Рішення № 137211624, 08.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.06.2026Справа № 910/2550/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегга Транс" (Україна, 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Конякіна, буд. 14Б, кв. 38; ідентифікаційний код: 42728508)

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (Україна, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186)

про стягнення 160 000,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегга Транс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - відповідач) про стягнення 160 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено напівпричіп Koegel S 24-1, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, та оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля, винного в ДТП, була застрахована у відповідача згідно з Полісом № АТ/5953068 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12.07.2024, відповідач є особою, відповідальною за заподіяні матеріальні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

17.03.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 17.03.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

27.03.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 27.03.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

01.04.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яку 02.04.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

02.04.2026 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, які 02.04.2026 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2025 о 15 год. 25 хв. на 325 км траси М-06 Київ-Чоп в межах Рівненського району Рівненської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Renault Magnum", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля "MAN", реєстраційний номер НОМЕР_3 , та напівпричепом "Koegel S 24-1", реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 10.06.2025 у справі № 570/2513/25 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, напівпричіп "Koegel S 24-1, який належить на праві власності позивачеві.

Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Renault Magnum", реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована відповідачем на підставі полісу ОСЦПВВНТЗ АТ №5953068, ліміт відповідальності за шкоду майну складає 160000,00 грн, франшиза - 2500,00 грн.

26.05.2025 уповноважена особа позивача звернулась до відповідача з Заявою про страхове відшкодування.

Листом №09-02-22/5553 від 30.06.2025 відповідач повідомив позивача, що ним було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 20 243,04 грн згідно зі страховим актом №ОЦВ-25-03-16477/1.

30.06.2025 відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 20 243,04 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №38340.

14.07.2025 на замовлення позивача судовим експертом Гулем В.І. складено Висновок експерта №52, яким визначено, що коефіцієнт фізичного зносу напівпричепа дорівнює 0,662, вартість відновлювального ремонту - 360 450,80 грн (з урахуванням ПДВ на вартість запасних частин та матеріалів та без врахування ПДВ на вартість робіт), вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу внаслідок пошкодження напівпричепа під час ДТП - 151 166,12 грн.

14.12.2025 на замовлення відповідача суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Видутою Д.Ю. було складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №53-D/13/07, яким визначено, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0,4175, вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа "Koegel S 24-1 внаслідок ДТП - 113 472,20 грн з ПДВ, 99 267,67 грн без ПДВ.

16.01.2026 відповідачем було здійснено доплату страхового відшкодування в розмірі 76524,62 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4089.

З огляду на те, що відповідач обов`язок з виплати страхового відшкодування виконав не в повному обсязі, а ліміт відповідальності за полісом ОСЦПВВНТЗ АТ №5953068 складає 160 000,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 160 000,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина фізичної особи ОСОБА_1 встановлена постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 10.06.2025 у справі № 570/2513/25, а відповідно до наявної в матеріалах справи копії полісу АТ №5953068 цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Renault Magnum", реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована у відповідача, відтак особою, відповідальною за завдану внаслідок ДТП шкоду, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У пункті 9 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" передбачені види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Системний аналіз положень цього закону дає підстави для висновку, що в момент укладення договору обов`язкового страхування страховик приймає на себе зобов`язання відповідати перед невизначеним і невідомим заздалегідь колом осіб за майнову шкоду, завдану цим особам страхувальником відповідальності, тобто приймає на себе фінансові ризики виплати відшкодування завданої страхувальником іншій особі майнової шкоди.

За змістом статті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У відповідності до підп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Згідно з пунктами 34.1 та 34.2 статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Суд встановив, що 26.05.2025 позивач звернувся до відповідача із вимогою про страхове відшкодування, за наслідком розгляду якої відповідачем було оцінено шкоду, завдану позивачеві внаслідок ДТП, та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 20243,04 грн згідно зі страховим актом №ОЦВ-25-03-16477/1. Копія страхового акту в матеріалах справи відсутня.

Надалі, на замовлення відповідача, суб`єктом оціночної діяльності було складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №53-D/13/07, відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0,4175, вартість матеріального збитку, завданого власнику напівпричепа "Koegel S 24-1" внаслідок ДТП - 113 472,20 грн з ПДВ, 99 267,67 грн без ПДВ, у зв`язку з чим відповідачем було здійснено доплату страхового відшкодування в розмірі 76 524,62 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4089 від 16.01.2026.

Таким чином, відповідачем було здійснено виплату позивачеві страхового відшкодування в загальному розмірі 96 767,66 грн.

14.07.2025, на замовлення позивача, судовим експертом Гулем В.І. складено Висновок експерта №52, яким визначено, що вартість відновлювального ремонту напівпричепа "Koegel S 24-1" складає 360 450,80 грн (з урахуванням ПДВ на вартість запасних частин та матеріалів та без врахування ПДВ на вартість робіт), вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу внаслідок пошкодження напівпричепа під час ДТП - 151 166,12 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Суд враховує, що Висновок експерта №52 від 14.07.2025 було складено на замовлення позивача задовго до підготовки Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №53-D/13/07 на замовлення відповідача.

Натомість, відповідач не звертався з вимогою про рецензію поданого позивачем Висновку, як і не надав суду звіту чи висновку експерта в підтвердження іншого розміру завданих позивачу збитків у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу.

Докази на спростування встановленого судовим експертом розміру шкоди (звіт експерта, акт виконаних робіт) в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, Висновок експерта №52 від 14.07.2025 є належним доказом розміру заподіяної матеріальної шкоди.

Водночас позивачем не надано доказів здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Оскільки позивачем не надано доказів проведення відновлювального ремонту транспортного засобу, а страхове відшкодування перераховано на його рахунок, оцінений судовим експертом розмір шкоди має бути зменшений на розмір ПДВ.

При цьому експертом було оцінено шкоду з урахуванням ПДВ на вартість запасних частин та матеріалів, без врахування ПДВ на вартість робіт.

Враховуючи зміст Висновку експерта та долучені до нього калькуляції, суд встановив, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 37 580,00 грн без ПДВ, вартість матеріалів складає 6 730,80 грн з ПДВ (5 609,00 грн без ПДВ), вартість нових складників, що підлягають заміні, складає 316 140,00 грн з ПДВ (263 450,00 грн без ПДВ).

Відтак розмір матеріального збитку, що підлягає виплаті на рахунок позивача, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,662, складає: 37 580,00 + 5 609,00 + 263 450,00 * (1 - 0,662) = 132 235,10 грн.

З огляду на викладене, відповідач, на підставі наданого позивачем Висновку експерта №52 від 14.07.2025, повинен був здійснити виплату страхового відшкодування за вирахуванням франшизи та ПДВ, тобто 132 235,10 грн (розмір оціненої шкоди без ПДВ) - 2500,00 грн (франшиза) = 129 735,10 грн.

Оскільки відповідачем вже було сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 96 767,66 грн, сума, що підлягає стягненню з відповідача, зменшується на вказане значення та становить 32 967,44 грн.

У свою чергу, позивач не позбавлений права на отримання від відповідача доплати в розмірі ПДВ після надання йому відповідних документів, що підтверджують факт оплати проведеного ремонту.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає страхове відшкодування в розмірі 32967,44 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 685,72 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 2642,28 грн залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (Україна, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегга Транс" (Україна, 43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Конякіна, буд. 14Б, кв. 38; ідентифікаційний код: 42728508) страхове відшкодування в розмірі 32 967 (тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят сім) грн 44 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 685 (шістсот вісімдесят п`ять) грн 72 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 642,28 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.06.2026.

Суддя О.В. Нечай