Постанова № 1372247, 04.02.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.08 Справа№ 3/388А

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи

за позовом Державного підприємства „Львівський бронетанковий завод”, м.Львів

до відповідача : Державна податкова інспекція м.Львова

Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №6632301/0/20672 від 14.11.07р.

За участю представників:

Від позивача: Крукеницька Т.М. -представник

Від відповідача: Гладій О.Б.-представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки , передбачені ст.ст.49,51 КАС України.

Суть спору: Подано позов Державним підприємством „Львівський бронетанковий завод” до Державної податкової інспекції м.Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №6632301/0/20672 від 14.11.07р.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем безпідставно заявлено до відшкодування податок на додану вартість на суму 8069,67 грн., оскільки вона не була сплачена в дохід державного бюджету постачальниками товару.

В судовому засідання оголошувалась перерва до 04.02.2008 року.

04.02.2008 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:

В період з 05.11.2007 року по 09.11.2007 року ДПІ м.Львова проводилась невиїзна позапланова документальна перевірка Державного підприємства „Львівський бронетанковий завод” з питань достовірності визначення від’ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого платником на розрахунковий рахунок в установі банку за звітний період – серпень, вересень, жовтень, грудень 2006 року. В ході перевірки податковою інспекцією було встановлено:

- ДП „Львівський бронетанковий завод” в серпня 2006 року придбало у ПП Сочинського І.В. товарно-матеріальні цінності на загальну суму ПДВ 4189,00 грн., який в свою чергу отримав цю продукцію від ТзОВ „Київські вікна”, яке являється посередником, а постачальником товару є ПП „Альтера сервіс”. Під час проведення документальної перевірки податковою інспекцією було направлено запити на проведення зустрічних перевірок по питанню підтвердження податкового кредиту податковим зобов”язанням Державного підприємства „Львівський бронетанковий завод”, ПП Сочинського І.В., ТзОВ „Київські вікна” та ПП „Альтера сервіс”. Згідно отриманої від 15.11.2006 р. довідки №1960/17-020 Шепетівської ОДПІ по зустрічній перевірці з питань взаємовідносин ДП „Львівський бронетанковий завод” та ПП Сочинського І.В., останній являється посередником, а постачальником даного товару є ТзОВ „Київські вікна”(друга ланка). З метою проведення зустрічної перевірки ТзОВ „Київські вікна” податковою інспекцією було направлено запит в ДПІ у Деснянському районі м.Києва. Згідно довідки №8137/23/31723984 від 18.12.2006 р. про результати невиїзної документальної перевірки за серпень 2006 року податкова інспекція повідомила, що ТзОВ „Київські вікна” є посередником, а постачальником реалізованої продукції є ПП „Альтера сервіс” (третя ланка). На підтвердження взаєморозрахунків ТзОВ „Київські вікна” з ПП „Альтера сервіс” податковою інспекцією було направлено запити до ДПІ у м.Рівне. Згідно відповіді № 14566/23-331 від 12.03.2007 р. ДПІ у м.Рівне повідомила про неможливість проведення зустрічної перевірки в зв’язку з тим, що згідно заяви ПП „Альтера сервіс”, під час проведення слідчих дій УБОЗ УМВС в Тернопільській області були вилучені всі документи, які підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства. На підставі вищезазначеного, податковою інспекцією м.Львова зроблено висновок, що ДП „Львівський бронетанковий завод” безпідставно заявлено до відшкодування з бюджету у вересні 2006 року 1403,00 грн.;

-ДП „Львівський бронетанковий завод” у вересні 2006 року придбало у МПП „Івго” товарно-матеріальні цінності на загальну суму ПДВ 106990,17 грн., який в свою чергу отримав цю продукцію від ТзОВ СТР „Армадіс” та ТзОВ Капрол-Україна”, який являється посередником, а постачальниками товару є КП „Трансбудсервіс”. Під час проведення документальної перевірки податковою інспекцією було направлено запити на проведення зустрічних перевірок по питанню підтвердження податкового кредиту податковим зобов”язанням Державного підприємства „Львівський бронетанковий завод”, МПП „Івго”, ТзОВ СТР „Армадіс” та ТзОВ „Капрол-Україна. Згідно отриманої від 04.12.2006 р. довідки №9687/7/23 ДПІ у Богородчанському районі по зустрічній перевірці з питань взаємовідносин ДП „Львівський бронетанковий завод” та МПП „Івго”, останній являється посередником, а постачальником даного товару є ТзОВ СТР „Армадіс” та ТзОВ „Капрол-Україна” ”(друга ланка). З метою проведення зустрічної перевірки ТзОВ Капрол-Україна” податковою інспекцією було направлено запит в ДПІ у Богородчанському районі м.Києва. Згідно довідки №23/20540879 від 29.12.2006 р. податкова інспекція повідомила, що ТзОВ Капрол-Україна” є посередником, а постачальником реалізованої продукції є КП „Трансбудсервіс”(третя ланка). На підтвердження взаєморозрахунків ТзОВ Капрол-Україна” з КП „Трансбудсервіс” податковою інспекцією було направлено запити до ДПІ у Богородчанському районі м.Києва. Згідно довідки №7/23/30496925 від 21.01.2007 р. податкова інспекція повідомила, що КП „Трансбудсервіс” є посередником, а постачальником реалізованої продукції є ТзОВ СТР „Армадіс”(четверта ланка). З метою проведення зустрічної перевірки ТзОВ СТР „Армадіс” податковою інспекцією було направлено запит в ДПІ у Голосіївському районі м.Києва. Згідно отриманої відповіді №6724/7/23-1010 від 26.04.2007 р. ДПІ у Голосіївському районі м.Києва повідомила, що провести зустрічну перевірку неможливо, оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою. На підставі вищезазначеного, податковою інспекцією м.Львова зроблено висновок, що ДП „Львівський бронетанковий завод” безпідставно заявлено до відшкодування з бюджету у жовтні 2006 року 6666,67 грн., що відображено в акті перевірки №185/23-4/07985602 від 09.11.2007 року.

За результатами проведеної позапланової перевірки на підставі акту ДПІ м.Львова прийнято податкове повідомлення рішення №6632301/0/20672 від 14.11.2007 р., яким ДП „Львівський бронетанковий завод” зменшено суму бюджетного відшкодування та визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 8069,67 грн.

ДП „Львівський бронетанковий завод” не погоджується з прийнятим 14.11.2007 року податковим повідомленням-рішенням, що стало підставою для його оскарження в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

При прийнятті постанови, суд виходив з наступного :

10.02.2006 року між ДП „Львівський бронетанковий завод” та ПП Сочинським І.В. було укладено договір поставки за №74.

На виконання умов договору в серпні 2006 року ПП Сочинським І.В. було поставлено ДП „Львівський бронетанковий завод” матеріальні цінності на загальну суму 20945 грн. В зв’язку з продажем продукції ПП Сочинським І.В. було виписано податкові накладні № 187 від 16.08.06 р., №188 від 16.08.06 р., №177 від 07.08.06 р. та №189 від 18.08.06 р., на загальну суму ПДВ 4189,00 грн. По податкових накладних №187 від 16.08.06 р. та № 189 від 18.08.06 р. ДП „Львівський бронетанковий завод” в серпні 2006 року проведено оплату ПП Сочинському І.В. на загальну суму 7015,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 1403 грн).

На підставі виписаних „ПП Сочинським І.В. податкових накладних ДП „Львівський бронетанковий завод” заявлено до відшкодування у вересні 2006 року 1403,00 грн. Як вбачається з поданих позивачем доказів (накладні, договір, специфікації, платіжні доручення, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, акт перевірки ) податок на додану вартість в сумі 1403,00 грн. був нарахований та сплачений у зв’язку з придбанням товарів, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства. Позивачем правомірно сформовано податковий кредит згідно з п.п. 7.2.6. п .7.2., п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р.

