Рішення № 137200342, 28.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6983/25-Е

Провадження № 2/522/1842/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суду м. Одеси у складі:

головуючого судді Абухіна Р.Д.,

за участі секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання права власності та стягнення штрафу та зустрічним позовом Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до ОСОБА_1 та Споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА» про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника Захандревич О.В. 03.04.2025 звернувся до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання права власності та стягнення штрафу та просить визнати за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру, номер квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 71,4 кв.м., (ідентифікатор об`єкта будівництва: реєстраційний номер 01.3074881.4645379.20240711.83.6425.47 згідно Технічного паспорту за реєстраційним номером у реєстрі будівельної діяльності TI01:9988-7879-3190-7554 від 30.09.2024, Сертифікату ІУ123241004661 від 18.10.2024), яка розташована на 23 поверсі житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:44:001:0057;

Також, просить стягнути з СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА «СУЗІР`Я БУДОВА» (Код ЄДРПОУ 40355181) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штраф у розмірі, еквівалентному 6 152 (шість тисяч сто п`ятдесят два) доларів США.

В обґрунтування позову зазначає , що позивач є пайовиком у Споживчому товаристві «СУЗІР`Я БУДОВА», що підтверджується Договором асоційованого членства в споживчому товаристві № 4/322 від 14.03.2018.

14.03.2018 року між ОСОБА_1 та Споживчим товариством «СУЗІР`Я БУДОВА» укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №4/322 відповідно до умов якого, пайовик зобов`язується внести частку в розмірі еквівалентному 65 938 доларів США, що на момент укладання Договору становило 1 708 840 гривень, а Товариство зобов`язується забезпечити будівництво будинку і після здачі будинку в експлуатацію, передати пайовикові закріплену за ним квартиру, характеристики якої закріплені у Додатку №1 («Специфікація») до даного Договору, а саме двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 71,8 кв.м.

Свої зобов`язання перед відповідачем позивач виконав у повному обсязі сплатив пай та цільові внески. Будівництво Житлового комплексу «Чотири сезони» (який складається з 4 житлових будинків та 1 паркінгу) відбувалось на земельній ділянці за кадастровим номером 5110137500:44:001:0057 за замовленням Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, яким 25.11.2004 з ТОВ «УВГП-Система» укладено договір № 227/ УПБ-70 Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей. Для залучення інвестицій (грошових коштів) ТОВ «УВГП-Система» уклало з СТ «Сузір`я Будова» та ТОВ «БАУБУД» Договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016. В момент укладення Договору про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 (а також і в подальшому, під час внесення змін, та під час його розірвання) обидві сторони передбачали та усвідомлювали, що фактично будівництво здійснюватиметься за кошти (паї) фізичних осіб - членів СТ «Сузір`я Будова». Відповідач зобов`язався закінчити будівництво об`єкту будівництва у ІІІ кварталі 2021 року, за умовами Договору №4/322 СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язано було закріпити Квартиру за Позивачем та після здачі Будинку в експлуатацію передати Позивачу Квартиру, підписати Акт прийому-передачі та видати Довідку про повну виплату паю. Однак, не дивлячись на те, що Позивач здійснив повну оплату Частки, СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» своїх зобов`язань по Договору №4/322 не виконало і не має наміру виконувати. Позивачу з відкритих джерел, розміщених на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за посиланням: Реєстр документів ЄДЕССБ, а також з розміщеного на сайті будівельної компанії «Будова» budova.ua за посиланням: https://budova.ua/ua/blog/4_sezoni_zdano_v_ekspluatac%D1%96yu/ повідомлення від 21.10.2024 стало відомо, що 18.10.2024 Будинок було введено в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом №ІУ123241004661, виданим Державною інспекцією архітектури та містобудування України. Однак, працівник відділу продажів будівельної компанії «Будова» в усній формі повідомив Позивача про те, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» не зможе передати квартиру, оскільки втратило права на будівництво будинку, дане право перейшло до Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» та для отримання квартири, запропонували Позивачу вступити до Споживчого товариства «Сузір`я Плюс» (Відповідач-2), укласти з ним договір асоційованого членства в споживчому товаристві та доплатити грошові кошти у розмірі 270 доларів за 1 квадратний метр квартири. 16.12.2024 на офіційному телеграм-каналі Будови розміщено повідомлення з вітанням інвесторів СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» зі здачею 4-го будинку ЖК «Чотири сезони» та про видачу їм ключів від квартир. А також проінформовано інвесторів, які не вступили до кооперативу «СУЗІР`Я ПЛЮС» про те, що через деякий час будуть ухвалені рішення щодо квартир, власники яких не є членами кооперативу «СУЗІР`Я ПЛЮС».

