Ухвала суду № 137211363, 05.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.06.2026Справа № 910/1807/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Я." про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Я." до 1.Міністерства юстиції України та 2.Комунального підприємства "Печерськсервіс" про визнання незаконним та скасування наказу та рішення про державну реєстрацію, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів, у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 14.05.2025 року, яким визнано прийнятими з порушеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювано рішення про державну реєстрацію від 30.05.2018 року за №№ 41335297, 41355629 та рішення про державну реєстрацію від 04.06.2018 року за № 41408048 вчинені державним реєстратором Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" Соколянського Дмитра Вікторовича, а також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 78911654 винесене 15.05.2025 року державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Чекригіним Олександром Валерійовичем на підставі статей 204, 321, 328 Цивільного кодексу України та статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2026 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 08.04.2026 року.

18.03.2026 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом встановлення заборони Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо пошкодження чи знищення нежитлової будівлі, літ М за адресою: місто Київ, проїзд Військовий, 1, яка є предметом спору до набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2026 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Я." про забезпечення позову відмовлено.

03.06.2026 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом встановлення заборони Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо пошкодження чи знищення нежитлової будівлі, літ М за адресою: місто Київ, проїзд Військовий, 1, яка є предметом спору до набрання законної сили рішенням суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Я." про забезпечення позову, суд дійшов висновку про необхідність повернення її заявнику без розгляду, з огляду на наступне.

Статтею 139 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення позову, частина 1 якої передбачає, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частини 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцезнаходженням господарського суду, який розглядає справу.

Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв`язку із зазначенням необхідних реквізитів.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 9901/144/20.

Приписами частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 року затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг.

Пунктом 41 Інструкції встановлено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

З викладеного вбачається, що розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.

В якості доказів сплати судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю "А.Я." заяви про забезпечення позову до останньої долучено платіжну інструкцію № 8XX6-CMTE-C869-A28M від 03.06.2026 року на суму 1 331,20 грн., в розділі "Призначення платежу" якої зазначено: « 101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)».

Відтак, з наданої заявником платіжної інструкції неможливо встановити, що судовий збір сплачено заявником саме за подання до Господарського суду міста Києва даної заяви про забезпечення позову, оскільки не містить відомостей про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір, і відповідно, прийняти таку квитанцію як доказ, що підтверджує сплату заявником судового збору у встановленому порядку за подання заяви про забезпечення позову.

Таким чином в порушення зазначених приписів заявником не додано належних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірах.

За таких обставин, судом встановлено, що дана заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Я." про забезпечення позову підлягає поверненню.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Я." про забезпечення позову повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна