Ухвала суду № 137227917, 09.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/49148/25

Провадження № 2/761/6242/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Савчук Ю.Н., при секретарі Фортуні М.А., за участі представника позивача Гончарука А.П., представника відповідача Рєзнікової І.В., представника відповідача Журавльова Д.Д. розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про захист права на використання імені та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гончарук А.П. звернувся до суду із позовною заявою до Бюро економічної безпеки України про захист права на використання імені та відшкодування моральної шкоди.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 року справу передано у провадження судді Савчук Ю.Н.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.01.2026 року відкрито провадження у цивільній справі № 761/49148/25.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, її підписано представником позивача адвокатом Гончаруком А.П.

Проте в ордері від 20.11.2025 року, долученого до позовної заяви, зазначено, що від виданий Гончаруку А.П. для представництва інтересів ОСОБА_1 . В графі (назва органу, у якому надається правнича допомога ) заначено «Бюро економічної безпеки України (БЕБ).»

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно із частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.

Згідно з пунктами 11-12.2 Положення про ордер на надання правової допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Правильність такої правової позиції підтверджується викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ордер на надання правової допомоги серії СЕ № 1106526, який виданий адвокатом Гончаруком А.П. не містить назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу та виданий для представництва інтересів ОСОБА_1 у Бюро економічної безпеки України.

За змістом п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України крім цього, крім цього, заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Однак провадження у справі вже відкрито, а за таких обставин повернення позовної заяви не вбачається можливим.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Тобто суд, може залишити позов без розгляду або закрити провадження у справі якщо подальший її розгляд є неможливим з будь-яких причин.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суд не має обов`язку постановляти ухвалу про залишення заяви без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки не підписання позовної заяви або підписання її особою, яка не має права її підписувати не є підставою для залишення позовної заяви без руху та надання строку на усунення її недоліків.

Оскільки позивач не мав права підписувати позовну заяву та фактично не міг усунути недоліки позовної заяви, адже підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати, має наслідком повернення позовної заяви, позовна заява підлягає залишенню без розгляду .

Залишення судом після відкриття провадження у справі без розгляду позовної заяви, є правомірним, оскільки ЦПК України не передбачено встановлення та усунення недоліків у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог

Про це зазначив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/7186/19.

Таким чином Верховним судом підтверджено правомірність залишення позовної заяви без розгляду за обставин, коли після відкриття провадження у справі виявлено недоліки позовної заяви, а процесуальним законом не передбачено усунення цих недоліків.

Згідно з вимогами пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Оскільки адвокат Гончарук А.П. як представник ОСОБА_1 не надав належного ордера на підтвердження своїх повноважень, а саме: всупереч вимогам законодавства до суду подав ордер, у якому не зазначено конкретної назви органу (суду), в якому надається правова допомога, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.

Керуючись ст.175, 177, 185, 257, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про захист права на використання імені та відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: