Рішення № 137215733, 09.06.2026, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/151/26

Провадження №2/731/206/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Виниченко Я.,

представник відповідача Бабан А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», поданим представником Усенком Михайлом Ігоровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2026 року засобами електронного зв`язку до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 14 липня 2023 року ОСОБА_1 уклала із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» електронний Договір про надання фінансового кредиту № 20048-07/2023, відповідно до якого отримала кредит у сумі 7 000 грн, зобов`язавшись повернути кредит та сплатити проценти. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 кошти шляхом переказу на її картковий рахунок. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала.

12 грудня 2023 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» уклало договір факторингу № 12122023, яким передало право вимоги за кредитним договором № 20048-07/2023 ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ».

01 березня 2026 року на адресу боржника було відправлено досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 20048-07/2023 від 14 липня 2023 року, проте борг залишився непогашеним.

У зв`язку з неможливістю вирішення спору у добровільному порядку позивач був вимушений звернутися до суду із вказаним позовом та із вимогою щодо стягнення із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 20048-07/2023 від 14 липня 2023 року у розмірі 28 173,60 грн, яка складається з 7 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 21 173,6 грн заборгованості за відсотками, а також сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 09 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 11 травня 2026 року, яке у подальшому, з підстав першої неявки відповідача, було відкладене до 09 червня 2026 року. Додатково за клопотанням представника позивача, заявленим у змісті позову, витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, яка містить банківську таємницю.

20 квітня 2026 року на виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК», засобами поштового зв`язку, надав витребувану інформацію.

18 травня 2026 року від представника відповідача до суду надійшла заява у якій остання просила поновити строк на подання відзиву, та проведення судового засідання 09 червня 2026 року в режимі відеоконференції. Разом з вказаною заявою надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого стороною відповідача не заперечує факту укладення кредитного договору №20048-07/2023. Однак вказує, що вимога про нарахування відсотків є явно завищеними, процентна ставка 1,99% при фактично отриманому кредиті в сумі 7 000 грн є несправедливим та призводить до непропорційного збільшення розміру заборгованості, а розрахунок заборгованості є нечітким та не містить чіткого алгоритму нарахування відсотків. Також сторона відповідача вказує, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн є надмірним тягарем для відповідача та спробою безпідставного збагачення позивача, адже такі витрати є необґрунтованими та несправедливими.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 64, 65, 79), у прохальній частині позову вказали на розгляді справи без участі представника позивача (а.с. 7).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, засобами поштового зв`язку (а.с. 72), а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 73), а також через застосунок «Вайбер», шляхом направлення повістки за номером телефону. В судове засідання забезпечила явку свого представника.

Представник відповідача Бабан А.О. в судовому засіданні підтримала позицію викладену у відзиві на позовну заяву. Вказала, що фактичні обставини укладення та виконання договору між сторонами не оспорюються, однак, просила звернути увагу на правову позицію відзиву в частині нарахування відсотків.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначений позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 липня 2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 20048-07/2023 в електронній формі, що підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором W8851, відповідно до якого товариство надало позичальнику кошти у сумі 7 000 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти (а.с. 16-22).

Умови договору детально викладені в пунктах 1.1-1.6 договору. Зокрема, сума кредиту 7 000 грн; строк кредиту - 360 дні; з 14 липня 2023 року до 07 липня 2024 року; стандартна процентна ставка 1,99% в день від суми кредиту (застосовується в межах строку надання кредиту); у разі сплати клієнтом 02 серпня 2023 року коштів у сумі не менше суми першого платежу або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт отримає знижку в розмірі 24,62% на перший платіж; кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надані споживачем товариству.

Паспорт споживчого кредиту, містить погоджені умови кредитування, що дублюють інформацію з Договору (а.с. 13 зворот-15) та підписаний одноразовим ідентифікатором W8851.

Довідка про ідентифікацію (а.с. 24) підтверджує, що відповідач по справі ОСОБА_1 ідентифікована товариством.

Довідкою виданою директором ТОВ «УПР», що діє на підставі договору про організацію переказу грошових коштів № ФК-П-2022/01-1 від 12 січня 2022 року та надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, підтверджується успішний переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , 14 липня 2023 року у сумі 7 000 грн (а.с. 24 зворот).

З інформації, наданої на виконання ухвали суду, вбачається, що ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 верифікована шляхом підписання Анкети-заяви, та на її ім`я банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , крім того, на вказаний рахунок 14 липня 2023 року, здійснено переказ коштів у сумі 7 000 грн, що підтверджує факт зарахування кредитних коштів (а.с. 69-71).

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свої зобов`язання за вказаним Договором про надання фінансового кредиту № 20048-07/2023 виконало у повному обсязі надавши відповідачу у розпорядження обумовлені Договором кредитні кошти.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Таким чином, судом встановлено що, посилання на обставини укладення вищезазначеного Договору про надання коштів у кредит у електронній формі, відповідає у тому числі положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікувала себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції; надала відповідні дані для заповнення формуляра заяви (П.І.П, РНОКПП, місце проживання, телефон, дані паспорту та ін.) та шляхом накладення простого електронного підпису погодилася із запропонованими умовами договору, підписавши їх.

Факт підписання сторонами зазначеного Договору не спростований, натомість визнається відповідачем про що зазначено у відзиві на позовну заяву. За таких обставин, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» виникли договірні відносини, оскільки між ними був укладений відповідний Договір про надання грошових коштів у кредит № 20048-07/2023 та підписаний одноразовим ідентифікатором.

На переконання суду вказаний правочин є правомірним, адже в розумінні ст. 204 ЦК України його недійсність прямо законом не встановлена. Відомості щодо визнання даного Договору недійсним у суду відсутні, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.

Відповідно до договору факторингу № 12122023 від 12 грудня 2023 року, укладеного між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (Кредитор) та ТОВ «ФК «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (Новий кредитор), Кредитор відступив Новому кредитору права вимоги, визначені в Реєстрі Боржників (а.с. 25-30).

Витяг з Реєстру Боржників від 12 грудня 2023 року до Договору факторингу № 12122023 від 12 грудня 2023 року підтверджує передання права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 20048-07/2023, загальна сума заборгованості 28 173,60 грн, яка складається з 7 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 21 173,60 грн заборгованості за відсотками (а.с. 30 зворот).

Акт прийому передачі Реєстру боржників від 12 грудня 2023 року підтверджує факт передання реєстру боржників у повному обсязі (а.с. 31 зворот).

Факт виконання зазначених умов та здійснення оплати доводиться відповідною копією платіжної інструкції в національній валюті № 73644 від 12 грудня 2023 року (а.с. 31).

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою у випадку, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку щодо набуття позивачем ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 20048-07/2023 від 14 липня 2023 року.

Розрахунок заборгованості виконаний первісним кредитором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відображає нарахування кредиту, процентів за стандартною процентною ставкою (а.с. 22 зворот-23).

Заборгованість за кредитним договором новим кредитором (позивачем) не донараховувалася та залишилася незмінною.

01 березня 2026 року на адресу боржника було відправлено досудову вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № 20048-07/2023 від 14 липня 2023 року, проте борг залишився непогашеним (а.с. 32)

Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов`язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд критично ставиться до твердження сторони відповідача, щодо непропорційності процентної ставки та її явному завищенню. Відповідно до умов укладеного договору та положеньЗУ «Про споживче кредитування» процентна ставка становить 1,99%, в день та застосовується в межах строку кредитування тобто до 07 липня 2024 року. Згідно до розрахунку, що сприймається судом як математично обґрунтований, який містить нарахування відсотків до 12 грудня 2023 року, тобто не за весь строк кредитування, а до моменту укладення договору факторингу. Відповідно до ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» до 22 квітня 2024 року надавачі споживчих кредитів могли здійснювати нарахування процентів у розмірі - 2,5%, з 22 квітня 2024 року дозволено здійснювати нарахування процентів, не перебільшуючи ставку в розмірі 1,5%, а з 20 серпня 2024 року 1% на день. Отже, за період з 14 липня 2023 року до 12 грудня 2023 року нарахування процентної ставки у розмірі 1,99% не перевищувало максимально дозволеного розміру процентної ставки. Разом з тим сторона відповідача не заперечувала факт укладення кредитного договору, де чітко прописана процентна ставка з якою відповідач погодилась підписавши кредитний договір. Щодо розміру нарахованої заборгованості за процентами, то вона обчислюється (7 000 * 1,99% * 152 дні) та становить 21 173,60 грн, що відповідає розрахунку заборгованості. Сплат на погашення заборгованості за кредитним договором розрахунок заборгованості не містить. Стороною відповідача власного контрозрахунку не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що нарахування відсотків здійснювалось в межах визначених договором умовах та не суперечить нормам закону.

Судова практика, на яку посилається сторона відповідача застосована нерелевантно, адже стосується процентів за невиконання зобов`язань та штрафних санкцій, які дійсно можуть бути зменшені судом. Однак, в цій справі позивач просить стягнути нараховані згідно договору відсотки, як плата за користування кредитом, про стягнення відсотків за невиконання грошового зобов`язання взагалі мова не йде.

Слід наголосити, що наведені види відсотків не можуть бути ототожнені, адже відсотки за користування кредитом, є платою за користування кредитними коштами, а відсотки за невиконання грошового зобов`язання є штрафними санкціями до боржника за невиконання зобов`язання. Втім, захист споживача як слабкої сторонни договору щодо отримання споживчого кредиту здійснюється а) законодавчо, шляхом надання двох тижнів після укладання договору на добровільну відмову, а також, зокрема, законодавчою забороною встановлювати максимальний розмір відсотків за користування грошовими коштами у споживчому кредиті б) можливістю оскарження договору в судовому порядку. Навпроти, у зв`язку з воєнним станом стягнення пені та штрафів взагалі заборонено.

Крім того, неспроможним виглядає така логіка відповідача з огляду й на те, що він оперує поняттям співмірності відсотків, хоча не висвітлює той факт, що його клієнт скористався послугою мікрокредиту, отримавши суму у 7000 гривень, однак, уклав договір на 365 днів з обумовленою відсотковою ставкою. Відтак, розмір відсотків, як плати за користування кредитом є співмірним до тривалості часу, яким він мав правомірно користуватись кредитними коштами.

За таких обставин, оскільки відповідач допустив порушення зобов`язань, встановлених договорами, доказів своєчасного, належного та повного виконання кредитного договору не надав, що має наслідком наявність заборгованості та підстав для їх стягнення у примусовому порядку, а тому, беручи до уваги заявлені розрахунки, які сприймаються судом як математично обґрунтовані, оскільки такі нараховані у порядку та строки обумовлені відповідними договорами, суд приходить до висновку щодо наявності у відповідача заборгованості у розмірі 28 173,60 грн, яка складається з 7 000 грн заборгованості за тілом кредиту, 21 173,60 грн заборгованості за відсотками.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн (а.с. 1, 2), який відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача.

Крім того, позивач ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн, на підтвердження яких подав: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 35); копію акту наданих послуг № 843 від 09 березня 2026 року (а.с. 35 зворот); копія детального опису наданих послуг до акту № 843 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 09 березня 2026 року (а.с. 36) та ордер на надання правничої допомоги (а.с. 36 зворот).

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020, згідно якого, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, заперечень сторони відповідача, щодо розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи, що справа не є значної складності, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача у розмірі 5 000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», подану представником Усенком Михайлом Ігоровичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, поверх 4, м. Львів, 79029, заборгованість за кредитним договором № 20048-07/2023 від 14 липня 2023 року, укладеним із ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 43619089) в сумі 28 173 (двадцять вісім тисяч сто сімдесят три) гривні 60 копійок, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень, а всього стягнути 35 836 (тридцять п`ять тисяч вісімсот тридцять шість) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко