Рішення № 137208861, 05.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3700/26

Провадження № 2-а/638/114/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шамраєва М.Є.,

секретаря судового засідання - Пухно М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом позивача: ОСОБА_1 до відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 17 лютого 2026 року близько 16 години 30 хвилин за місцем його мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , приїхав інспектор поліції та повідомив йому, що він перебуває у розшуку з 30.01.2026 та що йому необхідно терміново з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; що він проїхав з інспектором поліції на службовому автомобілі до територіального центру комплектування тасоціальної підтримки Харківської області м. Ізюм, де 17 лютого 2026 року ст.. лейтенант юстиції ОСОБА_2 склав протокол про те, що він здійснив правопорушення у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (зі змінами), у порядку визначеному п.7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; що співробітник ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що мені була виписана повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 30 січня 2026 року для визначення його призначення на особливий період, однак у зазначену дату він не з`явився; що повістку він не отримував, і повідомлення що йому потрібно прибути на відділення Укрпошти для отримання повістки, також не надходило; що того ж дня 17 лютого 2026р. на нього склали протокол № 112 від 17.02.2026р. про адміністративне правопорушення у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (зі змінами), у порядку визначеному п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; що Т.В.О. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 виніс постанову № R365088 по справі про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП України, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року, абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зазначає, що з указаною постановою він не погоджується та вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності - закриттю.

Указує, що ним протягом 2024 року були виконані всі вимоги що до дії закону України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (зі змінами), у порядку визначеному п. 7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; що він пройшов військово-лікарняну комісію, отримав військовий квіток. що протягом 2025 року та до 16 лютого 2026 року, його на вулиці неодноразово зупиняли представники поліції та представники РТЦК та СП для перевірки документів, останній раз його зупиняли 12 лютого, перевірили документи «сказали що все добре»; що в 2025р. повістка приходила по місту роботи, ві її отримував та з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У 2026р. повістку він не отримував ні за місцем роботи, не по зареєстрованому місцю проживання: АДРЕСА_1 .

Також указує, що проходження ВЛК кожен рік йому не потрібно, про що записано у військово-обліковому документі.

Посилаючись на незаконність оскарженої постанови, просить її скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 27.02.2026 відкрито провадження у справі; витребувано у відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_4 Х/о належним чином посвідчені копії всіх матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно військозобов`язаного: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у тому числі всіх доказів на підставі яких було прийнято постанову № R365088 від 17.02.2026 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адмністративні правопорушення відносно військозобов`язаного: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зокрема: повістки про виклик на 30.01.2026 о 14:00 год.; доказів направлення указаної повістки через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; повідомлення Укрпошти щодо повернення повістки.

Перший відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення адміністративного позову заперечив, посилаючись на те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_6 та є військовозобов`язаною особою.

Указує, що відповідно до вимог пункту 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, пунктах 30 , 34, 41 Порядку повістка про виклик громадянина до ІНФОРМАЦІЯ_1 в термін до 30.01.2026 була згенерована засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 22.12.2025р., та направлена на зареєстровану (задекларовану) адресу місця проживання. Повістка, про виклик гр. ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 , була повернута ІНФОРМАЦІЯ_8 з відповідною відміткою на «Довідці про причини повернення/досилання» Ф.20, та відмітками про залишення повідомлення Ф.119 про необхідність отримання рекомендованого листа, а саме «Повістки ТЦК». Відповідно до вимог пункту 34 Порядку даний лист вважається належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного, відповідно до пункту 41 Порядку. У зв`язку з неприбуттям ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 у визначений строк, 02.02.2026р. в автоматичному режимі його було подано в розшук до органів Національної поліції України. Поважні причини неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці встановлені ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Також перший відповідач подав витребувані судом документи.

Другий відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою суду від 27.04.2026 було витребувано в АТ "Укрпошта" (01001, Україна, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 22, код ЄДРПОУ 21560045, електронна адреса: ukrposhta@ukrposhta.ua) наступні відомості щодо поштового повідомлення № R067062786130, направленого за адресою: АДРЕСА_1 , із наданням підтверджуючих документів: докази повідомлення ОСОБА_1 про надходження вказаного поштового відправлення із вказанням способу/способів такого (смс, виклик по телефону, відвідування адресата співробітником, залишення повідомлення); підстави проставлення відмітки щодо відсутності адресата за вказаною адресою.

На виконання ухвали суду АТ «Укрпошта» повідомило, що рекомендований лист з позначкою «Повістка ТЦК» № R067062786130 від 24.12.2025 на ім`я ОСОБА_1 надійшов до відділення № 64306 м. Ізюм 27.12.2025 та доставлявся за вказаною адресою, однак лист вручити не вдалось, оскільки двері ніхто не відчинив, повідомлення про надходження вищевказаного листа залишене у поштовій скринці адресата. У зв`язку з тим, що за отриманням листа до відділення ніхто не звернувся, 02.01.2026 його було повернуто відправникові з проставленням позначки «адресат відсутній за зазначеною адресою».

26.05.2026 позивач подав клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи Витяг з Резерв+ Військово-обліковий документ, сформований 26.05.2026, наголосивши, що у військово-обліковому документі присутні всі персональні дані позивача - дата народження, РНОКПП, адреса проживання, та телефон.

У призначене по справі судове засідання учасники не з`явились, будучи повідомленим належним чином.

