Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 204/6844/26
Провадження № 1-кс/204/1220/26
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
_____________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 червня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю адвоката ОСОБА_4
за участю підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська, Дніпропетровської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
4 червня 2026 року слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчими СВ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026042000000081, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 08.05.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. До скоєння кримінального правопорушення встановлено причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 03.06.2026 о 13.34 годині (дата та час фактичного затримання 03.06.2026 року 12.07 години) ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ (у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України) введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого продовжено до 02.08.2026 року. ОСОБА_5 достовірно обізнаним про дію воєнного стану у державі і проведення загальної мобілізації, знаючи порядок проходження військово-лікарської експертизи відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (в редакції від 27.02.2025), з метою отримання неправомірної вигоди для себе, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 03.06.2026, розробив злочинний план, який полягав у вимаганні неправомірної вигоди у осіб, які проходять медичне обстеження для визначення ступеню їх придатності згідно з Додатком 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Реалізуючи цю злочинну мету, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 25.05.2026 року, вступив у злочинну змову з невстановленими у ході досудового розслідування з посадовими особами 20 Регіональної військово-лікарської комісії у місті Дніпрі, маючи дружні зв`язки з ними, домовиться щодо прийняття позитивного рішення щодо визначення ОСОБА_7 непридатними до проходження військової служби та подальшого його виключення з військового обліку після отримання від нього. неправомірної вигоди в розмірі 25 000 доларів США, яка у подальшому буде розподілена між всіма учасниками злочинної схеми. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, об`єднаного єдиним кримінально протиправним наміром, направленим на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, ОСОБА_5 , у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 25.05.2026, в період часу з 18.40 год. по 19.00 год., перебуваючи за адресою м. Дніпро, вул. Королеви Єлизавети ІІ (стара назва Глинки), буд. 2, на даху парковки ТРЦ «Мост-Сіті» (4-й поверх), зустрівся з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У ході спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 повідомив йому що, незважаючи на стан здоров`я ОСОБА_7 , який унеможливлює проходження військової служби, військово-лікарська комісія не прийме рішення про визнання його непридатним до військової служби, а ТЦК та СП, відповідно не виключить з військового обліку. Для позитивного вирішення вказаного питання ОСОБА_7 має передати ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 25 000 доларів США. Тим самим ОСОБА_5 умисно створив умови, за яких ОСОБА_7 був змушений дати йому неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. Після передачі грошових коштів, ОСОБА_5 зобов`язався вплинути на прийняття позитивного вирішення посадовими особами 20 Регіональної військово-лікарської комісії у місті Дніпрі, щодо визнання непридатним до проходження військової служби ОСОБА_7 та як наслідок виключення його з військового обліку. Далі, 03.06.2026 року, приблизно о 11 год. 45 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжуючи реалізацію злочинного плану, спрямованого на одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, а саме на службових осіб 20 Регіональної військово-лікарської комісії у місті Дніпрі, щодо визнання непридатним до проходження військової служби ОСОБА_7 та як наслідок виключення його з військового обліку працівниками ТЦК та СП, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи на паркові ресторану «МакДональдз», розташованого за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 1-В, отримав від ОСОБА_7 , грошові кошти у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 665 241 гривень після чого був затриманий безпосередньо на місці вчинення злочину співробітниками правоохоронних органів. Таким чином ОСОБА_5 в період часу з 25.05.2026 року по 03.06.2026 року здійснив неправомірні дії, які полягали в одержання неправомірної вигоди, поєднані з вимаганням такої вигоди, для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на співробітників 20 Регіональної військово-лікарської комісії у місті Дніпрі за прийняття позитивного рішення щодо визначення ОСОБА_7 непридатними до проходження військової служби та подальшого його виключення з військового облік, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 15 000 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту складає 665 241 гривень. Так, 04.06.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди та він був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Обставинами, що дають підстави у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, підозрювати саме ОСОБА_5 , є: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.05.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 13.05.2026; протокол свідка ОСОБА_7 від 01.06.2026; протокол огляду документів від 02.06.2026; протокол огляду, копіювання та вручення імітаційних засобів від 03.06.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_8 , від 03.06.2026, з додатком у вигляді стенограми; протокол огляду місця події від 03.06.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 03.06.2026; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.06.2026; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.06.2026; протокол огляду телефону ОСОБА_8 від 03.06.2026; протоколу огляду відеозапису від 04.06.2026; іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування. У ході досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що останній на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у скоєнні умисного, тяжкого злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які були вилучені в ході проведення слідчих дій та мають значення речових доказів, оскільки на теперішній час органами досудового розслідування злочинну діяльність підозрюваного ОСОБА_5 викрито не в повній мірі, здійснюється збір доказів, що також свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, здійснити доступ до засобів комунікації, видалити фото, аудіо-записи, номери телефонів осіб, які мають відношення до вчинення злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної із наданням публічних послуг. Крім того, існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що знаходячись на свободі ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у цьому кримінальному провадженні, інших осіб, причетність до вчинення кримінального правопорушення яких наразі перевіряється. Так, будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні у матеріалах кримінального провадження, своїми порадами та вказівками підозрюваний ОСОБА_5 може допомогти особам, причетність до вчинення кримінальних правопорушень яких наразі перевіряється, ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, що, як наслідок, потягне за собою можливість отримання підозрюваним ОСОБА_5 більш м`якого покарання. Така поведінка підозрюваного перешкоджає завданням кримінального провадження, а саме: забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів Вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 не перешкоджають триманню його під вартою. Тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою у даному провадженні є виправданим, оскільки з боку сторонніх наглядачів, населення наявний суспільний інтерес до розгляду цього провадження, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом «Поваги до свободи особистості», що знайшло своє відображення в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011. Зважаючи на тяжкість, специфіку, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , на думку слідчого є необхідним визначити розмір застави у розмірі 3 000 000 (три мільйони) гривень, оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, зупинення його злочинної діяльності. У ході досудового розслідування лише за виявленим органом досудового розслідування епізодом, задокументовано отримання ОСОБА_5 , грошових коштів у розмірі 15000 (п`ятнадцяти тисяч) доларів США. Беручи до уваги викладене, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і таким чином запобігти спробам підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, просив задовольнити його.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що ризики не доведені, підозрюваний готовий співпрацювати зі слідством, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей, що має значення для даного провадження; а також здійснювати незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.
Наявність зазначених слідчим та прокурором ризиків, була належним чином підтверджена у судовому засіданні.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, наявність яких встановлена у судовому засіданні.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення в якому він підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей, що має значення для даного провадження, а також здійснювати незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням вищевикладеного, виходячи з характеру вчиненого підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що достатньою заставою, яка зможе забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, необхідно визначити суму в розмірі 2 000 000 гривень.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 1 серпня 2026 року.
Визначити заставу у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалу направити до СВ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області - для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 137208357, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 05.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 204/6844/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: