Рішення № 137222755, 08.06.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1543/26

2-др/705/18/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кірюшина Артема Андрійовича, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 травня 2026 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

29.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Кірюшина А.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, яка була зареєстрована за вх.№14526 від 29 травня 2026 року, у якій просить стягнути з позивача на користь відповідача 10 000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що справа розглядалася в поряду спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, суд вирішує питання про судові витрати, тому вважає необхідним розглядати справу без повідомлення учасників справи.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 травня 2026 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Судом встановлено, що під час ухвалення рішення не було вирішено питання розподілу витрат на правову допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, представник відповідача Кірюшин А.А. у відзиві на позовну заяву вказував, що докази понесення судових витрат у відповідності ч. 8 ст. 141 ЦПК України будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, звернувся до суду із заявою про ухвалення судом додаткового рішення 29.05.2026, яка була зареєстрована 29.05.2026, тобто протягом п`яти днів, після ухваленого судового рішення від 28.05.2026, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» було відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Так, до заяви про ухвалення додаткового рішення, представником відповідача надано: ордер на надання правничої допомоги від 26.03.2026, відповідно до якого адвокат Кірюшин Артем Андрійович надає правничу допомогу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 26.03.2026 року; копію договору про надання правничої допомоги; копію акту приймання-передачі наданих послуг б/н від 25.03.2026, , копію платіжної інструкції № 78 від 29.03.2026, згідно яких, загальна вартість понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000 грн.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Також, відповідно до 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, аналізуючи викладені норми права, враховуючи обставини справи, обґрунтованість та реальність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумність їхнього розміру, складність справи та виконані адвокатом послуги, час, витрачений адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, значення справи для сторін, результат розгляду справи, суд вважає необхідним заяву про стягнення витрат за надання правової допомоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн відповідно до вимог п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, який буде співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 247, 270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача Кірюшина Артема Андрійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №705/1543/26 2/705/2268/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 13-А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати пов`язані із наданням професійної правової допомоги в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко