Рішення № 137200758, 08.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5705/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування періодів трудової діяльності ОСОБА_1 з 01.04.2005 по 28.12.2007 в ВАТ «Славнєфть Мегіоннєфтєгазгеологія» та з 21.03.2008 по 29.04.2011 в ТОВ «Буровая сервісная компанія НОРД-ОСТ ГЕО»;

зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ЄДРПОУ 13967927) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 30.05.2022 з врахуванням до загального страхового стажу періодів трудової діяльності з 01.04.2005 по 28.12.2007 в ВАТ «СлавнєфтьМегіоннєфтєгазгеологія» з розрахунком середньомісячного заробітку відповідно довідки № 94/1 від 15.08.2018 та з 28.12.2007 по 29.04.2011 в ТОВ «Буровая сервісная компанія НОРД-ОСТ ГЕО» з розрахунком середньомісячного заробітку відповідно довідки № 65/19 від 25.02.2019.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 поновлено строк звернення до суду з даним позовом, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано при призначенні пенсії не враховані періоди трудової діяльності ОСОБА_1 з 01.04.2005 по 28.12.2007 в ВАТ "Славнєфть-Мегіоннєфтєгазгеологія" та з 21.03.2008 по 29.04.2011 в ТОВ "Бурова сервісна компанія НОРД-ОСТ ГЕО" з розрахунком середньомісячного заробітку відповідно довідки № 94/1 від 15.08.2018 та з 28.12.2007 по 29.04.2011 в ТОВ "Бурова сервісна компанія НОРД-ОСТ ГЕО" з розрахунком середньомісячного заробітку відповідно довідки № 65/19 від 25.02.2019. Вказував, що припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення не стосуються часу трудової діяльності позивача, що мали місце в період дії вказаної угоди.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду 21.05.2025 відзиві проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник відповідача зазначала, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №160/4473/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області зараховано до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 13.10.1988 по 03.03.1991 та призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку з 30.05.2022.

При повторному розгляді заяви на виконання рішення суду періоди роботи з 01.04.2005 по 28.12.2007 та з 21.03.2008 по 29.04.2011 (Росія) до стажу не зараховано, оскільки при призначенні пенсії громадянам, які працювали на території Російської Федерації, стаж можливо зарахувати по 31.12.1991.

Законом України від 01.12.2022 №2783-ІХ Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року Україна зупинила дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписаної від імені України у м.Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94 ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

При розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії враховано заробіток за період з жовтня 1988 по 31.03.1991. Заробіток за періоди з 01.04.2005 по 28.12.2007 та з 12.03.2008 по 29.04.2011 рр. не враховано, оскільки це робота в російській федерації.

Окрім цього, періоди роботи з 01.04.2005 по 28.12.2007 в ВАТ Славнєфть-Мегіоннєфтєгазгеологія та з 21.03.2008 по 29.04.2011 в ТОВ Буровая сервісная компанія НОРД-ОСТ ГЕО не можуть бути зараховані до страхового стажу ОСОБА_1 , оскільки вказані підприємства прирівнюються до районів Крайньої Півночі.

Пенсійне забезпечення осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, проводиться на підставі Тимчасової Угоди між Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 03.01.2023 №37/0/2-23/41 та листа Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 №72/14-612/108210 за результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення української сторони вийти з Угоди про гарантій прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, міжнародний договір, а саме Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення припинить свою дію для України 19.06.2023.

Крім того, при винесенні рішення відповідач просив суд врахувати обставину, що позивачем пропущений строк звернення до суду.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

28.08.2022 ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1).

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області визначено органом, уповноваженим розглянути вищевказану заяву позивача від 28.08.2022.

За результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1) від 28.08.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняло рішення №046050013899 від 05.09.2022, яким відмовило позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV, поряд з цим відповідно до наданих ним документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу (довідка-ОК-5) загальний страховий стаж роботи заявника склав - 29 років 09 місяців 16 днів, в тому числі пільговий стаж роботи за Списком 1 2 роки 4 місяці 21 день, що є недостатнім. Крім того, у рішенні було вказано, що до загального стажу ОСОБА_1 не враховано навчання згідно з дипломом, оскільки прізвище заявника не співпадає з паспортом особи та навчання перетинається з роботою. Пільговий стаж враховано згідно з довідкою №303 від 19.06.22017 та актом №53 від 10.12.2019.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №160/4473/23, яке набрало законної сили 18.04.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 046050013899 від 05.09.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, крім іншого:

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи з 13.10.1988 по 15.03.1989 - електрослюсарем черговим на руднику «Маяк» з повним робочим днем під землею 3 розряду на дільниці №2, з 16.03.1989 по 29.10.1989 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею 4 розряду та з 30.10.1989 по 03.03.1991;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 30.05.2022.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №160/4473/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку з 30.05.2022.

На запит представника позивача від 17.10.2024 відповідач листом від 25.10.2024 №1600-0201-8/78760 повідомив, що при повторному розгляді заяви на виконання рішення суду періоди роботи з 01.04.2005 по 28.12.2007 та з 21.03.2008 по 29.04.2011 (Росія) до стажу не зараховано, оскільки при призначенні пенсії громадянам, які працювали на території Російської Федерації стаж можливо зарахувати по 31.12.1991.

При розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії враховано заробіток за період з жовтня 1988 по 31.03.1991. Заробіток за періоди з 01.04.2005 по 28.12.2007 та з 12.03.2008 по 29.04.2011 не враховано, оскільки це робота в російській федерації /а.с. 41/.

Не погодившись із бездіяльністю ГУ ПФУ в Полтавській області щодо неврахування до стажу періодів роботи та довідок про заробітну плату, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно частини першої статті 26 Закон №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У відповідності до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Висновки щодо правозастосування

У даному адміністративному спорі єдиною підставою для відмови у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01.04.2005 по 28.12.2007 в ВАТ "Славнєфть-Мегіоннєфтєгазгеологія" та з 21.03.2008 по 29.04.2011 в ТОВ "Бурова сервісна компанія НОРД-ОСТ ГЕО" на території російської федерації слугувало твердження відповідача про те, що російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

З цієї ж підстави відповідачем не враховані довідки про заробітну плату за спірний період №94/1 від 15.08.2018, №65/19 від 25.02.2019.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Записи про спірний у трудовій книжці позивача заповнені відповідно до вимог Інструкції №58 та містять всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази, на підставі яких позивач прийнятий на таку роботу. Окрім того, записи засвідчені відтиском печаток підприємств та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватися в їх достовірності.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Як передбачено частиною другою статті 4 Закону №1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода).

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Відповідно до статті 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів" від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Судом досліджено наявну в матеріалах електронної справи копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , зі змісту якої встановлено наявність за спірний період записів щодо роботи ОСОБА_1 на території російської федерації: з 01.04.2005 по 28.12.2007 в ВАТ "Славнєфть-Мегіоннєфтєгазгеологія" (записи №№26-27) /а.с. 18/ та з 21.03.2008 по 29.04.2011 в ТОВ "Бурова сервісна компанія НОРД-ОСТ ГЕО" (записи №№ 28-29) /а.с. 19/.

Окрім того, перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах у спірний період, підтверджується також актами зустрічної звірки від 27.01.2020 /а.с. 26, 34/, довідками про сплату страхових внесків від 29.01.2020 №18 /а.с. 27/, №19 /а.с. 35/, копіями наказів про прийняття на роботу від 01.04.2005 /а.с. 31/, від 21.03.2008 №33-к /а.с. 36/, копіями наказів про звільнення з роботи від 28.12.2007 /а.с. 30/, від 29.04.2011 №12/1-К /а.с. 37/; довідкою про підтвердження пільгового стажу ТОВ "Бурова сервісна компанія НОРД-ОСТ ГЕО" від 25.02.219 №64/19/а.с. 32/; довідками про заробітну плату ОСОБА_1 № 94/1 від 15.08.2018 /а.с. 28/ та № 65/19 від 25.02.2019 /а.с. 33/.

Відтак період роботи позивача з 01.04.2005 по 28.12.2007 в ВАТ "Славнєфть-Мегіоннєфтєгазгеологія" та з 21.03.2008 по 29.04.2011 в ТОВ "Бурова сервісна компанія НОРД-ОСТ ГЕО" , що підтверджений даними трудової книжки, має бути зарахований до страхового стажу позивача.

Крім того, з цих же підстав відповідачем при обрахунку розміру пенсії позивача необхідно було взяти до уваги довідки про заробітну плату ОСОБА_1 №94/1 від 15.08.2018 та №65/19 від 25.02.2019.

Відповідно до статті 1 Угоди від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Отже, дія цієї угоди розповсюджувалася на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.

В силу положень статті 6 Угоди від 13.03.1992, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Відповідно до статті 11 зазначеної Угоди від 13.03.1992, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Положення цієї Угоди були чинними на момент роботи позивача у спірних періодах та на момент звернення позивача з заявою про перерахунок йому пенсії (22.01.2024). Дія цієї Угоди припинена згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 639 від 24.06.2023.

При цьому суд враховує, що 29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві. Постанова набрала чинності 02.12.2022.

Водночас, відповідно до пункту 2 статті 13 Угоди про гарантії пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отже, зі змісту наведеного слід враховувати, що положення відповідних міжнародних договорів розповсюджується також і на питання пов`язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов`язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватись в росії. Тобто існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 року у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 року у справі № 345/9/17.

Суд зазначає, що на час набуття позивачем трудового стажу у спірних періодах, вказані вище Угоди були чинними для України, відтак підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Окрім того, аналіз наведеного вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Дійсно, 01.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України за № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" (далі Закон №2783-IX), який набрав чинності 23.12.2022 і яким постановила зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР.

Проте суд зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, суд відхиляє посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, покладені в основу відзиву, на ту обставину, що з 19.06.2023 Україна припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки вказані обставини не стосуються періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в період дії вказаної Угоди.

Записи про спірний період роботи та заробітну плату засвідчено відповідними печатками підприємств.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано; факт і періоди роботи визнаються відповідачем; надані позивачем довідки про заробітну плату №94/1 від 15.08.2018 та №65/19 від 25.02.2019 не визнані нечинними, не відкликані, а тому, на думку суду, їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахунку розміру пенсії.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом, суд зазначає таке.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №160/4473/23, яке набрало законної сили 18.04.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку з 30.05.2022.

Доказів повідомлення відповідачем ОСОБА_1 про те, що не всі періоди трудової діяльності зараховані до його стажу та про те, що довідки про заробітну плату не враховані при обрахунку розміру пенсії Головним управлінням ПФУ в Полтавській області не надано.

Лише на запит представника позивача від 17.10.2024 відповідач листом від 25.10.2024 №1600-0201-8/78760 повідомив, що при повторному розгляді заяви на виконання рішення суду періоди роботи з 01.04.2005 по 28.12.2007 та з 21.03.2008 по 29.04.2011 (Росія) до стажу не зараховано, заробіток за періоди з 01.04.2005 по 28.12.2007 та з 12.03.2008 по 29.04.2011 не враховано, оскільки це робота в російській федерації /а.с. 41/.

25.04.2025, в межах 6-місячного строку з дня, коли ОСОБА_1 дізнався про порушені права, позивач звернувся до суду з даним позовом /а.с. 45/.

Отже, строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Суд зазначає, що в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №160/4473/23, яке набрало законної сили 18.04.2024, зазначено, що "...суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах заробітну плату за періоди роботи в районах Крайньої Півночі відповідно до довідок №305 від 19.06.2017р., яка видана підприємством «Рудник Комсомольський» Заполярний філіал Публічного акціонерного товариства «Гірничо-металургійна компанія «Норильський Нікель», №94/1 від 15.08.2018р., яка видана підприємством Відкрите акціонерне товариство «Славнафто-Мегіоннафтогазгеологія», №65/19 від 25.02.2019р., яка видана підприємством Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурова сервісна компанія «НОРД-ОСТ-ГЕО», а також щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити недоотриману пенсію, починаючи з 30.05.2022, оскільки, вказані вимоги є передчасними, позаяк у даному випадку доказів прийняття відповідачами будь-якого рішення щодо відмови у зарахуванні при призначенні позивачеві пенсії заробітної плати за вищевказані періоди роботи відповідно до означених довідок суду надано не було...".

Тобто, відповідач при призначенні пенсії позивачу не врахував частину періодів роботи та при обчисленні пенсії не врахував довідки про заробітну плату, однак не оформив відмову у врахуванні рішенням та/або не повідомив позивача листом про таке неврахування.

Отже, ГУ ПФУ в Полтавській області допущено протиправну бездіяльність при призначенні пенсії позивачу в частині незарахування до страхового та пільгового стажу періодів трудової діяльності ОСОБА_1 з 01.04.2005 по 28.12.2007 в ВАТ "Славнєфть-Мегіоннєфтєгазгеологія" та з 21.03.2008 по 29.04.2011 в ТОВ "Бурова сервісна компанія НОРД-ОСТ ГЕО" та в частині неврахування довідок про заробітну плату №94/1 від 15.08.2018 та №65/19 від 25.02.2019.

Оскільки про неврахування стажу та довідок при призначенні пенсії ОСОБА_1 не було повідомлено відповідачем, захисту підлягають права позивача з дати призначення пенсії - з 30.05.2022.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006 суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень вказаної Конвенції.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та, виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування періодів роботи позивача з 01.04.2005 по 28.12.2007 в ВАТ "Славнєфть-Мегіоннєфтєгазгеологія" та з 21.03.2008 по 29.04.2011 в ТОВ "Бурова сервісна компанія НОРД-ОСТ ГЕО" до страхового стажу та до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також врахування довідок про заробітну плату, є варіантом правомірної поведінки, від якого відповідач безпідставно ухилився, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.

Як наслідок, з метою поновлення порушених прав позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області необхідно зобов`язати зарахувати до страхового стажу та пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 01.04.2005 по 28.12.2007 в ВАТ "Славнєфть-Мегіоннєфтєгазгеологія" та з 21.03.2008 по 29.04.2011 в ТОВ "Бурова сервісна компанія НОРД-ОСТ ГЕО" та врахувати довідки про заробітну плату №94/1 від 15.08.2018 та №65/19 від 25.02.2019.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Жодних інших зауважень (недоліків) до записів про трудовий стаж, що містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 та довідках про заробітну плату, відповідачем не зазначено, а судом не встановлено.

Оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.08.2022 було визначено ГУПФ України в Полтавській області, то саме останнє має завершити процедуру перерахунку позивачу пенсії.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи статті 9 КАС України, приймаючи до уваги відсутність відзиву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 з 30.05.2022 пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01.04.2005 по 28.12.2007, з 21.03.2008 по 29.04.2011 та з урахуванням при обчисленні розміру пенсії довідок про заробітну плату №94/1 від 15.08.2018 та №65/19 від 25.02.2019.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Оскільки за результатами розгляду справи позовні вимоги до відповідача задоволено, суд вважає за необхідне присудити до стягнення судовий збір у розмірі 1211,20 грн з відповідача у справі.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при призначенні пенсії ОСОБА_1 з 30.05.2022 в частині незарахування до страхового та пільгового стажу періодів трудової діяльності ОСОБА_1 з 01.04.2005 по 28.12.2007 в ВАТ "Славнєфть-Мегіоннєфтєгазгеологія" та з 21.03.2008 по 29.04.2011 в ТОВ "Бурова сервісна компанія НОРД-ОСТ ГЕО" та в частині неврахування довідок про заробітну плату №94/1 від 15.08.2018 та №65/19 від 25.02.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати ОСОБА_1 з 30.05.2022 пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01.04.2005 по 28.12.2007, з 21.03.2008 по 29.04.2011 та з урахуванням при обчисленні розміру пенсії довідок про заробітну плату №94/1 від 15.08.2018 та №65/19 від 25.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков