Ухвала суду № 137231448, 09.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 червня 2026 року справа № 320/10184/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Ухвалено визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідач звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2024, яка мотивована тим, що Військова частина НОМЕР_1 не здійснює самостійного розподілу коштів які надходять на рахунки частини відповідно до надісланих заявок на конкретні вказані судові справи. Військовою частиною НОМЕР_1 враховуючи вимоги зазначених нормативно правових актів, з метою своєчасного та бездоганного виконання рішення суду від 15.10.2024 у справі №320/10184/24, ОСОБА_1 нараховано індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум та з метою виплати, заявку про забезпечення коштами направлено на адресу розпорядника бюджетних коштів вищого рівня що підтверджується копією заявки №992 від 05.04.2025 та відправленням на електронну адресу від 07.04.2025.

Відсутність на рахунку військової частини НОМЕР_1 коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у сумі, необхідній для виконання рішення суду у цій справі підтверджується Розподілами грошових коштів по загальному фонду за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» від Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 , на кошти які надходили за напрямком сплати судових зборів та виконання судових рішень. (додається). Протягом періоду з 15.10.2024 по теперішній час, грошові кошти спрямовані на виконання вказаного судового рішення не надходили. Усі подальші дії, зокрема щодо фактичного надходження коштів на рахунки стягувача не залежать від військової частини НОМЕР_1 , а залежать від надходження бюджетного фінансування із розподілом коштів на виконання саме цієї судової справи.

Таким чином, відповідач просив відстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі № 320/10184/24 до 15.10.2025.

Ухвалою суду вказана заява призначена до розгляду в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву відповідача, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що реальне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

Норми процесуального закону не містять конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання. Для розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу).

У постанові від 06.12.2019 по справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 р. по справі № 819/150/17, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду не звільняє боржника від його виконання, а лише його відтерміновує на певний час до настання певних обставин.

Як зазначив відповідач, протягом періоду з 15.10.2024 по дату звернення до суду, грошові кошти спрямовані на виконання вказаного судового рішення не надходили.

Однак, суд вважає, що фінансове становище не є винятковим випадком, що давало б суду правові підстави для відстрочення виконання рішення, крім того, якщо це стосується суб`єкта владних повноважень.

Невиконання відповідачем судового зобов`язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для відстрочення чи розстрочення його виконання.

Надаючи оцінку доводам заявника про наявність правових підстав для відстрочення виконання судового рішення, суд зазначає, що заявник не зазначив будь-яких конкретних обставин або подій, з настанням яких пов`язується його можливість виконати судове рішення, а без цього відстрочення виконання судового рішення буде просто дозволом на його невиконання, що суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства.

Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 р. у справі "Кечко проти України").

Відтак, зважаючи на обов`язковість рішення суду та тривале, неодноразове порушення відповідачем прав позивача, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду в даній справі.

Окрім того, суд звертає увагу, що позивач звернувся до суду з заявою 22.09.2025 та просив відстрочити виконання рішення у цій справі до 15.10.2025. Тобто, станом на час розгляду заяви судом, термін на який суд мав ухвалити відстрочення виконання рішення суду вийшов. Будь-яких заяв від відповідача до суду не надходило. А тому, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду в цій справі.

Керуючись ст. ст. 4, 248, 256, 378 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 по справі № 320/10184/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Діска А.Б.