Рішення № 137224841, 02.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 Справа № 917/1717/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, вул.Сердюка Ігоря, 15, оф. 72, м.Кременчук, Полтавська область, 39600

позивач Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до відповідачів

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Юкей", пров. Андріївський,8 кв. 2, м. Полтава, Полтавська область, 36000

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БестерК", вул. Чураївни, 3/2, квартира 239, м. Полтава, 36004

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "БестерУ", вул. Чураївни, 3/2, квартира 239, м. Полтава, 36004

про визнання недійсними правочинів,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники учасників процесу:

від позивача: Шинкаренко Н.М.,

від відповідача 2, 3: Плєханов І.О.,

від решти учасників: не з`явилися,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області просить суд визнати недійсним правочини з відчуження майна: акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «БестерК» від 21.11.2024, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим № 3892, 3893, та акт прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «БестерУ» від 27.03.2025, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим № 698, 699 недійсними з підстав їх фраудаторності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:

У Приватного виконавця Скрипника В.Л. на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 78085936, до складу якого входять:

- виконавче провадження № 78066512 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області, виданого 21.04.2025 у справі № 917/1751/24, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Юкей» (пров. Андріївський, буд. 8, кв. 2, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 45235592) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області) безпідставно збережених коштів в сумі 90 071,68 грн та 2 422,40 грн судового збору.

- виконавче провадження № 77460276 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області, виданого 12.02.2025 у справі № 917/1757/24, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Юкей» (пров. Андріївський, буд. 8, кв. 2, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 45235592) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області) 599 723,65 грн безпідставно збережених коштів та 7 196,68 грн судового збору.

Загальний розмір заборгованості за зведеним виконавчим провадженням перед стягувачем становить 699 414,41 грн.

В ході перевірки майнового стану боржника приватним виконавцем встановлено, що боржнику на праві приватної власності належало майно, яке в подальшому було відчужене з метою уникнення боржником виконання судових рішень, шляхом вчинення фраудаторних правочинів, а тому такі правочини порушують право позивача (стягувача за виконавчим провадженням) та мають бути визнані недійсними.

Враховуючи те, що функції з забезпечення виконання судового рішення у визначеному законом порядку покладено, зокрема, на систему органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, Скрипик В.Л. є вповноваженою особою звертатися з позовом в інтересах стягувача ініційованого останнім виконавчого провадження.

Правовими підставами позовних вимог позивач, серед іншого, вказав ст. 41, 129-1 Конституції України, ст. 3, 13, 203, 204, 215 Цивільного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження».

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав докази в копіях (т.с. 1, арк.с. 10-126): посвідчення приватного виконавця № 0107 від 27.10.2017, наказ Господарського суду Полтавської області від 21.04.2025 у справі № 917/1751/24, наказ Господарського суду Полтавської області від 12.02.2025 у справі № 917/1757/24, постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2025 ВП № 78066512 без ідентифікатора доступу до АСВП, постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2025 ВП № 77460276 без ідентифікатора доступу до АСВП, облікова картка на зведене виконавче провадження № 78085936, довідка по ЗВП № 78085936 стосовно майнового стану ТОВ «Фірма «Юкей», акт приймання-передачі майна в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Юкей», код ЄДРПОУ 45235592 від 18 січня 2024 року, посвідченийо приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим № 257, 258, ухвала Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 про відкриття провадження у справі №917/454/24 з ЄДРСР, ухвала Господарського суду Полтавської області від 19.03.2024 про відкриття провадження у справі №917/458/24 з ЄДРСР, рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2024 у справі №917/454/24 з ЄДРСР, рішення Господарського суду Полтавської області від 13.06.2024 у справі №917/458/24 з ЄДРСР, ухвала Господарського суду Полтавської області від 22.10.2024 про відкриття провадження у справі №917/1751/24 з ЄДРСР, ухвала Господарського суду Полтавської області від 31.10.2024 про відкриття провадження у справі №917/1757/24 з ЄДРСР, акт примайння-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «БестерК», код ЄДРПОУ 45780322, від 21.11.2024, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим № 3892, 3893, рішення Господарського суду Полтавської області від 15.01.2025 у справі №917/1757/24 з ЄДРСР, рішення Господарського суду Полтавської області від 28.02.2025 у справі №917/1751/24 з ЄДРСР, акт прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «БестерУ», код ЄДРПОУ 45852231, від 27.03.2025, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим № 698, 699, ухвала Господарського суду Полтавської області від 31.07.2025 про відкриття провадження у справі №917/1476/25 з ЄДРСР, ухвала Господарського суду Полтавської області від 31.07.2025 про відкриття провадження у справі №917/1477/25 з ЄДРСР, відомості з ЄДРЮОФОП, отримані через веб-сайт «Опендатабот», стосовно ТОВ «НВП Бестер», ТОВ «Фірма «Юкей», ТОВ «БестерК», ТОВ «БестерУ», ТОВ «ЛЮКС-ПОЛТАВА 2009», ТОВ «АКВІТЕНС КОМПАНІ», ТОВ «ВТК «ЛАНГЕР», інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно нерухомого майна 1030909653224 зі змінами, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно нерухомого майна 1030924253224 зі змінами, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно нерухомого майна 1030933653224 зі змінами.

Крім того, Позивач повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складають судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви 4 844,80 грн (6 056,00 грн х 0,8), заяви про забезпечення позову 1 211,20 грн (1 514 грн х 0,8) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн, докази понесення яких будуть надані протягом 5 днів з дня винесення рішення у даній справі.

Відповідач 3 ТОВ «БестерУ» надав суду за вх№ 12076 від 19.09.2025 (т.с. 1, арк.с. 162-174) відзив на позов, за мотивами якого проти позовних вимог заперечує та просить суд у позові відмовити, стверджуючи про таке:

- Приватний виконавець не є учасником спірних правовідносин, наявний у цьому судовому провадженні спір безпосередньо не стосується прав та обов`язків виконавця, а тому він не вправі самостійно звертатися в інтересах однієї зі сторін до суду із позовом без належної правової підстави на підтвердження можливості такого звернення;

- згідно відомостей з сервісу «Опендатабот» вбачається, що відповідачі - ТОВ «БестерК» та ТОВ «ФІРМА «ЮКЕЙ» мають статутний капітал 9 302 000 грн., що є набагато більшим від заявленого позивачем до стягнення у зведеному виконавчому провадженні №78085936 в загальному розмірі 699 414,41 грн;

- ТОВ «БестерК» та ТОВ «ФІРМА «ЮКЕЙ» зареєстровані за законодавством України, не перебувають в стані припинення, а отже продовжують здійснювати підприємницьку діяльність;

- позивачем ігноруються положення ст. 62 Конституції України, згідно якої відповідальність має індивідуальний характер. Відповідно таку відповідальність повинно нести ТОВ «Фірма «Юкей» за наказом Господарського суду Полтавської області, виданого 12.02.2025 у справі № 917/1757/24, а не ТОВ «БестерК».

Правовим підставами заперечень проти позовних вимог вказано ст. 16, 202, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст. 42, 43 Господарського кодексу України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

На підтвердження обґрунтованості заперечень проти позовних вимог Відповідач 3 надав докази в копіях (т.с. 1, арк.с. 166, 167):інформацію з «Опендатабот» щодо ТОВ «Фірма «Юкей» та ТОВ «БестерК».

Крім того, Відповідач 3 повідомляє, що попередній розмір судових витрат складає 32 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (Позивач) надала суду за вх№12254 ві 24.09.2025 відповідь на відзив (т.с. 1, арк.с. 176-194), за мотивами якої підтримує позову заяву.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні дії суду.

03.09.2025 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича (позивач - Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області) до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Юкей", Товариства з обмеженою відповідальністю "БестерК", Товариства з обмеженою відповідальністю "БестерУ" про визнання недійсними правочинів: акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "БестерК" від 21.11.2024, посвіченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим номером №3893 та акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "БестерУ" від 27.03.2025, посвіченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим номером №698, 699.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 справу № 917/1717/25 розподілено судді Байдуж Ю.С.

Суд ухвалою від 04.09.2025 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 02.10.2025 на 10:30 год, встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

У зв`язку з участю судді у підготовці для підтримання кваліфікації суддів місцевих господарських судів це підготовче засідання не відбулося.

Суд ухвалою від 06.10.2025 призначив підготовче засідання на 04.11.2025 на 10:30 год.

Суд ухвалою від 04.11.2025 закрив підготовче провадження у справі №917/1717/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.12.2025 на 11:00 год.

11.11.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача (вх. № 14480) про участь у судовому засіданні 04.12.2025 по справі № 917/1717/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою "Підсистеми відеоконференцзв`язку" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яку суд задовольнив ухвалою від 17.11.2025.

21.11.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника заявника (вх. № 15008) про участь у судовому засіданні 04.12.2025 по справі № 917/1717/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою "Підсистеми відеоконференцзв`язку" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яку суд задовольнив ухвалою від 01.12.2025.

Суд ухвалою від 04.12.2025 відклав розгляд справи на 22.01.2026 на 11:00 год.

Суд ухвалою від 22.01.2026 судове засідання у справі відклав та призначив дату судового засідання з розгляду справи по суті на 03.03.2026 об 11:00 год.

З огляду на звільнення з посади судді Байдуж Ю.С. розпорядженням керівника апарату суду 04.03.2026 року № 28 на підставі п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №917/1717/25.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 справу №917/1717/25 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 09.03.2026 постановив, серед іншого, прийняти справу №917/1717/25 до свого провадження, призначити підготовче засідання у справі на 31.03.2026 року на 09:00 год.

Представник Відповідача 3 надав суду за вх№4150 від 31.03.2026 клопотання про відкладення розгляду справи.

Через оголошення сигналу "повітряна тривога" призначене на 31.03.2026 року на 09:00 год судове засідання не відбулося.

Суд ухвалою від 31.03.2026 повідомив сторони про наступну дату підготовчого засідання: 30.04.2026 на 09:05.

У судовому засіданні 30.04.2026 року з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 ГПК України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.05.2026 року на 11:00.

Після проведення судового засідання 30.04.2026 від Приватного виконавця Скрипника В.Л. та Кременчуцької міської ради надійшли клопотання вх№5784 та вх№5830 про проведення підготовчого засідання за відсутності їх представників, у яких зазначено про відсутність заперечень проти закриття підготовчого провадження та призначення справи ло розгляду по суті.

У судовому засіданні 21.05.2026 року під час розгляду справи по суті представник Приватного виконавця та Кременчуцької міської ради (Позивача) на позовних вимогах наполягали, представник Відповідачів 2, 3 проти позову заперечував, суд дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 21.05.2026 року після проведення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення : 02.06.2026 о 12:05.

У судовому засіданні 02.06.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Щодо повідомлення Відповідачів про це позовне провадження суд зазначає таке.

Відповідач 1 ТОВ «Фірма Юкей» представництво у судові засідання не забезпечив, причин щодо цього суду не повідомив. Останній був належним чином повідомлений про це позовне провадження, про що свідчать матеріали справи (довідки про доставку електронних листів ухвал суду у цій справі - в електронний кабінет т.с. 1, арк.с. 136, 216, 232, 247, т.с. 2, арк.с. 12, 19, 46, 56, 66, 77, 106).

Відповідач 2 ТОВ «БестерК» відзив на позов не надав, причин щоо цього суду не повідомив. Останній був належним чином повідомлений про це позовне провадження, про що свідчать матеріали справи (довідки про доставку електронних листів ухвал суду у цій справі - в електронний кабінет - т.с. 1, 217, 233, 246, т.с. 2, арк.с. 13, 20, 47, 55, 65, 76, розписка представника т.с. 2, арк.с. 105).

Відповідачі 1, 2 своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористалися.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

22.10.2024 Господарський суд Полтавської області ухвалою відкрив провадження у справі № 917/1751/24 (т.с 1, арк.с. 24 на звороті, https://reyestr.court.gov.ua/Review/122469519) та прийняв позовну заяву Кременчуцької міської ради Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Юкей" про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 90 071,68 грн.

28.02.2025 Господарський суд Полтавської області рішенням у справі № 917/1751/24 стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Юкей" на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 90 071,68 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за період з 19.01.2024 року по 30.09.2024 року та 2 422,40 грн судового збору (т.с. 1, арк.с.29-30, https://reyestr.court.gov.ua/Review/126190753).

В межах розгляду справи №917/1751/24 суд встановив:

- Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області є власником земельної ділянки, яка розташована в межах Потоківського старостинського округу, кадастровий номер 5322484400:05:000:0505, загальною площею 100,7943 га по вул. Леонова, 14-б в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області з 24.09.2021;

- власником будівель та споруд за адресою: вулиця Леонова, буд. 14-Б в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області, які розташовані на зазначеній земельній ділянці з 28.11.2018 по 18.01.2024 було Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР». З 18.01.2024 власником нерухомого майна є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма" Юкей";

- в період з 19.01.2024 по 30.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма" Юкей" використовувало земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалася для розміщення об`єкту нерухомого майна, за період з 19.01.2024 по 30.09.2024 орендна плата за земельну ділянку складає 90 071,68 грн.

Означене рішення суду оскаржено не було, набрало законної сили 21.04.2025, на примусове виконання якого 21.04.2025 Господарський суд Полтавської області видав відповідний наказ (т.с. 1, арк.с. 15 на звороті).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 14.05.2025 відкрито виконавче провадження ВП №78066512 з примусового виконання наказу №917/1751/24, виданого 21.04.2025 Господарським судом Полтавської області (т.с. 1, арк.с. 16 на звороті).

22.10.2024 Господарський суд Полтавської області ухвалою залишив без руху (т.с. 1, арк.с. 25, https://reyestr.court.gov.ua/Review/122469563), 31.10.2024 Господарський суд Полтавської області ухвалою відкрив провадження у справі №917/1757/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122716451) та прийняв позовну заяву Кременчуцької міської ради Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Юкей" про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 599 723,65 грн.

15.01.2025 Господарський суд Полтавської області рішенням у справі № 917/1757/24 стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Юкей" на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 599 723,65 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за період з 19.01.2024 по 30.09.2024 року та 7 196,68 грн судового збору (т.с. 1, арк.с. 26 на звороті - 28, https://reyestr.court.gov.ua/Review/124423599).

В межах розгляду справи №917/1757/24 суд встановив:

- Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області є власником земельної ділянки, яка розташована в межах Потоківського старостинського округу, кадастровий номер 5322484400:05:000:0506, загальною площею 671,1180 га по вул. Леонова, 14-В в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області з 24.09.2021;

- власником будівель та споруд за адресою: вулиця Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області, які розташовані на зазначеній земельній ділянці з 28.11.2018 по 18.01.2024 було Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР». З 18.01.2024 власником нерухомого майна є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма" Юкей";

- в період з 19.01.2024 по 30.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма" Юкей" використовувало земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалася для розміщення об`єкту нерухомого майна, за період з 19.01.2024 по 30.09.2024 орендна плата за земельну ділянку складає 599 723,65 грн.

Означене рішення суду оскаржено не було, набрало законної сили 05.02.2025, на примусове виконання якого 12.02.2025 Господарський суд Полтавської області видав відповідний наказ (т.с. 1, арк.с. 16).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. від 11.03.2025 відкрито виконавче провадження ВП №77460276 з примусового виконання наказу №917/1757/24, виданого 12.02.2025 Господарським судом Полтавської області (т.с. 1, арк.с. 18 на звороті).

У Приватного виконавця Скрипника В.Л. на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 78085936, до складу якого входять:

- виконавче провадження № 78066512 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області, виданого 21.04.2025 у справі № 917/1751/24, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Юкей» (пров. Андріївський, буд. 8, кв. 2, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 45235592) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області) безпідставно збережених коштів в сумі 90 071,68 грн та 2 422,40 грн судового збору.

- виконавче провадження № 77460276 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області, виданого 12.02.2025 у справі № 917/1757/24, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Юкей» (пров. Андріївський, буд. 8, кв. 2, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 45235592) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області) 599 723,65 грн безпідставно збережених коштів та 7 196,68 грн судового збору.

Загальний розмір заборгованості за зведеним виконавчим провадженням перед стягувачем становить 699 414,41 грн.

Як стверджує у позовній заяві Приватний виконавець, під час перевірки майнового стану ним було встановлено, що боржнику на праві приватної власності належали:

- будівлі та споруди, за адресою: Полтавська обл, Кременчуцький р-н, с. Придніпрянське, вул. Леонова, 14-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1030933653224, що складається з капітальної споруди А, загальною площею 378 кв.м., вимощення І, загальною площею 922 кв.м.;

- будівлі та споруди, за адресою: Полтавська обл, Кременчуцький р-н, с. Придніпрянське, вул. Леонова, 14-Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1030924253224, що складається з технологічної водойми для цілей аквакультури, 1, загальною площею 80.8000 га; вимощення І, загальною площею 19.9629 га; склад з розвантажувальним містком А, загальною площею 0.0157 га; розвантажувальним містком ІІІ, загальною площею 0.0157 га;

- будівлі та споруди, за адресою: Полтавська обл, Кременчуцький р-н, с. Придніпрянське, вул. Леонова, 14-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1030909653224, що складається з виробничого приміщення А, загальною площею 228,4 кв.м., склад паливно-мастильних матеріалів -В, загальною площею 572,3 кв.м., Водонапірна башта Г, загальною площею 6,3 кв.м., котельня Е, загальною площею 166 кв.м., каналізаційно-насосна станція Л, загальною площею 28.1 кв.м.; Інкубаційний цех М, загальною площею 698,3 кв.м., гараж Н, загальною площею 312,8 кв.м., насосна станція, Р, загальною площею 57,7 кв.м., каналізаційна насосна станція, П, загальною площею 45,8 кв.м., мастильна станція, И, загальною площею 16 кв.м., вимощення, технологічних водойм, проїздів та споруд.

Після постановлення Господарським судом Полтавської області ухвали від 22.10.2024 про відкриття провадження у справі № 917/1751/24 та ухвали від 31.10.2024 про відкриття провадження у справі № 917/1757/24, боржник відчужив належне йому на праві власності означене вище нерухоме майно на користь ТОВ «БестерК» на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «БестерК» від 21.11.2024, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим № 3892/ 3893 (т.с. 1, арк.с. 25 на звороті 26, далі акт №3892/3893).

В подальшому, ТОВ «БестерК» здійснило відчуження означене вище нерухоме майно на користь ТОВ «БестерУ» на підставі акта прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «БестерУ» від 27.03.2025, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим № 698/699 (т.с. 1, арк.с. 31, далі акт № 698/699).

Господарський суд Полтавської області ухвалою від 31.07.2025 відкрив провадження у справі № 917/1476/25 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестерк" про стягнення 48 099,32 грн (т.с. 1, арк.с. 32, https://reyestr.court.gov.ua/Review/129214756), рішенням від 26.11.2025 у справі №917/1476/25 позов задовольнив (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132115841) та 14.01.2026 на виконання вказаного рішення видав наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестерк" (вул. Чураївни, 3/2, кв. 239, м. Полтава, Полтавський район, Полтавська область, 36004, код ЄДРПОУ 45780322) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 48 099,32 грн безпідставно збережених коштів за період з 23.11.2024 по 28.03.2025 та 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/133749507).

В межах розгляду справи №917/1476/25 суд встановив:

- Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області набула право власності на вищезазначену земельну ділянку 24.09.2021;

- власником будівель та споруд, за адресою вулиця Леонова, буд. 14-Б в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області, які розташовані на вищезазначеній земельній ділянці кадастровий номер 5322484400:05:000:050: до 18.01.2024 було Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» (код ЄДРПОУ 41895774); з 18.01.2024 по 22.11.2024 було Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ЮКЕЙ»; з 23.11.2024 по 28.03.2025 було Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестерк" (код ЄРДПОУ - 45780322);

- Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 по справі № 917/460/22 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» про стягнення грошових коштів, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» (попереднього власника) заборгованість у розмірі 54 549,05 грн за період з 24.09.2021 по 31.01.2022, а також, рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.05.2024 по справі № 917/454/24 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» безпідставно збережені кошти в сумі 240 977,98 грн за період з 01.02.2022 по 18.01.2024;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестерк" з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна не укладав договір оренди землі, щодо користування земельною ділянкою кадастровий номер 5322484400:05:000:0505, загальною площею 100,7943 га по вул. Леонова, 14-б в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області, не звертався до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо укладення такого договору;

- за період з 23.11.2024 по 28.03.2025 орендна плата за земельну ділянку складає становить 48 099,32 грн.

Господарський суд Полтавської області ухвалою від 31.07.2025 відкрив провадження у справі № 917/1477/25 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестерк" про стягнення 320 259,38 грн (т.с. 1, арк.с. 32 на звороті, https://reyestr.court.gov.ua/Review/129214758), рішенням від 26.11.2025 у справі №917/1477/25 позов задовольнив (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132115842) та 14.01.2026 на виконання вказаного рішення видав наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестерк" (вул. Чураївни, 3/2, кв. 239, м. Полтава, Полтавський район, Полтавська область, 36004, код ЄДРПОУ 45780322) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 320 259,38 грн безпідставно збережених коштів за період з 23.11.2024 по 28.03.2025 та 3 843,11 грн витрат зі сплати судового збору (https://reyestr.court.gov.ua/Review/13348797).

В межах розгляду справи №917/1476/25 суд встановив:

- Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області набула право власності на вищезазначену земельну ділянку 24.09.2021;

- власником будівель та споруд, за адресою вулиця Леонова, буд. 14-В в с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області, які розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 5322484400:05:000:0506: до 18.01.2024 було Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» (код ЄДРПОУ 41895774); з 18.01.2024 по 22.11.2024 було Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ЮКЕЙ»; з 23.11.2024 по 28.03.2025 було Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестерк" (код ЄРДПОУ - 45780322);

- Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.09.2022 по справі №917/449/22 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» про стягнення грошових коштів, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» (попереднього власника) заборгованість у розмірі 363 203,55 грн за період з 24.09.2021 по 31.01.2022, а також, рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.06.2024 по справі № 917/458/24 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» безпідставно збережені кошти в сумі 1 604 502,09 грн за період з 01.02.2022 по 18.01.2024;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестерк" з дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна не укладав договір оренди землі, щодо користування земельною ділянкою кадастровий номер 5322484400:05:000:0506, загальною площею 671,1180 га по вул. Леонова, 14-В с. Придніпрянське Кременчуцького району Полтавської області, не звертався до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо укладення такого договору;

- за період з 23.11.2024 по 28.03.2025 орендна плата за земельну ділянку складає становить 320 259,38 грн.

Разом з тим, означене вище нерухоме майно, що розташоване на земельних ділянках кадастровий номер 5322484400:05:000:0505 та кадастровий номер 5322484400:05:000:0506:

- 18.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП БЕСТЕР» на підставі акта приймання-передачі майна в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Юкей», код ЄДРПОУ 45235592, від 18 січня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим № 257, 258, внесло до статутного капіталу ТОВ «Фірма Юкей»,

- 21.11.2024 ТОВ «Фірма «Юкей» на підставі акта примайння-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «БестерК», код ЄДРПОУ 45780322, від 21.11.2024, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим № 3892, 3893, внесло до статутного капіталу ТОВ «БестерК»;

- 27.03.2025 ТОВ «БестерК» на підставі акта прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «БестерУ», код ЄДРПОУ 45852231, від 27.03.2025, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е. Л. за реєстровим № 698, 699, внесло до статутного капіталу ТОВ «БестерУ».

Ці обставини також підтверджуються інформацією з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т.с. 1, арк.с. 44-55).

Відповідно інформації з відкритих джерел власником ТОВ «НВП Бестер» на момент відчуження нерухомого майна був ОСОБА_1 , власником ТОВ «Фірма «Юкей» на момент відчуження нерухомого майна був та є ОСОБА_1 , власником ТОВ «БестерК» є ОСОБА_1 , власником ТОВ «БестерУ» є ОСОБА_2 (99,97%) та ОСОБА_3 (0,03%). ОСОБА_2 є директором ТОВ «Ю-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 45503278), кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_2 фактично є найманим працівником ОСОБА_1 . ОСОБА_3 є діловим партнером ОСОБА_1 , адже зазначеним особам належить ТОВ «ЛЮКС-ПОЛТАВА 2009» (код ЄДРПОУ 36396447), ТОВ «АКВІТЕНС КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 38071649), ТОВ «ВТК ЛАНГЕР» (код ЄДРПОУ 44219040).

На підтвердження цих обставин до матеріалів справи додано відомості з ЄДРЮОФОП, отримані з вебсайту Опендатабот (т.с. 1, арк.с. 33-43, 88-103), викладене підтверджується також відповідями з ЄДРЮОФОП, отриманими судом (т.с. 1, арк.с. 138-145).

Згідно Довідки по зведеному виконавчому провадженню №78085936 протягом часу перебування на виконанні зведеного виконавчого провадження в результаті вжитих заходів не було виявлено будь-якого майна, за рахунок якого можливо б було погасити заборгованість за виконавчим провадженням (т.с. 1, арк.с. 17 на звороті).

Приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович стверджує, що правочини, які є предметом позовних вимог у цій справі, є фраудаторними, такими, що укладені відповідачами на шкоду Кременчуцької міської ради (кредитора, стягувача) з метою унеможливлення звернення стягнення на нерухоме майно боржника під час примусового виконання судових рішень, ухвалених на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, а просить суд визнати їх недійсними.

3. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (пункт 57) та від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40)).

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ст. 16 ЦК України є визнання правочину недійсним, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено ст. 215 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі №587/2135/16-ц (пункт 58); від 15 січня 2020 року у справі №587/2326/16-ц (пункт 42); від 19 лютого 2020 року у справі №387/515/18 (пункт 49)) зазначає, що вимогу про визнання правочину недійсним може заявити особа, яка не є стороною відповідного правочину.

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам (ст. 202 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що: "позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 Цивільного кодексу України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 Цивільного кодексу України".

Тобто, Велика Палата Верховного Суду у справі №369/11268/16-ц (провадження №14-260цс19) сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як: фіктивного (ст. 234 ЦК України); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (ст. 3, 13 ЦК України); такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга ст.228 ЦК України).

У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Обов`язок діяти добросовісно поширюється на усі сторони дійсного правочину та особу, яка прийняла виконання (пункт 38 постанови від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц Великої Палати Верховного Суду).

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.

Подібна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року в справі №646/3972/16-ц, від 03 липня 2019 року в справі №369/11268/16-ц та від 24 липня 2019 року в справі №405/1820/17.

Частиною третьою ст. 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного їй законом загального типу поведінки.

Формулювання "зловживання правом" передбачає у собі певну суперечність. Так, особа, яка користується власним правом, має дозвіл на певну поведінку, а якщо її дія не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права (дія без права). Такі випадки трапляються, якщо особа діє недобросовісно, всупереч меті наданого їй права.

Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється у тому, що: 1) особа (особи) "використовувала / використовували право на зло"; 2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, у який потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають); 3) враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (пункти 76.3, 76.5 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21)).

У Рішенні від 28.04.2021 №2-р(II)/2021 у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 13, частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України Конституційний Суд України визнав, що зазначені положення Цивільного кодексу України є конституційними та такими, що не суперечать частині другій статті 58 Конституції України. Оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України, Конституційний Суд України констатував, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 цього Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Цивільного кодексу України та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Цивільного кодексу України або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Цивільного кодексу України мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною) (абзаци другий, третій пункту 5.3, пункт 5.4 та абзац другий пункту 8.2 мотивувальної частини цього Рішення).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 виснувала, що правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02 червня 2021 року у справі №904/7905/16, пункт 153). Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є "вживанням права на зло". За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі №910/16579/20, пункт 10.35).

Порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі (ч. 3 ст. 13 ЦК України) може бути самостійною підставою недійсності правочину.

Критеріями, для кваліфікації договору, як фраудаторного, є, зокрема: відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості; відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості (необхідно довести, що боржник розумів, що має заборгованість і ухилявся таким чином від її сплати); майно відчужено на підставі безвідплатного правочину (з цього правила є також виключення, зокрема, якщо ціна за оплатним договором занижена тощо); майно відчужене на користь пов`язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи); після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Саме ці обставини і є вирішальними при доведенні фраудаторності, а отже й недійсності відповідного договору, адже наявність вказаних обставин свідчить про те, що боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника.

Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.05.2023 у справі №904/648/22, від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, від 14.07.2020 у справі №754/2450/18).

Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 у справі №904/7905/16 зазначив, що "Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора".

Верховний Суд постановах від 14.07.2020 у справі № 754/2450/18; від 24.03.2020 року у справі №704/1410/18; від 14.01.2020 у справі №489/5148/18 зробив наступний висновок: "будь-який правочин, який вчиняється боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, який спрямований на обмеження його платоспроможності, має ставитися під сумнів та сам по собі набуває ознак фраудаторного правочину".

У постанові від 12.04.2023 у справі №754/18852/21 Верховний Суд виснував, що приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення фраудаторного договору) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили; застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.10.2020 у справі №755/17944/18, цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Боржник, який відчужує майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості, або виникнення у нього обов`язку зі сплати боргу, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Фраудаторним є правочин, який хоча формально і відповідає приписам законодавства, але вчинений з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування чи незаконного відчуження боржником своїх активів шляхом так званого використання "права на зло", коли формально законні права реалізуються з протиправними цілями.

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутств (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом"); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц не виключається визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст. 13 ЦК України).

Як встановив суд під час розгляду цієї справи, матеріалами справи підтверджується систематичне неодноразове відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості за наявності значної непогашеної заборгованості, що формувалася протягом тривалого періоду, про що суб`єкт господарювання мав розуміти виходячи з принципу розумної обачності, відсутність після відчуження майна у боржника іншого майна, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Суд з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій та з відомостей з сайту «Опендатабот» (які є відкритою інформацією в розумінні статті 20 Закону України «Про інформацію») також встановив, що відчуження майна відбувалося особам, які мають ознаки пов`язаності.

Викладене дає суду підстави для висновку, що боржники - відповідачі діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб (Кременчуцької міської ради як кредитора), оспорювані правочини укладені з метою уникнення звернення стягнення на майно боржника, є фраудаторними та підлягають визнанню недійсними.

При цьому враховуючи зміст оспорюваних актів приймання-передачі майна до статутного капіталу, характер прав та обов`язків, які встановлюють ці акти, а також відсутність у матеріалах справи інших правочинів та доказів, які підтверджують передачу нерухомого майна у статутний капітал ТОВ «БестерК» та ТОВ «БестерУ», суд дійшов висновку про те, що спірні акти за своєю правовою природою є правочинами, направленим на волевиявлення сторін щодо набуття та припинення права власності на нерухоме майно, що є внеском до статутного капіталу вказаних осіб.

Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України) у даному випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків у розумінні ст. 16 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у п.103 постанови від 18.12.2024 у справі №916/379/23 дійшла висновку, що може бути оскаржений та визнаний недійсним як фраудаторний кінцевий результат комплексу дій з передачі майна до складу статутного капіталу - правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна.

За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є обов`язковість судового рішення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Стосовно права звернення з цим позовом у приватного виконавця суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у п. 160, 161 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 367/252/24 (провадження № 14-21цс25) про те, що правочини щодо майна боржника, які призвели до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, можуть бути визнані недійсними судом за позовом виконавця, у провадженні якого перебуває виконавче провадження щодо конкретного боржника. Діяльність виконавця обумовлюється необхідністю підтримання принципів законності і верховенства права, а не інтересом конкретного учасника виконавчого провадження. Забезпечення найбільш сприятливої ситуації для досягнення виконання судового рішення відповідає не лише інтересам суспільства, яке, безумовно, зацікавлене в підтриманні правопорядку в державі, а й майновим чи немайновим інтересам стягувача у виконавчому провадженні. Тому виконавець вправі звернутися до суду з позовами про визначення частки боржника у спільному майні та про оспорення фраудаторного правочину саме в інтересах стягувача (а не боржника) у виконавчому провадженні.

Наведеним спростовуються доводи, вказані у відзиві на позов.

Заперечення проти позову з посиланням на наявність у боржника майна з огляду на сформований статутний капітал суд оцінює критично.

Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (п.4 ч.3 ст.2 ГПК). Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог (ч.3 ст.13 ГПК).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц; п.9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19).

Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу) (постанова Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21, від 16 квітня 2025 у cправі № 922/5322/23).

На підтвердження цих посилань Відповідач не надав жодного доказу та не послався на існування таких, повністю переклавши на Позивача доведення цих обставин, що є неприпустимим в силу наведеного вище.

Крім того, інформація щодо задекларованого на час заснування товариства розміру статутного капіталу ТОВ «Фірма «Юкей» не спростовує наявних даних приватного виконавця щодо відсутності майна вказаної особи на час звернення з цим позовом до суду, в тому числі у зв`язку з передачею нерухомого майна у статутний капітал ТОВ «БестерК» та подальше його відчуження ТОВ «БестерУ».

Посилання у відзиві на позов на правову позицію Великої Палати Верховного Суду згідно постанови від 08.06.2022 у справі №2-591/11 суд оцінює як неправомірне, оскільки від вказаної правової позиції відступлено постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2025 у справі №367/252/24. Крім того, вказана постанова не є релевантною стосовно спірних правовідносин, оскільки стосується процесуальної форми звернення до суду приватного виконавця в разі, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні: позовної заяви (незалежно від її назви), яка має подаватися в порядку позовного провадження, а не в порядку розділу VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України.

Посилання у відзиві на позов на висновки Верховного Суду в ухвалі від 10.07.2023 у справі №199/1895/23 також є неправомірними, оскільки в силу приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання у відзиві на постанову Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №199/1895/23 є некоректним, оскільки згідно відкритої інформації Єдиного державного реєстру судових рішень така постанова Верховного Суду відсутня.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору Відповідачі суду не надали.

На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, Відповідачами не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Решта доводів судом почуті, проте не впливають на висновки суду.

Стосовно розподілу судових витрат.

При зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції № 23823 від 02.09.2025 Позивач сплатив судовий збір у розмірі 4 844,80 грн (т.с. 1, арк.с. 10). Зарахування судового збору у розмірі 4 844,80 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується довідкою (т.с. 1, арк.с. 129).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України сплачений Позивачем судовий збір покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Юкей" повністю в сумі 4 844,80 грн.

Крім того, при поданні заяви про забезпечення позову згідно платіжної інструкції №23824 від 02.09.2025 Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (т.с. 1, арк.с. 69). Зарахування судового збору у розмірі 1 211,20 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується довідкою (т.с. 1, арк.с. 130).

За наслідками розгляду заяви про забезпечення позову сплачений Позивачем судовий збір в розмірі 1 211,20 грн покладається на Позивача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "БестерК" від 21.11.2024, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим № 3892, 3893.

3. Визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "БестерУ" від 27.03.2025, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гофман Е.Л. за реєстровим № 698, 699.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Юкей" (пров. Андріївський,8 кв. 2, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 45235592) на користь Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, (вул.Сердюка Ігоря, 15, оф. 72, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 4 844,80 грн.

Видати накази з набранням рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 ГПК України.

Рішення підписане 09.06.2026.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик