Рішення № 137211582, 26.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2026Справа № 910/1101/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Крутиголови В.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм»

про стягнення 1237882,27 грн

за участі представників:

від позивача Шпінь В.І.;

від відповідача Долженко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Медичні закупівлі України» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» про стягнення коштів у розмірі 1237882,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору про закупівлю № 09/619-12/2024 від 18.12.2024 року в частині поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 299039,20 грн, 7% штраф у розмірі 243403,76 грн та 20% штраф у розмірі 695439,31 грн.

В судовому засіданні 30.04.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позов фактичні обставини визнав, просив зменшити штрафні санкції.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.12.2024 року між Державним підприємством «Медичні закупівлі України» (Покупець/Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» (Постачальник) укладено Договір про закупівлю № 09/619-12/2024, відповідно до якого Постачальник бере на себе зобов`язання поставити Замовнику фармацевтичну продукцію асортимент, ціна та обсяг якої вказується в Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору передбачено, що цей Договір виконується в рамках виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров`я, а саме за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного забезпечення характеру».

Відповідно до п. 3 Специфікації до Договору вказано, що у відповідності до п. 3 Договору загальна ціна Договору складає 3477196,55 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 277480,15 грн.

Відповідно до п. 3.3. Договору передбачено, що розрахунок здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником коштів на поточний банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 3.4 Договору сторони погодили, що якщо інше не передбачено цим Договором, а загальним правилом, оплата Продукції за цим Договором здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати з урахуванням положень бюджетного законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють питання здійснення попередньої оплати.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено перерахування коштів у розмірі 3477196,55 грн на банківський рахунок відповідача, що підтверджується платіжною інструкцією №9001 від 24.12.2024 року.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк, вказаний у Специфікації (Додаток №1)

Відповідно до п. 4 Специфікації до Договору сторони погодили, що у відповідності до п. 4.1 Договору Постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції за Договором у строк до 30 липня 2025 року включно.

В подальшому, сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 30.07.2025 відповідно якої змінили строк поставки Продукції та встановили його до 19.09.2025.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою договором поставки.

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку з виникненням логістичних ускладнень Відповідач направив на адресу Позивача лист № 1565 від 09.12.2025, у якому повідомив про об`єктивну неможливість здійснення поставки лікарського засобу у визначений Договором строк та ініціював його розірвання з умовою повного повернення суми отриманої попередньої оплати.

Відповідно до Додаткової угодою № 5 від 15.12.2025 до Договору Сторони дійшли згоди про дострокове розірвання Договору з 15.12.2025 у зв`язку з неможливістю здійснити поставку продукції.

Надалі, позивачем було направлено до відповідача претензію №05/5052-12/2025 від 23.12.2025 року з вимогою сплатити неустойку за неналежне виконання умов Договору в загальному розмірі 1237882,37 грн з яких: 299039,20 грн пеня за 86 днів прострочення поставки та 243403,76 грн 7%штрафу за прострочення понад 30 днів, 695439,31 грн 20 % штрафу за розірвання договору внаслідок неможливості його виконання.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 8.2 Договору за кожне порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов`язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому, відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими)

Пунктом 8.3.5. Договору встановлено, що у разі надходження письмового звернення від Постачальника щодо розірвання Договору у зв`язку з неможливістю його виконання, Договір в установленому порядку розривається, а з Постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2. цього Договору, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від вартості непоставленої продукції.

Пунктом 8.4. Договору, у разі застосування пені та/або штрафу Постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) робочих днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику.

Враховуючи відсутність доказів поставки товару у визначені сторонами строки, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення виконання взятих на себе зобов`язань за Договором в частині поставки товару, відтак нарахування позивачем штрафних санкцій на підставі пунктів 8.2 та 8.3.5 Договору є обґрунтованим та правомірним.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені у розмірі 299039,20 грн, 7% штрафу у розмірі 243403,76 грн та 20% штрафу у розмірі 695439,31 грн., суд встановив їх правильність, відповідність умовам Договору та арифметичну вірність.

Щодо заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшення неустойки є правом суду за наявності виняткових обставин (майновий стан сторін, ступінь виконання зобов`язання, відсутність збитків тощо). При цьому обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання. Проте відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження підстав для зменшення санкцій.

Відповідно до ст. 42, 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі власного комерційного ризику. Укладаючи Договір, відповідач діяв на власний ризик та мав об`єктивно оцінити спроможність виконати зобов`язання у погоджені строки.

З огляду на повну недоведеність винятковості даного випадку та відсутність відповідного обґрунтування з боку відповідача, суд не вбачає правових підстав для задоволення його заяви та зменшення штрафних санкцій.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» (02002, м. Київ, вул. Євгена Свертюка, буд. 21, каб. 506, ідентифікаційний код: 40581739) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, ідентифікаційний код: 42574629) пеню у розмірі 299039 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч тридцять дев`ять) грн 20 коп., 7% штрафу у розмірі 243403 (двісті сорок три тисячі чотириста три) грн 76 коп., 20% штрафу у розмірі 695439 (шістсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн 31 коп.,а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 14854 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн 58 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 08.06.2026

Суддя Я.В. Маринченко