ДП „Львівський бронетанковий завод” у вересні 2006 року придбало у МПП „Івго” товарно-матеріальні цінності на загальну суму ПДВ 106990,17 грн., який в свою чергу отримав цю продукцію від ТзОВ СТР „Армадіс” та ТзОВ Капрол-Україна”, який являється посередником, а постачальниками товару є КП „Трансбудсервіс” В зв’язку з продажем продукції МПП „Івго” було виписано податкову накладну № 64 від 01.09.06 р. на суму ПДВ 106990,17 грн. ДП „Львівський бронетанковий завод” у вересні 2006 року проведено оплату МПП „Івго” в сумі 40000 грн. ( в т.ч. ПДВ 6666,67 грн) згідно банківського платіжного документа №1720 від 29.09.06 р.

На підставі виписаних МПП „Івго” податкових накладних ДП „Львівський бронетанковий завод” заявлено до відшкодування у жовтні 2006 року 6666,67 грн. Як вбачається з поданих позивачем доказів (накладні, договір, специфікації, платіжні доручення, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, акт перевірки ) податок на додану вартість в сумі 6666,67 грн. був нарахований та сплачений у зв’язку з придбанням товарів, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства. Позивачем правомірно сформовано податковий кредит згідно з п.п. 7.2.6. п .7.2., п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р.

Відповідно до п.п. 7.2.6. підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку, який поставляє товари (послуги). Податкові накладні виписані ПП Сочинським І.В. та МПП „Івго” були досліджені судом і не встановлено жодних порушень порядку їх видачі.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями п.п.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Суд приходить до висновку, що вказані норми були повністю дотримані позивачем: декларації з ПДВ із зазначенням суми бюджетного відшкодування за вересень-жовтень 2006 р. були подані до податкового органу з розрахунком відшкодування.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Проведеною позаплановою виїзною документальною перевіркою правильності визначення податкового кредиту ДП „Львівський бронетанковий завод” податковою інспекцією порушень не встановлено.

Що стосується перевірки постачальників товару, то слід зазначити наступне:

Як вбачається з Довідки Шепетівської ОДПІ від 15.11.2006 року №1960/17-020 „Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки Сочинського І.В.” , суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних згідно наданого пояснення включені до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за перевіряємий період. Фактичне відвантаження товарів підтверджується накладними, актами прийому-передачі. За результатами перевірки порушень чинного законодавства не встановлено (а.с.48)

З метою проведення зустрічної перевірки ТзОВ „Київські вікна” податковою інспекцією було направлено запит в ДПІ у Деснянському районі м.Києва. Згідно довідки №8137/23/31723984 від 18.12.2006 р. про результати невиїзної документальної перевірки за податкова інспекція повідомила, що ТзОВ „Київські вікна” є посередником, а постачальником реалізованої продукції є ПП „Альтера сервіс”. В результаті проведеної перевірки податковою інспекцією було встановлено, що суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних згідно наданого пояснення включені до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за перевіряє мий період.. Фактичне відвантаження товарів підтверджується накладними, актами прийому-передачі. За результатами перевірки порушень чинного законодавства не встановлено (а.с.51)

На підтвердження взаєморозрахунків ТзОВ „Київські вікна” з ПП „Альтера сервіс” податковою інспекцією було направлено запити до ДПІ у м.Рівне. Згідно відповіді №14566/23-331 від 12.03.2007 р. ДПІ у м.Рівне повідомила про неможливість проведення зустрічної перевірки в зв’язку з тим, що згідно заяви ПП „Альтера сервіс”, під час проведення слідчих дій УБОЗ УМВС в Тернопільській області були вилучені всі документи, які підтверджують фінансово-господарську діяльність підприємства. Крім того, податкова інспекція зазначила, що ПП „Альтера-Сервіс” подало декларацію по ПДВ за серпень 2006 року з такими показниками: податкові зобов’язання –338000 грн., податковий кредит -337100 грн.(а.с.53).

Як вбачається з Довідки ДПІ у Богородчанському районі від 12.12.2006 року №316/23/20540879 „Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки МПП „Івго” , суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних згідно наданого пояснення включені до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за перевіряє мий період.. Фактичне відвантаження товарів підтверджується накладними, актами прийому-передачі. За результатами перевірки порушень чинного законодавства не встановлено (а.с.55)

З метою проведення зустрічної перевірки ТзОВ „Капрол” податковою інспекцією було направлено запит в ДПІ у Богородчанському районі . Згідно довідки №23/20540879 від 29.12.2006 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ „Капрол” з питань правових відносин з МПП „Івго” податкова інспекція повідомила, що ТзОВ „Капрол” є посередником, а постачальником реалізованої продукції є КП „Трансбудсервіс”. В результаті проведеної перевірки податковою інспекцією було встановлено, що суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних згідно наданого пояснення включені до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за перевіряє мий період.. Фактичне відвантаження товарів підтверджується накладними, актами прийому-передачі. За результатами перевірки порушень чинного законодавства не встановлено (а.с.57)

На підтвердження взаєморозрахунків ТзОВ „Капрол” з КП „Трансбудсервіс” податковою інспекцією було направлено запити до ДПІ у Богородчанському районі . Згідно довідки №7/23/30496925 від 24.01.2007 р. про результати невиїзної документальної позапланової перевірки КП „Трансбудсервіс” з питань правових відносин з ТзОВ „Капрол” податкова інспекція повідомила, що КП „Трансбудсервіс” є посередником, а постачальником реалізованої продукції є ТзОВ „СТР Армадіс”. В результаті проведеної перевірки податковою інспекцією було встановлено, що суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних згідно наданого пояснення включені до податкових зобов’язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за перевіряємий період. Фактичне відвантаження товарів підтверджується накладними, актами прийому-передачі. За результатами перевірки порушень чинного законодавства не встановлено (а.с.59).

На підтвердження взаєморозрахунків КП „Трансбудсервіс” з ТзОВ „СТР Армадіс” податковою інспекцією було направлено запити до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва. Згідно відповіді №6724/7/23-1010 від 26.04.2007 р. податкова інспекція повідомила про неможливість проведення зустрічної перевірки в зв’язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою (а.с.60).

Твердження відповідача про безпідставність включення ДП „Львівський бронетанковий завод” суми 8069,67 грн. до бюджетного відшкодування податку на додану вартість, з тих підстав, що постачальник товару ТзОВ „СТР Армадіс” (третій-чертвертий ланцюг) не знаходиться за юридичною адресою а також в зв’язку з неможливість провести зустрічну перевірку постачальника ПП „Альтера-сервіс” (третій ланцюг) не заслуговують на увагу суду, оскільки ДП „Львівський бронетанковий завод” жодних правовідносин з ПП „Альтера-сервіс” та ТзОВ СТР „Армадіс” не мало.

Необґрунтованим є доводи податкової інспекції про те, що несплата ПП „Альтера-сервіс” та ТзОВ СТР „Армадіс” податку на додану вартість до бюджету у відповідному податковому періоді є підставою вважати неправомірним включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ та завищенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг).

Судами встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у серпні-вересні 2006 року були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Помилковими є доводи податкової інспекції про непідтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на фактичну несплату податку до бюджету іншими контрагентами позивача.

Відповідачем не надано доказів того, що на момент здійснення господарських операцій та віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, продавці не перебували в Єдиному державному реєстрі, чи не мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Разом з тим, податковим органом не доведено в межах належності і допустимості доказів факт відсутності сплати до бюджету сум податку на додану вартість.

На думку суду, доводи Відповідача про неможливість підтвердження факту надходження до бюджету ПДВ у сумі 8069,67 грн. не повинні братись до уваги з огляду на наступне:

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми Відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення №6632301/0/20672 від 14.11.2007 р., що є підставою для задоволення позовних вимог ДП „Львівський бронетанковий завод”.

Згідно закріпленого в Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. В даному випадку ДП „Львівський бронетанковий завод”, яким при здійсненні господарської діяльності додержано всіх норм податкового законодавства, не зобов’язане нести відповідальність за дії товариств, з якими не мало жодних відносин.

З урахуванням положень чинного законодавства України, практики його застосування найвищою судовою інстанцією України (а.с.211-212) та обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Судові витрати, за згодою сторін, покласти на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 21, 69, 70, 160-163, 167 КАС України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №6632301/0/20672 від 14.11.2007 року.

3. Судові витрати покласти на позивача.

4. Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.

Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України, 09.02.2008р.

Суддя Березяк Н.Є.