Рішення № 137221971, 08.06.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1207/26

Номер провадження 2/541/1279/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 червня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2026 канцелярією Миргородського міськрайонного суду Полтавської області зареєстровано позовну заяву, направлену представником позивача АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» зазначив, що 12.10.2020 року між сторонами шляхом підписання ОСОБА_1 . Анкети-заяви було укладено змішаний договір про надання банківських послуг «Monobank» (у відповідності до ст.ст. 628, 633, 634, 641 ЦК України). Підписанням цього документа ОСОБА_1 беззастережно приєднався до Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» та Тарифів, які розміщені на офіційному сайті банку. Крім того, сторони погодили використання удосконаленого електронного підпису в мобільному додатку як аналога власноручного підпису.

На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок, випущено платіжну картку № НОМЕР_1 та встановлено поновлюваний кредитний ліміт у розмірі 70 000 грн.

АТ «Універсал Банк» вказав, що повністю виконав свої зобов`язання, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами. Натомість ОСОБА_1 порушив умови Договору та вимоги ст.ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, оскільки не здійснював своєчасно щомісячні мінімальні платежі для погашення заборгованості.

Станом на 27.09.2025 року прострочення зобов`язань ОСОБА_1 перевищило 90 днів, що згідно з п. 5.16, 5.17 Умов було кваліфіковано банком як істотне порушення. Незважаючи на направлене 27.09.2025 року дистанційне пуш-повідомлення про необхідність добровільного погашення боргу, ОСОБА_1 заборгованість не усунув. У зв`язку з цим, керуючись п.п. 5.18, 5.19 Умов, ч. 2 ст. 1050 ЦК України та ч. 4 ст. 16 ЗУ «Про споживчий кредит», АТ «Універсал Банк» 27.10.2025 року перевів кредит у форму «на вимогу» та пред`явив претензію про дострокове повернення всієї суми кредиту.

Оскільки ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання грошового зобов`язання, АТ «Універсал Банк» просить стягнути з нього загальну суму заборгованості, яка станом на 04.02.2026 року становить 81 356,77 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 квітня 2026 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України (а.с. 156).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 5 на звороті).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи належно повідомлений за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, та шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади. Причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду. Відзив на позовну заяву не направив (а.с. 159,162,164).

08 червня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2020 року між сторонами по справі укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту.

Підписанням 12 жовтня 2020 року Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг «Monobank», відповідач ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що на момент її підписання він у повному обсязі ознайомився з текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами та Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, повністю зрозумів їхній зміст і погодився з ними. Оскільки положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають єдиний Договір про надання банківських послуг, ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив факт отримання примірників цих документів через мобільний додаток та зобов`язався належним чином виконувати їхні умови.

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме, надало ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. ОСОБА_1 не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відповідно до умов договору, у зв`язку з чим, із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором №б/н 12 жовтня 2020 року вбачається, що станом на 04 лютого 2026 року за ОСОБА_1 наявна заборгованість на суму 81 356,77 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України (у редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У відповідності зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, 04080, м. Київ, вул.Оленівська, 23) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12 жовтня 2020 станом на 04 лютого 2026 в розмірі 81 356 (вісімдесят одна тисяча триста п`ятдесят шість) гривень 77 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту 81 356,77 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, 04080, м. Київ, вул.Оленівська, 23) судові витрати в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя О. А. Городівський