Рішення № 137225277, 08.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4213/25 (638/16219/25)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

секретар судового засідання Крнчаренко В.Ю.

учасники справи в засідання не з`явилися

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення коштів в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Харкова через систему «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова 28 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 13.01.2026 Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано до Господарського суду Харківської області, на розгляді якого перебуває справа №922/4213/25 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справа №638/16219/25 була передана на розгляд судді Прохорова С.А. в межах справи №922/4213/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , присвоєно номер справі №922/4213/25 (638/16219/25).

Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність громадянина України - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 .

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Введено процедуру реструктуризації боргів боржника.

Призначено керуючим реструктуризації - арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича (свідоцтво № 2133 від 24.05.2024, адреса: 36020, м. Полтава, вул. Залізна, 42).

13.01.2026 здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі Судової влади України (веб-сайті Верховний Суд) про відкриття провадження у справі .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справа №638/16219/25 була передана на розгляд судді Прохорова С.А. в межах справи №922/4213/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , присвоєно номер справі №922/4213/25 (638/16219/25).

Так, ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність громадянина України - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 .

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Введено процедуру реструктуризації боргів боржника.

Призначено керуючим реструктуризації - арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича (свідоцтво № 2133 від 24.05.2024, адреса: 36020, м. Полтава, вул. Залізна, 42).

13.01.2026 здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі Судової влади України (веб-сайті Верховний Суд) про відкриття провадження у справі .

За приписами ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

При цьому, позовні заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Такого клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження позивачем в своїй позовній заяві не заявлено.

Ухвалою суду від 20.02.2026 прийнято справу №922/4213/25 (638/16219/25) до провадження Господарського суду Харківської області.

Постановлено здійснювати розгляд справи спочатку в межах справи №922/4213/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами наданими сторонами.

Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Встановлено позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 251 Господарського процесуального кодексу України у 5 днів з дня його отримання.

Встановлено відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Роз`яснено учасникам справи, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Роз`яснено сторонам, що відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи мають відповідати вимогам ст.ст. 165 - 168 ГПК України.

Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою суду від 21.04.2026 витребувано у АТ КБ ПРИВАТБАНК (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 31.05.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ ПРИВАТБАНК, у сумі 27000 грн., за ініціативою ТОВ СЛОН КРЕДИТ (код ЄДРПОУ 42350798) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ ПЕЙТЕК.

Витребувано у Шевченківського районного суду м. Харкова додатки до позовної заяви, подані в електронній формі в цивільній справі №638/16219/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінпром Маркет до ОСОБА_1 .

Перейдено до розгляду справи №922/4213/25 (638/16219/25) за правилами загального позовного провадження.

Почато у справі №922/4213/25 (638/16219/25) підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 11 травня 2026 р.

24.04.2026 від Шевченківського районного суду м. Харкова надійшли додатки до позовної заяви.

06.05.2026 АТ КБ ПРИВАТБАНК надані витребувані судом докази.

Ухвалою суду від 11.05.2026 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 08.06.2026.

Учасники справи в засідання не з`явилися.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною в ЄДРПОУ та поштове повідомлення про отримання ухвал суду.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив.

31.05.2024 між ТОВ СЛОН КРЕДИТ та Доценком Д.О. укладено договір про надання грошових коштів на умовах споживчого кредиту №1636959.

Відповідно до п. 1.3. Договору тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 27 000,00 грн.

Згідно із п. 1.4 Договору строк кредиту 360 днів.

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Згідно п. 1.5 стандартна процентна ставка - 1,50 % в день.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України Про електронну комерцію передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На виконання умов договору ТОВ СЛОН КРЕДИТ надало ОСОБА_1 кредит у сумі 27 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК» «Щодо зарахування грошових коштів на платіжну карту Відповідача») та довідкою АТ КБ ПРИВАТБАНК.

Проте, Доценко Д.О. взятих на себе зобов`язань не виконав, не повернув грошові кошти.

Відповідач доказів погашення заборгованості або її спростування не надав.

Заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 27 000,00 грн.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 ЦК України.

За приписами частин 1, 2 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З вищевикладеного слідує, що Відповідач не виконує умови кредитного договору у добровільному порядку, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 27 000,00 грн, яка підлягає стягненню у примусовому порядку.

24.12.2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі Договору факторингу №24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

За приписами статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не було спростовано наявність заборгованості в розмірі 27 000,00 грн.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 27 000,00 грн заборгованості з тіла кредиту обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення процентів за користування кредитними коштами в сумі 145 800,00 грн, суд зазначає наступне.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України Про споживче кредитування.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про споживче кредитування умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України Про споживче кредитування, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Відповідно до п. 4. Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг приписано надавачам фінансових послуг, не зазначеним у пункті 3 цього розділу (тобто не банкам), та надавачам допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про споживче кредитування передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Згідно із ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Відповідно до розділу IІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Таким чином, Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг набрав законної сили - 24.12.2023.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Пунктом 5 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг до Закону України Про споживче кредитування включені норми пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону Про споживче кредитування.

У той же час, Кредитний договір укладений 31.05.2024, яким кредитор обґрунтовує свої вимоги, тобто після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг і його умови повинні узгоджуватись з положеннями ч. 5 ст. 8 Закону України Про споживче кредитування (у редакції Закону № 3498-ІХ), а максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України Про споживче кредитування умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, застосування за Кредитним договором денної процентної ставки, що перевищує 1%, суперечить положенням ч. 5 ст. 8 Закону України Про споживче кредитування (у редакції Закону № 3498-ІХ), у зв`язку з чим відповідні умови договору є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в розмірі 145 800,00 грн нарахованих відсотків.

Щодо вимоги позивача про нарахування на заборгованість відповідача інфляційних та річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, до моменту виконання рішення у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України дійсно передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд зазначає, що інфляційні втрати не відносяться до відсотків чи пені в розумінні ч. 10 ст. 238 ГПК України.

Нарахування відсотків чи пені у порядку, передбаченому ч. 10 ст. 238 ГПК України є правом суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 дійшла висновку, що норми процесуального права дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні відповідного клопотання позивача про продовження нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, оскільки визначають не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, а можливість Відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України).

Крім того у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що можливість нарахування пені або відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог). Тобто якщо суд в рішенні по суті спору не стягував пеню або ж відсотки, то не може бути зазначено й про нарахування відсотків або пені до моменту виконання цього рішення суду. Нарахування пені або відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265ЦПК України ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є й підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання грошового зобов`язання. Тобто це ті самі відсотки чи пеня, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується. Зазначені правові норми не визначають якоїсь іншої особливої правової природи відсотків чи пені, які нараховуються до моменту виконання судового рішення.

Тож правила наведених норм процесуального права можна застосовувати для продовження на майбутнє нарахування будь-яких відсотків (як за правомірне користування чужими грошовими коштами, так і за неправомірне користування ними) або пені, які розраховуються за методикою, що враховує фактор часу, що передбачені законодавством або договором і які суд вирішив стягнути з боржника на користь кредитора за невиконання певного зобов`язання. Відтак передбачені частиною другою статті 625 ЦК України3 % річних охоплюються приписами частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України), якщо позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання, а суд задовольнив цю вимогу.

Враховуючи, що позивач не заявляв позовну вимогу про стягнення трьох процентів річних на підставі ч. 2 ст.625 ЦК України та відповідно суд не задовольняв такої вимоги, у суду відсутні підстави для застосування положень ч. 10 ст. 238 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, строк дії воєнного стану в Україні продовжено і станом на час розгляду даної справи він триває.

Також, ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність громадянина України - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 .

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

1) зупиняється виконання боржником грошових зобов`язань, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій;

4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника;

5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань боржника.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В позовній заяві позивачем заявлені до стягнення з відповідача 2422,40 грн судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до п.3.ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, у зв`язку з частковим задоволенням позовних, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 1562,50 грн та по сплаті судового збору в розмірі 378,50 грн, пропорційно задоволеним позовних вимог.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до Доценка Дмитра Олександровича про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Доценка Дмитра Олександровича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2 код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором № 1636959 від 31.05.2024 року в розмірі 27 000,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 378,50 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 1562,50 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення 145 800,00 грн процентів за користування кредитними коштами відмовити.

В застосуванні положень ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2 код ЄДРПОУ 44559822) .

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Повне рішення складено "08" червня 2026 р.

СуддяС.А. Прохоров