Ухвала суду № 137187520, 08.06.2026, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/228/26

Провадження №4-с/731/2/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Виниченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на бездіяльність Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністрерства юстиції України, заінтересована особа АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»,-

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою.

Скарга обґрунтована тим, що 08 грудня 2014 року Варвинський районний суд Чернігівської області ухвалив рішення про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 17 365,14 грн.

20 квітня 2015 року Варвинським ВДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області було відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеного рішення.

Постановою від 23 липня 2015 року державним виконавцем в межах цього виконавчого провадження було накладено арешт на все майно боржника та внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

29 листопада 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

З метою скасування обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПриватБанк» і з`ясував інформацію щодо непогашених кредитних зобов`язань.

У квітні 2026 року ОСОБА_1 сплатив непогашену заборгованість за двома кредитними договорами, зобов`язання за якими АТ «ПриватБанк» відступив ТОВ «Кредит Капітал».

На підтвердження сплати боргу колектор надав відповідні довідки. Згідно з довідкою АТ «ПриватБанк» від 07 травня 2026 року ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ «ПриватБанк».

Проте в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься інформація про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , (обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Варвинського районного управління юстиції; особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ПАТ КБ «ПриватБанк»; підстава виникнення обтяження: постанова 47261407, видана 23 липня 2015 року).

Коли ОСОБА_1 звернувся до Варвинського ВДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту та скасування запису про обтяження нерухомого майна, в.о. начальника відділу Варвинського ВДВС 01 травня 2026 року повідомила, що статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» (1404-VIII від 2016 року) визначений вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна.

Заявник вважає, що оскільки заборгованість відсутня і виконавче провадження завершене, то незняття арешту майна суперечить законодавству та порушує його право на мирне володіння своїм майном.

На підставі наведеного, зважаючи на неможливість вирішення питання в позасудовому порядку, заявник ОСОБА_1 просить: 1) визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у незнятті арешту, накладеного 23 липня 2015 року на все майно ОСОБА_1 у межах виконавчого провадження № 47261407; 2) зобов`язати в.о. начальника Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити дії щодо зняття арешту, накладеного 23 липня 2015 року на все майно ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 47261407.

Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2026 року заяву прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду на 08 червня 2026 року.

У судове засідання заявника ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 42, 43).

Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Зибінська Г.В., подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, у якому підтримала скаргу в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи АТ КБ «ПРИВАТБАНК», адвокат Рожко С.М., подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечень щодо скарги не подав (а.с. 39).

Варвинський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) свого представника у судове засідання не направив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 38). Від в.о. начальника відділу Іваненко Л.В. надійшов відзив на скаргу, у якому вказує, що станом на 03 червня 2026 року виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 на виконанні у відділі не перебувають, а виконавчі дії у завершеному провадженні не проводяться. На день завершення виконавчого провадження АСВП № 47261407 рішення суду виконане не було, підтвердження сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відсутні. Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначений вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна. Станом на дату звернення підстави для зняття арешту з майна відсутні.

Відповідно до ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 08 грудня 2014 року Варвинський районний суд Чернігівської області ухвалив рішення про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 17 365,14 грн (а.с. 14-15).

20 квітня 2015 року Варвинським ВДВС у Прилуцькому районі Чернігівської області було відкрито виконавче провадження № 47261407 з виконання вказаного рішення (а.с. 47).

Постановами від 23 липня 2015 року та 17 березня 2016 року державний виконавець в межах цього виконавчого провадження наклав арешт на все майно боржника та вніс відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 47).

29 листопада 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку).

З інформації про нерухомість, яка міститься в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, вбачається, що на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 , накладено арешт (а.с. 11-12).

Довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 07 травня 2026 року підтверджується, що ОСОБА_1 мав заборгованість за двома кредитними договорами, укладеними з АТ КБ «ПриватБанк»: 1) за договором № SAMDNWFC00012027714 від 25 листопада 2014 року в сумі 8 462,97 грн; 2) за договором № SAMDNWFC00011330510 від 06 листопада 2014 року в сумі 17 374,06 грн (а.с. 7-8). Право вимоги відступлено фактору ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (а.с 7-8, 22-23).

Довідки ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» від 16 квітня 2026 року підтверджують, що станом на 16 квітня 2026 року заборгованість кредитними договорами, укладеними з АТ КБ «ПриватБанк», № SAMDNWFC00012027714 від 25 листопада 2014 року та № SAMDNWFC00011330510 від 06 листопада 2014 року, відсутня (а.с. 9, 24).

Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення було порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Частиною 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, в редакції, що діяла станом на 29 листопада 2016 року, передбачено, що державний виконавець проводить виконавчі дії до завершення виконавчого провадження, а саме: до повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 47 цього Закону.

Пункт 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, в редакції, що діяла станом на 29 листопада 2016 року, а також п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, в редакції, що діяла станом на 29 листопада 2016 року, передбачали повернення виконавчого документа стягувачу у разі, якщо боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону № 1404-VIII, в редакції, що діяла станом на 29 листопада 2016 року, арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною пунктами 1, 3, 11 частини першої ст. 37 Закону.

Тобто, при поверненні виконавчого документа стягувачу у разі, якщо боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку (п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження») арешт автоматично не знімається.

Частина 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, в редакції, чинній на теперішній час, передбачає вичерпний перелік підстав, з яких виконавець знімає арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 на виконанні у відділі ДВС не перебувають, а виконавчі дії у завершеному провадженні не проводяться.

На день завершення виконавчого провадження АСВП № 47261407 рішення суду виконане не було.

Разом з тим, станом на 16 квітня 2026 року рішення суду виконано, борг за кредитним договором № SAMDNWFC00011330510 від 06 листопада 2014 року погашено в повному обсязі (а.с. 24).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч. 4 ст. 40 Закону № 1404-VIII у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

На підставі викладеного, проаналізувавши норми Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту, суд дійшов висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас у разі повного виконання виконавчого документа підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 13 липня 2022 року по справі № 2/0301/806/11.

Верховний Суд зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом

При цьому, на думку Верховного Суду, відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все майно у виконавчому провадженні, яке на теперішній час завершено, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у випадку добровільного виконання виконавчого документа після повернення його стягувачу.

Наявність протягом тривалого часу (більше 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

На підставі викладеного, оскільки виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 на виконанні у відділі ДВС не перебувають, а борг за виконавчим документом, що був повернутий стягувачу у 2016 році, погашено в повному обсязі, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, шляхом зняття арешту з майна.

Суд не вбачає підстав для визнання бездіяльності посадових осіб ВДВС протиправною, зважаючи на характер завершення виконання судового рішення та відсутність прямої законодавчої вказівки на автоматине зняття арешту з майна в такому випадку.

Керуючись ст.ст. 260-261, 354-355, 447-452 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), подану представником ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ), на бездіяльність Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністрерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34287219, юридична адреса: 17600, Чернігівська область, с-ще Варва, вул. Пилипенка, б. 3-А), заінтересована особа АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) задовольнити частково.

Зобов`язати в.о. начальника Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити дії щодо зняття арешту, накладеного постановою від 23 липня 2015 року на все майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в межах виконавчого провадження № 47261407.

В задоволенні скарги в іншій частині відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І.Савенко