Ухвала суду № 137210372, 08.06.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.06.2026 Справа № 908/1361/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін

заяву Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову (вх. №12342/08-08/26 від 05.06.2026) у справі №908/1361/26

за позовом: Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд 118а) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,

позивач: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 32)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

05.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №57-102-857-25 від 04.06.2026 (вх. №1599/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 04.06.2026) Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС», відповідача-2: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 24.02.2005 №040526100104 в загальній сумі 864 907,24 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.06.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1361/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

05.06.2026 до суду від Заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшла заява про забезпечення позову (вх. №12342/08-08/26, сформована в підсистемі Електронний суд 04.06.2026), якою прокурор просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно - транспортні засоби марки «ЗИЛ 441510», номерний знак НОМЕР_1 , 1988 року випуску, об`єм двигуна 6000 см. куб., шасі б/н, дата реєстрації 13.06.2002; марки «ЦПП», номерний знак НОМЕР_2 , 1981 року випуску, інформація про об`єм двигуна відсутня, шасі 141, дата реєстрації 15.10.2003; марки «ППЦ З 12.885М», номерний знак НОМЕР_3 , 1989 року випуску, інформація про об`єм двигуна відсутня, шасі 185, дата реєстрації 13.06.2002, право власності на які належить Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31539791; вул. Іванова, буд. 32, м. Запоріжжя, 69068); накладення арешту на транспортний засіб марки «TOYOTA RAV4», номерний знак НОМЕР_4 (до 23.08.2023 НОМЕР_5 ), 2015 року випуску, об`єм двигуна 2494 см.куб., кузов НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_7 , дата реєстрації 22.12.2018 (23.08.2023 зазначений автомобіль перереєстровано при видачі нового номерного знаку), право власності на який належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_8 ; АДРЕСА_2 ) у межах суми ціни позову за вимогою до ОСОБА_1 в розмірі 345 962,90 грн.

За змістом частин 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області зазначає про те, що між Запорізькою міською радою та ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» було укладено Договір оренди землі, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.02.2005 за № 040526100104. Відповідно до умов Договору оренди землі від 24.02.2005, Запорізька міська рада передала ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» в користування земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:038:0039 для розташування автомобільної газозаправної станції строком на 10 років.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі № 908/1206/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2015, задоволено позов Запорізької міської ради до ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС», внесено зміни до п.п. 5, 9 Договору оренди землі від 24.02.2005: змінено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:038:0039, вказаний в договорі оренди землі, до 1 026 046,00 грн (в цінах 2013 року); змінено розмір орендної плати до 61 562,76 грн (шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року).

Під час розгляду справи № 908/1206/14 суд апеляційної інстанції встановив, що Договір оренди землі від 24.02.2005 є продовженим в силу ст. 33 Закону України «Про оренду землі» і тому вимоги Запорізької міської ради про внесення до нього змін були правомірними.

Прокурор зазначає, що згідно Договору купівлі-продажу від 15.07.2016, ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» передав у власність ОСОБА_1 частку вказаного об`єкта нерухомого майна, в результаті чого з 15.07.2016 по 07.05.2025 ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» було власником 3/5 частки, а ОСОБА_1 2/5 частки вказаного об`єкта нерухомого майна.

За твердженням прокурора, плата за землю за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:038:0039 в період з 01.01.2016 по 24.02.2025 відповідачами нараховувалась та сплачувалась не в повному обсязі, не у відповідності до рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 6, від 30.06.2015 № 7 та від 28.11.2018 № 26. Розмір несплаченої суми орендної плати по Договору оренди землі від 24.02.2005 за період з 08.01.2018 по 23.02.2025 становить 864 907,24 грн.

За наведеним у позові розрахунком, оскільки протягом періоду з 08.01.2018 по 23.02.2025 об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:038:0039, перебував у співвласності ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» (3/5 частки) та ОСОБА_1 (2/5 частки), заборгованість з орендної плати ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» складає 518 944,34 грн, заборгованість ОСОБА_1 345 962,90 грн.

Заявник переконаний, що невжиття судом указаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради та вплинути на виконання цього рішення.

Зауважує, що на теперішній час відомості про ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» внесено до Єдиного реєстру боржників. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» не зареєстровані жодні об`єкти нерухомості.

Втім, згідно з відомостями РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» є власником транспортних засобів: марки «ЗИЛ 441510», номерний знак НОМЕР_1 , 1988 року випуску, об`єм двигуна 6000 см. куб., шасі б/н, дата реєстрації 13.06.2002; марки «ЦПП», номерний знак НОМЕР_2 , 1981 року випуску, інформація про об`єм двигуна відсутня, шасі 141, дата реєстрації 15.10.2003; марки «ППЦ З 12.885М», номерний знак НОМЕР_3 , 1989 року випуску, інформація про об`єм двигуна відсутня, шасі 185, дата реєстрації 13.06.2002.

Обґрунтовуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами прокурор зазначає, що шляхом моніторингу онлайн майданчиків з продажу вживаних автомобілів «Automoto.ua» та «Olx» встановлено, що вартість подібних автомобілів (з причепом та без нього) становить від 132 600,00 грн до 133 013,05 грн. Відповідно до позовних вимог стягненню з ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» підлягає сума у розмірі 518 944,34 грн. Отже вважає, що вартість рухомого майна (транспортних засобів) ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» є співмірною з розміром несплаченої орендної плати за землю, що підлягає стягненню з товариства.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на теперішній час, крім об`єкта житлової нерухомості та земельної ділянки під ним, за ОСОБА_1 не зареєстровані інші нежитлові, зокрема, комерційні об`єкти нерухомості.

За відомостями РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «TOYOTA RAV4», номерний знак НОМЕР_5 , 2015 року випуску, об`єм двигуна 2494 см.куб., кузов НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_7 , дата реєстрації 22.12.2018, 23.08.2023 зазначений автомобіль перереєстровано при видачі номерного знаку відповідної комбінації НОМЕР_4 .

Обґрунтовуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами прокурор зазначає, що шляхом моніторингу онлайн майданчику з продажу вживаних автомобілів «Auto Ria» встановлено, що вартість подібних автомобілів становить від 596 835,00 грн до 879 779,00 грн в залежності від комплектації та інших характеристик. Тому просить накласти арешт на вказаний транспортний засіб у межах суми ціни позову за вимогою до ОСОБА_1 в розмірі 345 962,90 грн.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, суд дійшов висновку про задоволення заяви з таких підстав.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частинами 3, 4 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Зі змісту норми статті 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи розпоряджатись майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Така позиція викладена Верховним судом у постанові від 10.10.2024 по справі №915/549/24.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, розглядаючи питання забезпечення позову у справах про стягнення заборгованості, сформулювала такі висновки:

- умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (пункт 21);

- у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23);

- можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. У разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду (пункт 24);

- за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів (пункт 31).

Отже, у разі звернення з позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22.

Відповідно до частини 4 ст. 236 ГПК України суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом спору у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення з ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» несплаченої орендної плати за договором оренди землі від 24.02.2005 №040526100104 в розмірі 518 944,34 грн, з ОСОБА_1 несплаченої орендної плати за договором оренди землі від 24.02.2005 №040526100104 в розмірі 345 962,90 грн.

Із наведених у заяві про забезпечення позову обставин та наданих доказів убачається, що згідно з Договором купівлі-продажу від 07.05.2025, ОСОБА_1 передав у власність ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» 2/5 частки об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:03:038:0039, після чого ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» було єдиним власником вказаного об`єкта нерухомого майна. З 22.08.2025 власником вказаного об`єкта нерухомого майна є ТОВ «СИМВОЛ 2005» (код ЄДРПОУ 33661820), відповідно до Договору купівлі-продажу від 22.08.2025, укладеного з ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС».

За інформацією з Єдиного реєстру боржників від 03.06.2026, до вказаного реєстру внесено відомості про боржника - ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 31539791.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» не зареєстровані об`єкти нерухомості.

У власності ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» згідно з відомостями РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, перебувають транспортні засоби:

- марки «ЗИЛ 441510», номерний знак НОМЕР_1 , 1988 року випуску, об`єм двигуна 6000 см. куб., шасі б/н, дата реєстрації 13.06.2002;

- марки «ЦПП», номерний знак НОМЕР_2 , 1981 року випуску, інформація про об`єм двигуна відсутня, шасі 141, дата реєстрації 15.10.2003;

- марки «ППЦ З 12.885М», номерний знак НОМЕР_3 , 1989 року випуску, інформація про об`єм двигуна відсутня, шасі 185, дата реєстрації 13.06.2002.

За даними онлайн майданчиків з продажу вживаних автомобілів «Automoto.ua» та «Olx» встановлено, що вартість подібних автомобілів (з причепом та без нього) становить від 132 600,00 грн до 133 013,05 грн.

Відповідно до позовних вимог до стягнення з ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» заявлено суму в розмірі 518 944,34 грн.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судом установлено, що ОСОБА_1 є власником об`єкта житлової нерухомості та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. Іншого нерухомого майна відповідач-2 на праві власності не має.

Згідно з відомостями РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «TOYOTA RAV 4», номерний знак НОМЕР_5 , 2015 року випуску, об`єм двигуна 2494 см.куб., кузов НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_7 , дата реєстрації 22.12.2018, 23.08.2023 зазначений автомобіль перереєстровано при видачі номерного знаку відповідної комбінації НОМЕР_4 .

За даними онлайн майданчику з продажу вживаних автомобілів «Auto Ria» встановлено, що вартість подібних автомобілів становить від 596 835,00 грн до 879 779,00 грн в залежності від комплектації та інших характеристик.

Відповідно до позовних вимог до стягнення з ОСОБА_1 заявлено суму в розмірі 345962,90 грн.

Суд уважає, що матеріалами справи підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів Запорізької територіальної громади у випадку не застосування заходів забезпечення позову.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Арешт майна, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому суд зазначає, що обраний вид забезпечення позову - арешт на транспортні засоби, належні відповідачам, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржники матимуть безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у них грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржників.

Суд зауважує, що у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу / іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21, від 10.10.2024 у справі №915/549/24).

Верховний Суд неодноразово наголошував (в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Прокурор обґрунтовуючи співмірність застосування заходів забезпечення позову за вимогами до ТОВ "НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС" посилається на інформацію онлайн майданчиків з продажу вживаних автомобілів «Automoto.ua» та «Olx».

Суд звертає увагу, що на вартість транспортного засобу впливають крім марки, моделі, року випуску, типу двигуна, що врахував прокурор при визначенні вартості вказаних транспортних засобів, також пробіг та загальний технічний стан, які неможливо визначити з інформації, наданої прокурором до позову та заяви про забезпечення позову.

Відтак суд зазначає, що накладення арешту на майно відповідача ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» без зазначення його вартості або без вказівки, на яку саме суму необхідно накласти арешт, суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

За умови неможливості встановити на момент звернення прокурора до суду з відповідною заявою реальну вартість майна, що належить відповідачу на праві власності та на яке заявник просить накласти арешт, для задоволення вимог про стягнення коштів у розмірі 518 944,34 грн, суд доходить висновку про доцільність накласти арешт на майно ТОВ «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» саме у межах суми, яка достатня для такого стягнення, тобто лише в межах ціни позову.

Суд, ураховуючи положення статті 141 ГПК України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків осіб, щодо яких вживаються заходи, або будь-яких третіх осіб, та не вбачає необхідності щодо вжиття зустрічного забезпечення.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі №908/1361/26 задовольнити.

2. Накласти арешт на транспортні засоби:

- марки «ЗИЛ 441510», номерний знак НОМЕР_1 , 1988 року випуску, об`єм двигуна 6000 см. куб., шасі б/н, дата реєстрації 13.06.2002;

- марки «ЦПП», номерний знак НОМЕР_2 , 1981 року випуску, інформація про об`єм двигуна відсутня, шасі 141, дата реєстрації 15.10.2003;

- марки «ППЦ З 12.885М», номерний знак НОМЕР_3 , 1989 року випуску, інформація про об`єм двигуна відсутня, шасі 185, дата реєстрації 13.06.2002, право власності на які належить Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31539791; вул. Іванова, буд. 32, м. Запоріжжя, 69068), у межах суми 518 944,34 грн, заявленої до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС».

Стягувач: Шевченківська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а; ідентифікаційний код юридичної особи 0290997328).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗПРОМ ПЛЮС» (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд. 32; ідентифікаційний код юридичної особи 31539791).

3. Накласти арешт на транспортний засіб марки «TOYOTA RAV4», номерний знак НОМЕР_4 (до 23.08.2023 НОМЕР_5 ), 2015 року випуску, об`єм двигуна 2494 см.куб., кузов НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_7 , дата реєстрації 22.12.2018 (23.08.2023 зазначений автомобіль перереєстровано при видачі нового номерного знаку), право власності на який належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ; АДРЕСА_2 ) у межах суми 345 962,90 грн, заявленої до стягнення з ОСОБА_1 .

Стягувач: Шевченківська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а; ідентифікаційний код юридичної особи 0290997328).

Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати стягувачу.

Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.ч. 1, 4 ст. 144 ГПК України).

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Строк пред`явлення ухвали до виконання (відповідно до ч. ч. 1, 2. ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження») три місяці з наступного дня після її прийняття.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвала підписана 08.06.2026.

Суддя Федько Олександра Анатоліївна