Рішення № 137210008, 03.06.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2026 р. Cправа № 902/417/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" (вул. Соборна, 85, м. Гнівань, Вінницький район, Вінницька область, 23310)

про стягнення 186 556,69 грн

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" про стягнення 186 556,69 грн заборгованості за послуги з компенсації пересікання реактивної електричної енергії.

Ухвалою суду від 06.04.2026 відкрито провадження у справі №902/417/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання заяв по суті спору.

Суд зазначає, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 06.04.2026 направлено позивачу та відповідачу в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Згідно довідки про доставку електронних листів, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 06.04.2026 надіслано Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" та доставлено до електронних кабінетів.

Отже, сторони завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, про розгляд справи в суді повідомлені належним чином.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25.07.2013 між Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в особі в особі Структурної одиниці "Літинські електричні мережі" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" (Споживача) укладено договір про постачання електричної енергії №ЛІ-000200.

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною дозволеною потужністю 1449,6 кВт, що вказана для кожного об`єкту Споживача у додатку "Відомості про об`єкти Споживача"; а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору (Додатки), що є його невід`ємною частиною.

Точка продажу електричної енергії знаходиться на межі балансової належності електромереж, що вказана у відповідних додатках до цього договору.

Загальна приєднана потужність у точках підключення становить 1449,6 кВт в т.ч, 1630 кВА. Величини приєднаної потужності для кожного об`єкту Споживача зазначені у додатку "Відомості про об`єкти Споживача".

За змістом п. 2.3.2-2.3.3 Споживач зобов`язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановок, що визначений для кожного об`єкту споживача у додатку "Відомості про об`єкти Споживача"; оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електроенергії".

Постачальник має право своєчасно отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором (п. 3.1.1 Договору).

Облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником шляхом розрахунку згідно з вимогами додатку «Порядок розрахунків» (п. 7.1 Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладеться на строк до 31.12.2013р.. Договір вважається продовженим на кожний наступний кятенжюний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення йог о дії або перегляд його умов (п. 9.4 Договору).

Також до договору між сторонами підписано ряд додатків, зокрема: Долаток 31 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам на 2013 рік"; Додаток № 2 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін №1"; Додаток №3 "Перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів".

За твердженнями позивача на виконання умов укладеного договору за період з лютого 2024 року по лютий 2025 року ОСР надано Споживачу послуги із розподілу електричної енергії на суму 169 834,72 грн. та забезпечення перетікання реактивної електричної енергії на суму 16 721,97 грн.

В підтвердження надання послуг з розподілу електричної енергії та забезпечення перетікання реактивної енергії до матеріалів справи додано акти прийняття-здачі наданих послуг з розподілу електричної енергії, акти прийняття-здачі наданих послуг з розподілу електричної енергії, копії додатків до рахунку.

13.02.2025 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію (вих. №СО-54-117) з вимогою погашення заборгованості.

Станом на дату подання позовної заяви загальна сума заборгованості відповідача за надані послуги з розподілу електричної енергії складає 186 556,69 грн (169 834,72 грн (послуги із розподілу електричної енергії) + 16 721,97 грн (забезпечення перетікання реактивної електричної енергії).

Невиконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг стало підставою звернення позивачем з позовом до суду.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Ст. 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; договір про постачання електричної енергії споживачу.

За частиною 1 статті 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

За приписами частин 1 та 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено оплати наданих позивачем послуг з розподілу електричної енергії та послуг з забезпечення перетікання реактивної енергії.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем електричної енергії на підставі актів приймання-передачі відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 186 556,69 грн заборгованості за послуги з компенсації пересікання реактивної електричної енергії підлягають задоволенню у повному обсязі

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 662,40 грн. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Надмірно сплачена сума судового збору становить 665,60 грн, яка може бути повернута позивачу на підставі відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гніванський гранітний кар`єр" (вул. Соборна, 85, м. Гнівань, Вінницький район, Вінницька область, 23310, код ЄДРПОУ - 35558713) на користь Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Вінницькі центральні електричні мережі" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ - 00130694) 186 556,69 грн - заборгованості за послуги з компенсації пересікання реактивної електричної енергії та 2 662,40 грн - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Примірник повного рішення суду надіслати сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 08 червня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи