Ухвала суду № 137227155, 04.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/16654/25

Провадження №: 1-кс/755/2314/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "04" червня 2026 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100030002122 від 17.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025100030002122 від 17.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100030002122 від 17.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено обставини, які свідчать про функціонування на території м. Києва мережі гральних закладів, діяльність яких пов`язана з організацією та проведенням азартних ігор з порушенням вимог чинного законодавства України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що частина нежитлової будівлі (літ. А) групи приміщень № 13 за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, будинок 6 , площею 217,5 кв.м, фактично використовувалася для здійснення діяльності, яка є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Постановою детектива від 06.05.2026 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки воно використовувалося як місце та засіб вчинення кримінального правопорушення, а також містить відомості, які можуть бути використані як доказ під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з вимогами ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається у разі доведення необхідності такого втручання для забезпечення дієвості кримінального провадження та досягнення його завдань.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому законом порядку, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення або підлягає арешту у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З наданих прокурором матеріалів убачається, що частина нежитлової будівлі (літ. А) групи приміщень № 13 за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, будинок 6, площею 217,5 кв.м, яка входить до загальної площі 2911,60 кв.м та належить на праві власності ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» (код ЄДРПОУ 21538933), відповідає критеріям речового доказу у вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження не вирішується питання доведеності вини конкретних осіб, а перевіряється наявність достатніх підстав для застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.

Надані матеріали у своїй сукупності свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно має значення для кримінального провадження та підлягає збереженню як речовий доказ.

Незастосування арешту може призвести до його відчуження, зміни правового статусу, передачі іншим особам або створити інші перешкоди для досягнення завдань кримінального провадження та забезпечення належного збереження речових доказів.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 98, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,.

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на частку нежитлової будівлі (літ. А), групи приміщень № 13, що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Червоної Калини, будинок 6, площею 217,5 кв. м, що входить до загальної площі 2911,60 кв. м, яка на праві власності належить: ЗАТ «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА ФІРМА «РАДОСИНЬ» (код 21538933) із забороною користування та відчуження вказаного майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.

Слідчий суддя: