Рішення № 137213085, 09.06.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1060/26

2/468/989/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09.06.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Гапєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем ОСОБА_1 21.07.2021 був укладений кредитний договір № 1010150718, за яким кредитор надав відповідачу кредит в сумі 40 000 грн.

Відповідач не виконує своїх обов`язків щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії, внаслідок чого станом на 01.03.2026 заборгованість за вказаним кредитним договором становить 51992.66 грн., з яких: 34964.59 грн. - заборгованість за кредитом; 14.01 грн. - заборгованість процентами; 17014.06 грн. - заборгованість за комісією.

У зв`язку з викладеним, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості за кредитним договором.

В тексті позовної заяви представник позивача просив розглядати справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Позов надійшов до суду 29.04.2026.

05.05.2026 відкрите провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлений рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулось поштове відправлення, що вказує на відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим). До суду не надійшло відзиву на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, доходить висновку про можливість часткового задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 21.07.2021 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1010150718 шляхом підписання останнім заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту ОТР-паролем на номер телефону НОМЕР_1 , за яким кредитор надав відповідачу кредит в сумі 40000 грн. строком на 36 місяців, з умовою сплати процентів в розмірі 0, 01 % в день, виходячи із залишку заборгованості за кредитом. Позичальник щомісячно оплачує комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99% від суми кредиту.

Відповідно до платіжної інструкції № TR.50872155.51226.8810 АТ «Перший Український Міжнародний Банк» перерахував на кредитний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 40000 грн. 21.07.2021.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором №1010150718 від 21.07.2021 станом на 01.03.2026 складає 51 992.66 грн., з яких заборгованість за сумою кредиту - 34 964,59 грн. (погашено 5035 грн.); заборгованість за процентами - 14,01 грн. (погашено 1,23 грн.); заборгованість за комісією - 17 014,06 грн. (погашено 3588 грн.).

З виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 21.07.2021 по 01.03.2026 вбачається, що він не здійснював регулярні платежі за кредитом на погашення заборгованості.

02.03.2026 АТ «Перший Український Міжнародний Банк» надіслав ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про погашення заборгованості в розмірі 51 992,66 грн. протягом тридцяти днів з дня отримання вимоги.

Проте заборгованість відповідачем не погашена.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

При цьому суд враховує позицію викладену у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) від 16.06.2021 року, згідно якої реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

На підтвердження своїх вимог щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту та простроченими процентами АТ «Перший Український Міжнародний Банк» надало належні, достатні та допустимі докази, зокрема, первинні бухгалтерські документи про зарахування на рахунок позичальника визначених договором кредитних коштів (платіжна інструкція, виписка по особовому рахунку), наявність заборгованості (розрахунок заборгованості, виписка з особового рахунку).

Відтак, оскільки матеріалами справи підтверджено вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по тіла кредиту, процентах за користування ним, ця заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Проте, суд погоджується з аргументами позивача щодо правомірності нарахування та стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості.

Так, відповідно до п. 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» надає банкам право встановлювати комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Так, у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення п. 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Між тим, АТ «Перший Український Міжнародний Банк» в договорі № 1010150718 від 21.07.2021 не зазначено переліку додаткових та супутніх, інших банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна плата.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх кредитором з позичальником при укладенні договору, положення п. 5 розділу Споживчий кредит заяви № 1010150718 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 014,06 грн. комісії, яка нарахована, як плата за обслуговування кредитної заборгованості, є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем сплачено 3 588 грн. на погашення заборгованості за комісією за щомісячне обслуговування кредитної заборгованості. Оскільки її встановлення визнано судом нікчемним, вказана сума зараховується судом в рахунок заборгованості за тілом кредиту та процентами за кредитним договором.

Відтак, розмір заборгованості за кредитним договором № 1010150718 від 21.07.2021, який підлягає стягненню з відповідача становить 31390,6 грн. (51 992, 66 грн. - 17 014,06 грн. -3 588 грн.).

Згідно зі ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 60 %, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1607,42 грн. (2662,40 грн. х 60 %).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1010150718 від 21.07.2021 31390 (тридцять одну тисячу триста дев`яносто) гривень 60 копійок.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості за договором № 1010150718 від 21.07.2021 - відмовити.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 1607 (одну тисячу шістсот сім) гривень 42 копійки в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, ідентифікаційний код 35625014);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складене 09.06.2026

СУДДЯ: