Ухвала суду № 137201469, 08.06.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа №500/3052/26

08 червня 2026 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) з 26.08.2020 року по 23.07.2024 року включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-IX на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року №1082-IX на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року № 1928-IX на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 3 листопада 2022 року № 2710-IX на 01.01.2023 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"від 9 листопада 2023 року № 3460-IX на 01.01.2024 року,

зобов`язати Військовий інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) за період з 26.08.2020 року по 23.07.2024 року включно, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а саме Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX на 01.01.2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" 15 грудня 2020 року № 1082-IX на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" 02 грудня 2021 року №1928-IX на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 3 листопада 2022 року № 2710-IX на 01.01.2023 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 9 листопада 2023 року № 3460-IX на 01.01.2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44,

визнати протиправними дії Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, а саме Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" 15 грудня 2020 року № 1082-IX на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року № 1928-IX на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 3 листопада 2022 року №2710-IX на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704.

зобов`язати Військовий інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2021, 2022, 2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, а саме Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року № 1082-IX на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" 02 грудня 2021 року № 1928-IX на 01.01.2022 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 3 листопада 2022 року № 2710-IX на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704,з урахуванням раніше виплачених сум,

визнати протиправними дії Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021, 2022 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, а саме Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" 15 грудня 2020 року № 1082-IX на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" 02 грудня 2021 року № 1928-IX на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704,

зобов`язати Військовий інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2021, 2022 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, а саме Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" 15 грудня 2020 року № 1082-IX на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" 02 грудня 2021 року №1928-IX на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704,з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду від 19.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача поступило клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки позивач перебуває у складі Збройних Сил України та проходить військову службу у Міністерстві оборони України.

Представник позивача подала до суду заяву в якій просила відмовити Військовому інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка у задоволенні клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі №500/3052/26, оскільки позивач є ініціатором цього судового процесу, він звернувся до суду за захистом свого порушеного права на належне грошове забезпечення. Крім того, позивач реалізує свої процесуальні права через свого представника.

Суд, розглянувши клопотання позивача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, виходячи з такого.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні, який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Згідно з пунктом другим вищевказаного Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави».

Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався Указами Президента України та продовжений до теперішнього часу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону № 389-VIII визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

За приписами статей 1 та 3 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 № 1934-XII (далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону № 1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону № 1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 3 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Водночас, у постанові Верховного Суду від 1 лютого 2022 року у справі №160/12705/19 суд вказав, що коли суддя розв`язує питання щодо зупинення провадження у справі окрім процесуального обов`язку стосовно зупинення провадження, йому потрібно враховувати особисту думку сторони (представника), яка перебуває на військовій службі. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі/за участю представника, то у судді відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Також Верховний Суд акцентує, що зупинення провадження у справі має бути доцільним і мотивованим. Суд аналізує ймовірні наслідки зупинення з урахуванням суті спірних правовідносин, щоб це не призвело до безпідставного затягування строків розгляду справи. (постанова Верховного Суду від 1 лютого 2022 року у справі №160/12705/19)

Отже, самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони на військовій службі для зупинення провадження у справі недостатньо. Сторони мають надати докази залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на воєнний стан тощо, оскільки безпідставна перерва в судовому розгляді буде порушувати право на справедливий суд.

Суд зазначає, що відповідачем в обґрунтування заявленого клопотання не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивача було залучено до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на воєнний стан.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Відповідно до приписів статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначені обов`язкові та факультативні підстави для зупинення провадження у справі, які дійсно перешкоджають розгляду справи та мають об`єктивний характер.

Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України є вичерпним.

Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

Окрім цього, суд звертає увагу, що провадження в даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження. Справа розглядається без виклику сторін у судове засідання.

Крім того, позивач реалізує свої процесуальні права через свого представника.

За таких умов, матеріали справи вказують на відсутність підстав для зупинення провадження у справі, оскільки не наведено будь-яких конкретних, дійсних, обставин, які б унеможливлювали розгляд справи, що виключає можливість зупинення провадження в цій адміністративній справі.

Відтак, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 236, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про зупинення провадження у справі №500/3052/26 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 08 червня 2026 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.