Ухвала суду № 137211216, 21.05.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/220/20 (909/1202/25)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.05.2026 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.,

Cекретар судового засідання Матенчук О. М.,

за участю арбітражного керуючого - Козія В. Ю.,

представника кредитора АТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Шандарівського Т. Г.,

представника кредитора "Хюндай Корпорейшн" (HYUNDAI CORPORATION) - Клименко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у межах справи про банкрутство ТОВ "Компанія Рона" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, буд. 8, код ЄДРПОУ 31789757), заяву ліквідатора боржника - ТОВ "Компанія Рона", про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Компанія Рона" на осіб, які були засновниками та виконували повноваження керівника ТОВ "Компанія Рона", на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ "Компанія Рона" - 931 317 201,94 грн та стягнення судових витрат,

встановив, що ліквідатор ТОВ "Компанія Рона" Козій В. Ю. звернувся до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Компанія Рона" на осіб, які були засновниками та виконували повноваження керівника ТОВ "Компанія Рона" на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ "Компанія Рона" 931 317 201,94 грн та стягнення судових витрат.

В обґрунтування заяви ліквідатор вказав на вимоги ст. 215 ГК України, ст.ст. 61 КУзПБ, 619 ЦК України та на те, що до неплатоспроможності ТОВ "Компанія Рона" призвели дії та бездіяльність осіб, які у період виникнення заборгованості (2014-2016 роки) були засновниками та здійснювали повноваження керівника товариства. Внаслідок таких дій товариством не повернуто банківські кредити та відсотки за ними, не погашено кредиторську заборгованість і не сплачено податки та збори, у зв`язку з чим ТОВ "Компанія Рона" завдано шкоду на загальну суму 931 317 201,94 грн.

Ліквідатор вказує, що встановити обґрунтованість використання придбаного обладнання та спрямування кредитних коштів, отриманих від банківських установ, неможливо у зв`язку з відсутністю фінансово-господарської документації товариства за відповідний період. При цьому відсутність актів приймання-передачі документації та майна між попереднім керівником ОСОБА_1 та новопризначеним директором ОСОБА_5 , на думку ліквідатора, свідчить про умисне приховування майна та інформації про фінансовий стан товариства.

Як зазначає ліквідатор, протиправна поведінка керівника та засновників товариства полягала у тому, що останні неналежно виконували свої обов`язки та не дотримувались вимог статуту, зокрема не забезпечили збереження і передачу документації та майна товариства, не провели інвентаризацію активів, приховали від кредиторів обов`язкові щомісячні фінансові плани про діяльність товариства, які підлягали затвердженню загальними зборами.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи керівником товариства до 02.02.2017, всупереч вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та наказу Міністерства фінансів України №69 від 11.08.1994, не організував проведення інвентаризації активів та не передав майно і первинну бухгалтерську документацію новому керівнику, у зв`язку з чим зміна керівника та відчуження часток у статутному капіталі товариства, на думку ліквідатора, носили формальний характер.

В підтвердження надав суду копії: вимог вих. №02-61/36 від 26.06.2023, №02-61/35 від 26.06.2023, №02-61/33 від 26.06.2023, №02-61/34 від 26.06.2023, листів ОСОБА_1 від 10.07.2023, вих. №02-61/66 від 11.08.2023, вимог вих. №02-61/63 від 25.07.2023, №02-61/62 від 25.07.2023, №02-61/64 від 09.08.2023, №02-61/71 від 20.02.2024, листів №4437/108/24/2024 від 05.04.2024, №10162/108/46/01-2024 від 08.05.2024, №10/740 від 01.05.2024, №615/6/09-19-04-04-06 від 15.01.2025, №2.2-18/122-25 від 29.01.2025, №31/9/4423-2022 від 12.12.2022, результатів аналітичного пошуку ТЗ по "НАІС ДДАІ" МВС України, листа №П3/1/115-22 від 16.12.2022, наказу №4і від 10.01.2025, протоколу інвентаризаційної комісії від 30.01.2025, інвентаризаційних описів №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 від 30.01.2025, статуту ТОВ "Компанія Рона", затвердженого загальними зборами учасників товариства від 20.06.2005 протокол №69 загальних зборів від 24.09.2008, витягу з ЄДРЮОФОП станом на 29.01.2017 щодо ТОВ "Компанія Рона", договорів купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі від 31.01.2017, від 02.02.2017, 31.01.2017, 01.02.2017, протоколу №7 загальних зборів від 02.02.2017, доказів направлення заяви відповідачам.

20.10.2025, суд прийняв заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи на 11.11.2025.

Судові засідання неодноразово відкладались.

23.03.2026, арбітражний керуючий надіслав клопотання про долучення до матеріалів справи договорів купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі від 01.02.2017, 31.01.2017, 02.02.2017, протоколу №7 загальних зборів учасників ТОВ "Компанія Рона" від 02.02.2017, статуту ТОВ "Компанія Рона" від 02.02.2017, витягу з ЄДРЮОФОП станом на 23.03.2026 щодо ТОВ "Компанія Рона", аналізу фінансового становища ТОВ "Компанія Рона" у поєднанні з дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство №909/220/20 від 25.08.2025.

23.03.2026, арбітражний керуючий надіслав клопотання, в якому просив залучити в якості співвідповідачів ОСОБА_5 , ПП "Бокар" та покласти на цих осіб субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Компанія Рона" разом із іншими співвідповідачами. В обґрунтування вказав на вимоги ст. 48 ГПК України та на те, що в період з 02.02.2017 по день визнання боржника банкрутом, засновником ТОВ "Компанія Рона" було ПП "Бокар", а також функції виконавчого органу банкрута з 03.02.2017 виконував ОСОБА_5 (директор підприємства), до яких не заявлено вимогу про покладення субсидіарної відповідальності за непогашені грошові зобов`язання.

05.05.2026, суд відхилив вищевказане клопотання арбітражного керуючого з підстав його необґрунтованості, про що зазначив в протоколі судового засідання.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судові засідання не з`являлися, причин неявки суду не повідомляли та правом на подання заперечень щодо заяви не скористалися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалами суду від 20.10.2025, 11.11.2025, 11.12.2025, 27.01.2026, 04.03.2026, 01.04.2026, 30.04.2026, 05.05.2026, що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 21.10.2025, 12.11.2025, 12.12.2025, 29.01.2026, 09.03.2026, 03.04.2026, 28.05.2026, рекомендованими повідомленнями про вручення R067022963144, R067022966240, R067022964949, R067037192217, R067037187337, R067037183781, R068037644912, R067058624478, R067058623170, R067091019458, R067091021592, R068069752024, R067116825284, R067116823168, R068080469792, R067140459027, R067140455323, R068090741512, R067160866460, R067160864564, та оголошенням про виклик особи, розміщеному на сайті Судової влади України.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши ліквідатора боржника, представників кредиторів, суд вважає, що заяву ліквідатора боржника слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду (ст. 236 ГПК України).

У постанові ВС від 24.02.2021, що винесена у справі №902/1129/15 (902/579/20), зроблено висновок про те, що субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство, є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

Отже, після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, до поки такі особи не доведуть протилежного.

При цьому Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).

У постанові ВС від 22.04.2021, що винесена у справі №915/1624/16, суд вказав на те, що статтею 61 КУзПБ від 21.10.2019, статтею 41 Закону про банкрутство до 21.10.2019 закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази, має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

Ліквідатору боржника, як суб`єкту права на звернення з відповідною заявою до суду, при зверненні заявою про покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності достатньо довести використання винними особами належних їм суб`єктивних прав не для задоволення легітимних інтересів, а з підстав, що висвітлені зокрема у пунктах 114, 120 - 122 цієї постанови. Тобто, з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами із використанням приватно - правового інструментарію всупереч його призначенню.

В силу принципу змагальності та диспозитивності (ст.13 ГПК України), особа, яка не вчинила відповідних процесуальних дій (не надала доказів), несе ризик настання наслідків такої своєї поведінки.

З матеріалів справи суд встановив, що в межах справи №909/220/20 про банкрутство ТОВ "Компанія Рона" судом визнано заборгованість банкрута перед Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, АТ "Сенс Банк", АТ "Міжнародний резервний банк", ТзОВ "Ісіда Солюшн", АТ "Державний експортно-імпортний банк України", "Хюндай Корпорейшн" (HYUNDAI CORPORATION) у загальному розмірі 939 335 537,16 грн.

Як стверджує ліквідатор, на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, товариство володіло активами на загальну суму 752 510,01 грн, однак, враховуючи недостатність коштів, отриманих від реалізації майна банкрута та повідомлення кредитора АТ "Сенс Банк" про часткове погашення заборгованості за вимогами банку за рахунок реалізації іпотечного майна, розмір непогашених кредиторських вимог становить 931 317 201,94 грн.

Як вказує ліквідатор і не спростовано відповідачами, в період виникнення заборгованості (2014-2016 р.р.), учасниками (засновниками) юридичної особи боржника були ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , кінцевий бенефеціарний власник, керівник - ОСОБА_1 .

Відчуження часток вищевказаних осіб (договори купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі від 31.01.2017, 01.02.2017, 02.02.2017) відбулось після вчинення правочинів, невиконання яких зумовило банкрутство боржника.

Відповідно до п.2.1 Статуту ТОВ "Компанія Рона", затвердженого Загальними зборами учасників товариства від 20.06.2005 (протокол №2) (далі - Статут), метою діяльності Товариства, є здійснення підприємницької діяльності відповідно до вказаних напрямків, отримання прибутку і реалізації на цій основі інтересів.

Учасники володіли частками у статутному капіталі у наступному співвідношенні: ОСОБА_4 на суму - 11 600 грн, що становило 29%; ОСОБА_3 на суму - 4 000 грн, що становило 10%; ОСОБА_2 на суму - 11 600 грн, що становило 29%; ОСОБА_1 на суму - 12 800 грн, що становило 32% (п. 3.7 Статуту).

Згідно витягу ЄДРЮФОП, сформованого станом на 29.01.2017, частки учасників становили: ОСОБА_4 - 7 605 240 грн; ОСОБА_3 - 2 622 496 грн; ОСОБА_2 - 7 605 240 грн; ОСОБА_1 - 8 391 989 грн.

Кожен учасник має право одержувати частину прибутку (дивіденди) від діяльності Товариства; брати участь в управлінні справами Товариства шляхом участі у роботі Зборів Учасників, обирати та бути обраним до виборних органів управління; мати доступ до бухгалтерської, фінансової, комерційної та іншої інформації стосовно діяльності товариства; отримувати частину виручки, що надходить від продажу майна після процесу ліквідації Товариства, пропорційну вартості належної йому власності у Товаристві; розпоряджатися належному йому власністю в порядку та на умовах, передбачених Статутом, законодавством України (п.4.1 Статуту).

Кожен учасник зобов`язаний, зокрема, виконувати Статут Товариства; брати участь в управлінні справами Товариства (особисто або шляхом передачі своїх повноважень представнику або іншому Учаснику) (п.4.4 Статуту).

Вищим органом управління Товариством є Збори Учасників, які надалі іменуються "Збори" (п.5.1.1 Статуту).

До виключної компетенції Зборів належать затвердження результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії; обрання та звільнення з посади Директора, Голови Товариства, Голови Зборів та членів Ревізійної комісії; затвердження планів, основних напрямків діяльності Товариства та звітів про їх виконання, в тому числі затвердження основних показників фінансово-виробничого плану Товариства на наступний календарний місяць (далі - Фінансовий план) та пов`язаних з ним рішень, порядку розподілу прибутку та покриття збитків (п.п. 2, 5, 6 п. 5.1.8 Статуту).

Порядок денний Загальних Зборів, які проводяться першого числа кожного місяця складається з питань про затвердження результатів виконання Фінансового плану за попередній місяць, затвердження Фінансового плану на поточний місяць, а також з питань запропонованих до такого порядку денного Учасниками та посадовими особами Товариства в термін не пізніше як 25 днів до дати проведення Загальних Зборів (п.5.1.16 Статуту).

Виконавчим органом Товариства є Директор (п.5.2.1 Статуту).

Підставами для звільнення Директора є: різке погіршення фінансово-економічного стану підприємства, а саме: збиткова діяльність підприємства впродовж трьох календарних місяців поспіль (крім випадку планової збитковості затвердженої рішенням про Фінансовий план); зменшення обсягів продажу товарів і послуг підприємством більш ніж на 30 % (за винятком причин, які носять сезонний чи загальний характер та жодного впливу на які підприємство немає); втрата на протязі одного календарного місяця більше ніж 20% власного капіталу підприємства; невиконання Директором Статуту та рішень Зборів; дії чи рішення Директора, що призвели до завдання збитків Товариству, якщо такі збитки не виникли внаслідок настання обставин звичайного господарського ризику та ін.

Директор здійснює повне оперативне адміністративне і господарське керівництво діяльністю Товариства в межах, визначених даним Статутом і Посадовою інструкцією та несе повну відповідальність за результати цієї діяльності, а також несе матеріальну відповідальність за дії, які вчинені ним свідомо задля спричинення збитків Товариству (п.5.2.6 Статуту).

Перевірку фінансово-господарської діяльності Директора та посадових осіб Товариства здійснює Ревізійна комісія, яка складається з 3 осіб, обраних з числа Учасників (п.5.3.1 Статуту).

Ревізійна комісія здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності Директора на вимогу Зборів або Учасників, які володіють в сукупності більш ніж 30% голосів (п.5.3.2 Статуту).

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах Товариства. Без її висновку Збори не мають права затверджувати баланс Товариства. Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових Зборів, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства, або виявлені зловживання його посадовими особами (п.5.3.4 Статуту).

Планування діяльності Товариства здійснюється шляхом затвердження Зборами Учасників фінансово-виробничого плану господарської діяльності підприємства на наступний календарний місяць (Фінансового плану) (п.6.1 Статуту).

Фінансовий план - це документ, що на основі прогнозу розвитку ринкової ситуації юридично визначає напрямки господарської діяльності Товариства на наступний календарний місяць та їх вплив на фінансовий стан підприємства; джерела формування доходів, порядок фінансування витрат та розподілу прибутку (п.6.2 Статуту).

Загальні Збори Учасників в порядку, передбаченому Статутом щомісяця затверджують Фінансовий план діяльності Товариства (п.6.4 Статуту).

Фінансово-бухгалтерська служба підприємства і її керівник особисто є відповідальними за підготовку Фінансового плану і надання Учасникам всіх необхідних для розгляду цього питання документів. Всі посадові особи та працівники підприємства зобов`язані в терміновому порядку надавати керівнику фінансово-бухгалтерської служби інформацію, необхідну для обґрунтування цифрових показників Фінансового плану (п.6.6 Статуту).

В разі неприйняття Зборами з будь-яких причин Фінансового плану видатки поточного місяця фінансуються виключно за рішенням Директора і тільки в частині прямих витрат, безпосередньо пов`язаних з господарською діяльністю. Всі інші витрати фінансувати забороняється, а весь прибуток спрямовується на поповнення обігових активів підприємства. господарська діяльність підприємства регулюється положеннями Фінансового плану, який був затверджений на попередній місяць, в частині, яку можна будь-яким чином прикласти до фактичних обставин поточного місяця (п.6.8 Статуту).

Після затвердження Фінансового плану витрачати активи Товариства на цілі не передбачені цим документом або в розмірах, що перевищують ті, що вказані у Фінансовому плані заборонено (п.6.12 Статуту).

Понадпланове фінансування витрат, що безпосередньо не пов`язані з господарською діяльністю, фінансування витрат не передбачених у Фінансовому плані або непередбачені Фінансовим планом зміни у розподілі прибутку можливі виключно після прийняття Зборами Учасників відповідного рішення методом опитування чи на засіданні Зборів, в порядку передбаченому цим Статутом (п.6.14 Статуту).

Щомісячні прибутки Товариства, отримані після сплати встановлених законодавством податків та інших обов`язкових платежів, розподіляються згідно Фінансового плану, затвердженого Зборами в тому числі можуть бути розподілені - як дивіденди між Учасниками пропорційно часткам власності, якими вони володіють (п.9.2 Статуту).

Крім того, згідно зі змінами до Статуту, внесеними на підставі протоколу Загальних зборів учасників №69 від 24.09.2008, статутний капітал ТОВ "Компанія Рона" становив 26 224 965,00 грн, що свідчить про значний обсяг корпоративних прав та майнових інтересів учасників товариства у його діяльності.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що директор та учасники ТОВ "Компанія Рона" виконували визначені Статутом обов`язки щодо участі в управлінні товариством, затвердження та контролю виконання фінансових планів, здійснення контролю за результатами фінансово-господарської діяльності товариства, проведення перевірок такої діяльності, забезпечення належного збереження документації товариства.

Водночас, відповідно до ч. 3, 4 ст. 4 КУзПБ, у разі виникнення ознак неплатоспроможності чи її загрози, а також у разі отримання боржником повідомлення від осіб, зазначених у частині другій цієї статті, керівник боржника зобов`язаний не пізніше 30 днів з дня отримання відповідної інформації надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника, а також іншим органам управління, до компетенції яких належить вирішення цих питань, відомості щодо наявності ознак неплатоспроможності чи її загрози. Виконавчий орган боржника, а у випадках, передбачених законом, - засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, зобов`язані вживати заходів щодо запобігання неплатоспроможності боржника, у тому числі здійснення позасудового врегулювання боргу, ініціювання процедури превентивної реструктуризації боржника, ініціювання процедури реструктуризації відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію" або у випадках, передбачених цим Кодексом, прийняти рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. У разі невиконання або неналежного виконання зазначених заходів особи, зазначені у цій частині, несуть відповідальність у випадках, передбачених законом.

ВС у постанові від 28.07.2021, що винесена у справі №917/1500/18 (917/1932/20), акцентовано увагу на тому, що до засновника (учасника) товариства може бути застосована субсидіарна відповідальність у зв`язку з його бездіяльністю в органі управління боржником, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог кредиторів. Засновник (учасник) має законодавчо визначене право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, а відтак, він мав можливість ознайомитись із річною фінансовою звітністю товариства, вживати заходи для проведення аудиту, а враховуючи його право брати участь у розподілі прибутку товариства, мав бути обізнаним про фінансову ситуацію, що склалася на товариства. При цьому, суди також не врахували, що притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини.

Враховуючи викладене, наявність у ТОВ "Компанія Рона" стійкої неплатоспроможності, невиконання директором, учасниками обов`язків, передбачених вимогами чинного законодавства та Статутом товариства, відсутність доказів, які б спростовували презумпцію їхньої вини, заява є обґрунтованою.

Ст. ст.74, 77 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, керуючись ст. ст. 2, 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 Господарсько процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

задоволити заяву ліквідатора ТОВ "Компанія Рона" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Компанія Рона" на осіб, які були засновниками та виконували повноваження керівника ТОВ "Компанія Рона" на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ТОВ "Компанія Рона" - 931 317 201,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) на користь ТОВ "Компанія Рона" (код ЄДРПОУ 31789757, вул. Максимовича, буд. 8, 76018) - 931 317 201,94 грн (дев`ятсот тридцять один мільйон триста сімнадцять тисяч двісті одну гривню дев`яносто чотири копійки).

Наказ видати після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст. 9 КУзПБ до Західного апеляційного господарського суду у строки, встановлені ст. ст. 254-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримувати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://court.gov.ua/fair/sud5010/ та на вебсторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за вебадресою http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 08.06.2026.

Суддя І. М. Скапровська