Постанова № 13722622, 01.02.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року Справа № 2а-0870/263/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання А.С. Нецик

за участю представників сторін :

від позивача Криворучко О.Г.

від відповідача Сергієва Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, в якій позивач просить скасувати акт опису активів від 13.10.2010 № 3/24-00194731.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на те, що 13 квітня 2010 за результатами розгляду апеляційної скарги позивача у справі за позовом до ЗОВ ФСС з ТВП про скасування рішення № 325 від 24.02.2009, яким визначено суму яка підлягає зарахуванню до бюджету у розмірі 1 772 770, 24 грн., з яких: пені - 740, 00 грн., донарахування страхових внесків - 47 178,13 грн., штрафу у розмірі 100% заниженого фонду оплати праці - 1 652 568,28 грн., штрафу у розмірі 50% за несвоєчасне перерахування страхових внесків - 72 283,83 грн., була проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, якою залишено без змін рішення Запорізького окружного адміністративного суду, в позові відмовлено повністю. Враховуючи, що зазначена постанова була отримана позивачем 04.10.2010 у позивача були відсутні підстави для відображення в бухгалтерському та податковому обліку 1 772 770,24 грн. суми зобов'язання та відповідно були відсутні підстави для сплати зазначеної суми.

Обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 03.06.2010 на адресу позивача надійшов лист СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про виділення активів №4824/10/24-013 у зв'язку зі збільшенням податкового боргу у сумі 1 772 770, 24 грн. за поданням ФСС з ТВП на суму не менш ніж 2 862638 грн., так 08.06.2010 відповідачем було винесено акт опису активів №6098/10/24-013. Крім того, позивачу не зрозуміло, яким чином контролюючий орган - ФСС з ТВП - розрахував граничний термін сплати суми податкового зобов'язання, оскільки на той час рішення суду не набрало законної сили.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону N 2181, у разі, коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не мали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Таким чином, продаж активів платника податку відбувається у разі, якщо заходи щодо погашення боргу, передбачені Законом №2181 та які здійснені податковим органом, не привели до позитивного результату.

На думку позивача на порушення зазначених норм закону податковим органом не було направлено ні першої ні другої податкової вимоги (тобто не вчинено заходів щодо погашення податкового боргу), у зв'язку з цим неправомірно було взято у податкову заставу активи Позивача і як наслідок, винесено акт опису активів на продаж.

Враховуючи викладене, позивач вважає необгрунтованим застосування до нього такого крайнього заходу в погашення податкового зобов'язання, просить скасувати акт опису активів №3/24-00194731 від 13.10.2010.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі, з підстав зазначених у запереченнях.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є порушення прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації, які повязані з прийняттям відповідного акту опису активів.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2010 позивачем було отримано акт опису активів №3/24-00194731, яким визначено для продажу активи боржника - 67,536 тонн титанової губки на загальну суму 4 067 678,14 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем було оскаржено акт опису активів №3/24-00194731 від 13.10.2010 до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі. За результатами розгляду скарги, надійшло рішення №11468/10/25- 016 від 09.11.2010 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про результати розгляду первинної скарги, яким акт опису активів залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

19.11.2010 позивачем до ДПА у Запорізькій області було направлено повторну скаргу №25-02.22/3339 від 18.11.2010 на акт опису активів. За результатами розгляду скарги надійшло рішення №5460/10/24-213 від 29.11.2010 про результати розгляду повторної скарги, яким залишено без змін акт опису активів на продаж №3/24-00194731, а скаргу - без задоволення.

08.12.2010 позивачем було оскаржено акт опису активів до ДПА України. За результатами розгляду скарги направлено рішенням №14146/6/24-0615 від 24.12.2010, яким ДПА України акт опису активів №3/24-00194731 від 13.10.2010 залишено без змін, а повторну скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи, що акт опису активів №3/24-00194731 від 13.10.2010 є необгрунтованим та винесеним з порушенням встановленої законом процедури позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Судом встановлено, що станом на 01.10.2009 у позивача обліковувався податковий борг за несплату податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб у сумі 305 340,68 грн., самостійно визначеного у податковому розрахунку від 28.01.2009 № 421 та орендної плати з юридичних осіб у сумі 24 687,12 грн., самостійно визначеного у податковій декларації від 28.01.2009 № 423.

Враховуючи те, що правовідносини виникли до 01.01.2011, тобто до набрання чинності ПК України, відповідно застосовувати слід законодавство,яке діяло на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації».

Вимогами пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації...

Відповідно пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181, у разу коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з приписами вказаної норми та на виконання вимог пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181, СДПІ було сформовано та направлено КП «ЗТМК» першу податкову вимогу від 01.10.2009 № 1/31 на загальну суму боргу 330 027,80 грн. та другу податкову вимогу від 05.11.2009 № 2/37 на загальну суму боргу 660 056,34 грн.

Так судом встановлено, що відповідно до пункту 8.3 статті 8 Закону №2181 СДПІ було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкову заставу згідно з актами опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 09.10.2009 № 8759/10/24-013, від 13.11.2009 № 9920/10/24-013, від 10.12.2009 № 10834/10/24-013 (описано 47.275 тон титану губчатого ТГ-120 на суму 2 525 302,88 грн.).

Крім того, судом встановлено, що 31.05.2010 від Заводської районної виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до СДПІ було надіслано подання від 31.05.2010 для здійснення заходів з погашення податкового боргу у сумі 1 772 770,24 грн. Надіслання таких документів передбачено абз. 2 пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181, а саме: якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

У зв'язку із збільшенням податкового боргу, який виник на підставі подання ФСС 03.06.2010 позивачу вручено лист від 01.06.2010 за № 4824/10/24-013 про виділення додаткових активів для опису в податкову заставу. У звязку з чим 08.06.2010 складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, за № 6098/10/24-013 (описано 45,401 тон титану губчатого на суму 2 862 638 грн.), зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна - витяг від 10.06.2010, реєстраційний номер 9918022.

Крім того, 09.07.2010 до СДПІ від ФСС надійшло подання № 2 про здійснення заходів з погашення податкового боргу КП «ЗТМК» у сумі 1 772 770,24 грн.

Відповідно до вимог п. 10.5 ст. 10 Закону №2181 та у зв'язку з погашенням податкового боргу КП «ЗТМК» за платежами, що контролює податковий орган СДПІ було прийнято рішення від 03.08.2010 №1 про звільнення активів платника податків з податкової застави, скасування рішення про проведення їх продажу, на підставі якого, скасовано рішення від 07.12.2009 № 6 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та виключено із податкової застави активи по актам опису від 09.10.2009 на суму 660 058,54 гривень, від 13.11.2009 на суму 660 204,20 гривень.

17.08.2010 до СДПІ від ФСС надійшло подання № 3 про здійснення заходів з погашення податкового боргу КП «ЗТМК» у сумі 1 772 770,24 гривень. Відповідно до вимог пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону 2181, 17.08.2010 СДПІ було прийнято рішення № 3 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, на підставі якого, 13.10.2010 складено акт опису активів № 3/24-00194731, самостійно виділених платником податків у податкову заставу, на загальну суму 3 516 987,18 грн. Сума описаних активів не перевищує двократного розміру податкового боргу.

Проти того, що майно самостійно було виділено платником податків, представник позивача та представник відповідача не заперечували у судовому засіданні.

Відповідно до приписів пп. 10.1.3 п. 10.1 ст. 10 Закону №2181, платник податків самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу. Якщо податковий керуючий вирішує, що платник податків визначає для продажу активи, чия звичайна ціна є завідомо нижчою, ніж сума податкового боргу, такий податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити склад активів, що підлягають продажу, виходячи із принципів збереження цілісності майнового комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу.

Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Акт опису активів податкової інспекції за своєю суттю, змістом та формою не є рішенням субєкта владних повноважень, наслідком якого є настання певних правових наслідків щодо прав та інтересів особи або покладання на нього певних обовязків. Викладені у акті опису обставини можуть бути лише підставою для вжиття відповідних заходів.

Необхідно також зазначити, що адміністративні акти включають в себе всі юридично значущі аспекти управлінської діяльності субєкта владних повноважень: рішення, дії та бездіяльність, з якими повязується настання юридичних наслідків.

Оскільки, акт опису активів боржника не має сили правового акта, нормативно-правового акта, то не є рішенням субєкта владних повноважень, що може бути оскаржено до адміністративного суду та розглянуто в порядку адміністративного судочинства.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 07.02.2011.

Суддя /підпис/ О.В. Конишева