Рішення № 137210102, 02.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026м. ДніпроСправа № 904/5669/21 (904/896/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушина Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Дяченко А.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Васильцова Ольга Миколаївна, ордер АЕ №1476030 від 18.02.2026.

від відповідача: повноважний представник не з`явився.

від третьої особи-1: повноважний представник не з`явився.

від третьої особи-2: повноважний представник не з`явився.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 7, офіс 3, код ЄДРПОУ 30593910)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: розпорядник майна ПАТ "Дніпровець" - Корольов Вадим Вячеславович (61024, місто Харків, вулиця Римарська,25, офіс 2)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (49006, місто Дніпро, вулиця Філософська, будинок 39А, код ЄДРПОУ 39835428)

про витребування земельної ділянки

в межах справи № 904/5669/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Охорона (49000, місто Дніпро, вулиця Аржанова, 2, код ЄДРПОУ 41634262)

до боржника Публічного акціонерного товариства Дніпровець (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 7, офіс 3, код ЄДРПОУ 30593910)

про визнання банкрутом

РУХ СПРАВИ.

ОСОБА_1 звернулась до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" про витребування земельної ділянки, відповідно до якого просить суд:

- витребувати на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,4329 га із земельної ділянки Публічного акціонерного товариства Дніпровець загальною площею 4,0418 га, кадастровий номер 1223756800:01:001:2897;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ПАТ Дніпровець на земельну ділянку з кадастровим номером 1223756800:01:001:2897, припинивши право власності ПАТ Дніпровець на цю земельну ділянку;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 1223756800:01:001:2897.

Позовна заява подана в межах справи №904/5669/21 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 7, офіс 3, код ЄДРПОУ 30593910).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - залишено без руху.

04.03.2026 через систему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача про усунення недоліків (вх. суду 10197/26).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи, судове засідання призначити на 04.05.2026 о 10:30 год.

Представники відповідача та третьої особи 1-2 у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Судове засідання суду 04.05.2026 було перервано, задля збереження життя та здоров`я учасників судового процесу, оскільки у місті Дніпрі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу).

Враховуючи обставину дії в Україні воєнного стану, неможливість проведення підготовчого судового засідання під час повітряної тривоги, господарський суд ухвалою від 04.05.2026 вирішив за необхідне відкласти судове засідання суду на 02.06.2026 о 15:30 год., для подальшого розгляду справи. Явку у судове засідання учасників справи суд визнав обов`язковою.

В судовому засіданні 02.06.2026 прийняв участь представник позивача адвокат, інші учасники не забезпечили участь своїх представників в судовому засіданні 02.06.2026.

Заяв та клопотань про причини неявки до судового засідання або про розгляд справи без участі відповідача та третіх осіб суду не надходило.

Під час розгляду справи судом було заслухано вступне слово позивача, досліджено докази надані позивачем та інші матеріали справи. Завершивши з`ясування обставин справи та дослідження доказів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення по суті спору, після проголошеної перерви господарський суд проголосив вступну та резолютивну частині рішення суду.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач зазначає, що на підставі рішення Курилівської селищної ради від 25.03.1999 №14-3/ХХІІІ їй передано у власність земельну ділянку площею 5,8704 га, яка складається з ріллі 4,4375 га та кормових угідь 1, 4329 га., що підтверджується державним актом серії ДП, зареєстрованим за №1 від 19.05.1999, яким посвідчено право власності на земельну ділянку загальною площею 5,8704га на території Курилівської селищної ради Петриківського району за ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Інформаційної довідки №459605121 від 08.01.2026 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі державного акту на право власності серія ЯМ №841434 від 29.12.2012 вчинений запис про право власності за ПАТ «Дніпровець» на земельну ділянку площею 4,0418 га кадастровий номер ділянки 1223757680:01:001:2897.

Розпорядчі документи, на підставі яких ПАТ «Дніпровець» набуло право власності, на момент звернення до суду скасовані в судовому порядку, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для набуття права власності. У зв`язку з цим позивач вважає, що подвійна державна реєстрація порушує її право власності на землю та просить суд витребувати спірну земельну ділянку на її користь.

З метою захисту порушеного права власності позивач звернулася до господарського суду із позовними вимогами які відповідають принципам ефективного та належного судового захисту, спрямовані на відновлення порушеного права.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався наданим правом на подання відзиву на позовну заяву.

Позиція третьої особи 1 - розпорядника майна ПАТ "Дніпровець"

Третя особа 1 не скористалась своїм процесуальним правом на подання пояснень щодо позову.

Позиція третьої особи 2 - ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області

Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом на подання пояснень щодо позову.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

Предметом доказування по даній справі є факт підтвердження права власності позивача та набуття прав на спірну земельну ділянку до ПАТ "Дніпровець" без належних підстав.

Обставини справи встановлені судом.

На підставі рішення Курилівської селищної ради від 25.03.1999 №14-3/ХХІІІ їй передано у власність земельну ділянку площею 5,8704 га, яка складається з ріллі - 4,4375 га та кормових угідь - 1, 4329 га., що підтверджується державним актом серії ДП, зареєстрованим за №1 від 19.05.1999, яким посвідчено право власності на земельну ділянку загальною площею 5,8704 га на території Курилівської селищної ради Петриківського району за ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач з метою розробки технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,4329 га, яка належить ОСОБА_1 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП, зареєстрованим в книзі записів державних актів за №1 від 19.05.1999, звернувся до землевпорядної організації ТОВ «Авалон-Бізнес Консалтинг».

В процесі розробки та виготовлення землемлевпорядної документації позивач дізналася про порушення свого права.

Так відповідно до Інформаційної довідки №459605121 від 08.01.2026 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі державного акту на право власності серія ЯМ №841434 від 29.12.2012 вчинений запис про право власності за ПАТ «Дніпровець» на земельну ділянку площею 4,0418 га кадастровий номер ділянки 1223757680:01:001:2897.

Таким чином, на одну й туж земельну ділянку було видано дві державних акта права власності на земельну ділянку різним особам: позивачу 19.05.1999 та відповідачу ПАТ Дніпровець 29.12.2012.

Підставою для виготовлення зазначених вище Державних актів на право власності СР ЗАТ "Дніпровець" (в подальшому - ПАТ "Дніпровець") слугували наступні документи: розпорядження голови Петриківської РДА від 20.09.2011 року №535-р-11; розпорядження голови Петриківської РДА від 19.09.2012 року №833-р-12; постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року по справі №2а/0470/4316/12 та від 04.10.2012 року по справі №2а/0470/11198/12.

На момент звернення позивачем із позовом, скасовані документи, які слугували підставою для виготовлення та видачі СР ЗАТ "Дніпровець" вищевказаних державних актів на право власності на земельну ділянку, а саме: розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 19.09.2012 №833-р-12 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки Сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товариству "Дніпровець" скасовано, що підтверджується 1) постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 у справі №2а/0470/4323/12; 2) Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 у справі №2а/0470/4323/12; 3) Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 у справі №2а/0470/14427/12; 4) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 у справі №804/17320/14; 5) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 у справі №804/12930/14; 6) Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 справа №К/800/68371/14; 7) Постановою Дніпропетровського апеляційним адміністративного суду від 11.06.2014 у справі №2а/0470/4316/12; 8) Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2014 у справі №К/800/36817/14; 9) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2015 у справі №8014/17313/14; 10) Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 у справі №23н-14/2а/0470/11198/12; 11) Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 у справі №804/12684/14.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оскільки на момент звернення позивачем із позовом, скасовані документи, які слугували підставою для виготовлення та видачі СР ЗАТ "Дніпровець" вищевказаних державних актів на право власності на земельну ділянку, то ці обставини свідчать про наявність підстав для витребування на користь позивача спірної земельної ділянки.

Державна реєстрація права власності ПАТ «Дніпровець» на спірну земельну ділянку кадастровий номер ділянки 1223756800:01:001:2897 порушує права позивача щодо володіння, користування та розпорядження майном, оформлення ("реєстрації") права власності на це майно.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Щодо способу захисту права власника

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

У постанові від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібні за змістом висновки сформульовано, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16.

В свою чергу саме рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини 2 статті 16 ЦК України). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у №914/2618/16.

За правилами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Разом з тим, статтею 41 Конституції України та статтею 321 ЦК України регламентовано принцип непорушності права власності, відповідно до якого ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позов про витребування спірної земельної ділянки на користь позивача.

Щодо скасування державної реєстрації

Позивачем окрім вимог щодо витребування спірного майна також заявлено вимогу про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ПАТ Дніпровець (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 7, офіс 3, код ЄДРПОУ 30593910) на земельну ділянку з кадастровим номером 1223756800:01:001:2897, припинивши право власності ПАТ Дніпровець на цю земельну ділянку та скасування в державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 1223756800:01:001:2897.

Також позивач заявив похідні позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки та права власності ПАТ "Дніпровець" на земельну ділянку загальною площею 4,0418 га, кадастровий номер 1223756800:01:001:2897 оскільки, без такого скасування позивач не зможе зареєструвати право власності на земельну ділянку 1,4329 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки площею 4,0418 га та не зможе присвоїти їй кадастровий номер та відповідно реалізувати рішення суду про витребування земельної ділянки на свою користь.

Тобто на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судами, земельна ділянка позивача, як об`єкт цивільного права вже не існувала, оскільки шляхом об`єднання та поділу увійшла до складу іншої земельної ділянки.

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Суд зазначає, що основним критерієм об`єкта цивільних правовідносин є його оборотоздатність, тобто можливість вільно відчужуватися або переходити від однієї особи, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (частина 1 стаття 182 ЦК України).

Положеннями частини 1 статті 79 Земельного кодексу України унормовано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом положень частин першої - четвертої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини 10 статті 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З наведеного вбачається, що повернення земельної ділянки у володіння власника шляхом задоволення позовної вимоги про витребування майна в повній мірі не відбувається з огляду на те, що спірна земельна ділянка втратила статус об`єкта цивільних прав, тому рішення суду про витребування майна не є підставою для здійснення реєстратором відповідних дій щодо проставлення відмітки про скасування державної реєстрації прав і відкриття закритого розділу державного реєстру прав та відповідної реєстраційної справи, оскільки за відповідачами зареєстровано право не на витребувану спірну земельну ділянку, а на новоутворену земельну ділянку, що не відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до статей 125, 126 Земельного кодекс України виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі у редакції, чинній із 16.01.2020) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом (частина перша статті 3 вказаного Закону).

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, окрім іншого, під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі-Порядок), державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

Спеціальний Закон, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до положень статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Згідно з пунктом 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Отже, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об`єкта, у тому числі, її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі, і використовуються реєстратором за умови наявності таких відомостей у ньому.

З огляду на зазначене та враховуючи встановлені фактичні обставини у даній справі, з урахуванням положень частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою унормовано, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону, дійшов висновку, що задоволення позовних вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державної реєстрації права власності ПАТ Дніпровець на земельну ділянку з кадастровим номером1223756800:01:001:2897, припинивши право власності ПАТ Дніпровець на цю земельну ділянку призведе до ефективного способу захисту порушених прав та законних інтересів Позивача.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №924/504/20.

Враховуючи викладене, з урахуванням встановлених обставин у даній справі, відповідають принципу справедливості та забезпечення ефективного поновлення порушеного права позивача, господарський суд задовольняє позовну вимогу в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ПАТ Дніпровець припинивши право власності відповідача.

В свою чергу Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

Спеціальний Закон, який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, є Закон України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до положень статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Згідно з пунктом 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Отже, для ідентифікації земельної ділянки як окремого об`єкта цивільного права необхідною умовою є наявність усіх характеристик такого об`єкта, у тому числі, її кадастровий номер, розмір, межі та координати, які містяться у Державному земельному кадастрі, і використовуються реєстратором за умови наявності таких відомостей у ньому.

З огляду на зазначене та враховуючи встановлені фактичні обставини у даній справі господарський суд задовольняє позовну вимогу в частині скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовий збір

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Позивачем до матеріалів справи надано платіжний документ на підтвердження оплати судового збору 18.02.2026 на суму 9984,00 грн.

У зв`язку із задоволенням позову витрати позивача на оплату судового збору підлягають стягненню з відповідача ПАТ "Дніпровець".

Витрати на правничу допомогу

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦК України врегульовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

18.01.2026 між Позивачем (Клієнт) та адвокатом Васильцовою Ольгою Миколаївною укладено Договір про надання правової допомоги (далі Договір) предметом якого є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Відповідно до пункту 2.1.2. Договору, Адвокат представляє права та законні інтереси Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах, організаціях незалежно від форм власності, перед третіми особами, правоохоронних органах, а також у всіх судах України загальної юрисдикції, господарському та адміністративному судах та здійснювати професійну діяльність згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника та ін.

Згідно пункту 4.1. Договору, вартість правової допомоги, що надається Адвокатом, обчислюється згідно з вартістю адвокатської діяльності з надання правової допомоги по факту виконаних робіт та в строк погоджений між ними. Оплата може здійснюватися частинами згідно Актів виконаних робіт.

На виконання пункту 4.1. Договору про надання правової допомоги складено Акт від 08.01.2026 приймання-передачі виконаних робіт до Договору.

Відповідно до Акту виконаних робіт, загальний розмір наданих Адвокатом послуг складає 6 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування заявлених витрат на правову допомогу позивачем надані належні докази (договір, акт), які вказують на доцільність, розумність та співмірність витрат з об`ємом наданої правової допомоги.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу відповідають складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг, є безпосередньо пов`язаними з розглядом справи, а їх розмір є розумним та пропорційним до предмету спору, проте заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у даній справі підлягають задоволенню, до стягнення належать 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, вказані витрати є справедливими та співмірними.

Керуючись статтями 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 7, офіс 3, код ЄДРПОУ 30593910), третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: розпорядник майна ПАТ "Дніпровець" - Корольов Вадим Вячеславович (61024, місто Харків, вулиця Римарська,25, офіс 2), третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області (49006, місто Дніпро, вулиця Філософська, будинок 39А, код ЄДРПОУ 39835428) про витребування майна та скасуванні реєстраційних дій - задовольнити повністю.

Витребувати на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 земельну ділянку площею 1,4329 га із земельної ділянки Публічного акціонерного товариства Дніпровець (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 7, офіс 3, код ЄДРПОУ 30593910) загальною площею 4,0418 га, кадастровий номер 1223756800:01:001:2897.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ПАТ Дніпровець (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 7, офіс 3, код ЄДРПОУ 30593910) на земельну ділянку з кадастровим номером 1223756800:01:001:2897, припинивши право власності ПАТ Дніпровець на цю земельну ділянку.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 1223756800:01:001:2897.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровець" (01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 7, офіс 3, код ЄДРПОУ 30593910) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати 9984,00 грн судового збору та 6000,00 грн витрат на правову допомогу.

Після набрання рішенням законної сили - видати накази.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим до Центрального апеляційного господарського суду протягом цього строку в порядку статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 08.06.2026.

Суддя Ю.Ю. Первушин