Ухвала суду № 137219700, 08.06.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 636/4175/26

Провадження № 2/642/1881/26

УХВАЛА

Іменем України

08 червня 2026 року Суддя Холодногірського районного суду міста Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 до Холодногірського районного суду міста Харкова за підсудністю з Чугуївського міського суду Харківської області надійшла цивільна справа за позовом «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розглянувши матеріали вказаної позовної заяви суддя доходить висновку, що справа за вказаним позовом не може бути прийнята до провадження Холодногірським районним судом міста Харкова та підлягає поверненню до Чугуївського міського суду Харківської області як помилково направлена з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ухвали судді Чугуївського міського суду Харківської області від 29.04.2026 як підставу для передачі цієї справи за підсудністю до Холодногірського районного суду міста Харкова суддя зазначив, що згідно з інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної соціальної сфери № 2652264 від 27.04.2026 фактична адреса проживання відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Холодногірського району м. Харкова.

При цьому суддя Чугуївського міського суду Харківської області посилалася на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22 та у постанові від 29.07.2019 у справі №409/2636/17.

Так, з Касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові від 29.07.2019 у справі № 409/2636/17 було викладено висновок про те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Також у вказаній постанові Верховний суд виснував, що «згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції мав виконати вимоги частини першої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та з`ясувати, чи включено відповідачів до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, оскільки запроваджені законодавцем заходи спрямовані на те, щоб повідомити усіх учасників розгляду справи про перебування спору на вирішенні суду з метою забезпечення їх участі у відправленні правосуддя».

Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

З висновку Верховного Суду у Постанові від 14.08.2024 року у справі № 607/5535/22 вбачається, що особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування.

Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Отже у справах, що розглядалися Верховним Судом, останній підтвердив право позивача, який є внутрішньо-переміщеною особою, звертатися до суду за правилами альтернативної підсудності за місцем реєстрації свого тимчасового перебування як внутрішньо переміщеної особи.

Як вбачається з відповіді Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області № 6301.4.3-13714/63.2-26 від 04.06.2026 Станом на 04.06.2026 за відомчою інформаційною системою ДМС місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване з 08.09.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , за паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , оформленим 23.03.2012 Вовчанським РВ УМВС України в Харківській області.

Таким чином, як станом на дату подання позовної заяви 24.04.2026, так і на момент надходження вказаної справи до Холодногірського районного суду міста Харкова 26.05.2026 відповідач не знятий з місця реєстрації за зазначеною адресою.

Вказана адреса реєстрації місця проживання відповідача не відноситься до територіальної юрисдикції Холодногірського районного суду міста Харкова.

При цьому суддя враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21, згідно якої в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Отже, враховуючи, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_2 , та виходячи із правил підсудності, встановлених ст. 27 ЦПК України, вказана позовна заява підсудна Чугуївському міському суду Харківської області.

Відповідно до п.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року в справі № 855/364/19, від 05 березня 2020 року у справі № 640/12339/19 зазначено, що якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад, як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом. Таке рішення є виконанням вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Законом України «Про виконання рішень, застосуванням практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону та є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Отже суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.

Враховуючи викладене, а також той факт, що суддею Чугуївського міського суду Харківської області було передчасно зроблено висновок про непідсудність цієї справи Чугуївському міському суду Харківської області, суддя з метою недопущення порушення правил підсудності доходить висновку, що цивільну справу № 636/4175/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід повернути до Чугуївського міського суду Харківської області як помилково направлену.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 260, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 636/4175/26 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід повернути до Чугуївського міського суду Харківської області як помилково направлену.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вячеслав ПАШНЄВ