Рішення № 137208614, 08.06.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/118/26

Провадження № 2/192/846/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 червня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання Чернишкіної А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2026 до суду надійшов позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза Договором про надання банківських послуг від 28 січня 2024 року в розмірі 11 261 гривня 01 копійка.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 28 січня 2024 року між сторонами був укладений Договір про надання банківських послуг б/н (далі - Кредитний договір)шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 3 000 гривень 00 копійок у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 зі сплатою обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами у розмірі 4% від заборгованості (не менше 100 гривень, але не більше залишку заборгованості), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом.

Позивач зазначає, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, в той час як відповідач взятих на себе зобов`язань по договору не виконав, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами не надавав, на прохання погасити заборгованість не реагував.

У зв`язку з цим, станом на 27 листопада 2024 року у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку чим на підставі положення п.п.5.17 п. 5 розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27 листопада 2024 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18,5.19 кредит 27 грудня 2024 року став у формі «на вимогу».

Позивач посилається на те, що станом 04 грудня 2025 року загальний розмір заборгованості становить 11 261 гривня 01 копійка від сплати яких відповідач ухиляється, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. У позовній заяві не заперечував проти розгляду справи за відсутністю сторін та винесення заочного рішення (а.с.59) та просив суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Про дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений за зареєстрованим місцем проживання (а.с.51,75). Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не надав.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 28 січня 2024 року між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Договору про надання банківських послуг. Сторони узгодили відкриття поточного рахунку та було встановлено кредитний ліміт в розмірі 3 000 гривень 00 копійок, зі сплатою обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами у розмірі 4% від заборгованості (не менше 100 гривень, але не більше залишку заборгованості), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом. Строк повернення кредиту не встановлений (а.с.12-20).

Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту, відповідачу 28 січня 2024 року розмір кредитного ліміту було встановлено на рівні 3 000 гривень (а.с.20).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом на заяві. Кредитний договір був укладений між сторонами в рамках проекту monobank, за яким відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Попередня ідентифікація клієнта відбувається за допомогою завантаження копії паспорта в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

З анкети-заяви відповідача судом з`ясовано, що в ній розміщено дані її паспорта та його фото, а також зазначені РНОКПП та номер мобільного телефону (а.с.6,12). Тобто, ідентифікація відповідача, як позичальника, відбувалася в порядку, визначеному Умовами обслуговування рахунків фізичних осіб, діючими в банку.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові № 175/4576/14 від 17 липня 2019 року, умови договорів приєднання розробляються банком, а тому повинні бути зрозумілі усім споживачам, доведені до їх відома, а тому банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За змістом статей 633, 634 ЦК України другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За правилами ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

З цього випливає, що при укладенні кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як зазначено вище, договір між сторонами був укладений у формі анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг. Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Суд вважає, що надані позивачем при зверненні до суду докази укладення договору дають підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків, пені та комісій.

Згідно наданого суду розрахунку заборгованості за договором б/н від 28 січня 2024 року (а.с.8-9), станом на 04 грудня 2025 року заборгованість за наданим кредитом складає 11 261 гривня 01 копійка, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 217 гривень 41 копійка, пені в розмірі 1 513 гривень 70 копійок, заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 5 529 гривень 90 копійок, а факт користування отриманими кредитними коштами підтверджується випискою про рух коштів по карті (а.с.11), довідкою про наявність рахунку (а.с19) та довідкою про розмір встановленого відповідачу кредитного ліміту в розмірі 3 000 гривень (а.с.20).

Відповідно до ст.530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з цього, отримання відповідачем кредиту від банку, використання кредитних коштів на власні потреби, невиконання відповідачем умов договору в частині повернення кредитних коштів, що призвело до прострочення тіла кредиту, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині та його право захистити своє порушене право шляхом зобов`язання відповідача, як боржника, виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача, відзив на позов не надав, а тому перевіривши розрахунки позивача в частині основної суми заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення цієї частини заборгованості знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, оскільки розмір отриманого та не повернутого вчасно кредиту підтверджено матеріалами справи.

Однак вимоги про стягнення штрафних санкцій - пені в розмірі 1 513 гривень 70 копійок та заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 5 529 гривень 90 копійок задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Суд зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) вказав, що з аналізу положень пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки станом на дату нарахування штрафних санкцій, як і на дату укладання кредитного договору, було введено воєнний стан на всій території України, тому нарахування неустойки у виді пені в розмірі 1 513 гривень 70 копійок та заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 5 529 гривень 90 копійок є не обґрунтованим, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений ним під час звернення з позовом до суду (а.с. 48 зворот).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код в ЄДРЮОФОПГФ - 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код в ЄДРЮОФОПГФ - 21133352) заборгованість за кредитним договором б/н від 28 січня 2024 року станом на 04 грудня 2025 року в розмірі 4 217 (чотири тисячі двісті сімнадцять) гривень 41 копійку, відмовивши в задоволенні решти позову.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код в ЄДРЮОФОПГФ - 21133352) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 08 червня 2026 року.

Суддя Н. О. Щербина