Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 573/573/26
Номер провадження 2/573/450/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2026 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Черкашиної М.С.,
з участю секретаря Півньової О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заочно цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
Стислий виклад позиції позивача.
23 березня 2026 ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до ОСОБА_2 з позовом, в якому вказує, що 04.06.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_2 було укладено електронний Договір № 526845-КС-003 про надання споживчого кредиту. Відповідно до якого ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 33 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором споживчого кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 33000,00 грн на картку, вказану ним під час заповнення реквізитів договору.
ОСОБА_2 свої зобов`язання за Кредитним договором №526845-КС-003 належним чином не виконала, провела лише часткову оплату заборгованості у сумі 14200 грн, у зв`язку з чим, станом на 15.02.2026 у неї утворилася заборгованість у розмірі 97670 грн, з яких: 33000 грн прострочена заборгованість платежів по кредиту, 46200 грн. прострочена заборгованість за відсотками, 15840 грн сума заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ та 2630 грн прострочена заборгованість за комісією.
Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути із ОСОБА_2 на користь товариства вказану суму заборгованості та судові витрати.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 27.03.2026 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. За клопотанням позивача витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про належність відповідачці банківської картки, виписку по рахунку.
Заяви, клопотання.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» - Танцура Є.В. не з`явилася, заявила клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а. с. 5).
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилась. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання остання відсутня, інформації щодо своєї адреси суду не надала, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена їй належним чином (а. с. 83 ).
Відповідачка відзиву та жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надала, хоча була повідомленою про розгляд даної справи у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за його відсутності.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомленим про місце, дату і час судового засідання, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом.
04.06.2025 ТОВ «БІЗПОЗИКА" та ОСОБА_2 уклали електронний Договір № 526845-КС-003 про надання споживчого кредиту, у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика», через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 526845-КС-003 від 04.06.2025 (а.с. 10-14, матер. ел. справи).
Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 330000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 % за кожен день користування кредитом. Пунктом 2.5. передбачено комісію за видачу кредиту у сумі 6600 грн. Строк дії договору 24 тижні, тобто по 19.11.2025.
Отже, ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів і комісії, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
У п. 5.2.3. Договору зазначено, що позичальник зобов`заний повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені Договором, до закінчення строку (терміну) дії Договору.
Пунктом 3.2.4. договору встановлено, що у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту.
У паспорті споживчого кредиту, акцепті пропозиції (оферти) укласти договір, кредитному договорі № 526845-КС-003 від 04.06.2025 позичальником вказана ОСОБА_2 і відповідно до візуальності послідовності дій вказані документи підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором акцепт пропозиції (оферти) укласти кредитний договір.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальниці грошові кошти в розмірі 33000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальниці № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів та випискою ПАТ КБ "ПриватБанк" по рахунку, який відкритий на ім`я ОСОБА_2 (а.с.25, 26).
Станом на 19.02.2026 строк виконання зобов`язання настав, але відповідачка його не виконує належним чином, вносивши лише часткову оплату і не в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 97670 грн, з яких: 33000 грн прострочена заборгованість платежів по кредиту, 46200 грн. прострочена заборгованість за відсотками, 15840 грн сума заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ та 2630 грн прострочена заборгованість за комісією. (а.с. 7-9).
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, які регулюються нормами ЦК України.Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.2 ч. 1 ст. 11 ЦК України).У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати процентів.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання і при цьому порушенні, наступають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.
За умовами ст. ст. 1049 та 625 ЦК України після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов`язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. У випадку, якщо розмір процентів не передбачений договором, то проценти нараховуються на борг на рівні облікової ставки НБУ (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі за № 6-1412цс16).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Сторони договору на власний розсуд визначають його зміст, тобто, формують його конкретні умови, що не суперечать законодавству. Адже, дійсний та неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Висновки суду.
Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі з визначенням усіх істотних умов та правил такого договору.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконано свої зобов`язання за договором, надавши споживчий кредит ОСОБА_2 . Натомість, відповідачка свої зобов`язання за вказаним договором порушила, по теперішній час не повернула заборгованість за договором.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позовні вимоги, в частині стягнення тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, до вказаного висновку суд дійшов, виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні в справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18 червня 2015 року (остаточне 18 вересня 2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».
Щодо правомірності нарахування відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України, 15.03.2022 прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. До розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Кредитний договір між сторонами був укладений 04.06.2025. Таким чином, суд, враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, вважає, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 15840 грн необхідно відмовити.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 81830 грн, яка складається з 33000 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту; 46200 грн сума прострочених платежів по процентах та 2630 грн сума прострочених платежів за комісією.
Судові витрати.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн. (а. с. 6).
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на 83,78 %, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2230, 56 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 526, 599, 610, 611, 625, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 247, 265, 273, 274, 280-284 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239) до С ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 81830 (вісімдесят одну тисячу вісімсот тридцять) грн заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №526845-КС-003 від 04.06.2026, а також 2230 грн 56 коп судових витрат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідач має право подати протягом 30 днів з дня проголошення заочного рішення заяву про його перегляд до Білопільського районного суду Сумської області.
Суддя
Судове рішення № 137217325, Білопільський районний суд Сумської області було прийнято 08.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 573/573/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: