ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
РІШЕННЯ
Іменем України
20.01.2011
Справа №5002-7/5779-2010
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго", (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)
До відповідача – Приватного підприємства Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об’єднання Желєзнодорожного району (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дзюба нова, 13, ідентифікаційний код 05480542)
Про стягнення 15 163,52 грн.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача – Шереметьєва Л.О., довіреність № 470-Д від 03.09.2010 р. у справі.
Від відповідача – не з’явився.
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного підприємства Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об’єднання Желєзнодорожного району про стягнення 15 163, 52 грн.
Ухвалою господарського суду від 01.12.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14.12.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.
З підстав, зазначених в ухвалі господарського суду від 14.12.2010 р., розгляд справи відкладений на 20.01.2011 р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002 р. № 75, – рекомендованою поштою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.02.2008 р. представниками позивача була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією відповідачем на об'єкті, що знаходиться за адресою м. Сімферополь, вул.. Маршала Жукова, 35. За результатами перевірки був складений акт №102506 про порушення ППЕЕ у вигляді безоблікового та безоплатного споживання електричної енергії. На підставі акта був складений протокол і здійснений перерахунок спожитої, але не врахованої відповідачем електроенергії. За наслідками перерахунку відповідачеві пред'явлений рахунок на суму 10 755,04 грн. Несплата відповідачем рахунку в добровільному порядку стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Відповідач двічі без поважних причин представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.
Відповідно до пункту 3.6 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 ( зі змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.
Крім того, адреса відповідача зазначена в позовній заяві повністю співпадає з відомостями, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що залучена до матеріалів справи (а. с. 16-20).
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами — юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями. Укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Аналогічне положення закріплено в частині 2 статті 275 Господарського кодексу України, якою встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 р. N 910), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Отже, чинним законодавством України передбачено обов’язкове укладання договору на поставку електричної енергії.
Матеріали справи свідчать, що 19.02.2008 р. представниками ВАТ «Крименерго» була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією відповідачем на об'єкті, що знаходиться за адресою м. Сімферополь, вул. Маршала Жукова, 35.
За результатом перевірки був складений акт № 102506 про порушення ППЕЕ, що виразилося в відсутності приладів обліку на комунальні потреби, а отже в безобліковому споживанні електричної енергії. Складений позивачем акт був підписаний представником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень (а. с. 21).
Так, відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією (тут і далі - в редакції на момент проведення перевірки) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
За результатом розгляду комісією ВАТ «Крименерго» вищевказаного акта був складений протокол і проведений перерозрахунок спожитої відповідачем електроенергії, недонарахованої внаслідок порушення ППЕЕ, на загальну суму 10 755, 03 грн. (а. с. 23).
Оскільки відповідач на засідання комісії ВАТ «Крименерго» не з’явився, вищезазначений протокол був направлений на адресу відповідача, що підтверджується супровідним листом, копія якого додана до матеріалів справи (а. с. 24).
Відповідно до пункту 6. 40 Правил користування електричною енергією (в редакції станом на момент здійснення розрахунку) у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.
Якщо у споживача електричної енергії виявлено підключену та/або приєднану поза розрахунковим засобом обліку приховану проводку пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушення умов монтажу, виявити які представник постачальника електричної енергії при попередніх відвідуваннях не мав можливості, споживачу робиться перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії з дати допуску електроустановок споживача в експлуатацію, але не більше трьох років.
Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.
За наслідками такого перерахунку була нарахована вартість недоврахованої електричної енергії, в результаті чого відповідачеві пред'явлений рахунок на оплату за актом про порушення ПКЕЕ, який був отриманий відповідачем 14.03.2008 р. відповідно до підпису уповноваженої особи в рахунку (а. с. 25).
Відповідно до пункту 6.43 Правил користування електричною енергією споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Пунктом 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, відповідач не надав суду доказів сплати ним вартості електричної енергії, нарахованої на підставі акта про порушення ПКЕЕ.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10 755,04 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 1 472,30 грн. та 2 936, 18 грн. інфляційних втрат, у зв’язку з чим суд зазначає наступне.
Так, матеріали справи свідчать, що на оплату заборгованості за актом позивачем був виставлений рахунок, який вручений відповідачеві 14.03.2008 р.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Як було вказано вище, приписами пункту 6.43 ПКЕЕ встановлено, що споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Отже, період прострочення заборгованості починає перебігати з 14.04.2008 р.
Враховуючи, що позивачем початок нарахування інфляційних втрат визначено на травень 2008 року, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з травня 2008р. по жовтень 2010 р. складає 3 341,59 грн. (10 755,04 грн. х 131,07% (загальний індекс інфляції за період з травня 2008 року по жовтень 2010 року) – 10 755,04 грн.).
Проте, оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі, заявленому в позові – 2936,18 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Період нарахування 3% річних становить з 14.04.2008 р. по 26.11.2010 р. – дату складання позовної заяви, а не 30.11.2010 р., як вказано в позові.
Таким чином, сума 3% річних за цей період становить 872,48 грн. (10 755,04 грн. х 3% : 365 дн. х 987 дн.).
Отже, з матеріалів справи вбачається, що сума річних, яку має сплатити відповідач, складає 872,48 грн., а не 1472,30 грн.
З урахуванням цього, позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати суд покладає на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об’єднання Желєзнодорожного району (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Дзюба нова, 13 ідентифікаційний код 05480542) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) 10 755,04 грн. заборгованості., 2936,18 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 872,48 грн., 145,64 грн. державного мита та 226,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в позові в частині стягнення з Приватного підприємства Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об’єднання Желєзнодорожного району на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 3% річних в сумі 599,82 грн.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя господарського суду
Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний
Рішення підписано 25.01.2011 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.
Судове рішення № 13721553, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 20.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5779-2010. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: