Рішення № 137218687, 08.06.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/1188/26

Провадження 2/206/1394/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

08 червня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., за участю секретаря судового засідання Дуб В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

10.03.2026 року представник ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» Ткаченко Юлія Олегівна звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просила суд:

- Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528) суму заборгованості за Договором кредиту №71624128 в розмірі 11786,25 грн., з яких: - 3500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 910,00 грн. сума заборгованості за процентами; - 376,25 грн. сума заборгованості за комісією; - 7000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528) суму сплаченого судового збору в розмірі 2662.4 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 30.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі договір про надання коштів у кредит № 71624128, за умовами якого позичальнику ОСОБА_1 , шляхом перерахування на його платіжну картку № НОМЕР_3 було надано кредит у розмірі 3500,00 грн, строком на 30 днів (з 30.06.2025 по 29.07.2025), зі сплатою процентів за фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,250 % на день від залишку заборгованості за тілом кредиту, разовою комісією за надання кредиту в розмірі 15,00 % від суми кредиту, що становить 525,00 гривень. При цьому в разі порушення строків повернення кредиту нараховується пеня в розмірі 4,00 % за кожен день понадстрокового користування.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за цим кредитним договором виконав повністю, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов цього договору, однак ОСОБА_1 своїх зобов`язань за даним кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 11786,25 грн., зокрема:

сума заборгованості за основною сумою боргу - 3500,00 грн.

сума заборгованості за процентами 910,00 грн.

сума заборгованості за комісією - 376,25 грн.

сума заборгованості за пенею/неустойкою 7000,00 грн.

сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування 0,00 грн..

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 16/09/25, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло ці вимоги до боржників, указаних у реєстрі прав вимог до боржників, у тому числі і щодо відповідача за цим кредитним договором на загальну суму заборгованості у розмірі 11786,25 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3500,00 грн., нарахованих процентів 910,00 грн, комісії 376,25 грн., та неустойки (пеня) -7000,00 гривень.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на ухилення відповідачем від виконання своїх зобов`язань за цим кредитним договором, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість на загальну суму у розмірі 11786,25 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3500,00 грн., нарахованих процентів 910,00 грн, комісії 376,25 грн., та неустойки (пеня) -7000,00 гривень, а також понесених судових витрат по сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн., та 4500,00 грн., понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, 30.03.2026 та 28.04.2026 подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с. 12-14, 18-21).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, шляхом направлення судової повістки на зареєстровану адресу місця проживання, відповідач не надав у встановлений судом строк відзиву до суду. Суд завчасно 21.04.2026 повідомляв відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с. 16).

Отже, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик Відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у зв`язку з чим суд вважає можливим застосувати положення ст. 280 ЦПК України та розглянути справу заочно.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В. (а.с. 7).

Ухвалою судді Самарського районного суду міста Дніпра від 10.03.2026 позовну заяву ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 10).

30.03.2026 та 28.04.2026 року від представника Позивача надійшли заяви про розгляд справи без її участі (а.с. 12-14, 18-21).

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом установлено, що 30.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі договір про надання коштів у кредит №71624128, за умовами якого позичальнику ОСОБА_1 , шляхом перерахування на його платіжну картку № НОМЕР_3 було надано кредит у розмірі 3500,00 грн, строком на 30 днів (з 30.06.2025 по 29.07.2025), зі сплатою фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,250% на день від залишку заборгованості за тілом кредиту, разовою комісією за надання кредиту в розмірі 15,00 % від суми кредиту, що становить 525,00 гривень. При цьому в разі порушення ОСОБА_1 строків повернення кредиту (понад строкове користування позикою) нараховується пеня в розмірі 4,00% грн за кожен день понадстрокового користування (підсистема «Електронний суд»). Договір підписано Відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 17873 (підсистема «Електронний суд»).

30.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 підписано додаткову угоду № 15583416 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71624128, згідно з якою сторони домовились продовжити строк кредитування на 26 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 75 днів». На період продовження строку користування Кредитом (пролонгації) до дати повернення Кредиту, що визначена п.п. 2.1. п. 2 Додаткової угоди, нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за ставкою 1,00%. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3. п. 2.2. Договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,00% (фіксована)». Дата повернення кредиту 12.09.2025 (підсистема «Електронний суд»).

Зарахування кредитних коштів на банківську картку Відповідача підтверджується довідкою виданою ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» Вих. № КД-000022268 від 06.01.2026 р., згідно з якою завершено наступну платіжку операцію: дата 30.06.2025 року; Номер платежу cbbe6b08-9583-474a-8eb1-1a2407ef3833; сума 3500,00 грн.; отримувач Сумський Степан - ЕПЗ номер НОМЕР_3 (підсистема «Електронний суд»).

Таким чином ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за цим кредитним договором виконав повністю, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов цього договору, однак ОСОБА_1 своїх зобов`язань за даним кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у зальному розмірі 11786,25 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3500,00 грн., нарахованих процентів 910,00 грн, комісії 376,25 грн., та неустойки/пені -7000,00 гривень.

16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 16/09/25, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло ці вимоги до боржників, указаних у реєстрі прав вимог до боржників, у тому числі і щодо відповідача за цим кредитним договором на загальну суму заборгованості у розмірі 11786,25 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3500,00 грн., нарахованих процентів 910,00 грн, комісії 376,25 грн., та неустойки/пені -7000,00 гривень (підсистема «Електронний суд»). Зазначена сума заборгованості підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», який сформовано 24.12.2025.

Перехід права вимоги за договором факторингу також підтверджується Реєстром прав вимог № 23/12/25-02 від 23.12.2025 року (підсистема Електронний суд»).

Сума заборгованості 11786,25 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3500,00 грн., нарахованих процентів 910,00 грн, комісії 376,25 грн., та неустойки/пені -7000,00 гривень підтверджується також відповідним розрахунком заборгованості за Договором позики № 71624128 від 30.06.2025 р. за період з 30.06.2025 р. по 01.11.2025 р. (підсистема Електронний суд»).

Згідно з наданими розрахунками заборгованості, як Первинним кредитором так і Позивачем нарахування відсотків за користування кредитними коштами було здійснено в межах строків дії кредитного договору.

ІV. Норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.

Розглядаючи справу, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання, параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит», законами України «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію».

Так, за правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За положеннями пункту 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір уважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору (ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлюється законом.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, установлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, установлених договором.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як кореспондують частини перші ст. 16 ЦК України,ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків установлених Законом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 (п. 45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv.theUnitedKingdom). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey, заява № 21986/93, п. 100, ECHR 2000-VII).

Зважаючи на те, що відповідачем не виконано зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за тілом кредиту в розмірі 3500,00 грн., нарахованих процентів 910,00 грн та комісії у сумі 376,25, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Всього 4786,25 грн.

Із приводу нарахованої неустойки (пені) в розмірі 7000,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відтак позивачем не враховано вказаних вище вимог перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування відповідачці неустойки (пені) в розмірі 7000,00 гривень.

Отже, з огляду на наведене вище суд доходить висновку, що позивач частково довів поза розумним сумнівом належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності та взаємозв`язку між собою достатніми доказами свої вимоги, а відтак позов підлягає до часткового задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення(SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1, пункту 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що є судовими витратами позивача, які суд вирішує стягнути на його користь із відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, так як позов задоволено на 40,61 %, то з Відповідача на користь Позивача слід стягнути 1081,20 грн судового збору.

Із приводу стягнення з відповідача ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн., суд зазначає наступне.

Так, статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).

Положеннями ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з учиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

Як установлено матеріалами справи інтереси позивача у цій справі щодо вивчення і підготовки позовних документів до суду представляла адвокат Ткаченко Ю.О., яка діє на підставі договору про надання правничої допомоги за № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, ордеру серії АХ № 1287256, довіреності в порядку передоручення від 18.09.2025, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 6 від 03.04.2018. Відповідно до витягу з Акту № 4-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, адвокатом надано правничі послуги позивачу та їх вартість щодо відповідача ОСОБА_1 становить 4500,00 гривень .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі у справі № 205/5969/15-ц (провадження № 61-12669св23).

Отже, з приводу заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та керуючись наведеним вище, принципів співмірності та розумності судових витрат, ураховуючи характер спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, ціну позову, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, часткове задоволення позову, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень, а так як позов задоволено на 40,61%, то сума буде складати 1218,30 грн.Керуючись статями 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279, 282, 284, 288, 289 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528), заборгованість за договором кредиту № 71624128 від 30.06.2025 у розмірі 4786 (чотири тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 25 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3500,00 грн, 910,00 грн нарахованих процентів та 376,25 грн комісії .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1081,20 грн та 1218,30 грн, понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляд справи здійснювався без повідомлення / виклику учасників справи, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь Київська область, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Гаркуша