Ухвала суду № 137226040, 09.06.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/1770/26

Провадження № 1-кс/488/222/26

У Х В А Л А

09.06.2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, працюючого водієм ТОВ ПАЕК-АГРО, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 19.06.2014 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.4 ст.296, ч.2 ст.121, ч.1 ст.122, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців. На підставі ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19.09.2017 року звільнений умовно достроково з невідбутим строком 3 роки 1 місяць 8 днів;

- 19.03.2024 Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком в 1 рік 6 місяців - на даний час справа розглядається в Миколаївському апеляційному суді;

- 09.12.2025 відносно ОСОБА_4 до Корабельного районного суду міста Миколаєва

скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 286 КК України, одруженого, який має на утриманні 5-х неповнолітніх дітей, на обліку лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, не є особою з інвалідністю,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 року слідчий СВ ВП№3 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Згідно клопотання, ОСОБА_4 підозрюється в тому, що 12.04.2026 року, приблизно о 21:00 год., між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , розпочався конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 . В подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_7 один удар ножем в ділянку грудної клітини, внаслідок чого заподіяв останньому тілесне ушкодження у вигляді сліпого проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини справа, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя та здоров`я в момент заподіяння.

13.04.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

15.04.2026 слідчим суддею Корабельного районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 11.06.2026 включно, без визначення розміру застави.

Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні спливає 13.06.2026р.

04.06.2026 підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, а зібрані під час розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту.

Відповідно до вимог ст. ст. 283, 290 КПК України, підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику з 05.06.2026 р. надано доступ до матеріалів досудового розслідування, з якими вони завершили ознайомлення 09.06.2026 р., на підтвердження чого надано копію протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування, та строк якого не включається у строки, визначені ст. 219 КПК.

Так, відповідно до ч.5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Посилаючись на продовження існування таких ризиків, як переховування від органу досудового розслідування та суду; незаконний вплив на потерпілого та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, слідча просить продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 9 діб.

Підозрюваний ОСОБА_4 щодо висунутої підозри зазначав, що розуміє її зміст, провину не визнає, вважає недоведеним його причетність до скоєння вищевказаного злочину та, відповідно і необгрунтованою підозру. Скористався правом, визначеним ст.63 Конституції України, відмовившись надавати свідчення щодо обставин події. Стосовно заявленого клопотання про продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то пославшись на наявність на його утриманні дружини, 5-х неповнолітніх дітей, просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема цілодобовий домашній арешт з можливістю виходу на роботу його дружини, або ж просив визначити йому посильний розмір застави.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного та просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, або ж визначити йому посильний розмір застави. Послався на відсутність доказів заявлених прокурором ризиків, вказуючи на них лише як на припущення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з мотивів, наведених в останньому. При цьому заперечувала проти позиції захисту, стверджуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти здоров`я людини, вчиненню якого не завадили наявність у нього дружини та дітей, а також не зважаючи, що раніше ОСОБА_4 був судимий за вчинення насильницького злочину, належних висновків для себе не зробив. За позицією прокурора, з огляду на репутацію підозрюваного, тяжкість висунутої підозри, запобігти вищевказаним ризикам неможливо із застосуванням більш м`яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів.

Проаналізувавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Згідно з вимогами ч.3 ст.197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, невчинення іншого кримінального правопорушення, а підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити вказані дії.

В своєму клопотанні слідча та прокурор посилаються на наявність ризиків переховування підозрюваного, вчинення іншого злочину та тиску на потерпілого і свідків. Дані ризик були доведені прокурором під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, та наразі продовжують існувати і не зменшились.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, зокрема передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та обгрунтованість вказаної підозри знайшла своє підтвердження під час вирішення клопотання щодо обрання відносно підозрюваного міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Стосовно посилання сторони захисту на недоведеність вини підозрюваного, то оцінка доказів у вчиненні певного злочинного діяння певною особою, та спростування або підтвердження тих доводів, що наводяться підозрюваним і захисником, можливе лише зі здійсненням наступної стадії кримінального провадження, зокрема в ході безпосереднього дослідження доказів під час розгляду кримінального провадження та оцінка цих доказів судом як кожного окремо так і у сукупності.

На даний же час слідчий суддя вважає, що ті докази, що надані органом досудового розслідування, є достатніми, аби стверджувати про обгрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, відсутність підстав вважати, що підозра висунута ОСОБА_4 органом досудового розслідування без обгрунтованих для того підстав, та достатніми для вирішення питання щодо обрання йому запобіжного заходу.

Тяжкість висунутої підозри, зокрема санкція ч.1 ст.121 КК України передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, у сукупності з репутацією підозрюваного, зокрема який негативно характеризується за місцем проживання, зловживає спиртними напоями, має непогашені в установленому законом порядку судимості, в тому числі за скоєння злочинів проти життя та здоров`я людини, усвідомлюючи реальність можливого майбутнього покарання, тим паче як особа, яка вже притягувалася до кримінальної відповідальності та відбувала реальне покарання у виді позбавлення волі, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Щодо позитивної характеристики ОСОБА_4 , наданої стороною захисту від дошкільного закладу, вихованкою якого є донька підозрюваного ОСОБА_8 , то вихователем зазначено обставини, які лише характеризують підозрюваного як батька, що не невілює тих характеризуючих даних, які надавались під час обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя також знаходить слушними доводи прокурора про незменшення ризику здійснення ОСОБА_4 тиску на потерпілого та свідків, з метою зміни показів на його користь та які можуть піддатись такому тиску з огляду на вчинення, як то слідує з висунутої підозри, насильницького злочину проти здоров`я людини із застосування ножа. На такий ризик вказує і обрана позиція підозрюваного щодо відмови від дачі показів, що надає можливість зробити висновки про намір здійснення ним пошуку засобів створення для себе алібі, серед яких вірогідно і впливу на потерпілого та свідків.

Слідчий суддя також знаходить слушними доводи прокурора про продовження існування та незменшення ризику вчинення ОСОБА_4 іншого злочину, адже підозрюваний, будучи раніше судимим за вчинення тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи, останній раз 16.06.2014 за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК України до 9 років 6 місяців позбавлення волі, знову підозрюється у вчиненні тяжкого насильницького злочину проти життя та здоров`я людини тим більш із застосуванням ножа, здійсненого ним удару в область грудної клітини, що, на думку слідчого судді, свідчить про підвищену небезпечність особи підозрюваного.

На високу вірогідність даного ризику свідчать і покази одного зі свідків ( ОСОБА_9 ), який зазначив, що в день подій та після вчиненого ОСОБА_4 злочину відносно потерпілого, він прибув до будинку місця злочину, де на вулиці побачив раніше невідомого йому чоловіка (за протоколом пред`явлення осіб для впізнання ОСОБА_4 ), який тримав у руці чохол з ножем, який постійно діставав з чохла та махав ним на людей.

Окрім того, вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 19.03.2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі, ст. 75 КК -1 рік 6 місяців, який переглядається Миколаївським апеляційним судом. Крім того, у провадженні Корабельного районного суду перебуває кримінальна справа відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України.

Аналізуючи вище наведене, приходжу до висновку про доведеність прокурором продовження існування та незменшення всіх вищенаведених ризиків та наявність достатніх підстав для продовження у даному випадку виняткового запобіжного заходу, адже більш м`які запобіжні заходи не здатні гарантовано запобігти вищевказаним ризикам.

Стосовно посилання захисту на недоведеність ризиків, на підтвердження яких прокурором не надано доказів, то слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій такої особи та/чи вчинення іншого злочину, а не обов`язкове настання цих подій.

Щодо позиції захисника про можливість обрання ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем його мешкання, то за висунутою підозрою, останньому інкриміновано вчинення тяжкого злочину проти здоров`я людини, а вірогідність заявлених ризиків є настільки високою, що слідчий суддя погоджується із позицією прокурора про неможливість запобігти вищевказаним ризикам із обранням більш м`якого ніж тримання під вартою запобіжного заходу.

Стосовно посилання підозрюваного на наявність на його утриманні дружини, 5-х неповнолітнх дітей, то наявність останніх не невілює та не зменшує заявлених та доведених прокурором ризиків. Тим більш, зі слів підозрюваного, батьки останнього хоча і перебувають за межами України, однак мають можливість надавати його сім`ї матеріальну підтримку.

Щодо застави, то відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. З огляду на обставини справи та висунуту підозру, зокрема вчинення насильницького злочину проти життя та здоров`я людини, спосіб та знаряддя злочину, локалізацію нанесення ножового, проникаючого поранення, слідчий суддя вважає за необхідне у даному випадку не визначати розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176 178, 183, 184, 197 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 18 червня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - з дня вручення її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1