За наведених обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

17.02.2026 офіцером групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 ст. лейтенантом юстиції ОСОБА_2 складений протокол № 112 про адміністративне правопорушення, відносно позивача. Згідно з протоколом позивача повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 17.02.2026 о 18 год. 30 хв.

17.02.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 винесено постанову № R365088 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено на позивача штраф у сумі 17 000,00 грн. Згідно з указаною постановою позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначене в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

З наданої відповідачем копії повістки № 6077173 від 22.12.2025 убачається, що позивачеві належало з`явитись 30.01.2026 о 14:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_9 для уточнення даних.

Як вбачається з Витягу з застосунку «Резерв+» щодо позивача, у військово-обліковому документі наявні персональні дані позивача - дата народження, РНОКПП, адреса проживання, а також номер телефону, також зазначено, що військово-обліковий документ дійсний до 26.05.2027, дата уточнення даних - 14.11.2024, дата ВЛК - 01.04.2026.

Відповідно до ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05: 30 год. 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (формальний склад).

При цьому суд зазначає, що диспозиція ст. 210-1 КУпАП має бланкетний характер, а серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та яким не дотримана особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), згідно зі ст. 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

У відповідності до ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас відповідно до Примітки до ст. 210 КУпАП:

Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Тож для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема за ст. 210-1 КУпАП, особа, що розглядає відповідну справу, має довести неможливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких персональних даних військовозобов`язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, для уточнення яких його було викликано повісткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

З набранням чинності Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні запрацював застосунок «Резерв+», який дозволяє військовозобов`язаним оновити військово-облікові дані без візиту до ТЦК.

В Інструкції з користуванням застосунком Резерв+ зазначено, що після проходження процедури оновлення персональних даних та встановлення код-паролю, застосунок відправляє запит в реєстр Оберіг для отримання облікових даних з реєстру. Процедура отримання даних може забрати деякий час. Застосунок повідомить про завершення цієї операції за допомогою відповідного сповіщення в смартфоні - і після цього відбудеться перехід на головний екран застосунку, де буде відображено військово-обліковий документ в електронній формі (далі - еВОД) з основною інформацією: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, вид обліку (на обліку/знятий/виключений), категорія обліку (призовник, військовозобов`язаний/резервіст/не військовозобов`язаний), дата останнього оновлення документа, інформація про відстрочку чи бронювання (за наявності), інформація про наявність порушень правил військового обліку (за наявності). Якщо статус «Потребує уточнення», еВОД і QR-код не формуються. У такому випадку відобразяться дані з реєстру Оберіг.

Електронний військово-обліковий документ у застосунку Резерв+ має таку ж юридичну силу, як і паперовий військово-обліковий документ, військовий квиток чи приписне.

Отже Законом було встановлено визначений термін з чітким обсягом даних, які підлягають уточненню. Також було визначено способи оновлення таких данних: шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або через застосунок "Резерв+".

Така вимога Закону була виконана позивачем ОСОБА_1 .

Як установлено судом, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , номер в реєстрі Оберіг 140620231455995000065, звання - рядовий, ВОС - 999097, телефон: НОМЕР_1 , дані ОСОБА_1 уточнив - 14.11.2024.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , і відповідач володіє щодо нього відповідними обліковими даними.

Однак відповідачем не доведено та матеріали справи не містять відомостей стосовно того, які саме дані необхідно було уточнити позивачеві: ОСОБА_1 , крім тих, що він оновив 14.11.2024, і що ці дані неможливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених у цій справі обставин, суд доходить висновку, що оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП прийнята необґрунтовано.

Суд зазначає також, що за матеріалами справи оскаржена постанова була прийнята майже одразу після складення протоколу в той же день, що суперечить вимогам ст. 277-2 КУпАП щодо вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повістки не пізніш як за три доби до дня розгляду справи.

Зазначене порушення призвело до порушення ст. 268 КУпАП, адже притягуваний фактично був позбавлений можливості скористатись визначеними ч. 1 указаної статті правами, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Суд ураховує, що попри наявність в розпорядженні відповідача відомостей про контактний номер позивача, такі відомості не були зазначені при оформленні поштового відтправлення № R067062786130 від 24.12.2025, яким направлялась повістка, що унеможливило інформування позивача про її надходження за номером телефона.

Натомість позивач заперечує отримання ним повідомлення про надходження повістки, а належних доказів такої обставини матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Як визначено ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тож оскаржена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню як така, що прийнята необґрунтовано, із закриттям справи про адміністративне правопорушення через відсутність його події і складу.

При цьому, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме не підлягає задоволенню позов в частині вимог до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходячи з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно- владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно з пунктами 9, 10 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

При цьому від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно з частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Тобто зі змісту наведених норм вбачається, що стороною у справі, яка є суб`єктом владних повноважень може бути орган державної влади без статусу юридичної особи.

Суд ураховує в порядку ч. 5 ст. 242 КАС України висновок Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21, згідно з яким незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов`язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята військовим комісаром цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Приймаючи до уваги, що оскаржуване рішення було прийнято посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_9 , позовні вимоги підлягають задоволенню лише до цього відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору позивачу відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувать ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 7, 9, 245, 247, 251, 280 КУпАП, ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 286 293 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов позивача: ОСОБА_1 до відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_4 Х/о, ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову № R365088 від 17.02.2026 про притягнення позивача: ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно позивача: ОСОБА_1 .

У задоволені адміністративного позову позивача: ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_10 про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,) витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Є. Шамраєв