Ухвала суду № 137221885, 09.06.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/2152/2026

Справа № 536/1475/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 Суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Маханьков О.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Супрун Є.В. звернулась до суду із позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість у сумі 32838.00 гривень та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422.4 гривень.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13.05.2026 року справу направлено за підсудністю до Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області.

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя встановив наступне.

Згідно з ч.1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Так, ч.2ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» надіслана до суду в електронній формі через систему «Електронний суд».

Відповідно до частин першої, четвертої, шостої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

За змістом ч.5, ч.6 ст.43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22, висловила правову позицію, відповідно до якої вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Тобто, особи, які виконали свій обов`язок, встановлений ч.6 ст.14ЦПК України, з реєстрації Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» можуть звернутися до суду з відповідним процесуальним документом або в письмовій формі, або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: id.court.gov.ua, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.

Відповідно до пункту 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет». Водночас надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Відтак слід виснувати, що подача процесуальних документів (позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення, заяви (клопотання) з процесуальних питань і таке інше) у системі «Електронний суд», як додаток у PDF-форматі суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до цього документа лише засвідчує їх справжність оригіналу. Тобто, процесуальний документ, поданий як додаток у PDF-форматі в системі «Електронний суд» вважається непідписаним, а тому не може бути прийнятим до уваги при розгляді справи.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 25.03.2025 у справі №380/25348/23 (п.9-п.9.3) й у силу вимог ч.4 ст.263ЦПКУкраїни підлягає застосуванню судами.

Із наданих матеріалів, які надійшли до суду від представника позивача Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»», через підсистему «Електронний суд» позовна заява, як процесуальний документ по суті справи (ч.2ст.174 ЦПК України), подана в якості додатка в PDF-форматі, що суперечить вищевказаним приписам статтей 14, 43, 175 ЦПК України, п.26 Положення про ЄСІТС.

Для усунення недоліків даної позовної заяви позивачу Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», який є юридичною особою, а тому зобов`язаний мати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», необхідно: подати позовну заяву до суду у вигляді електронного документа, який створюється із застосуванням вбудованого текстового редактора в підсистемі «Електронний суд», шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, або у простій письмовій формі, підписану уповноваженою особою.

Також відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Як вбачається із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071), надалі Правила надання послуг поштового зв`язку.

Пунктом 47 Правил надання послуг поштового зв`язку регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення документів учасникам провадження може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Наведені вище положення дають підстави дійти висновку, що на позивача покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення (постанова Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі №916/1618/21), а отже на підтвердження направлення учасникам справи відповідної заяви по суті обов`язково мають додаватися оригінали: опису вкладення (із зазначенням номеру поштової накладної), квитанції (фіскальний чек) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення, службовий чек (накладна).

Також, на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем до позовної заяви долучено список згрупованих відправлень та опис вкладень, з яких вбачається що відправником є ТОВ «Франко Пак» - ОСОБА_2 , який не є стороною по справі.

Таким чином, суд позбавлений можливості встановити чи дотримано позивачем вимоги ст. 43, 177 ЦПК України, оскільки відсутні докази надсилання позивачем позовної заяви з додатками за адресою реєстрації відповідача.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Так, відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка при сплаті судового збору з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" передбачено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає - 3328.00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Проте, у платіжну інструкцію від 16.10.2025 року № 302, яка долучена позивачем до позову, у реквізиті «сума» зазначено сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Отже, суд констатує, що позивачем не сплачено судовий збір у повному обсязі, оскільки позов у даній справі поданий представником позивача 12.05.2026р. та через систему «Електронний суд», то у цьому випадку підлягає застосуванню при сплаті позивачем судового збору коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. А тому за подачу позову в даній справі із однією майновою вимогою позивачем має бути сплачений судовий збір у розмірі 2662.40 грн. (3328,00 грн. х 0.8 = 2662.40 грн.).

Відтак, дана позовна заява АТ «ПУМБ» має бути оплачена судовим збором у загальному розмірі 2662,40 грн, тоді як позивачем фактично сплачено лише 2422,40 грн цих судових витрат.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити 240,00 гривень (2662,40 - 2422,40) судового збору, надавши суду відповідний підтверджуючий платіжний документ.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачем ухвали.

За даних обставин, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків три (3) дні з дня вручення цієї ухвали.

У разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: kr.pl.court.gov.ua/sud1615/.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Маханьков О.В.