Ухвала суду № 137218974, 09.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10749/26

Провадження № 2/344/5928/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., ознайомившись із позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору поставки та підряду, стягнення грошових коштів, 3% річних, штрафу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 05.06.2026 року звернулась до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору поставки та підряду, стягнення грошових коштів, 3% річних, штрафу та моральної шкоди.

Відповідно до положень ЦПК України позовна заява повинна відповідати вимогам ст.177 цього Кодексу.

Позивач при зверненні з вимогами до суду посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте, у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».

Слід урахувати, що спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, передбачає, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 761/24672/15-ц від 19 червня 2018 року.

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди,завданої внаслідок недоліків продукції(дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01 січня 2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» в 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня становить - 3328 грн.

Таким чином позивачу слід надати докази сплати судового збору, які необхідно сплати за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м.Ів.-Фр./ТГ м.Ів.-Фр./ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA988999980313111206000009612; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).

Отже, заява подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, тому, за змістом ст. 185 ЦПК України, таку заяву слід залишити без руху та надати позивачу можливість усунути її недоліки.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору поставки та підряду, стягнення грошових коштів, 3% річних, штрафу та моральної шкоди, - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала не оскаржується.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА