Вирок № 137218896, 08.06.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/661/26

Провадження №1-кп/338/102/26

08 червня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю : секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани кримінальне провадження №12026091120000046 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із професійно-технічно освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України у військовому званні «старший солдат», громадянина України, за ч.2 ст.289, ч.4 ст.185, КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 вчинив заволодіння транспортним засобом, поєднане із проникненням у інше сховище, а також таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

Кримінальні правопорушення скоєно за таких обставин.

Військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 09 березня 2026 року у період часу з 00 год 00 хв по 06 год 00 хв (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, протиправно проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , підійшов до належного ОСОБА_6 автомобіля марки «Chery» моделі «Amulet A15FL», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що був припаркований під навісом внутрішнього подвір`я вказаного домоволодіння, відчинив дверцята автомобіля, які не були зачинені на замок, сів на водійське сидіння, привів у дію двигун за допомогою наявного ключа в замку запалення та покинув на ньому територію згаданого домоволодіння, заволодівши цим транспортним засобом вартість якого складає 129635 грн.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 09 березня 2026 року у період часу з 00 год 00 хв по 06 год 00 хв (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом злому замка капота автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був припаркований поблизу магазину, що знаходиться на АДРЕСА_2 , незаконно проник до вказаного транспортного засобу, звідки викрав належний ОСОБА_7 акумулятор «Formula Energy» 105 A, 12V, 960 F (EN), заподіявши останній майнову шкоду на суму 3952 грн.

В судовому засіданніОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердив викладені в обвинуваченні обставини та дав показання про те, що він проходив військову службу за призовом під час мобілізації в Збройних Силах України на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», однак самовільно залишив військову частину. Протягом останнього часу він працював різноробочим у с.Підгір`я Івано-Франківського району. Протягом дня 08 березня 2026 року він вживав спиртне, що призвело його до алкогольного сп`яніння. Пізнім вечором 08 березня 2026 року він поїхав у с.Манява привітати зі святом дівчину, з якою познайомився напередодні. Близько опівночі він добрався до с.Манява та, проходячись селом, на одному з дворів побачив під навісом автомобіль «Chery» моделі «Amulet A15FL». Оскільки вже був пізній час, він вирішив взяти цей автомобіль, щоб швидше добратися до місця проживання дівчини. Зайшовши на подвір`я, він сів у машину, завів двигун ключем, який був у замку запалювання, й виїхав на вулицю. Коли він проїжджав селом в автомобілі перестав працювати двигун й він зупинився неподалік магазину, що на АДРЕСА_3 . Побачивши припаркований автомобіль «Volkswagen Transporter», він відчинив капот та витяг з цього автомобіля акумулятор, помістивши його у автомобіль «Chery». Однак запустити двигун йому не вдалося й він залишив його на узбіччі.

Зранку він ще перебував у селі Манява, до нього підійшли працівники поліції та затримали його.

Щиро розкаюється у тому, що сталося, не може знайти розумного пояснення своїх дій та пояснює свою протиправну поведінку виключно станом сильного алкогольного сп`яніння, через що не може детально описати всі події, не оспорює кваліфікацію інкримінованих йому дій та просить суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї вини, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю доведена в судовому засіданні сукупністю досліджених та перевірених у справі доказів.

Зокрема, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 дала показання про те, що зранку 09 березня 2026 року вона помітила відсутність свого власного автомобілямарки «Chery» моделі «Amulet A15FL», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що звечора був припаркований під навісом внутрішнього подвір`я її домоволодіння АДРЕСА_2 . Автомобіль на подвір`ї був не зачинений й у замку запалювання був штатний ключ. Вона зателефонувала до сина, який інколи брав її автомобіль, однак син повідомив, що автомобіль не брав. Через деякий час син зателефонував до неї та повідомив, що працівники поліції затримали хлопця, який викрав автомобіль. На даний час автомобіль їй повернутий на зберігання, до обвинуваченого претензій не має, оскільки він відшкодував їй усі збитки та попросив вибачення, просить його не карати суворо.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду повідомила, що вечором 08 березня 2026 року вона залишила автомобіль «Volkswagen» моделі «Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебуває у її постійному користуванні, поблизу магазину, що належить її матері та знаходиться на АДРЕСА_3 . Наступного ранку вона підійшла до магазину, сіла в автомобіль, однак не змогла завести двигун. Вона подивилася під капот, який був привідкритий, та помітила відсутність акумулятора. Поки вона намагалася знайти інший акумулятор, до неї зателефонували працівники поліції, які повідомили, що затримали чоловіка, який викрав у неї акумулятор.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.03.2026 року потерпіла ОСОБА_8 повідомила про викрадення в ніч з 08 на 09 березня 2026 року її автомобілямарки «Chery» моделі «Amulet A15FL», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Протоколом огляду місця події від 09.03.2026 року зафіксовано огляд території навпроти Манявського старостинського округу, що на вул.Незалежності в с.Манява, де на узбіччі дороги виявлено та вилучено автомобіль марки «Chery» моделі «Amulet A15FL», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно протоколу огляду місця події від 09.03.2026 року оглянуто територію домогосподарства на АДРЕСА_2 , де знаходився до викрадення автомобіль марки «Chery» моделі «Amulet A15FL», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Роздруківкою з алкотестера «Drager» від 09.03.2026 року підтверджується перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп`яніння.

Висновком судової дактилоскопічної експертизи від 19.03.2026 року № СЕ-19/109-26/3821-Д констатовано, що виявлені на внутрішній поверхні скла водійських дверцят під час огляду автомобіля марки «Chery» моделі «Amulet A15FL», реєстраційний номер НОМЕР_2 , сліди пальців рук залишені вказівним, середнім та безіменним пальцями рук ОСОБА_5 .

Висновком транспортно-товарознавчої експертизи від 31.03.2026 року № СЕ-19/109-26/3820-АВ встановлено, що ринкова вартість автомобіля марки «Chery» моделі «Amulet A15FL», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 129635,00 грн.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.03.2026 року потерпіла ОСОБА_7 повідомила про викрадення в ніч з 08 на 09 березня 2026 року з їїавтомобіля марки «Volkswagen» моделі «Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_3 , акумулятора приблизною вартістю 4200 грн.

Відповідно протоколу огляду від 09.03.2026 року оглянуто автомобіль марки «Chery» моделі «Amulet A15FL», реєстраційний номер НОМЕР_2 , де на задньому сидінні виявлено та вилучено акумуляторну батарею «Formula Energy» 105 A, 12V, 960 F (EN).

Висновком судової товарознавчої експертизи від 24.03.2026 року № 343/26-28 констатовано, що ринкова вартість акумулятора «Formula Energy» 105 A, 12V, 960 F (EN) становить 3952,00 грн.

Статтею 84 КПК передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з вимогами статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Слід зазначити, що чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності й непрямих доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку. Більше того, стаття 94 КПК визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На переконання суду, всі наведені вище докази, які були досліджені в ході судового розгляду, отримані в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, є належними, допустимими, достовірними, перебувають між собою у взаємозв`язку та в своїй сукупності є достатніми для твердження про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Будь-яких клопотань щодо визнання неналежними чи недопустимими доказами стороною захисту в судовому засіданні не заявлено.

За наведених обставин суд вважає вину обвинуваченого доведеною, а його дії кваліфікує зач. 2 ст. 289 КК України заволодіння транспортним засобом, поєднане із проникненням у інше сховище, а також за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України інкриміновані обвинуваченому діяння відносяться до тяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Суд бере до уваги позитивну характеристику обвинуваченого, а також те, що він працював різноробочим, не одружений, на амбулаторному лікуванні у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, судимості не має.

Суд бере до уваги також думку потерпілих, які не мають до обвинуваченого претензій матеріального чи морального характеру й просять його суворо не карати.

Беручи до уваги викладене, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, зважаючи на відсутність претензій з боку потерпілих, бажання обвинуваченого продовжити військову службу, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, однак нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.289 та ч.4 ст.185 КК України. Остаточне покарання обвинуваченому слід призначити відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Водночас загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України.

Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання як такого, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, з огляду на положення ст. 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.

Відповідно до п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Вирішуючи питання про вид і розмір покарання в кожному конкретному випадку, суд повинен визначати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, виходячи із сукупності всіх обставин вчинення злочину (форми вини, мотивів, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, ступеня участі кожного із співучасників у вчиненні злочину та ін.).

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, зваживши на другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає, що застосувавши ст.75 КК України,ОСОБА_5 слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладанням на нього обов`язків відповідно до ст.76 КК України. При цьому суд звертає увагу, що застосування ст.75 КК України входить до дискреційних повноважень суду, на чому наголошено Верховним Судом в ухвалі від 01.02.2018 року.

Призначення саме такого покарання, на думку суду, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Суд також враховує бажання обвинуваченого продовжувати нести військову службу та письмову згоду командира військової частини НОМЕР_4 на проходження ним військової служби.

Відтак нагляд за ОСОБА_5 , звільненим від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року обраний щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасовано, негайно звільнено його з-під варти в залі суду.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку, визначеному ст.100 КПК України.

Згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на залучення експертів.

Керуючись ст.370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 та ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання :

- за ч.2 ст.289 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна;

- за ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_5 звільнити з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: повідомляти командира військової частини за місцем проходження військової служби про зміну адреси реєстрації місця проживання.

Нагляд за ОСОБА_5 покласти на командира військової частини за місцем проходження військової служби.

Речові докази :автомобіль марки «Chery» моделі «Amulet A15FL», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - повернути потерпілій ОСОБА_6 , акумулятор «Formula Energy» 105 A, 12V, 960 F (EN) повернути потерпілій ОСОБА_7 , мобільний телефон ZTE Blade А 35 повернути ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 5348,4 грн витрат за проведення Івано-Франківським НДЕКЦ експертизи від 19.03.2026 року № СЕ-19/109-26/3821-Д, а також 5348,40 грн за проведення Івано-Франківським НДЕКЦ експертизи від 31.03.2026 року № СЕ-19/109-26/3820-АВ, а загалом 10696,80 грн.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Головуючий ОСОБА_1