Рішення № 137225538, 09.06.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/533/26

Провадження2/153/290/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. м.Ямпіль

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Швеця Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №2822150 від 24.08.2025 у розмірі 16125 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 15 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 5110 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 24.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2822150, який відповідач підписав електронним цифровим підписом.

24.12.2025 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24122025/2, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №24122025/2 від 24.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16125 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 15 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 5110 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Тобто, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли всі права ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси». Всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов`язання. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором №2822150 від 24.08.2025 у розмірі 16125 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 15 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 5110 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 09.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялась на адресу реєстрації відповідача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.08.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №2822150, який відповідач підписав електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором (а.с.6-11).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1, 1.5.2 договору сума кредиту 5000 грн. Строк договору - 360 днів. Дата повернення кредиту 19.08.2026. Процентна ставка/день 0,89 %. Комісія за надання кредиту 15,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,30 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) ( за весь строк кредитування) 16060 грн., що нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлено Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Із платіжного доручення 45630917 від 24.08.2025 встановлено, що ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» перерахувало кошти в сумі 5000 грн. ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_1 , призначення платежу кошти згідно договору 2822150 (а.с.18).

Як вбачається із відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» ОСОБА_1 були нараховані кредитні кошти у сумі 5000 грн. за кредитним договором №2822150 та в період з 24.08.2025 по 24.12.2025 нараховано штрафи, комісію за надання кредиту та обслуговування кредиту (а.с.19).

24.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №25062025, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» передало (відступило) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.20-24).

Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за кредитним договором №2822150 від 24.08.2025 на загальну суму заборгованості 16125 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 15 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 5110 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6000 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с. 27).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

У силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 кредитного договору №2822150 від 24.08.2025, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» виконало взяті на себе зобов`язання та надало відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по тілу кредиту та комісії за надання кредиту.

Наявними у матеріалах справи доказами також підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні Фінанси» та відповідачем.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості в строки, передбачені умовами кредитного договору, та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості, а саме: суми заборгованості за основною сумою боргу та заборгованості по комісії за надання кредиту обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, суд виходить з наступного.

Згідно п.1.5.2 кредитного договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) становить 16060 грн., що нараховуються за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

10 червня 2017 року набув чинності Закон «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на час укладення кредитного договору) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Втім, в умовах кредитного договору не наведено послуг щодо обслуговування кредитної заборгованості, за які передбачено плату у вигляді нарахування комісії.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року по справі №204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, розмір нарахованої комісії (5110 грн.) перевищує заборгованість за сумою заборгованості за основним зобов`язанням (5000 грн.), що вочевидь не можна визнати справедливим та розумним. Подібний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові КЦС ВС від 01 лютого 2023 року у справі №199/7014/20.

Крім того, наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг з обслуговування заборгованості, за які банком встановлена комісія.

Відтак, суд не знаходить підстав для задоволення заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача комісії за користування кредитом.

Щодо вимог про стягнення суми заборгованості за штрафними санкціями неустойкою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 6000,00 грн., від сплати яких позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для стягнення таких.

Відтак, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №2822150 від 24.08.2025 в розмірі 5015 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 15 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №154606 від 24.03.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 828 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2662,40 х 5015 / 16125).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості за кредитним договором №2822150 від 24.08.2025 в розмірі 5015 (п`ять тисяч п`ятнадцять) гривень, з яких: 5000 (п`ять тисяч) гривень - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 15 (п`ятнадцять) гривень заборгованість по комісії за надання кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014), судовий збір в сумі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 09 червня 2026 року.

Суддя Р.В. Швець