Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/2125/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
01 червня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Іванова А.П.,
при секретарі судового засідання Боті О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
09.02.2026 позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього заборгованість по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитним договором № 495160492 від 26.07.2021 року у сумі 21 251,05 грн. та стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи.
Позовну заяву мотивує тим, що 26.07.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 495160492 на суму 1 800,00 грн. Вказаний договір був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». У подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6 000,00 грн.
Вказує, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Уподальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Крім того, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 153 від 28.09.2021, за яким від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
Надалі, 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 27/0524-01 (далі Договір факторингу 2).
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е (далі Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 15.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінас» до Позивача - ТОВ «Фінансова компанія «Ейс`перейшло право вимоги до Відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 21 251,05 грн.
Зауважує, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором № 495160492 від 26.07.2021, у боржника утворилась заборгованість, яка становить 21 251,05 грн.
На підставі наведеного, просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 21 251,05 грн.та понесені судові витрати.
Позивач у судове засідання не з`явився, при цьому згідно прохальної частини позовної заяви просить у випадку неявки представника у судове засідання проводити розгляд даної справи без її участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, додаткових клопотань, заяв чи заперечень на позов до суду не надходило.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 495160492.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. ч. 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Судом встановлено, що вищевказаний кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора MNV732TD.
Відповідно до п.4 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 1 800,00 грн.
Відповідно до п.4 Договору реальна річна процентна ставка, процентів річних становить 649%.
Згідно вимог п.6 Договору процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 839,50% річних.
Також встановлено, що відповідно до платіжних доречень з 26.07.2021 по 28.07.2021 (включно) відповідач ОСОБА_1 збільшив суму кредиту, узв`язку з чим загальна сума становить 6 000, 00 грн.
Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування належним чином не виконує, та з наданого позивачем розрахунку слідує, що в останнього утворилась заборгованість у розмірі 21 251,05 грн., з яких: 6 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15 251,05 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Одночасно, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Крім того, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 153 від 28.09.2021, за яким від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги, що підтверджується Актом Звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 153 від 28.09.2021 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.
Надалі, 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 27/0524-01 (далі Договір факторингу 2).
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги, що узгоджується відповідно до платіжною інструкції в національній валюті від " 30 " травня 2024 р. №6617.
15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е (далі Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Суд встановив, що факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 15.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3( № 15/07/25-Е від 15.07.2025).
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості за вищевказаним кредитним договором на суму 21 251,05 грн., що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.
Із ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконав, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зважаючи на те, що строк виконання зобов`язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої заборгованості за вищевказаним договором № 495160492 від 26.07.2021 року, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 заявленої заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу на наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частинами 2 - 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У пунктах 47 та 48 постанови Пленуму «Про застосування законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року №6-рп/2013).
Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений у розділі III Закону України від 02 червня 2011 року №3460-VI «Про безоплатну правову допомогу», положення якого забезпечуватимуться поетапно, починаючи з 01 січня 2015 року.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з ч.1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 Закону).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані наступні документи: Договір № 20/08/25-01 від 20.08.2025 про надання правничої правничої допомоги, Додаткова угода № 25771044036 від 01.09.2025 до Договору правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу складаються: вивчення матеріалів справи: 2 год 1000,00 грн; складання позовної заяви: 2 год 5000,00 грн; підготовка адвокатського запиту: 1 год 500,00 грн; підготовка клопотань : 1 год 500,00 грн.; загальна сума - 7 000 грн.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, через що для фахового юриста, тим більше адвокатського об`єднання, не вимагала значних часових затрат для надання усної консультації з вивченням документів, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн., який на думку суду є об`єктивним та співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору в сумі 2 662,40 гривень.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 495160492 від 26.07.2021 року у сумі 21 251 (двадцять одна тисяча двісті п`ятдесят одна) грн. 05 коп., з яких: 6 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 15 251,05 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
В іншій частині вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов
Судове рішення № 137212405, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 01.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/2125/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: