Ухвала суду № 137218336, 08.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4683/23

провадження № 2-с/208/297/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Кузнєцова А.С., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 , про скасування судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 208/4683/23 від 01.06.2023 року, виданого за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за теплопостачання, абонентське обслуговування та судового збору, -

В С Т А Н О В И Л А :

В провадження судді Заводського районного суду міста Кам`янського Кузнєцової А.С. надійшла вказана заява, в якій боржник ОСОБА_1 просить скасувати судовий наказ у справі № 208/4683/23 від 01.06.2023 року, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заборгованості в розмірі 20 341,20 грн., яка складається з 19 482,80 грн. заборгованість за надані послуги, 858,40 грн. заборгованість за абонентське обслуговування, та судового збору 134,20 грн. з кожного.

В обґрунтування своєї незгоди з виданим судовим наказом, зазначає, що про існування судового наказу дізнались лише 01.06.2026 року під час нотаріальної перевірки, до цього моменту копію судового наказу не отримувала.

Також в обґрунтування своєї заяви зазначає, що вимоги зазначені в судовому наказі є неправомірними та вказує, що не визнає суму заборгованості. Зазначає, про недобросовістність виконання стягувачем своїх професійних обов`язків. Просить скасувати судовий наказ, та стягнути з АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» витрат на правничу допомогу та суму сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.

Суддя, оцінивши підставність заяви, перевіривши додані до заяви докази, якими вимоги про скасування судового наказу обґрунтовано, дослідивши матеріали справи №208/4683/23 - приходить до наступних висновків.

Згідно із частиною третьою статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Клопотання про поворот виконання судового наказу не заявлено.

Форма та зміст заяви про скасування судового наказу відповідає вимогам, викладених уст.170 ЦПК України.

Суддя вважає, що підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні, заява подана у встановлений строк, а тому судовий наказ підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про задоволення заяви боржника в частині скасування судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, виданого за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль».

Щодо вимоги про стягнення судових витрат.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Підпунктом 4.2 пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заявником, судовий збір сплачено, що підтверджується платіжною інструкцією №2.6903083737.1 від 01.06.2026 року.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем не надано договір про надання правової допомоги та будь яких документів на підтвердження отримання правової допомоги.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як справа, в якій постановлено оскаржуваний наказ, розглянута в порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (частина друга статті 42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом ІІ ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі та за правилами наказного провадження стягувач у справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат. Оскільки у силу принципу змагальності сторін обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі.

Отже, стягувач за правилами наказного провадження позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

На відміну від витрат по сплаті судового збору, розмір якого визначається Законом України «Про судовий збір», склад та розмір витрат на правничу допомогу входять до предмета доказування у справі, в якій сторони, користуючись принципами змагальності та диспозитивності судового процесу, обґрунтовують свої вимоги та заперечення не лише стосовно вимог по суті спору, й з приводу витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження, з урахуванням особливостей розгляду цих справ, такі судові витрати не відшкодовуються.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18, про те, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження.

Таким чином, заява в частині відшкодування витрат на правову допомогу та судового збору задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.170,171 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 208/4683/23 від 01.06.2023 року, виданого за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за теплопостачання, абонентське обслуговування та судового збору задовольнити частково.

Судовий наказ по цивільній справі №208/4683/23 від 01.06.2023 року, виданий Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 20 341,20 грн., яка складається з 19 482,80 грн. заборгованість за надані послуги, 858,40 грн. заборгованість за абонентське обслуговування, та 134,20 грн. судового збору- скасувати.

У задоволенні заяви в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Ухвала суду, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду, згідно ст. 353 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Кузнєцова