Рішення № 137224847, 27.05.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2026 Справа № 917/269/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Білицької селищної ради, вул. Кобеляцька, 53А, смт. Білики, Полтавський район, Полтавська область, 39220

до Публічного акціонерного товариства "Луценко", с. Свічкареве, Полтавський район, Полтавська область, 39211

про визнання недійсним рішення в частині та скасування державного акта.

За участю представників сторін:

від позивача: Володимира Бабчука;

від відповідача: Людмили Дроменко.

Обставини справи: Білицька селищна рада звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства "Луценко" у якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 16.04.2025 вх. № 16.04.2025) просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Марківської сільської ради від 05 квітня 2000 року №18 «Про видачу державного акту на право колективної власності на землю та на право постійного користування землею відкритому акціонерному товариству «Луценко» на території Марківської сільської ради», в частині видачі державного акта на право постійного користування землею площею 101,5 га;

- визнати незаконним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії I-ПЛ № 000394 від 05.09.2000, виданий Марківською сільською радою народних депутатів Кобеляцького району Полтавської області ВАТ «Луценко», зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 42.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачу земельна ділянка площею 101,5 га в постійне користування не надавалася, рішення компетентним органом про відведення земельної ділянки в постійне користування не приймалося. Рішення Марківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 05 квітня 2000 року №18 «Про видачу державного акту на право колективної власності на землю та на право постійного користування землею відкритому акціонерному товариству «Луценко» на території Марківської сільської ради» стосується безпосередньо видачі державного акта, а не передачі земельної ділянки в постійне користування; рішення від 05 квітня 2000 року № 18 є таким, що прийняте без наявних на те підстав, не у відповідності до норм земельного законодавства діючого на час прийняття такого рішення. В архівних матеріалах Марківської сільської ради, Кобеляцької районної ради, Кобеляцької районної державної адміністрації за період з моменту створення ВАТ Луценко до моменту видачі державного акта від 05.09.2000 року серії I-ПЛ №000394 відсутні рішення про надання в постійне користування земельної ділянки ВАТ «Луценко», а також дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки та рішення про затвердження такого проекту.

Отже, державний акт серії I-ПЛ №000394 від 05.09.2000, який посвідчує право постійного користування ВАТ «Луценко» земельною ділянкою площею 101,5 га виданий без достатніх правових підстав, з огляду на відсутність юридичного факту прийняття компетентним органом рішення що стосується надання в постійне користування земельної ділянки ВАТ «Луценко», на підставі якого було видано цей Державний акт.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 3463 від 17.03.2026) проти позову заперечує, посилаючись на те, що ПАТ «Луценко» є законним користувачем земельної ділянки, що розміщена за адресою с. Свічкареве, Кобеляцького району Полтавської області в розмірі 101,5 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 000394 від 05.09.2000. Цей Державний акт був виданий згідно з чинним на той час земельним законодавством та є дійсним.

Також відповідач зазначає, що законність користування землями, які входять до складу Державного акту від 05.09.2000 серії I-ПЛ № 000394 ПАТ «Луценко» підтверджується:

- рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 (справа № 816/1194/18);

- листом ГУ Держгеокадастру від 05.04.2018 № 3087/0/26-18, відповідно до якого попередній розпорядник землі підтверджує, що у нього немає підстав для розподілу земель, які перебувають у користуванні ВАТ «Луценко», іншим особам;

- рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2023 (справа № 917/1480/22), яким у задоволенні позову Білицькій селищній раді про визнання недійсним та скасування державного акту відмовлено;

- Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 (справа № 917/2035/23), якою визнано недійсним рішення тридцять сьомої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради від 30.08.2023 № 92 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПАТ «Луценко».

Крім того, зазначає про неналежний спосіб захисту прав та відсутність у позивача порушеного права оскаржуваним рішенням сільської ради.

У відзиві на позов відповідач також заявив клопотання про застосування строку позовної давності.

17.03.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 3556), в якій заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на те, що відповідачу земельна ділянка площею 101,5 га в постійне користування не надавалася, рішення компетентним органом про відведення земельної ділянки в постійне користування не приймалося. Рішення Марківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 05 квітня 2000 року №18 «Про видачу державного акту на право колективної власності на землю та на право постійного користування землею відкритому акціонерному товариству «Луценко» на території Марківської сільської ради».

За результатами автоматизованого розподілу судової справи № 917/269/25 між суддями справу передано на розгляд судді Погрібній С. В.

Ухвалою від 12.02.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 04.11.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Відповідно до розпорядження № 164 від 01.12.2025 у зв`язку з відрядженням судді Погрібної С. В. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 917/269/25.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи № 917/269/25 між суддями справу передано на розгляд судді Сірошу Д. М.

Ухвалою від 02.02.2026 суддя прийняв справу № 917/269/25 до свого провадження та призначив підготовче засідання на 19.03.2026 10:00.

Підготовче судове засідання у справі, призначене на 19.03.2026 10:00, не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою від 19.03.2026 суд призначив підготовче засідання на 01.04.2026 16:40.

Ухвалою від 01.04.2026 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/269/25 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 27.05.2026 09:05.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.

Суд розглянув матеріали справи та

УСТАНОВИВ:

Рішенням Білицької селищної ради від 06.11.2020 № 18.3 «Про реорганізацію юридичної особи Марківської сільської ради, шляхом приєднання до Білицької селищної ради», Марківську сільську раду Кобеляцького району Полтавської області (ЄДРПОУ 21051912) реорганізовано шляхом приєднання до Білицької селищної ради (ЄДРПОУ 21051585).

З цього часу Білицька селищна рада є правонаступником всіх прав та обов`язків Марківської сільської ради.

За твердженням позивача, у зв`язку з прийняттям 28.04.2021 Верховною радою України Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (далі Закон 1423-IX), до складу земель комунальної власності Білицької селищної ради увійшла земельна ділянка площею 24,9998 га, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849, що розташована за межами с. Свічкареве колишньої Марківської сільської ради.

Шістнадцятою сесією Білицької селищної ради восьмого скликання від 23.12.2021 прийнято рішення № 95 про проведення державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 24,9998 га, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849, за територіальною громадою в особі Білицької селищної ради.

Державним реєстратором 19.01.2022 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 24,9998 га, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, відповідно до якої власником земельної ділянки площею 24,9998 га, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849 є Білицька селищна рада.

Рішенням сімнадцятої позачергової сесії восьмого скликання від 28.01.2022 № 42 ця земельна ділянка передана у постійне користування комунальному підприємству Білицької селищної ради «Білики - Агро».

Державним реєстратором 23.02.2022 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 24,9998 га, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, відповідно до якої правокористувачем права постійного користування земельною ділянкою площею 24,9998 га, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849 є комунальне підприємство Білицької селищної ради «Білики - Агро».

Марківською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області видано Відкритому акціонерному товариству Луценко (далі - ВАТ Луценко) державний акт на право постійного користування землею серії І-ПЛ-№ 000394 від 05.09.2000, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42.

Відповідно до зазначеного акту ВАТ Луценко надано у постійне користування 101,5 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, а саме в межах Марківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з планом зовнішніх меж землекористування, що є додатком до Державного акта, до 101,5 гектарів землі, переданої у постійне користування ВАТ Луценко, входило п`ять окремих земельних ділянок площею відповідно 70,8, 8,1, 6,0, 7,5, 9,1 га. Разом з цим, кадастрові номери земельних ділянок в державному акті не були визначені.

Відповідно до пункту 1.1 статуту Публічного акціонерного товариства Луценко, зареєстрованого 04.04.2012, Публічне акціонерне товариство Луценко є правонаступником всіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства Луценко, яке засновано рішенням регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області від 05.03.1997 № 78-АТ шляхом перетворення державного радгоспу ім. Луценка Полтавського об`єднання по садівництву, розсадництву та виноробній промисловості Полтавасадвинпром, у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Закону України від 10.07.1996 Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі та перейменовано в Публічне акціонерне товариство Луценко на виконання вимог Закону України Про акціонерні товариства від 17.09.2008.

Як стверджує позивач, за період з моменту створення ВАТ «Луценко до моменту видачі державного акта серії I-ПЛ №000394 від 05.09.2000 державний акт серії I-ПЛ № 000394 від 05.09.2000, який посвідчує право постійного користування ВАТ «Луценко» земельною ділянкою площею 101,5 га виданий без достатніх правових підстав з огляду на відсутність юридичного факту прийняття рішення що стосується надання в постійне користування земельної ділянки ВАТ «Луценко», на підставі якого було видано цей акт.

Також позивач стверджує, що рішення ради або розпорядження державного органу про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою, затвердження проекту землеустрою та надання в постійне користування ВАТ «Луценко» земельної ділянки площею 101,5 га не приймалися.

Зважаючи на це позивач стверджує, що рішення Марківської сільської ради від 05 квітня 2000 року № 18 «Про видачу державного акту на право колективної власності на землю та на право постійного користування землею відкритому акціонерному товариству «Луценко» на території Марківської сільської ради» в частині видачі державного акта на право постійного користування землею площею 101,5 га прийняте без наявних на те підстав - за відсутності юридичного факту прийняття рішення Марківською сільською радою, або ж Кобеляцькою районною радою, або ж видачі розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації, про надання земельної ділянки в постійне користування ВАТ «Луценко».

Оскільки, як вважає позивач, рішення Марківської сільської ради від 05 квітня 2000 року в частині видачі державного акта на право постійного користування землею площею 101,5 га прийняте без наявних на те підстав, державний акт на право постійного користування землею серії I-ПЛ № 000394 від 05.09.2000, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею під № 42, від 05.09.200 виданий незаконно.

Як установив суд, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі № 816/1194/18 адміністративний позов ПАТ Луценко задоволено частково, визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 15.03.2018 № 28-16-0.3-1503/2-18 у наданні дозволу ПАТ Луценко на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на частину земельної ділянки, яка була надана Публічному акціонерному товариству Луценко відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 05.09.2000 серії І-ПЛ № 000394, зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства Луценко від 23.02.2018 № 23 з урахуванням висновків суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 у справі № 440/2110/20 адміністративний позов ПАТ Луценко про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 16.03.2020 № 7493-СГ, зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл ПАТ Луценко на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель згідно заяви від 12.02.2020.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 у справі № 917/338/22 за позовом Публічного акціонерного товариства Луценко до 1. Білицької селищної ради та Комунального підприємства Білики-Агро Білицької селищної ради, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області визнано за Публічним акціонерним товариством Луценко право постійного користування земельною ділянкою, площею 24,9998 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849, яка була сформована в результаті поділу земельної ділянки площею 25,9999 га з кадастровим номером 5321884600:00:011:0791 та розташована на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області. Суд витребував у постійне користування Публічного акціонерного товариства Луценко з незаконного володіння Комунального підприємства Білики-Агро Білицької селищної ради (39230, Полтавська обл., Кобеляцький р-н, с. Чорбівка, вул. Центральна, буд. 16; код ЄДРПОУ: 44330092) земельну ділянку площею 24,9998 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849, розташовану на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2023 у справі № 917/1480/22 Білицькій селищній раді відмовлено у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства Луценко про визнання недійсним та скасування Державного акта на право постійного користування землею, серії І-ПЛ № 000394 від 05.09.2000, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42. Вказане рішення залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2023.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 у справі № 917/2035/23 рішення Господарського суду Полтавської області від 07.05.2024 у справі №917/2035/23 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено, визнано недійсним рішення тридцять сьомої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради від 30.08.2023 року № 92 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПАТ Луценко.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, слід зазначити таке.

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як установив суд на час прийняття рішення про надання у постійне користування ВАТ Луценко земельних ділянок загальною площею 101,5 гектарів в межах згідно з планом землекористування, а саме в межах Марківської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, діяв Земельний кодекс України в редакції 1992 року.

Статтями 22, 23, 24 Земельного кодексу України, в редакції 1992 року, було передбачено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Постановою Верховної Ради України № 2201-ХІІ від 13.03.1992 Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею було затверджено форми державних актів: на право колективної власності на землю; на право приватної власності на землю; на право постійного користування землею.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 Про затвердження форм державного акта на право приватної власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою установлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр № 3613-VI визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр № 3613-VI передбачено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Пунктом б розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (в редакції Закону від 25.10.2001), який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності Земельним кодексом України) до 22.09.2005, встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Разом з тим, Конституційний Суд України Рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Встановленою обставиною у судових рішеннях у справі № 917/1480/22 є те, що державний акт на право постійного користування землею серії І-ПЛ №000394 від 05.09.2000 відповідав формі та змісту формі державного акту на постійне користування землею, яка була затверджена Постановою Верховної Ради України № 2201-XII від 13.03.1992.

Згідно з частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 у справі № 917/338/22 за позовом Публічного акціонерного товариства Луценко до 1. Білицької селищної ради та Комунального підприємства Білики-Агро Білицької селищної ради, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання права постійного користування та витребування у постійне користування встановлено, що ПАТ Луценко згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії І-ПЛ № 000394 від 05.09.2000 є землекористувачем 101,5 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування (план зовнішніх меж додається до акту), а спірна земельна ділянка площею 24,9998 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849 входить до складу земель за Державним актом серії І-ПЛ № 000394 від 05.09.2000.

Вказане також підтверджується:

- рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 у справі №816/1194/18;

- рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 у справі № 440/2110/20;

- рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.05.2023 у справі №917/1480/22, яким Білицькій селищній раді відмовлено у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства Луценко про визнання недійсним та скасування Державного акта на право постійного користування землею, серії І-ПЛ № 000394 від 05.09.2000, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42. Це рішення залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2023.

- постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 у справі № 917/2035/23, якою рішення Господарського суду Полтавської області від 07.05.2024 у справі №917/2035/23 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено, визнано недійсним рішення тридцять сьомої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради від 30.08.2023 року №92 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПАТ Луценко.

Зокрема, в цій постанові зазначено, що у заявах по суті, наданих до суду під час розгляду цієї справи, Білицька селищна рада також не заперечує входження вказаної земельної ділянки площею 24,9998 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849 до земель державного акта на право постійного користування землею від 05.09.2000 серії І-ПЛ № 000394.

Вказані обставини сторони визнали і під час судового засідання апеляційного господарського суду 29.07.2025.

Також слід зазначити, що ПАТ Луценко є належним землекористувачем спірної земельної ділянки на підставі державного акта від 05.09.2000 серії I-ПЛ № 000394. Вирішуючи справу № 917/1480/22 суди двох інстанцій підтвердили відсутність будь-яких підстав для визнання державного акту, виданого ПАТ Луценко, недійсним та його скасування.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

На підставі рішення Марківської сільської ради від 05.04.2000 року № 18 Про видачу державного акту на право колективної власності на землю та на право постійного користування землею Відкритому акціонерному товариству Луценко на території Марківської сільської ради був виданий державний акт від 05.09.2000 серії I-ПЛ № 000394, який є правовстановлюючим документом для ПАТ Луценко щодо користування (як встановлено судом), зокрема, земельною ділянкою площею 24,9998 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849, розташованою на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області.

Передача земельної ділянки площею 24,9998 га в постійне користування КП Білики-Агро Білицької селищної ради відбулася на підставі рішення 17 позачергової сесії 8 скликання Білицької селищної ради № 42 від 28.01.2022.

Проте оскільки ця земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ПАТ Луценко згідно з державним актом від 05.09.2000 серії I-ПЛ № 000394 та наразі є сформованою, враховуючи положення частини 5 статті 116 Земельного Кодексу України вона не могла передаватися в користування іншим особам або відчужуватися іншим шляхом.

Тому, доводи позивача, стосовно того, що з прийняттям 28.04.2021 Верховною радою України Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» до складу земель комунальної власності Білицької селищної ради увійшла земельна ділянка площею 24,9998 га, з кадастровим номером 5321884600:00:011:0849, що розташована за межами с. Свічкареве колишньої Марківської сільської ради, суд відхиляє як безпідставні.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини першої статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи (зазначена правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2024 у справі № 703/2305/22).

Проте позивач не довів факт порушення його прав рішенням Марківської сільської ради від 05.04.2000 № 18 Про видачу державного акту на право колективної власності на землю та на право постійного користування землею Відкритому акціонерному товариству Луценко на території Марківської сільської ради.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного права оскаржуваним рішенням сільської ради, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином цим рішенням порушено його право з урахуванням того, що позивач не є ані власником, ані користувачем спірної земельної ділянки, а обов`язок доказування лежить на позивачеві.

За таких обставин, вимога про визнання незаконним та скасування рішення Марківської сільської ради від 05 квітня 2000 року №18 задоволенню не підлягає.

Стосовно вимоги про скасування Державного акта серії І-ПЛ № 000394 від 05.09.2000, слід зазначити, що в пункті 83 постанови від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 Велика Палата Верховного Суду висловила правовий висновок про те, що Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб`єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.

Пунктом 90 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду визначила, що Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 у редакції, чинній на час видання державного акта).

У пункті 91 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок про те, що підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчує відповідне право та не має самостійного юридичного значення.

Отже, право, що посвідчене державними актами, є похідним від відповідно рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування.

З огляду на відмову в позові в частині вимог про визнання недійсним рішення Марківської сільської ради від 05 квітня 2000 року № 18 відсутні підстави для скасування державного акта серії І-ПЛ № 000394 від 05.09.2000.

Судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.06.2026.

Суддя Дмитро СІРОШ