Рішення № 137214061, 28.05.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. Справа № 924/218/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали

за позовом керівника Кам`янець - Подільської окружної прокуратури м. Кам`янець - Подільський Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Дунаєвецької міської ради м. Дунаївці Кам`янець - Подільського району Хмельницької області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький

2. Комунального некомерційного підприємства Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" м. Дунаївці Кам`янець - Подільського району Хмельницької області

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 322954,37 грн

Учасники справи:

прокурор: Приступа В.І. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури

позивач: Беньо З.О.

відповідач 1: Жовнірчук Б.О.

відповідач 2: не з`явився

Рішення приймається 28.05.2026, оскільки в судовому засіданні 07.05.2026 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 02.03.2026 надійшла позовна заява керівника Кам`янець - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Дунаєвецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунального некомерційного підприємства Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" про визнання недійсними додаткових угод №1/1 від 21.01.2021, №3 від 09.02.2021, №5/1 від 06.09.2021, №6 від 05.10.2021, №7 від 05.11.2021, №8 від 09.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №20500090 від 29.12.2020 та стягнення коштів в розмірі 322954,37 грн, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що за наслідками опрацювання інформації веб-порталу "Prozorro" встановлено, що 20.11.2020 Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня" на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднені відомості про проведення відкритих торгів із закупівлі за предметом: "Електрична енергія" код ДК 021:2015:09310000-5, очікуваною вартістю 1799200,00 грн. За результатами проведення процедури закупівлі переможцем визначено ТОВ "Хмельницькенергозбут", з яким укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 20500090 від 29.12.2020 зі строком дії до 31.12.2021. За цим договором постачальник продає споживачу із 01.01.2021 по 31.01.2021 електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. На момент укладення договору ціна електричної енергії за 1 кВт/год. становила 3,0554 грн з ПДВ. В подальшому сторони договору уклали додаткові угоди до договору, якими збільшили вартість одиниці товару. Зокрема, додатковою угодою № 1/1 від 21.01.2021 сторони зменшили обсяги постачання електричної енергії до 476772,46 кВт/год та збільшили її ціну до 3,332424 грн за 1 кВт*год з ПДВ та з урахуванням тарифу на передачу та тарифу на розподіл (+9,07 % від ціни договору). При цьому, підстава, на яку посилається постачальник, як на обґрунтування укладення додаткової угоди про підняття тарифу, постанова НКРЕКП №2381 від 09.12.2020, була відома йому до підписання договору. За умовами спірних додаткових угод №3 від 09.02.2021, №5/1 від 06.09.2021, №6 від 05.10.2021, №7 від 05.11.2021, №8 від 09.12.2021 сторони фактично зменшили обсяг постачання електричної енергії та збільшили її ціну у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку. Внаслідок їх укладення відбулось збільшення ціни за одиницю товару з 3,0554 грн до 5,017812 грн за 1 кВт/год. (+64,23%). Прокурор вважає, що внесення змін до договору про постачання електричної енергії споживачу №20500090 від 29.12.2020 шляхом укладення оспорюваних додаткових угод проведено сторонами з порушенням приписів Закону України "Про публічні закупівлі". Також звертає увагу, що укладаючи додаткові угоди до договору, сторони на підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України розповсюдили їх дію на правовідносини, що склалися до їх укладення. Водночас на момент укладення додаткових угод товар, ціни на який було збільшено, вже був частково поставлений споживачу. Щодо заявлених до стягнення коштів прокурор зазначає, що постачальником допущено неналежне виконання умов договору, внаслідок чого відповідачу безпідставно перераховано кошти в сумі 322954,37 грн, тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам ст.ст. 216, 1212 ЦК України. Оскільки позивач не вживав дій, спрямованих на захист інтересів держави, то керівник Кам`янець - Подільської окружної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 17.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/218/26 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10:30 год. 08 квітня 2026 року, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов до 03 квітня 2026 року включно.

До суду 01.04.2026 від представника відповідача 1 надійшов відзив на позов, в якому останній не визнає позовні вимоги. Вказує, що в додатку № 1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" умова ("У відповідності до п.п. 5.3, 5.4 договору тариф на розподіл та передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір") передбачена додатком 2 проєкту договору за тендерною документацією позивача. Тобто на момент підписання договору про закупівлю сторонами погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов`язань за договором. Отже, договір було укладено за цінами, які діяли на момент оголошення про проведення відкритих торгів, а також відповідно до тендерної документації, адже в іншому випадку договір вважався б нікчемним. Зазначає, що з системного аналізу положень законодавства та умов договору слідує, що внесення змін до договору на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди. Необхідність внесення змін до договору додатковою угодою № 1/1 мотивована набуттям з 01 січня 2021 року чинності постановою НКРЕКП від 01.12.2020 № 2381 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 0,89057 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ. Таким чином, додаткова угода №1/1 до договору не суперечить жодним чином умовам чинного законодавства та укладеного договору стосовно зміни регульованого тарифу. Щодо визнання недійсними додаткових угод № 3, 5/1, 6, 7, 8 вказує, що укладаючи вказані додаткові угоди, сторони не виходили за рамки 10-відсоткового збільшення ціни за одиницю товару, при цьому, загальна сума договорів не збільшувалась, а зменшувався обсяг закупівлі, що було погоджено з замовником, а обмеження строків зміни ціни за одиницю товару на дату укладення додаткових угод не встановлено. Для підтвердження коливання середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН), у відповідності до договору, ТОВ "Хмельницькенергозбут" надавав споживачу інформаційні довідки Хмельницької торгово-промислової палати щодо зміни середньозваженої ціни електричної енергії. Зауважує, що законодавство на момент виникнення спірних правовідносин не передбачало, які саме документи мають підтверджувати факт коливання ціни, який критерій віднесення цього коливання до значного та показник очевидної невигідності договору. Також закон не регулює, за який період має братися до уваги коливання, достатнім є просто відхилення ціни по відношенню до узгодженої у договорі. Всі ці чинники носять оціночний характер. Тому сторони передбачили їх у договорі і домовились про умови між собою. Така домовленість цілком відповідає змісту положень Цивільного та Господарського кодексів України щодо свободи волевиявлення сторін, оскільки відповідні положення договору не суперечать жодному із положень чинного законодавства і в судовому порядку не визнавались недійсними. Укладання додаткових угод відповідало пунктам договору, здійснювалося на його підставі та на виконання його умов. Сторони обрали як джерело для отримання інформації про коливання ціни на ринку оприлюднені ДП "Оператор ринку" відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" на веб-сайті результати торгів на ринку "на добу наперед". Загальна доступність, відкритість та прозорість цієї офіційної інформації, яку споживач власноруч може перевірити у будь-який час підтверджує, що внесення змін до договору відбулося у прозорий спосіб, згідно з домовленістю сторін, закріпленою у договорі. Представник відповідача 1 вказує, що з огляду на те, що коливання ціни підтверджено ціновими довідками Хмельницької торгово-промислової палати, то такі докази є належними та допустимими в розумінні господарського процесуального законодавства. Додаткові угоди до договору укладено не за усною домовленістю, а на підставі звернення відповідача, як постачальника, до споживача, з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів наявності підстав для зміни істотних умов договору. Представник відповідача 1 звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч.5 ст. 41 Закону № 922-VIII під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених вказаним пунктом. Внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Щодо вимоги про стягнення 322954,37 грн сплачених грошових коштів, представник відповідача 1 вказує, що така вимога є похідною від вимоги про визнання недійсними додаткових угод. Таким чином, оскільки відповідач 1 вважає, що відсутні підстави для визнання додаткових угод недійсними, тому й вимога про стягнення 322 954,37 грн задоволенню не підлягає. Підписання обома сторонами відповідних додаткових угод та використання споживачем спожитої електричної енергії без зауважень нівелює твердження про наявність недопоставленого, проте оплаченого обсягу електричної енергії за договором. Також на думку відповідача 1, відсутні обставин, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання КНП "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня", яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням державних коштів; факт не звернення позивача з позовом протягом розумного терміну без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави. Вважає, що у даному випадку має місце втручання держави в особі органу прокуратури у справи суб`єктів господарювання. КНП "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" бере участь у закупівлі електричної енергії саме у статусі суб`єкта господарювання як сторона господарського договору. Таке втручання має підпорядковуватися принципу законності та має бути прямо передбаченим законом, а не базуватися на опосередкованих, побічних висновках і припущеннях щодо допустимості такого втручання. З огляду на викладене, представник відповідача 1 просить відмовити у позові у повному обсязі.

Прокурор у відповіді на відзив від 07.04.2026 зазначає, що ціна послуги чи товару має визначальне значення, а тому її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Безпідставне збільшення суб`єктом господарювання ціни договору з метою отримання додаткових прибутків від продажу свого товару повністю знецінює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими/ нижчими за ринкові. Для участі в торгах ТОВ "Хмельницькенергозбут" подало свою остаточну цінову пропозицію 1 588 808 грн та у гарантійному листі щодо ціни, яка є актуальною та об`єктивною від 04.12.2020, зазначило, що ціна, яка ним пропонується, є актуальною та об`єктивною відповідно до ринкових цін згідно до норм чинного законодавства. Підписавши договір про постачання електричної енергії споживачу, відповідач 1 взяв на себе зобов`язання щодо його виконання на передбачених умовах цього договору, у тому числі в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі, на 2021 рік. Оскільки зміна тарифу на розподіл електричної енергії мала місце та була відома до підписання договору про постачання електричної енергії споживачу, то набрання чинності постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 не може вважатись обґрунтованою підставою для внесення змін до договору. Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Натомість відповідач 1 дій, передбачених ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі", всупереч визначених ст. 5 зазначеного Закону принципів здійснення публічних закупівель не вчинив. Також згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю. Однак відповідач 1 не скористався такою можливістю, погодився на укладення договору на визначених ним умовах, будучи обізнаним про прийняття постанови НКРЕКП. Також твердження представника відповідача 1 про те, що застосування у додаткових угодах до договору ч. 3 ст. 631 ЦК України щодо строків виникнення зобов`язань відповідає вимогам закону спростовується нормами матеріального права, правовими позиціями Верховного Суду, зазначеними прокурором у позовній заяві. Твердження представника відповідача 1, що під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII спростовується постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22. Прокурор звертає увагу, що оскільки додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, зобов`язання сторін щодо ціни за одиницю товару підлягають регулювання умовами договору від 29.12.2020. Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни за електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 322 954,37 грн. Щодо відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором, останній зазначив, що у даній справі спірні правовідносини пов`язані з неефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним підприємством незаконних правочинів, що порушує економічні інтереси територіальної громади, становить суспільний, публічний інтерес, а отже, позов подано з метою захисту інтересів держави загалом. Також встановлено, що Дунаєвецька міська рада, як орган, уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснила. Незалежно від причин незвернення до суду уповноваженого органу, цей факт свідчить, що вказаним органом не виконуються свої повноваження із захисту інтересів держави у бюджетній сфері. З огляду на викладене, прокурор вважає, що у даному випадку наявні усі підстави для задоволення позову у повному обсязі.

В підготовчому засіданні 08.04.2026 суд встановив Товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" строк для подання заперечень на відповідь на відзив прокурора від 07.04.2026 до 17 квітня 2026 року включно та відклав підготовче засідання на 10:00 год. 29 квітня 2026 року, про що постановлені ухвали із занесенням до протоколу судового засідання.

Відповідно до ухвали від 29.04.2026, яка постановлена із занесенням до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 07 травня 2026 року.

В судовому засіданні 07.05.2026 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 12:00 год. 28 травня 2026 року, про що постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 28.05.2026 підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 28.05.2026 заперечив проти позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві на позов.

Відповідач 2 не направив повноважного представника для участі в судовому засіданні 28.05.2026. До суду 07.04.2026 надіслав пояснення, в яких повідомив, що фактичні розрахунки по договору проводились за цінами, що були суттєво нижчими від договірних та ринкових на той час. Це свідчить про те, що закладом було забезпечено максимальну економію бюджетних коштів, а фактична оплата здійснювалася за найбільш вигідною ціною, яка була можливою на ринку. Укладені спірні додаткові угоди та фактичне виконання договору повністю відповідають приписам ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, відповідач 2 просив здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-11-20-008937-с, у електронній системі публічних закупівель "Прозорро" 20.11.2020 було опубліковано оголошення про проведення Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня" процедури закупівлі товару код ДК 021:2015:09310000-5 "Електрична енергія" в кількості 520000 кВт*год., строк поставки до 31.12.2021, очікувана вартість предмета закупівлі: 1799200,00 грн, кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 06 грудня 2020 року 18:00, дата та час розкриття тендерних пропозицій: 06 грудня 2020 року 18:00, дата та час проведення електронного аукціону: 07 грудня 2020 року 14:21.

Під час участі в процедурі закупівлі ТОВ "Хмельницькенергозбут" подало гарантійний лист № Т-21-1220-147/6 від 04.12.2020, в якому підтвердило, що ціна, яка пропонується, є актуальною, об`єктивною відповідно до ринкових цін згідно до норм чинного законодавства та встановлена учасником відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про публічні закупівлі". За вказаною ціною тендерної пропозиції учасник погоджується виконати умови закупівлі згідно з вимогами замовника, в тому числі з врахуванням технічних, якісних та кількісних характеристик предмету закупівлі, всіх умов виконання договору, всіх інших витрат та з урахуванням сум належних податків і зборів, що мають бути сплачені учасником.

Згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій від 07.12.2020, повідомленням про намір укласти договір про закупівлю та звітом про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-11-20-008937-с від 29.12.2020, у процедурі закупівлі взяли участь 2 учасника: ТОВ "Хмельницькенергозбут" та ТОВ "Енергоносії України" (пропозиція якого не розглядалася). Переможцем процедури закупівлі визнано ТОВ "Хмельницькенергозбут" з ціновою пропозицією 1588808,00 грн. Джерело фінансування закупівлі: місцевий бюджет.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (далі - постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня" (далі - споживач) укладено договір №20500090 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

За умовами п. 1.4 договору сторони, керуючись п.3.2.5 ПРРЕЕ, дійшли взаємної згоди на укладання договору на умовах відмінних від публічної комерційної пропозиції постачальника. Цей договір укладено у вигляді єдиного письмового документу на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UА-2020-11-20-008937-с).

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає споживачу із 01.01.2021 до 31.12.2021 товар "Електрична енергія "ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником на підставі поданої споживачем заявки (далі - заявка), тримірна форма якої є додатком № 2 до цього договору та яка має містити: інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної енергії, в тому числі найменування об`єкта (за наявності), адреса тощо, їх ЕІС коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об`єктом споживача, відомості щодо погодинного споживання електричної енергії об`єктами споживача (за наявності).

Згідно з п. 5.1 договору ціна цього договору становить 1 588 808,00 грн , в т.ч. ПДВ 264 801,34 грн.

Ціна за одиницю товару визначається у додатку № 1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в додатку № 1 до договору.

За умовами п. 5.4 договору ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в додатку № 1 до договору. Вказані послуги оплачуються споживачем через постачальника.

Споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника. При цьому, постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.

У п. 5.5 договору сторони домовилось, що фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) та змінюється порівняно з базовою ціною шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару згідно п.5.14 договору. У разі зміни складової ціни товару, - тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, затверджених відповідною постановою НКРЕКП, зміна умов цього договору щодо ціни за одиницю товару в частині тарифу здійснюється шляхом укладання та підписання сторонами додаткової угоди до договору, згідно з п.5.8 цього договору.

