Ухвала суду № 137210244, 02.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

02 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/489/26

За заявою: ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Гнисюк С.Д.

Представники:

- арбітражний керуючий: Шапілов С.А. (в режимі відеоконференції);

- від заявника: Овчаренко І.А. (в режимі відеоконференції).

30.04.2026 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, від ОСОБА_1 надійшла заява від 30.04.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з додатками.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.05.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 30.04.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; прийнято та призначено до розгляду в засіданні суду заяву арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича №29/04-01 від 29.04.2026 на участь у справі; підготовче засідання суду призначено на 02.06.2026.

У підготовчому засіданні 02.06.2026 розглядалась заява ОСОБА_1 від 30.04.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Представник заявник в засідання суду 02.06.2026 заяву підтримав та надав усні пояснення. Зазначив, що додаткових доказів немає. Вважає, що наявні підстави для відкриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини 1 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця.

Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.

Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у відповідності до пункту 4 частини 2 статті 115 Кодексу про банкрутство.

ОСОБА_1 у своїй заяві зазначає про те, що в результаті запозичень грошових коштів та неспроможності здійснювати поточні платежі боржник заборгував різним особам суму в розмірі 322732,20 грн.

Вказує, що інформація про поточну суму зобов`язання за кредитними договорами отримана з кредитного звіту Українського бюро кредитних історій станом на 31.03.2026, який відповідно до ст. 7 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» містить зокрема інформацію про відомості про грошове зобов`язання суб`єкта кредитної історії, у тому числі відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов`язання за кредитним правочином. Кредитний звіт Українського бюро кредитних історій є належним та допустимим доказом наявності заборгованості боржника перед кредиторами. Відомості щодо заборгованості перед банківськими установами підтверджується також довідками про заборгованість наданими відповідними банками.

Як зазначає боржник, у зв`язку з неможливістю погашати заборгованість перед кредиторами та відсутністю можливості здійснювати поточні платежі, оскільки дохід не дозволяє йому найближчим часом виконувати належним чином грошові зобов`язання, він був вимушений припинити виконувати грошові зобов`язання, в результаті чого утворилась заборгованість в наступному розмірі:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА»

Загальна сума заборгованості 4828,00 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»

Загальна сума заборгованості 17879,70 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Є ГРОШІ»

Загальна сума заборгованості 75918,26 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЗІ КРЕДИТ"

Загальна сума заборгованості 4770,00 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН»

Загальна сума заборгованості 8575,00 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ»

Загальна сума заборгованості 4188,80 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН»

Загальна сума заборгованості 14308,77грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР»

Загальна сума заборгованості 34730,00 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»

Загальна сума заборгованості 56952,00 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ЕЛІТ КОМПАНІ»

Загальна сума заборгованості 5550,00 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНТАРГЕТ»

Загальна сума заборгованості 2838,50 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "КРЕДІПЛЮС"

Загальна сума заборгованості 12449,50 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТОП1»

Загальна сума заборгованості 22912,99 грн.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНМАРКЕТ».

Загальна сума заборгованості 56830,68 грн.

На підставі зазначеного ОСОБА_1 просить суд прийняти цю заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого - Шапілова С.А.

Щодо наявності підстави для відкриття у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Суд зазначає про те, що згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу про банкрутство, загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов`язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.

Для встановлення підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (п.4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов`язань у відповідний строк.

Боржник ОСОБА_1 - громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Перебуває у шлюбі та має одну дитину.

Дружина боржника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Дочка боржника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Як зазначає боржник, в результаті запозичень грошових коштів та неспроможності здійснювати поточні платежі боржник заборгував різним особам суму в розмірі 322732,20грн.

У зв`язку з неможливістю погашати заборгованість перед кредиторами та відсутністю можливості здійснювати поточні платежі, оскільки дохід боржника не дозволяє йому найближчим часом виконувати належним чином грошові зобов`язання.

Дебіторська заборгованість відсутня.

Рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах:

АТ «ТАСКОМБАНК». Залишок коштів на рахунку 0,00 грн.

Повідомляє суд про відсутність відкритих за кордоном рахунків у банківських та інших фінансово-кредитних установах, а також відсутність депозитних рахунків.

Нерухоме або рухоме майно, на яке може бути звернено стягнення, відсутнє.

Вказує, що боржником не вчинялось (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) будь-яких правочинів щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угод на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Боржник є працюючим пенсіонером, займає посаду начальника відділу у ТОВ «4КОЛЕСА».

Дохід Боржника у 2026 році становить близько 23 750,00 грн. на місяць.

Розмір суми, яка щомісяця має залишатися Боржнику становить не менше 6840,00 грн., у тому числі, на задоволення власних побутових потреб - 3328,00 грн. та 3512,00 грн. (прожитковий мінімум для дітей від 6 до 18 років), які Боржник зобов`язаний витрачати на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Розмір суми, яку Боржник спроможний щомісяця виділяти для погашення вимог кредиторів становить близько 16000,00 грн., тобто 192000,00 грн. на рік.

Заявник вважає, що зважаючи на те, що сума боргу становить 322732,20 грн., він протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов`язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями, що є наявною ознакою неплатоспроможності у розумінні пункту 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства. Таким чином, після настання встановленого строку, Боржник неспроможний виконати грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, зокрема шляхом реструктуризації боргів боржника.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Кредитні зобов`язання у заявника виникли:

- 3 у лютому 2026 року;

- 10 у березні місяці 2026 року.

Тобто, заявник за 2 місяці накопичив борги.

У той же час, згідно довідки №03-04/26 від 03.04.2026 (а.с. 15) ОСОБА_1 було виплачено за період з 01.10.2025 по 31.03.2026 - 32 865,17грн. (жовтень 2025 року - 5318,15грн; листопад 2025 року - 5 318,15грн.; грудень 2025 року - 5 493,81грн.; січень 2026 року - 5 578,31грн.; лютий 2026 року - 5 578,31грн.; березень 2026 року - 5 578,44грн.).

Судом встановлено, що маючи недостатню заробітну плату, ОСОБА_1 свідомо взяв на себе зобов`язання, на значні суми кредитів, зокрема у наступних фінансових установах:

- ТОВ "ФК "Є ГРОШІ": договір №422409895-4739137 від 19.03.2026; сума кредиту - 66712,00грн.;

- ТОВ "СТАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН": договір №776558474 від 06.03.2026; сума кредиту - 11970,00грн.;

- ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР": договір №23.02.2026-100002784 від 23.02.2026; сума кредиту - 23000,00грн.;

- ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС": договір №1673-4428 від 13.03.2026; сума кредиту 42000,00грн;

- ТОВ "ФК"КРЕДІПЛЮС": договір №222980 від 19.02.2026; сума кредиту 16250,00грн.;

- ТОВ "ФК "ФІНМАРКЕТ": договір №3422409895-144455 від 29.03.2026; сума кредиту 56179,00грн.

Отже, ОСОБА_1 за два місяці свідомо накопичив борги, знаючи, що для погашення зобов`язань у нього є недостатній дохід.

Матеріали справи свідчать про те, що зазначені боржником обставини (недостатня заробітна плата), як підстава для відкриття провадження у справі, існували та були відомі боржнику на момент отримання кредитів.

Також, суд критично ставиться до відсутності будь - яких дій з боку боржника, щодо відстрочення кредитних зобов`язань, реструктуризації боргу у приватному порядку.

Суду не надано належних та допустимих доказів:

- щодо проведення заявником дій щодо пошуку шляхів для погашення заборгованості;

- щодо наявності нових обставин (ознак неплатоспроможності);

- що після отримання кредитів боржник, з незалежних від нього обставин, потрапив у стан неплатоспроможності.

До зави не долучено докази використання грошових коштів, отриманих від фінансових установ, зазначених заявником у конкретизованому списку кредиторів.

Суд зазначає про те, що посилання боржника на обставини, зазначені у заяві, не є тими обставинами, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати заявником свої грошові зобов`язання.

Викладені вище обставини не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитними договорами.

Передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов`язань та на шкоду іншим особам.

Належних доказів, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями - суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності та відповідно підстав для відкриття провадження у справі за п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.

Також, суд зазначає про те, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.п.3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно п.1 ч.4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).

До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язок повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо.

Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Збирання доказів по справі не є обов`язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича №29/04-01 від 29.04.2026 на участь у справі.

З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Заяву арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича №29/04-01 від 29.04.2026 про участь у справі залишити без розгляду .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту ухвали: 08.06.2026.

Суддя Гнисюк С.Д.