Ухвала суду № 137224620, 08.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

"08" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2307/26

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши матеріали за вх. № 2360/26 від 05.06.2026

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ"

до відповідачів:

1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3 ,

про стягнення 1 075 481,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 1 075 481,00 грн, по 358 493,67 грн з кожного.

В обґрунтування позову покликається на те, що при проведенні аудиту Товариства новим керівником було виявлено дебіторську заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 перед позивачем на суму 1 075 481,00 грн. Поряд із цим вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, а її спадкоємцями є чоловік - ОСОБА_1 , а також діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 безпідставно набула грошові кошти на суму 1 075 481,00 грн, які позивач перерахував їй протягом 2022 - 2023 років. Вважає, що на підставі ст. 1212, 1281, 1282 ЦК України вказана сума грошових коштів має бути повернута позивачу спадкоємцями ОСОБА_4 .

Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 2-1116/26 від 05.06.2026) та клопотання про витребування доказів (вх. № 19623/26 від 05.06.2026).

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд установив наявність підстав для відмови у відкритті провадження з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 ГПК України.

Частина перша цієї статті визначає, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1);

справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п. 3);

справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах (п. 4);

справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6);

справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) юридичних осіб та їх органів, посадових та службових осіб, а також фізичних осіб - підприємців у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (п. 10);

вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13);

інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами - підприємцями (п. 15).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Суд зазначає, що під час визначення юрисдикційності спору слід враховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, суб`єктний склад сторін, однією з яких у спорі є здебільшого фізична особа; по-друге, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства).

Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників справи та характер спірних правовідносин. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 688/2940/16-ц.

Відповідно до викладених у позові обставин, спір виник у зв`язку з тим, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , як стверджує позивач, безпідставно зберегла у себе належні Товариству грошові кошти у розмірі 1 075 481,00 грн. В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, з огляду на що позивач вважає, що спірна сума грошових коштів має бути повернута її спадкоємцями - чоловіком та дітьми.

Так, враховуючи характер спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін, беручи до уваги положення частини першої статті 20 ГПК України, суд дійшов висновку, що цей спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Частиною шостою статті 175 ГПК України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на викладене та на виконання положень частини шостої статті 175 ГПК України, суд роз`яснює позивачу, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів за правилами цивільного судочинства.

Що стосується заяви про забезпечення позову, судом враховано, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, заява про забезпечення позову судом по суті не розглядається та підлягає поверненню разом з іншими позовними матеріалами.

Клопотання про витребування доказів судом також не розглядаються з аналогічних підстав.

Згідно із частиною четвертою статті 175 ГПК України до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Водночас, у зв`язку з поданням позову та інших заяв в електронній формі, суд не вважає за доцільне повертати позивачу їх роздруковані примірники.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 частини першої статті 175, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛА ПРЕЗЕНТ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 1 075 481,00 грн.

Ухвала набирає законної сили 08.06.2026 та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, установлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.В. Волков