Рішення № 13723189, 27.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

27.01.2011Справа №5002-15/5800-2010

За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А; ЄДРПОУ 03358593)

До відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)

Про стягнення 7079,38 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Чернов О.І., представник, довіреність №20-3/6263 від 30.10.2010

Від відповідача не зявився

Обставини справи: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Субєкта підприємницької фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7 079,38 грн. заборгованості.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх тим, що відповідач належним чином не виконує умови по договору суборенди №48 від 16.12.2006, у звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 7079,38 грн., що й стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Позивач у судовому засіданні представив суду витяг з ЄДРПОУ, відповідно до якого, станом на 20.01.2011, місце проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) значиться: 95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дзержинського, 9а, кв. 7.

Відповідач явку свого представника у судові засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №00196930 (а.с.23).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.12.2006 року між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (Суборендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Суборендар) укладено|ув'язнений| договір суборенди №48 (далі Договір, а.с.9-10).

Також, 01.10.2009 між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (Суборендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Суборендар) укладено|ув'язнений| додаткову угоду до договору суборенди від 16.12.2006 (а.с.11).

Згідно пунктів 1.1 та 1.2 Договору, Суборендодавець здає в суборенду, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_2 площею 407,82 кв.м. для школи інтелектуального розвитку. Передача приміщення в суборенду оформлюється актом прийому-передачі.

Актом прийому-передачі від 26.12.2006 Суборендодавець передав в суборенду, а Суборендар прийняв у тимчасове платне користування приміщення по АДРЕСА_2 площею 407,82 кв.м. (а.с.12).

Пунктом 3.2 Договору (із змінами) встановлено, що базовий розрахунковий місяць вересень базова ставка для розрахунку за суборенду приміщення по АДРЕСА_2 складає 213,54 грн.

Відповідно до пункту 3.4 Договору, суборендна плата за кожен наступний місяць підлягає корегуванню на індекс інфляції, встановлений Державним комітетом статистики України.

Згідно пункту 3.5 Договору, Суборендатор вносить плату за суборенду та комунальні послуги в 5 денний строк від дати виставлення Суборендодавцем рахунків фактичних витрат.

Пунктом 5.1 Договору (із змінами) встановлений строк дії договору з 16.12.2006 до 27.09.2011.

Неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором призвело до утворення заборгованості перед позивачем за суборендну плату за період з 01.09.2008 по 01.11.2010 у розмірі 7079,38 грн. яку відповідач добровільно не погашає, що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобовязань щодо оплати суборендної плати за період з 01.09.2008 по 01.11.2010 у розмірі 7079,38 грн. за договором суборенди №48 від 16.12.2006, отже сума заборгованості у розмірі 7079,38 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне ніж встановлено судом, відповідачем не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А; ЄДРПОУ 03358593) 7079,38 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 01.02.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.