Рішення № 137211280, 26.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2026Справа № 910/2488/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Іновейшн Компані»

про стягнення 1 854 464,63 грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Пелих О.Д.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Іновейшн Компані» про стягнення 1 854 464,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 24.06.2025 № 382/25/40.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.04.2026.

Відповідачем 27.03.2026 сформовано у системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги заперечено повністю.

Позивач 31.03.2026 сформував у системі "Електронний суд" (01.04.2026 зареєстровано) відповідь на відзив.

Для реалізації сторонами своїх процесуальних прав підготовче засідання було відкладено на 12.05.2026.

Відповідачем 08.04.2026 сформовано у системі "Електронний суд" заперечення.

У засіданні 12.05.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.05.2026.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 24.06.2025 укладено договір № 382/25/40, за умовами пунктів 1.1-1.2 якого відповідач зобов`язався поставити товари - планшет Fossibot DT2 12/256 Gb (код ДК 021:2015 - 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина)), в асортименті, кількості та за цінами зазначеними у специфікації товарів, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а позивач - прийняти та оплатити їх вартість.

Згідно з абзацами 1 - 2 пункту 3.1 договору ціна товарів становить 9 811 982,16 грн.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2025, в частині фінансових розрахунків - до повного виконання, в частині гарантійних зобов`язань - протягом гарантійного терміну експлуатації (пункт 12.1).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до підпункту 6.3.1 договору поставка товарів здійснюється силами і засобами відповідача до 30.09.2025 включно.

Відповідач повідомив позивача про затримку поставки товару, спричинену ускладненням погодних умов у Південно-Східній Азії та про виконання умов договору до 30.10.2025 (лист від 25.09.2025 № 25/109).

Позивач 29.09.2025, у відповідь на лист № 25/109, наголосив на необхідності надання оформленого сертифікату ТПП на ім`я відповідача з метою підтвердження обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою вжиття необхідних заходів щодо постачання товарів за договором (претензія від 01.10.2025 №1).

Вантажоотримувач (Війська частина НОМЕР_1 ) за договором № 382/25/40 листом від 08.10.2025 № 608/3612 повідомив позивача про відмову у прийнятті товару, у зв`язку із невідповідністю вимогам технічних характеристик, зазначених у специфікації, зокрема, відсутністю в планшетах Fossibot DT2 12/256 Gb роз`єму audio 3.5 мм.

Позивач наголосив на невідповідності товару - планшетів Fossibot DT2 12/256 Gb умовам специфікації до договору № 382/25/40 щодо наявності роз`єму audio 3.5 мм та вимагав виконання умов договору щодо постачання товару (претензія від 09.10.2025 № 2).

Відповідач листом від 20.10.2025 № 20/10 просив погодити внесення змін до договору щодо заміни номенклатури товару на Blackview Tab Active 8 Pro 81256 Gb, посилаючись на введення його в оману виробником обладнання - планшетів з Fossibot DT2 12/256 Gb щодо реальних технічних параметрів.

Позивачем відмовлено відповідачу у зміні предмету договору та наголошено на необхідності виконання умов договору у найкоротші терміни (лист від 24.10.2025 № 382/8/5/27352).

Відповідач листом від 28.10.2025 № 382-1069-к повідомив позивача про відсутність технічної та логістичної можливості забезпечити постачання товару та погодив розірвання договору за взаємною згодою сторін.

Позивач листом від 30.10.2025 № 382/8/5/27831 повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку через 15 днів з дня вручення останньому письмового повідомлення (докази направлення наявні у матеріалах справи).

Листом від 11.11.2025 № 382/8/5/28951 позивач звернувся до Акціонерного товариства «Європейський промисловий банк» з вимогою про перерахування грошових коштів у розмірі 490 599,11 грн. за банківською гарантією від 19.06.2025 № 003/302/2025ГРВ.

Позивачем заявлено до відповідача вимогу про сплату пені у розмірі 480 787,13 грн. та штрафу у розмірі 686 838,75 грн. (претензія № 3 від 20.11.2025).

Відповідач листом від 25.11.2025 № 2111/25-мо повідомив позивача про настання 10.06.2025 форс-мажорних обставин внаслідок дроново-ракетного обстрілу, зокрема, пожежі сервісного центру і складу в місті Київ на вулиці Набережно-Лугова, 8 до якого окрім іншого, долучив сертифікат Київської Торгово-промислової палати від 20.11.2025 № 3000-25-2427. Також, відповідач повідомив про готовність оплати пені згідно пункту 8.3 договору у повному обсязі.

У подальшому, відповідач листом від 04.02.2026 № 16/11 просив позивача погодити підписання додаткової угоди про припинення договору за взаємною згодою сторін.

Відповідачем не виконано вимоги претензії № 3, нараховані штрафні санкції не сплачено.

Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 480 787,13 грн. та штраф у розмірі 686 838,75 грн., нараховані на підставі пункту 8.3 договору та штраф у розмірі 686 838,75 грн., нарахований на підставі пункту 8.4 договору.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 1.2 договору та специфікації товарів до договору, найменування товару - планшет Fossibot DT2 12/256 Gb (код ДК 021:2015 - 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина)) у кількості 892 штуки. Технічні характеристики: основні характеристики - діагональ екрана: 10.4". Тип матриці: IPS. Роздільна здатність екрану: 2000x1200 пікселів. Сенсорний екран: Ємнісний мультитач. К-ть ядер: 8. Пам`ять ОЗП, ГБ: 12. Вбудована пам`ять, ГБ: 256. Слот для карт пам`яті: microSD. Слот для SIM-карти: SIM (нано-SIM). Камера основна, Мп: 64. Камера фронтальна, Мп: 32. Порти та роз`єми: USB Type-C, audio 3.5 мм. Мережа і комутації: 2G GSM: B2/B3/B5/B8. 3G B1/B2/B4/B5/B8. 4G FDD:B1/B2/B3/B4/B5/B7/B8/B12/B17/B19/B20/B28A/B28B/B66. TDD:B34/B38/B39/B40/B41. WIFI IEEE802.11 a/b/g/n/ac. Bluetooth V5.0. Ємність батареї, м*А год.: 22000. Час роботи до г.: 24.4 (час розмови), 13.5 (відео). Швидка зарядка: QC3.0. Комплектація: планшет, документація користувача, блок живлення, формуляр.

Відповідно до підпункту 6.3.1 договору поставка товарів здійснюється до 30.09.2025 включно.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний здійснити поставку планшету Fossibot DT2 12/256 Gb (код ДК 021:2015 - 30210000-4 Машини для обробки даних (апаратна частина)) з роз`ємом audio 3.5 мм. у кількості 892 штук у строк до 30.09.2025.

Доказів здійснення поставки відповідачем позивачу предмету договору у строк до 30.09.2025 матеріали справи не містять.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 7.2.1 договору позивач має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, повідомивши відповідача письмово не пізніше ніж за 15 календарних днів до розірвання, у разі порушення відповідачем порядку постачання товарів, у тому числі постачання товарів, які не відповідають Специфікації, вимогам по якості або термінів постачання, при зміні відповідачем в односторонньому порядку умов договору. Письмове повідомлення про розірвання договору має бути направлене на поштову адресу відповідачем рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Якщо пошта не може вручити відповідачу письмове повідомлення через відсутність за місцем знаходження (місцем реєстрації) посадових осіб відповідача, їх відмову прийняти письмове повідомлення, повідомлення вважається врученим відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Договір вважатиметься розірваним після сплину 15-денного терміну з дня вручення (з дня, зазначеного поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення) письмового повідомлення позивача про розірвання договору.

Позивач листом від 30.10.2025 № 382/8/5/27831 повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому (докази направлення наявні у матеріалах справи).

Враховуючи умови підпункту 7.2.1 договору та відсутність станом на 30.09.2025 поставленого товару за договором, повідомлення позивача про розірвання договору в односторонньому порядку є правомірним.

Повідомлення про розірвання договору вручено відповідачу 04.11.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи.

Таким чином, договір від 24.06.2025 № 382/25/40 є розірваним з 20.11.2025.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до пункту 8.3 договору за порушення строків поставки товарів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від ціни товарів, з якої допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% ціни непоставлених товарів.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 480 787,13 грн., нараховану за період часу з 01.10.2025 по 18.11.2025 та штраф у розмірі 686 838,75 грн.

Перевіривши нарахування, в межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені підлягають повному задоволенню.

Відповідно до пункту 8.4 договору за відмову від поставки товарів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 7% ціни непоставлених товарів.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 686 838,75 грн.

Перевіривши нарахування позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають повному задоволенню.

При цьому, судом враховані заперечення відповідача щодо відсутності права у позивача застосовувати штрафну санкцію, передбачену пунктом 8.4 договору, однак останні не відповідають дійсності та спростовуються наступним.

Відповідач листом від 28.10.2025 № 382-1069-к повідомив позивача про відсутність технічної та логістичної можливості забезпечити постачання товару та про погодження на розірвання договору за взаємною згодою сторін.

Таким чином, фактично відповідач відмовився від виконання своїх обов`язків за договором щодо здійснення постачання товару.

З приводу посилання відповідача на форс-мажорні обставини, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання умов договору, суд зазначає наступне.

Відповідача 09.06.2025 визначено переможцем закупівлі UA-2025-05-19-010626-a та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю за державні кошти, яке зафіксовано у протоколі визначення переможця закупівлі та намір укласти договір про закупівлю UA-2025-05-19-010626-a від 09.06.2025 № 15/172/158.

Київською торгово-промисловою палатою 20.11.2025 видано відповідачу сертифікат № 3000-25-2427, яким засвідчено форс-мажорні обставини - нанесення удару по території ПАТ «Київський суднобудівельний-судноремонтний завод», де знаходиться орендоване відповідачем приміщення, внаслідок чого знищено майно, що призвело до тимчасового призупинення роботи сервісного центру відповідача, періодом дії: 25.06.2025-30.09.2025.

Відповідно до листа служби безпеки України № 1, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.06.2025 нанесено удар по території ПАТ «Київський суднобудівельний-судноремонтний завод».

Договір сторонами у справі укладено 24.06.2025, тобто через 14 днів після настання форс-мажорних обставин.

Отже, відповідач, усвідомлюючи про імовірні негативні наслідки завданим ударом та спричиненою пожежею, зокрема, неможливість належного виконання умов договору щодо постачання предмету договору - планшетів, підписав укладений сторонами договір № 382/25/40.

Пунктами 10.1-10.4 договору узгоджено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін, а саме: аварія, катастрофа, стихійне лихо, тощо.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. У разі несвоєчасного повідомлення, сторона позбавляється права посилатися на виникнення обставин непереборної сили.

Доказом виникнення обставин непереборної сили є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торговопромисловими палатами. У випадку невиконання вимог пунктів 10.2, 10.3 договору сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину) як на таку, що виключає її відповідальність.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки форс-мажорні обставини, на які посилається відповідач, виникли 10.06.2025 - до моменту укладання сторонами договору, підстави для застосування пункту 10.1 договору відсутні.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Всі інші доводи та заперечення учасників судового процесу, судом досліджено, проте останні не змінюють висновків суду про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Іновейшн Компані» (04071, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 3, офіс 10; ідентифікаційний номер 40536733) на користь Міністерства оборони України (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 480 787,13 грн. пені, 686 838,75 грн. штрафу (за порушення строків поставки), 686 838,75 грн. штрафу (за відмову від поставки товарів) та 22 253,58 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.06.2026.

Суддя Т.Ю. Кирилюк