Рішення № 13723187, 31.01.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

31.01.2011

Справа №5002-32/6090-2010

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Комунального підприємства « Житлово – експлуатаційна контора № 3» ( 98112, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Гарнаєва, 75 ідентифікаційний код 05450825)

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Кримвтормет» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, спуск Суворовський, 5 ідентифікаційний код 00190638)

Про стягнення 5 514, 33 грн.

За участю представників:

Від позивача – Черніков М.М. в.о. директора.

Від відповідача – Журавльова Т.В., довіреність № 10/07 від 10.01.2011р. у справі.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Комунальне підприємство « Житлово – експлуатаційна контора № 3» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства «Кримвтормет» про стягнення 5 514, 33 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 10.01.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов’язків за договором поставки № 112 від 20.08.2008 року в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 5 514, 33 грн., що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

У судовому засіданні представник відповідача надав відзив, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2008 року між Комунальним підприємством « Житлово – експлуатаційна контора № 3» (Постачальник) (позивач) та Закритим акціонерним товариством «Кримвтормет» (Покупець) ( відповідач) був укладений Договір № 112 (а.с. 7-8).

За своєю правовою природою, зазначений договір є договором поставки, який укладено відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки, продавець (постачальник) якій здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття його товаро-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1.1 Договору, у відповідності до умов дійсного договору, Постачальник зобов’язується поставити Покупцеві металобрухт, що виник в ході здійснення господарської діяльності Постачальника, а Покупець зобов’язується прийняти вказаний металобрухт та оплатити за нього визначену грошову суму.

Відповідно о пункту 2.3 Договору Поставка металобрухту здійснюється партіями, кількість металобрухту в кожній партії , його вид, загальна вартість визначається на підставі приймально – здавальних актів форми 19 та 19 ц.

Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна на металобрухт встановлюється згідно з протоколом узгодження цін.

Відповідно до пункту 3.4 підставою для здійснення розрахунку є рахунок, у випадку здійснення передплати, приймально – здавальні акти форми 19 та 19 ц по фактичній поставці металобрухту.

Так, на виконання умов Договору позивачем був поставлений відповідачу, а відповідачем прийнятий металобрухт, що підтверджується актами № 44 від 21.08.2009р. на суму 795, 19 грн. ( а.с. 9), № 48 від 14.09.2009р. на суму 3 158, 14 грн. ( а.с. 10 ), № 49 від 23.09.2009р. на суму 1 561, 00 грн. ( а.с.11).

Металобрухт був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка підприємства в зазначених актах.

Хоча у зазначених актах відсутнє посилання на договір, у суду немає підстав вважати, що поставка була здійснена поза договором, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що між сторонами існує інший договір, ніж той, на який посилається позивач, і який є у матеріалах справи.

Невиконання відповідачем обов’язків зі сплати металобрухту призвела до утворення заборгованості в розмірі 5 514, 33 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктом 3.5 Договору сторони передбачили, що розрахунок за отриманий металобрухт здійснюється протягом місяця з дня складання актів.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується заборгованість в розмірі 5 514, 33 грн., та ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, пунктом 6 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 78, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Кримвтормет» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, спуск Суворівський, 5 ідентифікаційний код 00190638) на користь Комунального підприємства « Житлово – експлуатаційна контора № 3» ( 98112, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Гарнаєва, 75 ідентифікаційний код 05450825) 5 514, 33 грн. заборгованості, 102, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників у судовому засіданні 31.01.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 31.01.2011р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.