Постанова № 13722242, 10.02.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.02.2011 р. справа №17/3-63

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

Шевкової Т.А.

Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.

за участю

представників

сторін:

від позивача:

від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Стрілець О.С. дов. від 04.01.2011 року

не з’явився

Одеської залізниці м. Одеса

на ухвалу

господарського суду

Донецької області

від

05.01.2011р.

у справі

№ 17/3-63 (суддя Татенко В.М.)

за позовом

Одеської залізниці м. Одеса

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Арес ЛТД»м. Макіївка Донецької області

про

стягнення 21 645грн.00коп.

В С Т А Н О В И В :

Одеська залізниця м. Одеса звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арес ЛТД»м. Макіївка Донецької області про стягнення 21 645грн.00коп.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 05.01.2011р. у справі № 17/3-63 повернув позивачеві позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, керуючись п.6, 10 ст.63 ГПК України. При поверненні позовної заяви без розгляду господарський суд визнав, що до позовної заяви позивачем доданий фіскальний чек, якій не може вважатись належним доказом відправлення копії позовної заяви відповідачеві, оскільки свідчить лише про направлення листа на адресу відповідача і не містить конкретних відомостей про направлення позивачем відповідачеві саме копії позовної заяви з додатком. Додане позивачем до позовної заяви платіжне доручення №6957 від 17.12.2010 року господарський суд не визнав належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з причин відсутності на даному платіжному дорученні печатки установи банку, з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Одеська залізниця м. Одеса, не погоджуючись із висновком господарського суду щодо невизнання фіскального чеку належним доказом відправлення копії позовної заяви відповідачеві та платіжного доручення належним доказом оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 05.01.2011р. у справі № 17/3-63 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду.

Заявник скарги вважає, що господарським судом при прийнятті даної ухвали порушенні норми процесуального права, а саме: п.п.6, 10 ст.63 ГПК України та вважає, що відсутність опису вкладення не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки Правилами надання послуг поштового зв’язку не передбачено обов’язкового оформлення відправником такого опису, а платіжне доручення № 6957 від 17.12.2010 року відповідає вимогам п.12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про поважність причин неявки суд не повідомив. Враховуючи той факт, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою та приймаючи до уваги приписи статті 102 ГПК України, згідно якої строк розгляду апеляційних скарг на ухвалу господарського суду становить п’ятнадцять днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів встановила наступне.

Господарський суд повернув позовну заяву Одеській залізниці м. Одеса без розгляду на підставі пунктів 6, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що до позовної заяви не додано доказів надсилання копії позовної заяви відповідачеві, доданий позивачем примірник платіжного доручення №6957 від 17.12.2010р. не містить підпису уповноваженої посадової особи та не скріплений печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Одеською залізницею м. Одеса до позовної заяви у якості доказу направлення відповідачеві копії позовної заяви додано фіскальний чек № 2663 від 28.12.2010 року, який містить відомості про відправлення рекомендованого листа на адресу ТОВ «АРЕС»ЛТД, 86100, Макіївка, 28.12.2010 року.

Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги та ін.

Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги, оскільки Правилами надання послуг поштового зв’язку (затв. постановою КМУ від 05.03.2009 року № 270) не передбачено обов'язкового оформлення відправником такого опису (за винятком випадків, зазначених у пункті 60 цього нормативно-правового акта).

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила, що позивачем дотриманий встановлений порядок направлення копії позовної заяви відповідачеві.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до пункту 6 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Повертаючи без розгляду позовну заяву на підставі вказаних норм, суд першої інстанції виходив з того, у суду відсутні докази направлення копії позовної заяви відповідачеві.

Такий висновок суду є помилковим, оскільки до позовної заяви доданий фіскальний чек № 2663 від 28.12.2010 року, виданий відділенням поштового зв’язку, з якого вбачається факт відправлення відповідачеві поштового відправлення.

Згідно із ст.32 ГПК України така квитанція є доказом дотримання позивачем вимог статті 57 ГПК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 затверджено Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів.

Відповідно до п.2 Порядку витрати сплачують фізичні та юридичні особи, що звертаються до суду в тому числі і з позовними заявами.

В пункті 11 Порядку передбачено порядок оформлення платіжного доручення, згідно якого у графі «Призначення платежу»зазначається «Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу», а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою.

Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв’язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Документ про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додається до позовної заяви.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2006 року № 1596 внесені зміни до Порядку стосовно того, що оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів на спеціальні реєстраційні рахунки судів, відкриті в органах Державного казначейства. , код класифікації доходів до бюджету 22050000, (лист Державної судової адміністрації України від 21.03.2007року № 11-1685/07).

Господарським процесуальним кодексом України у статті 47-1 визначено, що розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України.

Управління Державного казначейства у Київському районі міста Донецька ГУДКУ у Донецькій області листом № 19.37/04-38/1346 від 18.06.2010 року повідомило реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету з 21.06.2010 року, а саме: отримувач УДК у Київському районі м.Донецька, код ЄДРПОУ 34687001, банк: ГУДКУ у Донецькій області, МФО Банку 834016, р/р 31210264700006.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила, що позивачем дотриманий встановлений порядок при оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп. платіжним дорученням №6957 від 17.12.2010р.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України не встановлено обмежень щодо оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в залежності від дати пред’явлення позову, юридичне значення має факт зарахування оплати коштів до державного бюджету.

Відповідно до п.3-1 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повертаючи без розгляду позовну заяву на підставі вказаних норм, суд першої інстанції виходив з того, у суду відсутні докази того, що сплачена позивачем сума відповідно платіжного доручення №6957 від 17.12.2010р. є оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Такий висновок суду є помилковим, оскільки в матеріалах справи наявне платіжне доручення №6957 від 17.12.2010р., в якому зазначено у призначенні платежу: «Оплата за інформ-техн забезп суд процесу по иску ОЖД к ТОВ «Арес-ЛТД»дело расм в хоз суду Дон обл.», та в якому є відмітка банку від 17.12.2010 року про проведення платежу банком, яке підписане посадовою особою банку та скріплене штампом банку і свідчить про перерахування інформаційно-технічних витрат у встановленому порядку та про дотримання позивачем вимог ст.57 ГПК України стосовно додання документів, які підтверджують оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Донецької області від 05.01.2011р. у справі № 17/3-63 скасовує, та, у відповідності до статті 106 ГПК України, справу передає на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Одеської залізниці м. Одеса задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 05.01.2011р. у справі № 17/3-63 скасувати.

Справу №17/3-63 передати на розгляд господарському суду Донецької області.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим.:

1 – позивачу;

2 – відповідачу;

3 – до справи;

4 – ДАГС;

5 – ГСДО