Ухвала суду № 137222292, 08.06.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2411/25

У Х В А Л А

про усунення недоліків

08 червня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого-судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс», яке є правонаступником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник первісного позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» Марія Ткаченко через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами у загальному розмірі 30373,06 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3637102839-148304, за яким відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 1500,00 грн. За вказаним договором позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 6995,50 грн, з яких: 1500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5495,50 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом.

Також позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №3190946, за яким відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 4000,00 грн. За вказаним договором позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 23377,56 грн, з яких: 3764,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18453,56 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1160,00 грн - заборгованість за комісією.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Після відкриття провадження у справі відбулася заміна кредитора у спірних зобов`язаннях. Ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» Матвійок Олени Володимирівни про залучення до участі у справі правонаступника позивача задоволено та залучено до участі у справі правонаступника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс».

02 червня 2026 року до суду від правонаступника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс» надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, у якій позовні вимоги підтримано у повному обсязі та зазначено, що підстав для їх зміни чи відкликання немає.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання (а.с. 63), у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що при подачі до суду позовної заяви первісним позивачем не було дотримано вимог цивільного процесуального законодавства, яке регламентує порядок звернення до суду з позовними заявами, а саме вимог статей 175, 177 ЦПК України в частині належного підтвердження сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №0570450033 від 30 жовтня 2025 року, з якої встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У той же час зі змісту позовної заяви та заявлених вимог убачається, що предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості за двома окремими кредитними договорами, а саме: за договором позики №3637102839-148304 від 15 листопада 2021 року, заборгованість за яким становить 6995,50 грн; за договором про споживчий кредит №3190946 від 07 жовтня 2021 року, заборгованість за яким становить 23377,56 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позовну заяву подано у 2025 році, для визначення розміру судового збору застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2025 року, який становив 3028,00 грн. При цьому позов подано через підсистему «Електронний суд», тому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, за кожну самостійну вимогу майнового характеру мінімальний розмір судового збору з урахуванням коефіцієнта 0,8 становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8 = 2422,40 грн).

Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Верховний Суд у справі №909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги.

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги.

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі №911/414/18 зроблено висновок про те, що однорідними можуть вважатися позовні вимоги, які виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав та пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Також Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2019 року у справі №910/11811/18 зазначив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, вони утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризується самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою.

Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним окремим кредитним договором є самостійною вимогою майнового характеру.

Звертаючись до суду з даним позовом, первісний позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 30373,06 грн. Зі змісту позову та доданих документів убачається, що така заборгованість утворилась за двома окремими кредитними договорами, укладеними відповідачем з різними первісними кредитодавцями, а саме: за договором позики №3637102839-148304 від 15 листопада 2021 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс», та за договором про споживчий кредит №3190946 від 07 жовтня 2021 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан».

Таким чином, у позовній заяві фактично заявлено дві самостійні вимоги майнового характеру: вимогу про стягнення заборгованості за договором позики №3637102839-148304 від 15 листопада 2021 року та вимогу про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №3190946 від 07 жовтня 2021 року. За кожним із вказаних договорів позивачем окремо визначено розмір заборгованості та її складові, а саме заборгованість за основною сумою кредиту, процентами, а за договором №3190946 - також за комісією.

Заявлені позовні вимоги не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами у розумінні ст. 188 ЦПК України, хоча і стосуються одного відповідача та одного способу захисту - стягнення грошової заборгованості. Вимоги за вказаними кредитними договорами не є похідними одна від одної, оскільки задоволення вимоги за одним договором не залежить від задоволення вимоги за іншим договором. При вирішенні спору суду необхідно окремо встановлювати обставини укладення кожного договору, умови кожного договору, факт надання коштів за кожним договором, розмір та склад заборгованості за кожним договором, а також послідовність переходу права вимоги за кожним зобов`язанням.

Також можливість пред`явлення окремих позовів про стягнення заборгованості за кожним із цих договорів є додатковим аргументом, який свідчить про наявність у даній справі не однієї, а двох самостійних вимог майнового характеру щодо одного відповідача. У разі подання окремих позовів про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором позивач повинен був би сплатити судовий збір за кожен такий позов окремо.

Беручи до уваги, що у даній справі заявлено дві окремі вимоги майнового характеру, судовий збір за подання позову мав бути сплачений за кожну із них окремо. З урахуванням подання позовної заяви в електронній формі через підсистему «Електронний суд» належний розмір судового збору становить 4844,80 грн, тобто 2422,40 грн за кожну вимогу (2422,40 грн х 2 = 4844,80 грн).

Оскільки до позовної заяви додано доказ сплати судового збору лише у сумі 2422,40 грн, суд приходить до висновку, що судовий збір сплачено як за одну вимогу майнового характеру, тоді як у позовній заяві заявлено дві самостійні вимоги майнового характеру за двома окремими кредитними договорами.

Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс», яке є правонаступником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

З огляду на наведене та відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суд вважає, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс», яке є правонаступником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами необхідно залишити без руху та надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду документа, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, а залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Відповідно до ч. 12 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс», яке є правонаступником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - залишити без руху.

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Гармонія Фінанс», яке є правонаступником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом подання до суду документа, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/1706

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.