Постанова № 13722964, 01.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 р. Справа № 2-а-5457/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді: Горшков В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м. Херсоні до Товариство з обмеженою відповідальністю "сільськогосподарське підприємство "Радоніс" про визнання недійсним установчих документів і скасування державної реєстрації,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (надалі ДПІ) звернулась до суду із адміністративним позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "сільськогосподарське підприємство "Радоніс" (надалі - Товариство), про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, скасування державної реєстрації, та визнання недійсними первинні фінансово-господарські документи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при створенні Товариства у засновника, громадянина ОСОБА_1, була відсутня воля на набуття прав та обовязків засновника такого товариства, а також відсутній намір на здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується протоколом допиту від 24.07.2010. Товариство було створено за грошову винагороду з пропозицією інших осіб. Відповідно до ст. 247 ГК України це є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді скасування державної реєстрації цього товариства. Даний факт за висновком ДПІ свідчить про те, що така реєстрація юридичної особи здійснена з порушенням законодавства, які роблять неможливим існування такої юридичної особи, а сам ОСОБА_1 до установчих, реєстраційних та фінансово-господарських документів Товариства не має відношення.

Представник ДПІ у м. Херсоні надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач до суду не прибув, заперечень на позов не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.

ТОВ "СП "Радоніс" зареєстровано як юридична особа суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Херсонської міської ради 13.07.2009 року, відповідно до свідоцтва серія А №617008, код ЄДРПОУ 36579961. Юридична адреса - м. Херсон, вул. Ворошилова, 27, к., кв.60.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осію-підприємців №6619626 засновником ТОВ "СП "Радоніс", з часу реєстрації виступає громадянин ОСОБА_1.

Як платник податків Товариство знаходиться на обліку в органах державної податкової служби з 14.07.2009 року.

Відповідно до Наказу №1 від 10.07.2009 виданого ТОВ "СП "Радоніс" громадянин ОСОБА_1 призначений директором Товариства

В якості доказів на обґрунтування позовних вимог ДПІ долучила до матеріалів справи копію протоколу допиту обвинуваченого громадянина ОСОБА_1 від 24.07.2010 старшого слідчого відділу прокуратури Херсонської області Рвачова С.І. Відповідно до яких громадянин ОСОБА_1, повідомив про те, що він погодився за грошову винагороду на пропозицію інших осіб, які і вирішували усі питання, щодо реєстрації юридичної особи а саме ТОВ "СП "Радоніс". Про діяльність Товариства йому нічого не відомо, до фінансово-господарської діяльності він немає ніякого відношення, де знаходяться реєстраційні документи та печатка йому не відомо.

Також в матеріалах справи наявна копія Постанови про прийняття кримінальної справи до провадження від 23.03.2010, з якої вбачається що по закут прикриття незаконної діяльності відносно Товариства порушено кримінальну справу за ст. ст.205 ч.2, 209 ч.1, 358 ч.2,3 КК України.

Відповідно до Акту ДПА у Херсонській області про результати перевірки вірогідності юридичної адреси від 21.09.2010 №61/26-34, встановлено що Товариство не заходиться за юридичною адресою з дня державної реєстрації, тобто з 14.07.2009 року.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ від 05.08.2010 №6619626 Товариство відсутнє за місцезнаходженням.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи дають суду підстави для висновку, що всі дії по реєстрації Товариства на громадянина ОСОБА_1 здійснені без наявних у нього бажання та волі на набуття прав та обов'язків засновника Товариства, та прийняття на себе обов'язків на здійснення господарської та підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 17 частини першої статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (в редакції Закону від 24.12.1993р. №3813-ХІІ) органам державної податкової служби було надано право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

З 01.07.2004р. набрав чинності Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, статтею 38 якого передбачена процедура припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, за наявності підстав, наведених у п. 2 цієї статті.

З прикінцевих положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” випливає, що закони, нормативно правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.07.2004р., діють у частині, що не суперечать цьому Закону.

Таким чином, положення пункту 17 частини першої статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, а також положення пункту 2 частини першої статі 110 Цивільного кодексу України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, та частини шостої і сьомої статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації субєкта господарювання та позбавлення його статусу юридичної особи у звязку з прийняттям Закону про державну реєстрацію слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Стаття 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” була виключена у звязку із прийняттям Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2012 р..

Разом з тим, пунктом 20.1.12 ст.12 Податкового кодексу України податковим органам надано право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи, про визнання недійсними установчих (засновницьких документів субєктів господарювання.

Відповідно до п. 2 ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Заявивши вимогу про припинення Товариства, ДПІ посилається на наступні обставини, передбачені п. 2 ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”: порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

За змістом ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції.

Статтею 247 ГК передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта. В даному випадку господарська діяльність здійснювалась без відома та участі особи, яка юридично є засновником та учасником підприємства, чим порушені приписи законодавчих актів України, в частині, яка стосується вимог до створення, проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостей, які вносяться до установчих документів, тощо.

Нормами Господарського кодексу та закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” передбачено ряд вимог, необхідних для легітимної реєстрації (перереєстрації) юридичної особи та загальні правила здійснення нею господарської діяльності. При цьому важливою умовою набуття юридичною особою цивільної право-та-дієздатності та здійснення господарської, діяльності є правомірність проведення державної реєстрації (перереєстрації) такої юридичної особи.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (п.4).

Оскільки дії по реєстрації Товариства на імя ОСОБА_1 здійснені невстановленими особами, без волі та бажання здійснювати підприємницьку діяльність самого ОСОБА_1, суд погоджується з твердженням ДПІ, що при реєстрації Товариства були допущені порушення закону, які не можна усунути.

Разом з тим, суд вважає, що належних доказів на підтвердження факту здійснення Товариством діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, ДПІ не надало.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати недійсним установчі та реєстраційні документи ТОВ "СП "Радоніс" з моменту реєстрації, та скасувати державну реєстрацію Товариства.

При вирішенні позовних вимог щодо визнання недійсними первинних фінансово-господарських документів Товариства, суд виходить з того, що такі вимоги не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” фінансово-господарські документи субєкта господарювання підлягають правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами.

Таким чином, позовні вимоги ДПІ про визнання недійсними, фінансово-господарських документів Товариства розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягають, а тому провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити частково.

Визнати недійсними установчі та реєстраційні документи товариства з обмеженою відповідальністю "сільськогосподарське підприємство "Радоніс" (код ЄДРПОУ 36579961) з моменту реєстрації.

Скасувати державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "сільськогосподарське підприємство "Радоніс".

Провадження в частині визнання недійсними первинні фінансово-господарські документи товариства з обмеженою відповідальністю "сільськогосподарське підприємство "Радоніс" - закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Горшков В.М.

кат. 8.3.2