснює позивач, Фірмою “Восток і К” тривалий час чинились дії щодо недопуску позивача до орендованого приміщення. Внаслідок чого позивач листами № 19.Р.0/223/1 від 07.07.2010р та №29.Р.0/226 від 09.07.2010р. (а.с. 19, 20) звернувся до відповідача з проханням надати допуск уповноваженим представникам АТ «Ерсте Банк» в орендоване приміщення.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2010 р. по справі № 2-28/1753-2010 майно, яке належить позивачу було витребувано у Фірми “Восток і К”. В цій частині рішення набрало законної сили 12.08.2010 р. на підставі постанови Севастопольського апеляційного господарського суду.

Майно було вивезено 21.09.2010р. за актом приймання-передачі (а.с. 22), підписаним сторонами.

Оскільки позивач фактично не користується орендованим майном, 11.10.2010 р. на адресу відповідача на підставі ст. 188 ГК України була направлена пропозиція про розірвання договору з додатковою угодою про розірвання договору, яка повинна бути розглянута в 20 – ти денний термін. У передбачений термін відповідь від відповідача на адресу позивача не надійшла.

На підставі викладеного, ПАТ «Ерсте Банк» просить позов задовольнити та розірвати договір оренди від 08 серпня 2008 року №10\19.4.0\19 в судовому порядку.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі у зв’язку з наступним.

Відповідно до статей 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки з боку відповідача довгий час чинились перешкоди в вивезенні з орендованого приміщення майна позивача, чим було порушено право власності останнього щодо користування та розпорядження своїм майном, АТ «Ерсте Банк» прийняв рішення ініціювати розірвання договору оренди.

Факти такої перешкоди встановлені під час розгляду справи № 2-28/1753-2010. На підставі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

11 жовтня 2010 року позивач скерував на адресу Фірми «Восток і К» в порядку частини 2 статті 188 Господарського кодексу України пропозицію розірвати договір оренди №10\19.4.0\19 від 08.08.2008р. (а.с. 8).

Пропозиція про розірвання договору скерована на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення 11.10.2010 р. (а.с. 12-13) разом з додатковою угодою про розірвання договору. Оригінали доказу скерування пропозиції досліджувалося в судовому засіданні, що зафіксовано в протоколі судового засідання від 13.12.2010р.

Відповідь від відповідача у встановлений ст. 188 ГК України не надійшла.

Як слідує зі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання відповідача щодо розгляду господарським судом та Севастопольським апеляційним господарським судом справи про розірвання договору, який є предметом спору даної справи, не приймаються судом до уваги, оскільки в основу даного позову покладені інші підстави та факти.

Як слідує з матеріалів справи, господарським судом Автономної Республіки Крим розглядалася справа № 2-28/1753-2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», м. Сімферополь до відповідача - Фірми «Восток і К», м. Сімферополь про розірвання договору та повернення майна з незаконного володіння. Рішенням від 21.05.2010 р. позов задоволено, договір оренди №10\19.4.0\19 від 08.08.2008р. розірвано, та витребувано у Фірми «Восток і К» майно з незаконного володіння.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 серпня 2010 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2010 року у справі № 2-28/1753-2010 скасувано в частині розірвання договору оренди №10/19.4.0/19 від 08.08.2008 року з підстав, що ПАТ "Ерсте Банк" в порушення норм ГК України листом від 02.11.2009 року № 19.Р.О./293 повідомив про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 10/19.4.0/19 від 08.08.2008 року, а не скерував пропозицію про розірвання договору, як це передбачено пунктом 2 статті 188 Господарського кодексу України. Суд дійшов висновку, що позивач в односторонньому порядку прийняв рішення про розірвання договору, тоді як у відповідача відсутній законодавчо покладений на нього обов’язок безспірно погодитись на дострокове розірвання договору. З вказаних пістав в задоволенні вимог позивача про розірвання договору було відмовлено.

В подальшому, позивач на підставі п. 2 ст. 188 ГК України скерував пропозицію про розірвання договору, яка повинна була розглянута відповідачем в 20-ти денний строк. Однак розглянута не була.

Позивач посилається на те, що розгляд справи повинен бути припинений по п. 2 ст. 80 ГПК України, однак підстава даного позову інша. Позивач просить розірвати договір внаслідок не врегулювання сторонами питання про розірвання договору, яке було запропоновано позивачем на підставі п. 2 ст 188 ГК України листом від 11.10.2010 р.

На підставі частини 5 статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 31 січня 2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 02 лютого 2011 р.

Керуючись ст. 44, 48, 49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди (найму) нежитлового приміщення № 10\19.4.0\19 від 08.08.2008р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк», м. Київ, вул. Прорізна, 6 (ЄДРПОУ 34001693) та Фірмою «Восток і К», м. Сімферополь, вул. Лізи Чайкіної, буд. 1 (ЄДРПОУ 24495555).

3. Стягнути з Фірми «Восток і К», м. Сімферополь, вул. Лізи Чайкіної, буд. 1 (ЄДРПОУ 24495555) на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», м. Київ, вул. Прорізна, 6 (ЄДРПОУ 34001693, МФО 321034) 85,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.