Рішення № 137222748, 08.06.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/190/26

08.06.2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуюча - суддя: Воронкова І.Г.

секретар судового засідання: Джуська Л.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія" Європейська Агенція з Повернення Боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 13753 грн. 87 коп. за кредитними договорами та судові витрати по сплаті судового збору. Свої вимоги мотивує тим, що 24.05.2024 року між ТОВ Манівео Швидка Фінансова Допомога та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 624229143 шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. 05.11.2024 року первісний кредитор та ТОВ Таліон Плюс уклали договір факторингу № МВ-ТП/7, згідно умов якого останній набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. 27.02.2025 року ТОВ Таліон Плюс та ТОВ ФК Європейська Агенція з Повернення Боргів уклали договір факторингу № 27/0225-01, згідно умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, а відповідач не повернув надані йому кошти в строки, передбачені кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

04.03.2026 року ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 18.05.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача разом з позовом надав суду заяву, в якій позов підтримав повністю, не заперечив проти винесення заочного рішення та просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відповідності до ст. 128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі, не з`явилися, у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.05.2024 року ТОВ Манівео Швидка Фінансова Допомога та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 624229143, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) (а.с. 10-15).

Відповідно до підписаного сторонами паспорту споживчого кредиту продукту Смарт до договору № 624229143 від 24.05.2024 року ліміт кредиту складає 5050,00 грн., строк кредитування до 1826 днів (дисконтний період 13 днів, з можливістю продовження та поновлення); мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту - шляхом переказу грошових коштів позичальнику, після заповнення заявки на сайті moneyveo.ua або в мобільному додатку (особистого кабінету позичальника) в строк до 3-х днів (а.с. 9).

07.10.2024 року ТОВ Манівео Швидка Фінансова Допомога та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору кредитної лінії № 624229143 від 24.05.2024 року, в якій у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 7421,09 грн. на 70 днів згідно погодженого графіку. Зазаначена сума заборгованості є фіксованою, а будь-які нарахування за договором припиняються (а.с. 16).

Відповідно до розрахунку заборгованості, боржник здійснював оплату за тілом, відсотками та неустойкою: 08.06.2024 року 0,05 грн. та 1105,95 грн.; 09.07.2024 року 0,37 грн. та 2285,63 грн.; 05.08.2024 року 0,85 грн. та 1227,15 грн.; 04.10.2024 року 5103,00 грн., що в загальній сумі становить 9723,00 грн.

05.11.2024 року первісний кредитор та ТОВ Таліон Плюс уклали договір факторингу № МВ-ТП/7 (а.с. 23).

Відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу МВ-ТП/7 від 05.11.2024 року до ТОВ Таліон Плюс перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 624229143 від 24.05.2024 року. Відповідно до даного реєстру боржників позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 9437,26 грн., з яких: 5048,73 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4388,53 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 24-25).

27.02.2025 року ТОВ Таліон Плюс та ТОВ "ФК" Європейська Агенція з Повернення Боргів уклали договір факторингу № 27/0225-01 (а.с. 27-29).

Відповідно до підписаного реєстру прав вимог № 3 від 04.08.2025 року до договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 року до ТОВ ФК Європейська Агенція з Повернення Боргів перейшло право вимоги до відповідача по кредитному договору № 624229143 від 24.05.2024 року (а.с. 31).

Відповідно до зазначеного реєстру боржників позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 13753,87 грн., з яких: 5048,73 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8705,14 грн. - сума заборгованості за відсотками.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що кредитний договір № 624229143 від 24.05.2024 року між сторонами був укладений в електронній формі, підписані електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. По даному договору та угоді сторонами була досягнута згода з істотних його умов, в тому числі щодо строку кредитування та нарахування відсоткової ставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, суд дослідив надані позивачем розрахунки кредитної заборгованості, перевірив їх, оцінив в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, та прийшов до наступного висновку.

Дослідивши розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором№ 624229143 від 24.05.2024 року, який зроблений первісним кредитором ТОВ Манівео швидка фінансова допомога (а.с. 20-21), вбачається, що станом на день відступлення права вимоги за договором факторингу № МВ-ТП/7 від 05.11.2024 року, укладеним між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ Манівео швидка фінансова допомога, у даному розрахунку зазначено:

- 05.11.2024 року сплачено тіло кредиту - 5048,73 грн. (графа 3); нараховано процентів - 75,73 грн. (графа 4); сплачено процентів - 4388,53 грн. (графа 5), до сплати (графа 10) - нічого не зазначено;

- відповідач протягом дії договору здійснював платежі на суму 9723,00 грн. - 08.06.2024, 09.07.2024, 05.08.2024, 04.10.2024 року, як зазначено ;

- остання строка розрахунку "Всього" (графа 1) містить: нараховано тіло - 5050,00 грн. (графа 2); сплачено тіло кредиту - 5050,00 грн. (графа 3); нараховано процентів - 11585,89 грн. (графа 4); сплачено процентів - 11585,89 грн. (графа 5), нараховано неустойки - 2524,37 грн. (графа 8), сплачено неустойки - 2524,37 грн. (графа 9);

- у графі 10 "Всього до сплати" відсутнє зазначення про наявність будь-якої заборгованості по кредиту, хоча станом на 04.11.2024 року зазначено до сплати в цій графі суму 9361,53 грн.

Тобто, беручи до уваги зазначений розрахунок заборгованості первісного кредитора ТОВ Манівео швидка фінансова допомога за кредитним договором № 624229143 від 24.05.2024 року, у позивача станом на 05.11.2024 року відсутня заборгованість по сплаті за тілом кредиту, процентами та неустойкою.

Також, даний розрахунок заборгованості не узгоджується з реєстром прав вимоги № 3 від 04.08.2025 до договору факторингу № 27/0225-01, який наданий позивачем, в якому також існують розбіжності в сумах заборгованості по тілу кредиту, відсоткам та неустойки (а.с. 31).

Інші докази, які свідчать про наявність заборгованості відповідача перед позивачем, матеріали справи не містять.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Суд наголошує, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 462/2056/20, засадничі принципи цивільного судочинства змагальність та диспозитивність покладають на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є недоведеними, тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, і оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 141, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія" Європейська Агенція з Повернення Боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Тальнівського районного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.Г. Воронкова