За умовами підп. 5.5.1 договору базова ціна за одиницю товару (далі - базова ціна), є ціна товару без ПДВ, з врахуванням відповідного тарифу на передачу електричної енергії та тарифу на розподіл електричної енергії, та для цілей п.5.6 договору визначається таким чином:

5.5.1.1 в додатку №1 до договору, якщо формування ціни та підписання акту приймання-передачі товару здійснюється вперше за договором (за перший місяць поставки за договором), за умови, що сторонами не змінювались умови договору щодо зміни тарифів, як складової частини ціни згідно з п.5.8 договору або

5.5.1.2 в акті приймання-передачі товару за попередній розрахунковий період, за умови, що сторони не змінювали умови договору в частині зміни тарифів, як складової частини ціни відповідно до п.5.8. договору після підписання акту за попередній розрахунковий період або

5.5.1.3 в додатку №1 до договору в редакції відповідної додаткової угоди до договору, підписаної сторонами відповідно до п.5.8. договору, у випадку, якщо безпосередньо до дати підписання сторонами акту приймання передачі товару за відповідний розрахунковий період сторони змінювали умови договору згідно п.5.8. договору.

Згідно з п. 5.6 договору на виконання п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН).

Відповідно до п.п. 5.6.1 договору зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням усіх наступних умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду; з дотриманням формули, передбаченої п.5.6.2 договору; не більше, ніж на 10% від базової ціни за одиницю товару. При цьому, загальна ціна договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.

Згідно з п.п. 5.6.2 договору ціна за одиницю товару за відповідний розрахунковий період визначається у виставлених постачальником рахунках та актах приймання-передачі товару, наданих згідно п.5.14 цього договору, виходячи з коливання ціни електричної енергії на ринку, та обраховується наступним чином:

Цн=((Цбаз-Т)*(1+%коливання)+Тп+ Тр))* 1,2 де Цн - фактична ціна поставки товару за відповідний розрахунковий місяць, що розрахована згідно підстав та у спосіб, викладений в пункті 5.6. цього договору; Цбаз - базова ціна (без ПДВ), визначена згідно підпункту 5.5.1 договору; Тп - тариф на передачу електричної енергії (без ПДВ), що був встановлений на розрахунковий період, за який здійснюється обрахунок ціни/підписання акту приймання-передачі товару. Тариф встановлюється рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) або іншим уповноваженим органом влади, та визначений сторонами у додатку №1 до договору, в тому числі тариф, що був змінений згідно з п.5.8. цього договору та зафіксований у відповідній додатковій угоді; Тр - тариф на розподіл електричної енергії (без ПДВ), що був встановлений на розрахунковий період, за який здійснюється обрахунок ціни/підписання акту приймання-передачі товару. Тариф встановлюється рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) або іншим уповноваженим органом влади, та визначений сторонами у додатку №1 до договору, в тому числі тариф, що був змінений згідно з п.5.8. цього договору та зафіксований у відповідній додатковій угоді.

Коливання ціни на ринку при цьому розраховується наступним чином:

% коливання = (Ц сер.поточ - Ц сер.баз) / Ц сер.баз

Ц сер.баз - середньозважена ціна на РДН (без ПДВ). У випадку, якщо ціна за договором переглядається вперше, середньозважена ціна на РДН визначається виходячи з цін, які склались на ринку за всі календарні дні місяця, що передували дню проведення аукціону по закупівлі, за якою укладався договір. У випадку, якщо до дня проведення аукціону пройшло менше 14 календарних днів відповідного місяця, обрахунку підлягають дані за останні 14 календарних днів, що передували дню проведення аукціону по закупівлі, за якою укладався договір. У випадку, якщо перегляд ціни відбувається в друге та в подальшому протягом строку дії договору, середньозважена ціна на РДН обраховується за даними, що склались на ринку за попередній розрахунковий період (попередній місяць поставки), Ц сер.поточ. - середньозважена ціна на РДН (без ПДВ) на поточний розрахунковий період (місяць поставки, за який обраховується вартість за одиницю товару). Середньозважена ціна на РДН обраховується згідно даних ДП "Оператор ринку".

Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено даними ДП "Оператор ринку", зокрема даними, розміщеними на офіційному сайті https://www.oree.com.ua/.

Згідно з п. 5.8 договору на виконання п.7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором.

Відповідно до підп. 5.8.1 договору у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладенням додатку № 1 в новій редакції.

Підпунктом 5.8.2 договору передбачено, що додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та/або 6 таблиці додатку №1. Ціна товару без ПДВ та без тарифу (стовп. 4 таблиці додатку № 1) в такій додатковій угоді визначається згідно:

5.8.2.1. підписаного сторонами акту приймання-передачі товару за останній розрахунковий період або

5.8.2.2. згідно даних вказаних в додатку № 1 до договору, якщо акт приймання-передачі товару за договором не підписувався

Додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або б таблиці додатку № 1 до договору (п.5.8.3 договору).

Визначений сторонами в додатковій угоді тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії застосовується сторонами у випадку зміни ціни за одиницю товару згідно з п.5.6 та 5.7 цього договору (п.5.8.4 договору).

За умовами п. 5.10 договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати, що не визначена цим договором.

Підпунктом 3 п. 7.2 договору визначено обов`язок постачальника надавати споживачу інформацію про його права та обов`язки, та іншу інформацію, що вимагається цим договором та чинним законодавством, а також інформацію про ефективне споживання електричної енергії. Така інформація оприлюднюється на офіційному веб-сайті постачальника і безкоштовно надається споживачу на його запит.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та кріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 року включно, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Додатком № 1 до договору сторони оформили комерційну пропозицію постачальника, згідно з якою очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 520000 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1588808,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,54616 грн за 1 кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 1,36166 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 0,89057 грн.

У п. 1.1 додатку №1 зазначено, що у відповідності до п.5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 та становить 0,29393 коп. без ПДВ. За умовами п. 1.2 додатку №1, у відповідності до п.5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №1351 від 11.07.2020, та становить 0,89057 коп. без ПДВ.

Додатком №2 до договору оформлено заявку на постачання електричної енергії споживачу.

Додатком №3 - примірну форму акту приймання - передачі електричної енергії.

За умовами додаткової угоди №1 від 20.01.2021 сторони домовились в тексті договору слова Комунальне некомерційне підприємство Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня" замінити на Комунальне некомерційне підприємство Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня".

16 січня 2021 року ТОВ "Хмельницькенергозбут" звернулось до Комунального некомерційного підприємства Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" з листом №79, в якому повідомило про зміну тарифів на розподіл електричної енергії та запропонувало переглянути базову ціну електроенергії з урахуванням змін вартості тарифів на розподіл електричної енергії. У листі зазначено, що нова ціна становитиме 3,332424 грн/кВт*год. Додатками до листа оформлено постанову НКРЕКП від 09.12.2020 № 2381, а також додаткову угоду.

Додатковою угодою №1/1 від 21.01.2021 сторони, керуючись, зокрема п. 1 та п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з набуттям із 01.01.2021 чинності постанови НКРЕКП № 2381 під 09.12.2020 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" на 2021 рік" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії із 0,89057 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ, за взаємною згодою, вирішили додаток №1 до договору №20500090 від 29 грудня 2020 року викласти в новій редакції. У п. 3 додаткової угоди № 1/1 від 21.01.2021 зазначено, що ця додаткова угода згідно ст. 631 ЦК України розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2021 і діє до 31.12.2021.

Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 1/1 від 21.01.2021 "Комерційна пропозиція постачальника" очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 476772,46 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1588808,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,77702 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 1,36166 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.

У додатковій угоді №2 від 21.01.2021 сторони, керуючись ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", домовились пункт 5.1. розділу 5 договору викласти в новій редакції, зокрема ціна цього договору становить 1 588 808,00 грн, в т.ч. ПДВ 264 801,34 грн, у тому числі: кошти загального фонду - 1 167 780,00 грн в т.ч. ПДВ; власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства) - 421 028 грн. в т.ч. ПДВ.

Листом №225 від 02.02.2021 ТОВ "Хмельницькенергозбут" повідомило Комунальне некомерційне підприємство Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" про те, що середньозважена ціна на ринку "на добу наперед" (РДН) у ІІ декаді січня 2021 збільшилась на 34,54% в порівнянні з І декадою січня 2021 року та склала 1 546,47 грн/Мвт*год. без ПДВ, тому тариф згідно договору становитиме 3,60 грн/кВт*год. З огляду на вказане було надіслано додаткову угоду та інформаційну довідку Хмельницької торгово - промислової палати №22-05/60 від 27.01.2021, згідно з якою середньозважена ціна без ПДВ за першу декаду січня 2021 року (з 01.01.2021 по 10.01.2021) - 1149,41 грн./Мвт.г, за другу декаду січня 2021 року (з 11.01.2021 по 20.01.2021) - 1546,47 грн./Мвт.г.

09 лютого 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду №3, за умовою якої у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) у ІІ декаді січня 2021 року на 34,54% в порівняні з І декадою 2021 року, яка склала 1 546,47 грн/Мвт*год. без ПДВ, інформація підтверджена довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 27.01.2021 № 22-05/60, сторони, за взаємною згодою, вирішили додаток до договору № 20500090 від 29 грудня 2020 року викласти в новій редакції. У п. 3 додаткової угоди № 3 від 09.02.2021 зазначено, що ця додаткова угода згідно ст. 631 ЦК України розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2021 і діє до 31.12.2021.

Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 3 від 09.02.2021 очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 441335,56 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1588808,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 3,0 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 1,58464 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.

Згідно з додатковою угодою № 4 від 15.02.2021, пункт 5.1. розділу 5 договору викладено в новій редакції: " 5.1 Ціна цього договору становить 1 588 808,00 грн, в т.ч. ПДВ 264 801,34 грн, у тому числі: кошти загального фонду - 1 588 808,00 грн в т.ч. ПДВ.

Додатковою угодою №5 від 12.03.2021 сторони виклали в новій редакції розділ 16 договору "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін".

У листі №1009/1 від 06.09.2021 ТОВ "Хмельницькенергозбут" повідомило відповідача 2 про те, що середньозважена ціна на ринку "на добу наперед" (РДН) у серпні 2021 року збільшилась на 43,83% в порівнянні з липнем 2021 року та склала 2076,95 грн/Мвт*год. без ПДВ, інформація підтверджена довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 31.08.2021 №22-05/856. Тому відповідач 1 надав для підписання додаткову угоду та долучив інформаційну довідку Хмельницької торгово - промислової палати від 31.08.2021 №22-05/856, згідно з якою середньозважена ціна без ПДВ за липень 2021 року становила 1444,05 грн./Мвт.г, в серпні 2021 року - 2076,95 грн./Мвт.г.

06 вересня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду №5/1, за умовою якої у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) у серпні 2021 року на 43,83% в порівняні з липнем 2021 року, яка склала 2076,95 грн/Мвт*год. без ПДВ, інформація підтверджена довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 31.08.2021 №22-05/856, сторони, за взаємною згодою, вирішили додаток до договору № 20500090 від 29 грудня 2020 року викласти в новій редакції. Згідно з п. 3 додаткової угоди № 5/1 від 06.09.2021 ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.08.2021 і діє до 31.08.2021.

Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 5/1 від 06.09.2021 очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 410905 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1588808,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 3,22217 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 1,8069 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.

В подальшому, листом №1114 від 30.09.2021 ТОВ "Хмельницькенергозбут" Комунальне некомерційне підприємство Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" про те, що середньозважена ціна на ринку "на добу наперед" (РДН) в вересні 2021 року збільшилась на 7,27% в порівнянні з серпнем 2021 року та склала 2227,92 грн/Мвт*год. без ПДВ, тому відповідач 1 надіслав додаткову угоду та інформаційну довідку Хмельницької торгово - промислової палати від 27.09.2021 №22-05/969, згідно з якою середньозважена ціна без ПДВ за серпень 2021 року становила 2076,95 грн/Мвт.г, в вересні 2021 року - 2227,92 грн./Мвт.г.

05 жовтня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду №6, за умовою якої у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) в вересні 2021 року на 7,27% в порівняні з серпнем 2021 року, яка склала 2227,92 грн/Мвт*год. без ПДВ, інформація підтверджена довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 29.09.2021 №22-05/969, сторони, за взаємною згодою, вирішили додаток до договору № 20500090 від 29 грудня 2020 року викласти в новій редакції. Згідно з п. 3 додаткової угоди № 6 від 05.10.2021 ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.09.2021 і діє до 31.08.2021.

Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 6 від 05.10.2021 очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 383057 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1588808,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 3,45642 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 2,0411 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.

У листі №1350/1 від 05.11.2021 ТОВ "Хмельницькенергозбут" повідомило відповідача 2 про збільшення середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) в жовтні 2021 року на 22,47% в порівнянні з вереснем 2021 року, яка склала 2728,56 грн/Мвт*год. без ПДВ, на підтвердження чого долучена довідка Хмельницької торгово-промислової палати від 25.10.2021 №22-05/1089. Тому відповідач 1 надіслав додаткову угоду та повідомив, що тариф становитиме 4,56206грн/кВт*год.

Згідно з інформаційною довідкою Хмельницької торгово - промислової палати від 25.10.2021 №22-05/1089 середньозважена ціна без ПДВ у вересні 2021 року становила 2227,92 грн./Мвт.г, в жовтні 2021 року - 2728,56 грн./Мвт.г.

05 листопада 2021 року було укладено додаткову угоду №7, за умовами якої у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) в жовтні 2021 року на 22,47% в порівнянні з вереснем 2021 року, яка склала 2728,56 грн/Мвт*год. без ПДВ, інформація підтверджена довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 25.10.2021 №22-05/1089, сторони, за взаємною згодою, вирішили додаток до договору № 20500090 від 29 грудня 2020 року викласти в новій редакції. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.10.2021 і діє до 31.12.2021 (п. 3 додаткової угоди).

Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 7 від 05.11.2021 очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 348265 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1588808,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 3,80172 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 2,38636 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.

В подальшому ТОВ "Хмельницькенергозбут" звернулось до Комунального некомерційного підприємства Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" з листом №888 від 08.12.2021, в якому повідомило про збільшення середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) в листопаді 2021 року на 20,01% в порівнянні з жовтнем 2021 року, що склала 3352,35 грн/Мвт*год. без ПДВ, тому надіслало додаткову угоду. До листа долучена також інформаційна довідка Хмельницької торгово - промислової палати від 23.11.2021 №22-05/1204, згідно з якою середньозважена ціна без ПДВ за жовтень 2021 року становила 2793,44 грн./Мвт.г, за листопад 2021 року - 3352,35 грн./Мвт.г, коливання ціни - 20,01 %.

09 грудня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду №8, за умовою якої у зв`язку з збільшенням середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) в листопаді 2021 року на 20,01% в порівнянні з жовтнем 2021 року, яка склала 3352,35 грн/Мвт*год. без ПДВ, інформація підтверджена довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 23.11.2021 №22-05/1204, сторони, за взаємною згодою, вирішили додаток до договору № 20500090 від 29 грудня 2020 року викласти в новій редакції. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.11.2021 і діє до 31.12.2021 (п. 3 додаткової угоди).

Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 8 від 09.12.2021 очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 316634 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1588808,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 4,18151 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 2,7662 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.

Згідно з додатковою угодою № 9 від 29.12.2021 сторони дійшли згоди зменшити обсяг постачання електричної енергії споживачу на 40613,79 грн та відповідно пункт 5.1 договору №20500090 від 29.12.2020 викласти в наступній редакції: "5.1 Ціна цього договору становить 1 548 194,21 грн, у тому числі: кошти загального фонду - 1 471 852,23 грн в т.ч. ПДВ, власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства) - 76341,98 грн в т.ч. ПДВ.

На виконання умов договору та додаткових угод відповідач 1 передав, а відповідач 2 спожив 401008 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 1548194,21 грн, що підтверджується підписаними між сторонами рахунками - фактурами, які є документальним актом виконання постачальником та використання споживачем спожитої електричної енергії, а саме:

- від 09.02.2021 на суму 159004,80 грн за 44168 кВт*год за ціною 3,000000 грн без ПДВ;

- від 04.03.2021 на суму 99452,62 грн за 40521 кВт*год за ціною 2,045270 грн без ПДВ;

- від 06.04.2021 на суму 137984,56 грн за 39953 кВт*год за ціною 2,878060 грн без ПДВ;

- від 11.05.2021 на суму 77002,90 грн за 21483 кВт*год за ціною 2,986970 грн без ПДВ;

- від 14.06.2021 на суму 93807,43 грн за 29076 кВт*год за ціною 2,688570 грн без ПДВ;

- від 06.07.2021 на суму 118339,32 грн за 33663 кВт*год за ціною 2,929510 грн без ПДВ;

- від 12.08.2021 на суму 81504,83 грн за 23185 кВт*год за ціною 2,929510 грн без ПДВ;

- від 07.09.2021 на суму 83561,18 грн за 21611 кВт*год за ціною 3,222170 грн без ПДВ;

- від 05.10.2021 на суму 112684,82 грн за 27168 кВт*год за ціною 3,456420 грн без ПДВ;

- від 05.11.2021 на суму 182071,98 грн за 39910 кВт*год за ціною 3,801720 грн без ПДВ;

- від 09.12.2021 на суму 201214,26 грн за 40100 кВт*год за ціною 4,181510 грн без ПДВ;

- від 22.12.2021 на суму 201565,51 грн за 40170 кВт*год за ціною 4,18510 грн без ПДВ.

За спожиту електричну енергію відповідач 2 перерахував відповідачу 1 кошти в сумі 1548194,21 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №7 від 10.02.2021 на суму 159004,80 грн, №2 від 12.03.2021 на суму 99452,62 грн, №4 від 09.04.2021 на суму 137984,56 грн, №5 від 13.05.2021 на суму 77002,90 грн, №6 від 15.06.2021 на суму 93807,43 грн, №73 від 13.07.2021 на суму 30507,86 грн, №77 від 16.07.2021 на суму 87831,46 грн, №81 від 12.08.2021 на суму 81504,83 грн, №90 від 08.09.2021 на суму 83561,18 грн, №21 від 07.10.2021 на суму 12780,49 грн, №96 від 07.10.2021 на суму 99904,33 грн, №103 від 05.11.2021 на суму 182071,98 грн, №110 від 09.12.2021 на суму 124872,28 грн, №285 від 09.12.2021 на суму 76341,98 грн, №119 від 22.12.2021 на суму 201565,51 грн.

Матеріали справи містять звіт про виконання договору про закупівлю №UA-2020-11-20-008937-с від 12.01.2022.

Кам`янець - Подільською окружною прокуратурою здійснювалось вивчення питання щодо можливих порушень вимог законодавства при проведенні закупівлі електричної енергії Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня".

Згідно з листом №52-8280вих-25 від 28.11.2025 заступник керівника Кам`янець - Подільської окружної прокуратури звертався до Комунального некомерційного підприємства Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" з проханням надати інформацію та копії підтверджуючих документів щодо підстав укладення додаткових угод до договору від 29.12.2020 та фактичного виконання вказаного договору.

У відповідь на дане звернення, КНП "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" листом №2713 від 12.12.2025 надіслало витребувані прокурором документи та повідомило, зокрема, що загальна сума оплати за електричну енергію за договором становить 1548194,21 грн.

Листом №52-653вих-26 від 27.01.2026 заступник керівника Кам`янець - Подільської окружної прокуратури звертався до Дунаєвецької міської ради, згідно з яким повідомляв про виявлені порушення та просив надати інформацію про вжиті заходи, в тому числі цивільно - правового характеру, з метою усунення викладених в листі порушень та повідомити, чи планується вжиття відповідних заходів у майбутньому, у разі не вжиття відповідних заходів, вказати причини.

У відповідь на вказаний лист до прокуратури надіслано лист міської ради №02.05-12/294 від 06.02.2026, в якому повідомлено, що заходи, в тому числі цивільно-правового характеру, щодо усунення порушень, виявлених Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою Хмельницької області за результатами перевірки умов та виконання договору від 29.12.2020 № 20500090 про закупівлю електричної енергії Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня", Дунаєвецькою міською радою не проводились, так як відсутня інформація про суму завданих збитків. Згідно з інформацією, наданою КНП ДМР "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" листом від 05.02.2026 № 170, перевитрачання бюджетних коштів не було.

З огляду на викладене, 20 лютого 2026 року керівник окружної прокуратури надіслав на адресу Дунаєвецької міської ради повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі ради шляхом пред`явлення позову до Господарського суду Хмельницької області.

Також матеріали справи містять рішення другої позачергової сесії Дунаєвецької міської ради №12-2/2020 від 10.12.2020 "Про зміну назв та затвердження в новій редакції статутів юридичних осіб міської ради", яким змінено назву Комунального некомерційного підприємства Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня" на Комунальне некомерційне підприємство Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня".

Відповідно до п. 1.1 Статуту Комунального некомерційного підприємства Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня", затвердженого рішенням сто сімнадцятої позачергової сесії Дунаєвецької міської ради №6-117/2025 від 23.12.2025, (далі - Статут), Комунальне некомерційне підприємство Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" (надалі - підприємство) є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу.

Згідно з п. 1.2 Статуту підприємство створено за рішенням Дунаєвецької міської ради VIII скликання від 10 грудня 2020 року № 12-2/2020 на підставі Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" шляхом перетворення комунального некомерційного підприємства Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня" у комунальне некомерційне підприємство Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня".

Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків комунального некомерційного підприємства Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня".

За умовами п. 1.3 Статуту підприємство створено та діє на основі майна власності Дунаєвецької територіальної громади в особі Дунаєвецької міської ради Хмельницької області.

У п. 1.4 Статуту визначено, що засновником, власником та органом управління майном підприємства є Дунаєвецька територіальна громада в особі Дунаєвецької міської ради (надалі - засновник). Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.

Згідно з п. 5.1 Статуту майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому засновником, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна та коштів підприємства є, зокрема кошти місцевого бюджету (бюджетні кошти) (п. 5.3.2 Статуту).

Відповідно до п. 7.3 Статуту засновник: визначає головні напрями діяльності підприємства, затверджує плани діяльності та звіти про його виконання (підп. 7.3.1), здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є спільною власністю територіальних громад міста і сіл району, та закріплене за підприємством на праві оперативного управління (п. 7.3.6).

Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Поняття "інтереси держави" визначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, зазначивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18, прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави.

У даній справі керівник Кам`янець - Подільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Дунаєвецької міської ради із вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунального некомерційного підприємства Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" про визнання недійсними додаткових угод №1/1 від 21.01.2021, №3 від 09.02.2021, №5/1 від 06.09.2021, №6 від 05.10.2021, №7 від 05.11.2021, №8 від 09.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №20500090 від 29.12.2020 та стягнення коштів в розмірі 322954,37 грн, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказує, що внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод була збільшена ціна за одиницю товару та зменшено обсяги поставки товару, визначені у договорі №20500090 від 29.12.2020, що є порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електроенергії", якими сторони керувалися при укладенні договору.

Вказане порушує економічні інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів внаслідок завдання шкоди у вигляді незаконних витрат. Дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, оскільки використання коштів з порушенням встановлених норм підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, у свою чергу, завдає шкоди інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

Разом з тим, відповідач 1 у відзиві на позов вказує, що у даному випадку має місце втручання держави в особі органу прокуратури у справи суб`єктів господарювання. КНП "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" бере участь у закупівлі електричної енергії саме у статусі суб`єкта господарювання як сторона господарського договору. Таке втручання має підпорядковуватися принципу законності та має бути прямо передбаченим законом, а не базуватися на опосередкованих, побічних висновках і припущеннях щодо допустимості такого втручання.

Суд зазначає, що відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовниками є суб`єкти, визначені згідно із статтею цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Частиною першою ст. 2 цього Закону обумовлено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

За положеннями ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 17 вищевказаного Закону).

Статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, ч.ч. 1, 2 ст. 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Таким чином, рада, як орган місцевого самоврядування, наділена обов`язком забезпечувати ефективне та раціональне використання бюджетних коштів, а також вживати заходів для запобігання порушенням інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель. Відповідно, на неї покладено відповідальність за здійснення контролю за правомірністю укладених правочинів, їх відповідністю вимогам законодавства та принципам публічних закупівель. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №924/524/24 від 12.03.2025.

Суд встановив, що на підставі договору №20500090 від 29.12.2020 та додаткових угод до нього здійснювалося постачання електричної енергії Комунальному некомерційному підприємству Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня".

Відповідно до п. 1.1 Статуту Комунального некомерційного підприємства Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" (підприємство), затвердженого рішенням сто сімнадцятої позачергової сесії Дунаєвецької міської ради №6-117/2025 від 23.12.2025, (далі - Статут), підприємство є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу.

За умовами п. 1.3 Статуту підприємство створено та діє на основі майна власності Дунаєвецької територіальної громади в особі Дунаєвецької міської ради Хмельницької області.

У п. 1.4 Статуту визначено, що засновником, власником та органом управління майном підприємства є Дунаєвецька територіальна громада в особі Дунаєвецької міської ради. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.

Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління (п. 5.1 Статуту).

Відповідно до п. 7.3 Статуту засновник, зокрема здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є спільною власністю територіальних громад міста і сіл району, та закріплене за підприємством на праві оперативного управління (п. 7.3.6).

Отже, Комунальне некомерційне підприємство Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" підпорядковане, підзвітне та підконтрольне своєму засновнику, що зумовлює необхідність здійснення ефективного контролю за його фінансово-господарською діяльністю з боку Дунаєвецької міської ради.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, власність зобов`язує. Це положення відображає соціальну функцію власності, підкреслюючи, що право власності передбачає не лише можливість володіння, користування та розпорядження майном, але й відповідальність власника перед суспільством.

Тому оскільки Дунаєвецька міська рада є власником Комунального некомерційного підприємства "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня", яке виступає стороною оспорюваних додаткових угод, то вона наділена визначеними законодавством повноваженнями щодо здійснення контролю за належним функціонуванням підпорядкованого комунального підприємства, дотриманням останнім вимог законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, а також забезпеченням ефективного та правомірного витрачання ним коштів відповідно до встановлених процедур.

Відтак, контрольні функції Дунаєвецької міської ради поширюються на правомірність укладених правочинів та їх відповідність принципам ефективного використання бюджетних ресурсів, що зумовлює її правову зацікавленість у вирішенні спору. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №924/524/24 від 12.03.2025.

Також у вищевказаній постанові Верховний Суд зазначив, що у категорії спорів щодо визнання недійсними положень договорів, укладених у межах публічних закупівель, звернення прокурора в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб`єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та належного виконання договірних зобов`язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на це, представництво прокурором інтересів держави може бути обґрунтовано внаслідок звернення:

- в інтересах власника юридичної особи, яка є стороною оспорюваного договору (зокрема, в статусі замовника, покупця), за рахунок якої здійснюється оплата такого договору. Такий суб`єкт наділений визначеними законодавством повноваженнями щодо здійснення контролю за належним функціонуванням підпорядкованого підприємства чи установи, забезпеченням ефективного та правомірного витрачання коштів відповідно до визначених процедур. При цьому джерело походження таких коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) не є визначальним, оскільки обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю юридичної особи покладено на її власника незалежно від джерел фінансування. Відтак, у разі виявлення порушень під час укладення чи виконання договору, які можуть вплинути на дотримання законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, саме власник такої юридичної особи, як суб`єкт, наділений повноваженнями щодо контролю за її діяльністю (забезпечення законності фінансових операцій і цільового використання коштів), має правові підстави для звернення до суду в статусі належного позивача;

- в інтересах розпорядника бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася оплата за оспорюваними правочинами;

- в інтересах органу державного фінансового контролю.

Таким чином, у кожному конкретному випадку визначення належного суб`єкта представництва інтересів держави здійснюється з урахуванням специфіки спірних правовідносин, характеру позовних вимог та правового статусу відповідних суб`єктів у сфері публічних закупівель. При цьому таке обґрунтування може засновуватися одночасно на сукупності повноважень відповідного суб`єкта, зокрема його статусу як власника юридичної особи, що є стороною договору, та розпорядника коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування відповідних правочинів.

Зважаючи на вищевикладене, звернення прокурора в інтересах держави в особі Дунаєвецької міської ради як власника Комунального некомерційного підприємства "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня", а відтак суб`єкта, на якого покладено обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю цієї юридичної особи, узгоджується з приписами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Відповідно, обґрунтованість представництва інтересів держави прокурором у цій справі узгоджується з правовими підставами звернення до суду, передбаченими законодавством.

Також суд зазначає, що підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який після виявлення порушень законодавства мав право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в листі №52-653вих-2652-2744-52 від 27.01.2026 заступник керівника Кам`янець - Подільської окружної прокуратури повідомляв про виявлені порушення та просив надати інформацію про вжиті заходи, в тому числі цивільно - правового характеру, з метою усунення викладених в листі порушень та повідомити, чи планується вжиття відповідних заходів у майбутньому, у разі не вжиття відповідних заходів, вказати причини.

У відповідь на вказане звернення міська рада у листі №02.05-12/294 від 06.02.2026 повідомила, що заходи, в тому числі цивільно-правового характеру, щодо усунення порушень, виявлених Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою Хмельницької області за результатами перевірки умов та виконання договору від 29.12.2020 № 20500090 про закупівлю електричної енергії Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня", Дунаєвецькою міською радою не проводились, так як відсутня інформація про суму завданих збитків.

Крім того, суд враховує, що Дунаєвецька міська рада, ще з 2021 року жодних заходів претензійно - позовної діяльності відносно відповідача не здійснювала.

З огляду на викладене, 20 лютого 2026 року керівник окружної прокуратури надіслав на адресу Дунаєвецької міської ради повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі ради шляхом пред`явлення позову до Господарського суду Хмельницької області.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач не вживав та не мав наміру вживати заходи для усунення порушення інтересів держави, що є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Дунаєвецької міської ради та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Дунаєвецької міської ради.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон № 922-VIII).

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У ст. 1 Закону № 922-VIII зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону № 922-VIII).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня", правонаступником якого відповідно до п. 1.2 Статуту є Комунальне некомерційне підприємство Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" (споживач) укладено договір №20500090 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020, за умовами п.2.1 якого відповідач 1 продає відповідачу 2 із 01.01.2021 до 31.12.2021 товар "Електрична енергія "ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія" для забезпечення потреб електроустановок відповідача 2, а відповідач 2 оплачує відповідачу 1 вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору ціна цього договору становить 1588808,00 грн, в т.ч. ПДВ 264801,34 грн.

Ціна за одиницю товару визначається в додатку №1 до договору "Комерційна пропозиція постачальника" (п. 5.2 договору).

У комерційній пропозиції, яка є додатком до договору, сторони погодили, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 520000 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% - 1588808,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,54616 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл - 1,36166 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн та тариф на розподіл (без ПДВ) - 0,89057 грн.

У п. 1.1 додатку №1 до договору зазначено, що у відповідності до п.5.3 договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №2353 від 09.12.2020 та становить 0,29393 коп. без ПДВ. За умовами п. 1.2 додатку №1, у відповідності до п.5.4 договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону по процедурі згідно якої укладено цей договір затверджено постановою НКРЕКП №1351 від 11.07.2020, та становить 0,89057 коп. без ПДВ.

В подальшому, між сторонами були укладені додаткові угоди до договору №1/1 від 21.01.2021, №3 від 09.02.2021, №5/1 від 06.09.2021, №6 від 05.10.2021, №7 від 05.11.2021, №8 від 09.12.2021, якими збільшено ціну за одиницю товару в порівнянні з ціною, зазначеною у договорі №20500090 від 29.12.2020, та зменшено загальний обсяг постачання електричної енергії.

Вважаючи, що такі додаткові угоди не відповідають вимогам законодавства, прокурор просить визнати їх недійсними.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч.2, 3 ст. 215 ЦК України).

Як вбачається із змісту оспорюваної додаткової угоди №1/1 від 21.01.2021, остання була укладена на підставі п.п. 1, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У вказаній додатковій угоді сторони за взаємною згодою передбачили, що у зв`язку з набуттям із 01.01.2021 чинності постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2020 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії із 0,89054 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ, сторони вирішили додаток №1 до договору №20500090 від 29.12.2020 викласти в новій редакції. У п. 3 вказаної угоди зазначено, що вона згідно ст. 631 ЦК України розповсюджує свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами з 01.01.2021.

Відповідно до додатку №1 в редакції додаткової угоди № 1/1 від 21.01.2021 "Комерційна пропозиція постачальника" очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 476772,46 кВт*год. Загальна вартість договору з ПДВ 20% становить 1588808,00 грн. Базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,77702 грн/кВт*год, яка включає ціну товару без ПДВ та без тарифу на передачу та тарифу на розподіл - 1,36166 грн, тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн, тариф на розподіл (без ПДВ) - 1,12143 грн.

Таким чином, сторони передбачили збільшення ціни електричної енергії, що постачається, без збільшення загальної суми договору шляхом зменшення загального обсягу постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії, послуги з розподілу електричної енергії.

Оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики (ч. 5 ст. 33 вищевказаного Закону).

Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Пунктом 5.8 договору передбачено, що на виконання п.7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим договором.

Відповідно до підп. 5.8.1 договору у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в додаток №1 до договору шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладенням додатку № 1 в новій редакції.

За умовами підп. 5.8.2 договору додаткова угода про внесення змін до договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та/або 6 таблиці додатку №1.

Підпунктом 5.8.3 договору визначено, що додаткова угода про внесення змін до договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії, дату (період) з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці додатку № 1 до договору.

Згідно з пп. 5.8.4 договору визначений сторонами в додатковій угоді тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії застосовується сторонами у випадку зміни ціни за одиницю товару згідно п.5.6 та 5.7 цього договору.

Таким чином, з аналізу вищевказаних положень законодавства та договору випливає, що внесення змін до договору на підставі вищевказаного пункту є правомірним у разі зміни тарифу на передачу та розподіл електричної енергії у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

Як вбачається із змісту додаткової угоди №1/1 від 21.01.2021, остання була укладена відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку із набуттям з 01.01.2021 чинності постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2381 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" на 2021 рік" та зростанням тарифу на послуги з розподілу електричної енергії з 0,89057 грн/кВт*год без ПДВ до 1,12143 грн/кВт*год без ПДВ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 09.12.2020 № 2381 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" установлено АТ "Хмельницькобленерго" тариф на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання для 2 класу напруги на рівні 1121,43 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість). Визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2690 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Хмельницькобленерго" (якою, з урахуванням змін, було встановлено розмір відповідного тарифу на рівні 890,57 грн/МВт*год). Передбачено, що постанова набирає чинності з 01 січня 2021 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Постанова оприлюднена на вебсайті Регулятора 10.12.2020.

У той же самий час НКРЕКП було прийнято постанову від 09.12.2020 № 2353 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ НЕК "Укренерго" на 2021 рік", якою ПАТ НЕК "Укренерго" установлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 293,93 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість). У цій постанові також зазначено про набрання нею чинності з 01 січня 2021 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті НКРЕКП, та про втрату чинності попередньою постановою від 10.12.2019 № 2668 (якою було встановлено розмір відповідного тарифу на рівні 312,76 грн/МВт*год). Постанова оприлюднена на вебсайті Регулятора 10.12.2020.

Таким чином, постанова НКРЕКП № 2381, згідно з якою було збільшено тариф на розподіл електричної енергії, та постанова НКРЕКП № 2353, якою було зменшено тариф на послуги з передачі електричної енергії, були прийняті одночасно ще 09.12.2020, оприлюднені 10.12.2020 та набрали чинності з 01.01.2021.

Разом з тим, як убачається з умов укладеного сторонами договору, в ньому, беручи до уваги період поставки електроенергії - 2021 рік, враховано тариф на передачу електричної енергії, передбачений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353, натомість не враховано тариф на розподіл електричної енергії, передбачений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2381.

Отже, на момент укладення договору постанова НКРЕКП від 09.12.2020 № 2381 щодо тарифу на розподіл електричної енергії уже була прийнята та оприлюднена, тому, зважаючи на визначений умовами закупівлі період постачання електричної енергії (2021 рік), вказана постанова з огляду на принципи добросовісності, відкритості та прозорості також повинна була бути врахована відповідачем 1 при визначенні базової ціни товару у договорі, як це мало місце з аналогічною за датою прийняття та набрання чинності постановою щодо тарифу на передачу електричної енергії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ "Хмельницькенергозбут" було враховано найбільш вигідні для нього постанови НКРЕКП, якими передбачені найбільш низькі тарифи на передачу та розподіл електричної енергії, для того, щоб запропонувати найнижчу ціну, тобто відповідач 1 під час участі у відкритих торгах, ігноруючи принцип добросовісної конкуренції, занизив ціну на електроенергію з метою отримання перемоги у торгах, а в подальшому безпідставно підвищив ціну.

Відповідач 1 за умови обізнаності про те, що з 01.01.2021 будуть діяти нові тарифи як на передачу, так і на розподіл електричної енергії, запропонував замовнику ціну з урахуванням нижчого тарифу на передачу, який починав діяти з 01.01.2021, та нижчого тарифу на розподіл, що діяв ще до 01.01.2021, і саме на таких цінових умовах уклав договір з відповідачем 2, відповідно, на таких умовах зобов`язався його виконувати.

При цьому кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

З огляду на наведене, оскільки зазначена в оспорюваній додатковій угоді № 1/1 від 21.01.2021 з посиланням на п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстава для внесення змін, а саме: зростання тарифу відповідно до постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2381, була відома сторонам договору ще до його укладення 29.12.2020 і могла бути врахована відповідачем 1, як це здійснено у випадку із тарифом на передачу електричної енергії, суд приходить до висновку, що з моменту укладення договору про закупівлю та до моменту укладення вказаної оспорюваної додаткової угоди не відбулося непередбачуваної істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, як це визначено ст. 652 ЦК України.

Крім того, сторонами не обґрунтовано та не підтверджено жодними доказами передбачені п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстави для внесення змін до договору, а саме: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, на яку сторони також послалися у спірній додатковій угоді.

Додатково суд враховує, що за умовами п. 3 додаткової угоди №1/1 від 21.01.2021, вона поширює свою дію на правовідносини з 01.01.2021. Із рахунку-фактури від 09.02.2021, який є документальним актом виконання постачальником та використання споживачем спожитої електричної енергії, слідує, що відповідач 1 здійснював постачання електричної енергії ще до укладення додаткової угоди №1/1 (у січні 2021 року) за вищою ціною, ніж передбачено договором.

Проте ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, тому зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до ч.3 ст. 632 ЦК України (така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22).

Також відповідно до п.4 ч.3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 не повідомив відповідача 2 про зміну в тарифах у визначені законом строки, тому додаткова угода № 1/1 від 21.01.2021 суперечить також і ч.3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Суд враховує, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Згідно зі ст.5 Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Поряд з цим, перемога у тендері та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення без належного обґрунтування є нечесною та недобросовісною діловою практикою з боку постачальника, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Зважаючи на усе вищевикладене, додаткова угода № 1/1 від 21.01.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20500090 від 29.12.2020 відповідно до ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною.

Щодо вимог про визнання недійсними додаткових угод №3 від 09.02.2021, №5/1 від 06.09.2021, №6 від 05.10.2021, №7 від 05.11.2021, №8 від 09.12.2021, то суд враховує наступне.

Як вбачається із вказаних спірних додаткових угод, останні були укладені на підставі п.1 та п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд зазначає, що за умовами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на момент укладення додаткової угоди до договору №3 від 09.02.2021, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Чинною редакцією п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" також передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

Відповідно до п. 5.6 договору на виконання п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни па ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу на перед (РДН).

Підпунктом 5.6.1 договору передбачено, що зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням усіх наступник умов: один раз на місяць після завершення розрахункового періоду; з дотриманням формули, передбаченої п.5.6.2 договору; не більше, ніж на 10% від базової ціни за одиницю товару. При цьому, загальна ціна договору не може бути збільшена. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару.

Пунктом 13.6 договору визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених умовами цього договору з урахуванням вимог ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 висловив правову позицію, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

При цьому у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета вищевказаного Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Такий правовий висновок викладений також у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24, в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Інший підхід до розуміння положень п. 2 ч.5 ст. 41 Закону №922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесенням змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10% ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону №922-VIII.

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Велика Палата Верховного Суду, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, зауважила, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10% при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

Внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 у справі 924/674/21, від 19.07.2022 у справі № 927/568/21, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 13.04.2023 у справі №908/653/22).

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Водночас, виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Постачальнику необхідно не лише довести підвищення ціни на товар на ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі, він також повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також повинен довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22, від 23.11.2023 у справі №917/1009/22).

Суд враховує, що при укладенні договору №20500090 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 сторони у додатку до договору "Комерційна пропозиція постачальника" погодили, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік становить 520000 кВт*год., базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії становить 2,54616 грн/кВт*год без ПДВ, в тому числі тариф на передачу (без ПДВ) - 0,29393 грн та тариф на розподіл (без ПДВ) - 0,89057 грн.

В подальшому на підставі додаткових угод №3 від 09.02.2021, №5/1 від 06.09.2021, №6 від 05.10.2021, №7 від 05.11.2021, №8 від 09.12.2021 сторони збільшили базову ціну товару та зменшили обсяг електричної енергії.

Так, відповідно до додаткової угоди №3 від 09.02.2021 зменшено обсяг закупівлі по договору до 441335,56 кВт*год., збільшено базову ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії до 3,0 грн/кВт*год.

За умовами додаткової угоди №5/1 від 06.09.2021 зменшено обсяг закупівлі до 410905 кВт*год., збільшено базову ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл електричної енергії до 3,22217 грн/кВт*год.

Згідно з додатковою угодою №6 від 05.10.2021 сторони зменшили обсяг закупівлі по договору до 383057 кВт*год, збільшили базову ціну товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл до 3,45642 грн/кВт*год.

Відповідно до додаткової угоди №7 від 05.11.2021 сторони зменшили обсяг закупівлі по договору до 348265 кВт*год, збільшили базову ціну товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл до 3,80172 грн/кВт*год.

Додатковою угодою №8 від 09.12.2021 зменшено обсяг закупівлі по договору до 316634 кВт*год, збільшено базову ціну товару без ПДВ з тарифом на передачу та тарифом на розподіл до 4,18151 грн/кВт*год.

Суд приймає до уваги, що оскільки додаткова угода № 1/1 від 21.01.2021 була укладена з порушенням чинного законодавства та підлягає визнанню недійсною, то в силу приписів ст. 216 ЦК України остання не створює юридичних наслідків. Тому при наданні оцінки змісту додаткових угод №3 від 09.02.2021, №5/1 від 06.09.2021, №6 від 05.10.2021, №7 від 05.11.2021, №8 від 09.12.2021 на предмет їх відповідності вимогам п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відсоткове співвідношення збільшення ціни за даними угодами слід обчислювати від базової ціни товару, визначеної у договорі (комерційній пропозиції).

З огляду на викладене, на підставі кожної із вищевказаних додаткових угод, базова ціна товару була збільшена більше, ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, що суперечить нормам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання таких додаткових угод недійсними.

Також суд приймає до уваги, що вищевказані оспорювані додаткові угоди були укладені з порушенням ч.3 ст. 632 ЦК України та ч.3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, не спростовують вищевикладених висновків суду, тому не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1 коштів в сумі 322954,37 грн, перерахованих за товар, який не був отриманий відповідно до умов договору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки додаткові угоди №1/1 від 21.01.2021, №3 від 09.02.2021, №5/1 від 06.09.2021, №6 від 05.10.2021, №7 від 05.11.2021, №8 від 09.12.2021 є недійсними та не породжують правових наслідків, відтак, зобов`язання сторін щодо ціни за одиницю електричної енергії, спожитої позивачем, підлягають регулювання умовами договору №20500090 від 29.12.2020.

Суд встановив, що відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків - фактур відповідач 1 поставив, а відповідач 2 спожив 401008 кВт*год електричної енергії.

За вказану електричну енергію відповідач 2 розрахувався в повному обсязі, сплативши 1548194,21 грн, що підтверджується платіжними документами.

Разом з тим, як зазначено судом вище, оплата за вищевказану електричну енергію повинна була здійснюватись за ціною, визначеною у договорі №20500090 від 29.12.2020 - 2,54616 грн/кВт*год. без ПДВ.

Таким чином, за 401008 кВт*год спожитої відповідачем 2 електричної енергії, останній зобов`язаний був сплатити відповідачу 1 кошти в сумі 1225236,64 грн з ПДВ (401008кВт/год *2,54616 + 20%).

З огляду на викладене, відповідач 1 безпідставно отримав кошти на загальну суму 322957,57 грн (1548194,21 - 1225236,64).

Разом з тим, прокурор у своїх позовних вимогах просив стягнути лише 322954,37 грн, що є правом прокурора.

Таким чином, з огляду на заявлену прокурором до стягнення суму, приписи ст.14, ч. 2 ст. 237 ГПК України, а також враховуючи, що фінансування закупівлі електроенергії відбувалось за рахунок бюджетних коштів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1 на користь позивача кошти в розмірі 322954,37 грн.

Аналогічний підхід щодо правозастосування ст. ст. 216, 1212 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 927/68/23, від 26.03.2024 у справі № 927/373/22, від 03.07.2024 у справі № 910/13579/23, від 12.03.2025 у справі № 924/524/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, в зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати за вимогами про визнання недійсними оспорюваних додаткових угод розподіляються між відповідачами у рівних частинах, у сумі 7987,20 грн на кожного, оскільки оспорювані додаткові угоди були підписані внаслідок неправомірних дій обох відповідачів в однаковій мірі.

Судові витрати за вимогами про стягнення 322954,37 грн покладаються на відповідача 1, в зв`язку із заявленням даних вимог до зазначеного відповідача та їх задоволенням.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1/1 від 21.01.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20500090 від 29.12.2020, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня".

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 09.02.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20500090 від 29.12.2020, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня".

Визнати недійсною додаткову угоду № 5/1 від 06.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20500090 від 29.12.2020, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня".

Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 05.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20500090 від 29.12.2020, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня".

Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 05.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20500090 від 29.12.2020, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня".

Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 09.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20500090 від 29.12.2020, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" та Комунальним некомерційним підприємством Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м. Хмельницький, вул.Степана Бандери, буд. 1/1, код 42035266) на користь Дунаєвецької міської ради (Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, м.Дунаївці, вул. Шевченка, буд. 50, код 04060714) кошти в сумі 322954,37 грн (триста двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири гривні 37 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м. Хмельницький, вул.Степана Бандери, буд. 1/1, код 42035266) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, буд. 3, код 02911102) 11862,66 грн (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят дві гривні 66 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Дунаєвецької міської ради "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" (Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, м.Дунаївці, вул. Соборна, буд. 7, код 02004255) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м.Хмельницький, провулок Військоматський, буд. 3, код 02911102) 7987,20 грн (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім гривень 20 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання законної сили рішенням суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 08.06.2026.

Суддя Л.О. Субботіна

Рішення надсилається учасникам справи до електронних кабінетів та Хмельницькій обласній прокуратурі на ел. адресу: sekretariat@khmel.gp.gov.ua