Позивач, як особа, за кошти якої будувався Будинок та яка має повне право отримати свою проінвестовану квартиру, вважає такі дії СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та інших відповідачів абсолютно протиправними, безпідставними, та такими, що націлені на уникнення виконання взятих на себе зобов`язань перед Позивачем відповідно до Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/322 від 14.03.2018, що у свою чергу є порушенням прав та законних інтересів Позивача. 26.03.2025 у відповідь на адвокатський запит Приморська районна адміністрація Одеської міської ради надала копії розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №107 від 03.03.2025 про присвоєння даному Будинку адреси АДРЕСА_2 , а також копію технічного паспорта, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: TI01:9988-7879-3190-7554, від 30.09.2024. Згідно технічного паспорта, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: TI01:9988-7879-3190-7554, від 30.09.2024, об`єкту нерухомого майна: «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 , І черга будівництва (ІV пусковий комплекс)», вбачається, що специфікація квартири, що є предметом Договору №4/322 від 14.03.2018 дещо змінилась. Так, згідно плану квартири, що є Додатком №3 до Договору №4/322 від 14.03.2018 та поверхових планів будинку, що є додатком до технічного паспорта, вбачається, що було змінено площу на 71,4 кв.м. та номер квартири на АДРЕСА_1 . Окрім того, 03.03.2025 на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №107 даному Будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . Дана інформація опублікована на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за посиланням https://econstruction.gov.ua/document_detail/doc_id=3580178540215141743/optype=9.

Таким чином, наразі, Квартира, право власності на яку просить визнати Позивач, має наступні характеристики: двокімнатна квартира, загальною площею 71,4 кв.м., будівельний номер квартири АДРЕСА_5 , що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:44:001:0057.

З метою збору доказів щодо обставин, пов`язаних з будівництвом багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , представником позивача, адвокатом Тарасенко Оксаною Юріївною, відповідно до Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором Реєстру з використанням кваліфікованого електронного підпису, з метою захисту прав Позивача, отримано доступ до електронної реєстраційної справи № 2695757451100 в Державному реєстрі прав, звідки отримано в електронній формі копії документів, які слугували підставою реєстрації права власності за Споживчим товариством «СУЗІР`Я БУДОВА» на об`єкт незавершеного будівництва житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, загальною площею (кв.м): 32862.1, відсоток готовності (%): 81, розташованого за адресою АДРЕСА_4 на земельний ділянці за кадастровим номером: 5110137500:44:001:0057. З матеріалів реєстраційної справи, стало відомо, що 25.11.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УВГП-СИСТЕМА» (надалі - Відповідач-3), яке іменується у договорі «Пайовик» та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України, яке іменується у договорі «Замовник» (надалі - Відповідач-4), укладено Договір про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей №227/УПБ-70Д (надалі Договір №227/УПБ-70Д). 10 квітня 2017 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», в особі Дімарського Д.Л., та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України укладено додаткову угоду №303/36/4 до Договору №227/УПБ-70Д, відповідно до умов п. 8 якої було внесено зміни до п. 2.1. Договору №227/УПБ-70Д, який визначає предмет договору. Так в результаті внесених змін, Предметом договору №227/УПБ-70Д є фінансування та будівництво «Пайовиком» в повному обсязі, згідно одержаної у встановленому законом порядку проектно-кошторисної документації на будівництво групи житлових будинків з вбудованоприбудованими нежитловими приміщеннями, підземними паркінгами, обладнанням, інженерними мережами та спорудами надалі «Об`єкт», орієнтованою загальною площею 85 000 м.кв., на земельній ділянці загальною площею орієнтовно 2,5 га в АДРЕСА_4 (військове містечко № НОМЕР_2 ). Згідно із Розділом 4 Договору №227/УПБ-70Д на Замовника у цій угоді покладено обов`язок здійснення всіх необхідних дій за рахунок Пайовика для відведення земельної ділянки та приведення її у стан, придатний для будівництва Об`єкту, а на Пайовика покладено обов`язок здійснювати фінансування всіх етапів будівництва. 29 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УВГПСИСТЕМА», в особі Дімарського Д.Л., Споживчим товариством «СУЗІР`Я БУДОВА», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Баубуд», укладено Договір про спільну діяльність №1/Г-19.

Згідно п. 1 додаткової угоди №1 від 29.01.2018 року до Договору про спільну діяльність №1/Г-19, було внесено зміни до п. 3.2. Договору про спільну діяльність №1/ Г-19, відповідно до якого СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» було надано право, з метою залучення коштів для забезпечення будівництва, укладати договори асоційованого членства, за якими передавати права на об`єкт (квартири, нежитлові приміщення, трансформаторні підстанції, комори, місця у паркінгу) третім особам.

26.11.2019 року сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору про спільну діяльність №1/Г-19, відповідно до умов якої внесено зміни до п.2.3.1. згідно якого внеском СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» у спільну діяльність є грошові кошти в сумі 680 000 000 гривень 00 копійок (шістсот вісімдесят мільйонів гривень 00 копійок), а також професійні знання, навички і вміння, ділова репутація і ділові зв`язки.

Згідно умов Договору про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 та додаткових угод до нього, усі фінансові витрати на будівництво будинку покладені на СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», а усі витрати ТОВ «УВГПСИСТЕМА» були компенсовані. 17.02.2023 році СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зареєструвало за собою право власності на об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення, загальною площею (кв.м): 32862.1, відсоток готовності (%): 81, за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2695757451100. 01.02.2024 розділ в реєстрі речових прав щодо даного об`єкту нерухомого майна був закритий. Як стало відомо, у 2024 році, коли Будинок вже практично було збудовано, ТОВ «УВГП-СИТСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» розірвали Договір про спільну діяльність №1/Г-19, а готовий будинок передали новоствореному СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС». 25.01.2024 згідно додаткової угоди №4 від 25.01.2024 до Договору про спільну діяльність №1/Г-19 ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» розірвали даний Договір. 01.03.2024 ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» підписали Акт №1 прийому-передачі будівельно-монтажних робіт до Договору №1/Г-19 від 29.08.2016 по об`єкту: «будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 , І черга будівництва (ІV та V пускові комплекси)». 26.01.2024 ТОВ «УВГП-Система» та СТ «Сузір`я Плюс» уклали Договір про спільну діяльність № 1-Г/19 метою якого є будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 (ІV пусковий комплекс), загальною площею квартир: 20470,3 кв.м.; вбудовано-прибудованих приміщень: 3288,2 кв.м.; підземного паркінгу: 11036,9 кв.м.

16.12.2024 на офіційному телеграм-каналі Будови розміщено повідомлення з вітанням інвесторів СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» зі здачею 4-го будинку ЖК «Чотири сезони» та про видачу їм ключів від квартир. А також проінформовано інвесторів, які не вступили до кооперативу «СУЗІР`Я ПЛЮС» про те, що через деякий час будуть ухвалені рішення щодо квартир, власники яких не є членами кооперативу Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.04.2025 10 «СУЗІР`Я ПЛЮС». Звертаю увагу суду, що такі дії СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» умисно направленні на уникнення взятих на себе зобов`язань перед Позивачем, а тому є протиправними, а угода про розірвання договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016 є нікчемною.

Про намір передачі та передачу Будинку іншим особам, і таким чином позбавлення права на житло своїх членів, СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» нікому з членів не повідомило. Загальні збори СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» щодо вирішення питання про розірвання договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016 не проводились.

На момент передачі Будинку він вже був повністю збудований, а дане Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.04.2025 11 будівництво було профінансоване за кошти членів СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», в тому числі за кошти Позивача.

Позивач зазначає, що з оголошення про відновлення будівництва 4 секції ЖК «Чотири сезони» від 01.03.2024, розміщеного на сайті будівельної компанії «Будова» budova.ua за посиланням https://budova.ua/ua/blog/V%D1%96dnovlennya-bud%D1%96vnictva-4- domu-ta-park%D1%96ngu-Chotiri-sezoni/ та опублікованого у ньому відео, чітко вбачається, що Будинок повністю збудований. В опублікованому на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за посиланням: Реєстр документів ЄДЕССБ дозвільному документі №ІУ123241004661 про видачу сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів «Нове будівництво "будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 , І черга будівництва (ІV пусковий комплекс)» зазначається, що вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію становить 227325.353 тис.грн., з яких витрати на будівельні роботи: 212270.346 тис.грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 15055.007 тис.грн. Отже, загальна вартість Будинку становить 227 325 353 грн. (двісті двадцять сім мільйонів триста двадцять п`ять тисяч триста п`ятдесят три гривні). Також, з опублікованого на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за посиланням: https://econstruction.gov.ua/document_detail_tep/doc_id=3461181247097669387 інформації про об`єкт, а саме техніко-економічних показників об`єкта вбачається, що загальна площа будинку 35745.92 кв.м. Згідно наданої учасниками будівництва інформації Державній інспекції архітектури та містобудування України слідує, що вартість 1 кв.м. Будинку становить 6 359,48 грн. (шість тисяч триста п`ятдесят дев`ять гривень, 48 коп.) (227 325 353 грн/ 35745.92 кв.м.). При цьому, Позивач згідно умов Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/322 сплатив за квартиру загальною площею 71,8 кв.м. 1 733 597 (один мільйон сімсот тридцять три тисячі п`ятсот дев`яносто сім гривень) 00 копійок, тобто 24 144,80 грн. за 1 кв.м. Тобто, Позивач сплатив за 1 кв.м. в майже в 4 рази більшу суму, ніж її фактична вартість. Таким чином, коштів членів СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», в тому числі сплачених коштів Позивача, було достатньо для завершення будівництва Будинку. Вважає, що дані дії направлені на уникнення СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» виконання взятих на себе зобов`язань перед Позивачем, а саме передати у власність закріплену за Позивачем квартиру, яка збудована за гроші позивача.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 14.04.2025 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 09.06.2025.

24.04.2025 до суду надійшов відзив представника СТ «Сузір`я плюс», згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування відзиву зазначено, що СТ «Сузір`я плюс» не є стороною договору асоційованого членства в споживчому товаристві № 4/322 від 14.03.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та СТ «Сузір`я Будова», а тому не є стороною спірних правовідносин і жодним чином не може порушувати права чи законні інтереси позивача, в зв`язку з чим СТ «Сузір`я плюс» взагалі не є належним відповідачем у даній справі.

29.04.2025 надійшов відзив представника СТ «Сузір`я Будова», згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування відзиву зазначено, що за позивачем як членом споживчого товариства не може бути визнане ані право власності, ані майнові права на об`єкти, які відсутні у складі майна самого споживчого товариства. У СТ «Сузір`я Будова» відсутнє майно, яке є предметом позову. За змістом укладеного договору асоційованого членства у споживчому товаристві позивач не отримував ані право власності, ані майнові права, а став асоційованим членом товариства, яке зобов`язалося забезпечити будівництво будинку і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовикові закріплену за ним квартиру, за умови виконання пайовиком зобов`язань за цим договором. Предметом укладеного договору є участь позивачів у діяльності кооперативу. СТ «Сузір`я Будова» з 25.01.2024 не є учасником будівництва житлових будинків за адресою: АДРЕСА_4 , оскільки Договір про спільну діяльність було розірвано. Земельна ділянка на якій здійснюється будівництво належить Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України, яке є її правокористувачем та замовником будівництва і ПУКБ МОУ має право на отримання площі житла в об`єкті будівництва. СТ «Сузір`я Будова» отримала лист від ТОВ «УВГП-Система» від 25.08.2023 про необхідність збільшення з боку СТ «Сузір`я Будова» фінансування за договором про спільну діяльність, однак відповідач згоду на оплату додаткових внесків не отримав, про що свідчить поведінка позивача. У зв`язку з неможливістю збільшення фінансування договір про спільну діяльність було розірвано. Укладення додаткової угоди №4, Додаткової угоди №5, Акту №1 прийому-передачі будівельно-монтажних робіт від 01.03.2024 здійснено відповідно до положень чинного законодавства та умов договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016. Укладення оспорюваних правочинів відбулося не внаслідок прийняття рішення щодо розпорядження майном, для якого потрібне рішення загальних зборів, як зазначають позивачі, а внаслідок реалізації зобов`язань СТ «Сузір`я Будова» за вже укладеними правочинами. Також відповідач зазначає, що навіть якщо на думку позивача відбулося перевищення повноважень голови СТ «Сузір`я Будова» у позивачів відсутня можливість оскаржувати такі правочини відповідно до практики Верховного суду, згідно якою дії вчиняються в інтересах товариства, а не корпоративних прав його учасників. Договір про спільну діяльність між ТОВ «УВГП-Система» та СТ «Сузір`я Будова» було розірвано за наслідками розгляду судової справи щодо визнання недійсною додаткової угоди № 3/70 СП до Договору № 227/УПБ-70Д, укладеного між ТОВ «УВГП-Система» та ПУКБ Мінборони, наслідком чого є втрата СТ «Сузір`я Будова» права на передачу майнових прав асоційованим членам. Відповідач вказує, що не ухиляється від виконання договорів асоційованого членства, а повідомляє про неможливість їх виконання у первісному виді через непередбачувані обставини. У зв`язку з чим відповідач направив позивачу листа із запропонованими варіантами вирішення проблеми, зокрема, щодо можливості повернення грошових коштів, які були сплачені позивачем. Також відповідач вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, який не забезпечить поновлення можливого порушеного права та призведе до необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

30.04.2025 надійшов відзив представника ТОВ «УВГП-Система», згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування відзиву зазначено, що позивач не обґрунтовує наявність порушення прав позивача з боку ТОВ «УВГП-Система». ТОВ «УВГП-Система» приймає участь у будівництві за адресою: м. Одеса, проспект Гагаріна, 19-21 на підставі Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 про будівництво житла у порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей, укладеного між ТОВ «УВГП-Система» та Південним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України. Новостворене нерухоме майно - багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить забудовнику - Південному УКБ МОУ, як первісному інвестору (власнику). Південним УКБ МОУ для досягнення мети договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 в якості інвестиції внесено право на здійснення будівництва на земельній ділянці, належної йому на праві постійного користування. Тобто, в даному випадку інвестицією Південного УКБ МОУ в будівництво об`єкта за адресою: АДРЕСА_4 є вказане право, яке має майнову цінність, оскільки дозоляє створення на належної йому земельній ділянці нового об`єкту нерухомості.

До суду, 02.05.2025 надійшов зустрічний позов Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до ОСОБА_1 , СТ «Сузір`я Будова» про визнання недійсними договору асоційованого членства від 14.03.2018 №4/322, який укладений СТ «Сузір`я Будова» з ОСОБА_1 .

Зустрічний позов мотивований тим, що договір про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016 між ТОВ «УВГП-Система» та СТ «Сузір`я Будова», ТОВ «Баубуд», укладений без жодного узгодження з Управлінням, яке є необхідним в силу положень Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004. Отже, позивач за зустрічним позовом вважає, що сторони не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності на його укладення, а тому такий договір є недійсним. СТ «Сузір`я Будова» надалі укладало договори асоційованого членства на підставі недійсного договору, тому і такі договори є недійсними. Також вказує про суперечність договору про спільну діяльність інтересам держави і суспільства, оскільки 20% від загальної площі житла має бути передано військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей.

05.05.2025 надійшла відповідь представника позивача Захандревич О.В. на відзиви СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС», у якій зазначає, що згідно умов Договору про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 та додаткових угод до нього, усі фінансові витрати на будівництво будинку покладені на СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», а усі витрати ТОВ «УВГПСИСТЕМА» були компенсовані. В свою чергу, з метою залучення коштів для забезпечення будівництва, 14.03.2018 року між ОСОБА_1 , (Пайовик) та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» (Товариство) укладено Договір асоційованого членства в споживчому товаристві №4/322 відповідно до умов якого, Пайовик зобов`язується внести Частку в розмірі еквівалентному 65 938 доларів США, що на момент укладання Договору становило 1 708 840 гривень, а Товариство зобов`язується забезпечити будівництво Будинку і після здачі Будинку в експлуатацію, передати Пайовикові закріплену за ним квартиру, характеристики якої закріплені у Додатку №1 («Специфікація») до даного Договору, а саме двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , будівельний номер квартири АДРЕСА_7 , загальною площею 71,8 кв.м.. З аналізу умов усіх вищезазначених договорів чітко вбачається, що саме за гроші асоційованих членів СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» будувався Будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_8 . Будівництво Будинку здійснювалося за кошти асоційованих членів СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», свідомо не виконують взятих на себе договірних зобов`язань та з метою ухилення від їх виконання, передали вже добудований Будинок новоствореному СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС». Таким чином, усі відповідачі, пов`язані між собою вищезгаданими договірними відносинами відносно будівництва та фінансування Будинку, наразі абсолютно свідомо позбавляють Позивача, за кошти якого в тому числі здійснювалося будівництво даного Будинку, будь-яких прав на проінвестовану квартиру в даному Будинку, закріплену за ним згідно Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.05.2025 6 Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/322 від 14.03.2018. Відповідачі не визнають право власності Позивача на двокімнатну квартиру, номер квартири АДРЕСА_9 , будівництво якої він профінансував згідно Договору асоційованого членства в споживчому товаристві№4/322 від 14.03.2018. Про наявність у Позивача права власності на вказану квартиру та обрання Позивачем належного та ефективного способу захисту свідчать також висновки Верховного Суду, зроблені у подібних правовідносинах. Позивач позбавлений іншого способу реалізувати свої права на квартиру, ніж визнання цього права у судовому порядку, а тому обраний ним спосіб судового захисту у спірних правовідносинах є ефективним, універсальним і застосовним до спірних правовідносин. Спосіб захисту права власності, передбачений статтею 392 ЦК України, є таким, що найбільш повно відновлює порушені права позивача. Вказані висновки спростовують доводи касаційної скарги у частині посилань на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. Також, зазначає, що відповідачі, не зважаючи на існуючі договірні відносини, не визнають та заперечують те, що двокімнатна квартира, загальною площею 71,4 кв.м., будівельний номер квартири АДРЕСА_5 , що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:44:001:0057, будівництво якої Позивач профінансував згідно Договору асоційованого членства в споживчому товаристві №4/322 від 14.03.2018 належить Позивачу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі №344/16879/15-ц вказала, що відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин. Вважає, що дії СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» умисно направленні на уникнення взятих на себе зобов`язань перед Позивачем, а тому є протиправними, а угода про розірвання договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016, та інші договори, які укладалися відповідачами з метою позбавлення прав Позивача на проінвестовану квартиру є нікчемними, оскільки про намір передачі та передачу Будинку іншим особам, і таким чином позбавлення права на житло своїх членів, СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» нікому з членів не повідомило. Загальні збори СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» щодо вирішення питання про розірвання договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 29.08.2016 не проводились. Факт відсутності такого рішення Загальних зборів СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» самостійно підтвердило в межах справи № 916/306/25 та зафіксовано в ухвалі Господарського суду Одеської області від 03 березня 2025 у справі № 916/306/25. Твердження відповідачів про брак фінансування та добудову об`єкта за рахунок додаткових коштів інших осіб вважає безпідставними та таким, що спростовуються офіційними даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва і матеріалами справи. Позивач у повному обсязі профінансував будівництво своєї квартири, сплативши за 1 кв.м суму грошових коштів, яка майже вчетверо перевищує фактичну собівартість будівництва 1 кв.м, розраховану на підставі затвердженого Акта готовності об`єкта до експлуатації. Станом на момент передачі об`єкта новому управителю у 2024 році будинок уже був повністю збудований за кошти асоційованих членів СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», а подальші дії пов`язаних між собою відповідачів (ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та КП «БУДОВА») спрямовані виключно на протиправне позбавлення Позивача майнових прав на повністю оплачене житло. 18.10.2024 Будинок було введено в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом №ІУ123241004661, виданим Державною інспекцією архітектури та містобудування України, а також інформацією з Реєстру будівельної діяльності, що містяться у матеріалах справи. Окрім того, твердження відповідача про те, що вираховувати штрафні санкції належить виходячи з розміру Паю, розмір якого на даний момент не визначено, також є необґрунтованими. У зв`язку з чим просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

У підготовчому засіданні 09.06.2025 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_2 та представника СТ «Сузір`я Будова» - Новак Л.А., прийнято подані відзиви та відповіді на відзиви.

У підготовчому засіданні 04.08.2025 проведеному за участі представника позивача Захандревич О.В. прийнято зустрічний позов.

15.08.2025 надійшов відзив представника позивача за первісним позоаом на зустрічний позов, згідно якого заперечує проти його задоволення, вважає, що зустрічний позов Південного УКБ не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. ОСОБА_1 повністю профінансував будівництво квартири, а тому є її законним власником. Майнові права та інтереси Південного УКБ оскаржуваним договором жодним чином не порушуються. Позивач за зустрічним позовом обрав неефективний спосіб захисту.

У підготовчому засіданні 08.10.2025 проведеному за участі представника позивача Захандревич О.В. та представника СТ «Сузір`я Будова» - Новак Л.А., прийнято відзив на зустрічний позов. Також, за результатом проведеного підготовчого засідання закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 11.12.2025.

У судовому засіданні 21.05.2026 на стадії судових дебатів представник ОСОБА_1 Захандревич О.В. просив задовольнити позовні вимоги. Представник СТ «Сузір`я Будова» - Новак Л.А. просила відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов наступних висновків.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) вказала, що у разі виконання інвестором власних інвестиційних зобов`язань після завершення будівництва об`єкта інвестування відповідно до вимог закону майнові права інвестора трансформуються у право власності, яке підлягає державній реєстрації за інвестором як первісним власником.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року №344/16879/15-ц виснувала, що у випадку, коли об`єкт нерухомості вже збудований та введений в експлуатацію, проте інвестором (покупцем) не отримані правовстановлюючі документи у зв`язку із порушенням продавцем за договором (інвестування, купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно) взятих на себе договірних зобов`язань щодо передання всіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої сплачена покупцем в повному обсязі, та у разі невизнання продавцем первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, ефективним способом захисту такого права є звернення до суду з вимогою про визнання права власності на проінвестоване (оплачене) ним майно відповідно до положень статті 392 ЦК України.

Позивачі, як інвестори щодо майна яке здане в експлуатацію обрали ефективний спосіб захисту прав, адже не відбулася реєстрація права власності щодо об`єктів нерухомого майна, які є предметом спору, у зв`язку з чим доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Правокористувачем земельної ділянки, цільовим призначенням якої є розміщення та постійна діяльність ЗСУ, кадастровий номер 5110137500:44:001:0057, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 є Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.12.2016 року №75570115.

Предметом Договору № 227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей, укладеного 25.11.2004 року між ПУКБ МОУ та ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» (яке виступало пайовиком), визначено обов`язок останнього забезпечити стовідсоткове фінансування та зведення об`єкта. Будівництво мало здійснюватися відповідно до належним чином затвердженої проєктно-кошторисної документації та охоплювало групу житлових будинків із вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, інженерними мережами, спорудами, підземними паркінгами й устаткуванням. Орієнтовна загальна площа комплексу становила 35 000 кв.м, а локація будівництва земельна ділянка площею 2,5 га в АДРЕСА_4 (територія військового містечка № НОМЕР_2 ). Реалізація проєкту передбачала такі етапи та строки здачі:

І черга група житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями (площею 12 000 кв.м) строк прийняття в експлуатацію: І квартал 2007 року;

ІІ черга група житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями (площею 12 000 кв.м) строк прийняття в експлуатацію: протягом 2007 року;

ІІІ черга група житлових будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями (площею 12 000 кв.м) строк прийняття в експлуатацію: протягом 2008 року.

У п.3.1. Договору визначено, що пайовик здійснює у повному обсязі фінансування будівництва об`єкту на умовах, передбачених договором, а замовник вносить свою пайову участь у будівництво у вигляді виконання обов`язків, надання послуг, передбачених у п.4.1. Договору.

Згідно п.п. А, п.4.1. Договору, замовник зобов`язаний виконати всі необхідні дії для відведення земельної ділянки та приведення її у стан, придатний для будівництва об`єкту до 31.12.2005 року та виконувати в повному обсязі функції замовника відповідно до умов договору та чинного законодавства.

У п.3.2. Договору, сторони погодили, що після введення об`єкту в експлуатацію, замовник і пайовик підписують акт розподілу об`єкта згідно умов, передбачених п.3.4. Договору.

Відповідно до п.3.4. Договору, розподіл об`єкту між сторонами здійснюється наступним чином:

- замовнику 20% від загальної площі житла об`єкту, що на момент укладання угоди складає орієнтовно 7 000 кв.м.;

- пайовику 80% від загальної площі житла об`єкту, що на момент укладання угоди складає орієнтовно 28 000 кв.м., а також кінцеву будівельну продукцію, визначену проектно-кошторисною документацією, а саме, будинок (секції), 100% вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, підземні паркінги, обладнання, інженерні мережі та споруди.

Відповідно до підпункту «і» п. 4.1 договору Замовник зобов`язаний узгодити з Пайовиком, шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього «Договору» всі права третіх осіб на загальну площу житла, що має придбатися в порядку пайової участі.

У пункті 3.7. Договору сторони погодили, що пайовик має право надавати замовнику квартири в інших новозбудованих житлових будинках у м. Одесі в обсязі частки замовника, визначеної в п.3.4. Договору.

02 грудня 2005 року між ТОВ «УВГП-Система» як пайовиком та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України як замовником, укладено додаткову угоду №1/70 СП до договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004, відповідно до умов якої:

- з метою скорочення термінів забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, та враховуючи те, що завершення будівництва об`єкта (шифр О-186, група житлових будинків загальною площею 37000 кв.м у АДРЕСА_4 ) згідно з умовами договору №227/УПБ 70Д від 25.11.2004 передбачено чергами на 2007-2008р., сторони домовились про те, що пайовик передає у 2005 році замовнику за його згодою квартири у інших будинках (пункт 1);

- загальна площа квартир, які передаються пайовиком замовнику відповідно до пункту 1 цієї додаткової угоди, вираховується з загальної площі житла, яка входить до частки замовника, відповідно до пункту 3.4 договору (пункт 2);

- дійсна додаткова угода набуває чинності з моменту її погодження та є невід`ємною частиною договору на пайову участь у будівництві житла №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 (пункт 4).

25 грудня 2008 року між ТОВ «УВГП-Система» як пайовиком, та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України як замовником, укладено додаткову угоду №2/70 СП до договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004, відповідно до умов якої:

- у зв`язку з необхідністю більш тривалого терміну на виготовлення містобудівної документації, сторони дійшли згоди внести зміни у пункт 2.1 договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 стосовно термінів будівництва та викласти абзац другий пункту 2.1 у такій редакції: «перша черга група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (12 тис. кв.м) термін введення до експлуатації перший квартал 2011 р.; друга черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (12 тис. кв.м) термін введення до експлуатації 2011 р.; третя черга - група житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями (11 тис. кв.м) термін введення до експлуатації перший квартал 2012 р.» (пункт 1);

-пункт 3.7 договору викладено у такій редакції:

«Пайовик достроково передає замовнику квартири відповідно до п. 3.4 договору загальною площею 7008,20 кв.м, у т.ч. 30 квартир загальною орієнтованою площею 2568 кв.м у АДРЕСА_10 , згідно з додатком №1 до цієї додаткової угоди, у строк до 20.12.2008, 74 квартири в АДРЕСА_11 орієнтовною площею 4439,7 кв.м, згідно з додатком №2 до цієї додаткової угоди, за погодженням КЕВ м. Одеса, у строк до 20.12.2009. У разі затримки строків введення в експлуатацію вищезазначеного житла не з вини пайовика та/або затримки погодження органів КЕЧ понад вищевказаного строку, ці строки переносяться на строк затримки.

При цьому, на площу квартир, отриманих замовником, за вказаними адресами, відповідно зменшується площа квартир в долі замовника в об`єкті, визначена п. 3.4 договору, та на таку ж площу збільшується площа квартир в долі пайовика в об`єкті.

Замовник приймає зазначені квартири та протягом першого кварталу 2009 року, здійснює відселення сімей військовослужбовців, що зареєстровані на момент укладання договору та мешкають у приміщеннях, розташованих на будівельному майданчику у АДРЕСА_4 » (пункт 3).

16 жовтня 2015 року укладена додаткова угода №3/70 СП до договору №227/УПБ-70Д про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004 між ТОВ «УВГП-Система» та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України.

У додатковій угоді №3/70 СП від 16.10.2015 до договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004 сторони погодили, серед іншого, що розподіл об`єкту між сторонами здійснюється наступним чином:

- Замовнику 7 735,00 кв.м об`єкту;

- Пайовику решта площі об`єкту, а також кінцеву будівельну продукцію, визначену проектно-кошторисною документацією, а саме, будинок (секції), 100% вбудовано-прибудованих приміщень, підземні паркінги, інженерні мережі та споруди, незалежно від ТЕП об`єкту.

Вказане підтверджується постановою КГС ВС від 14 грудня 2022 року у справі №916/1674/18.

13 березня 2016 року на підставі рішення установчих зборів прийнято рішення про створення СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», що підтверджується копією статуту. Статут визначає організаційно-правову форму підприємства як споживчий житлово-будівельний кооператив. Метою створення кооперативу є забезпечення соціальних, економічних та інших потреб його членів (асоційованих членів). Діяльність товариства ґрунтується на синергії індивідуальних і спільних інтересів, паритетному розподілі витрат, ризиків та отриманих доходів, а також на засадах самоврядування, самоорганізації і самоконтролю.

29 серпня 2016 року між ТОВ «УГВП-СИСТЕМА», СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ «БАУБУД» було укладено договір про спільну діяльність №1/Г-19, предметом якого є будівництво групи житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщенням, підземним паркінгом, обладнанням, інженерними мережами та спорудами, орієнтованою загальною площею 85 000 кв.м. за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 19-21. Для досягнення мети за договором, сторони зобов`язалися спільно та узгоджено здійснювати необхідні фактичні та юридичні дії.

Зі змісту п.2.1.4 та п.2.1.5 Договору вбачається, що внесок ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» становить 204 000,00 гривень, частка в спільній діяльності становить 0,03%.

Зі змісту п.2.5.3 та п.2.5.4 Договору вбачається, що внесок ТОВ «БАУБУД»» становить 204 000,00 гривень, частка в спільній діяльності становить 0,03%.

Зі змісту п2.3.3 та п.2.3.4 Договору вбачається, що внесок СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» становить 679 796 000,00 гривень, частка в спільній діяльності становить 99,94%.

У п.2.4.2. Договору визначено, що СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» зобов`язалося здійснити фінансування виконання будівельно-монтажних робіт Об`єкту у розмірі 100%, шляхом укладання договору підряду та безпосередніх взаєморозрахунків з виконавцями робіт з будівництва об`єкту відповідно до фактичних витрат на проектні і будівельно-монтажні роботи, а також з постачальниками матеріалів та устаткування, та/або шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідно до Договору про спільну діяльність, зокрема, для здійснення від імені Договору про спільну діяльність відповідних розрахунків за укладеними договорами.

10 квітня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система» (пайовик) та Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (замовник), колективним підприємством «Будова» (генпідрядник) укладено додаткову угоду №303/36/4 до Договору про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей №227/УПБ-70Д від 25.11.2004.

14 серпня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113182261343, яким надано дозвіл замовнику ПУКБ МОУ та генеральному підряднику КП «БУДОВА» здійснювати будівництво із назвою «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщенням громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 , І черга будівництва (4 пусковий комплекс)», місце розташування об`єкта будівництва: АДРЕСА_4 .

31 серпня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 112182432456, яким надано дозвіл замовнику ПУКБ МОУ та генеральному підряднику КП «БУДОВА» здійснювати будівництво із назвою «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщенням громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 , І черга будівництва (5 пусковий комплекс)», місце розташування об`єкта будівництва: АДРЕСА_4 .

26 листопада 2019 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ» БАУБУД» було укладено додаткову угоду №2 до договору про спільну діяльність №1/Г-19, за якою, зокрема, сторони вирішили внести зміни до розділу 11 «Юридичні адреси, реквізити, підписи сторін» Договору, шляхом виключення сторони-3 (ТОВ «БАУБУД») та внесення змін у внесок СТ «Сузір`я Будова», зокрема, встановлено, що його розмір складає 680 000 000 гривень, а також встановлено отримання СТ «Сузір`я Будова» 100 % квартир, та залишок площі прибудованих та допоміжних приміщень за вирахуванням частки ТОВ «УВГП-Система», згідно п.5.2.1 та 100% місць у паркінгу в повному обсязі.

11 грудня 2019 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та ТОВ «СУЗІР`Я БУДОВА» було укладено додаткову угоду №3 до договору про спільну діяльність від 29.08.2016 №1/Г-19, відповідно до якої:

- сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 3.3 Договору: « За рахунок коштів спільної діяльності, Стороні-1 (ТОВ «УВГП-Система») компенсуються кошти, витрачені нею на виконання зобов`язань за договором з пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси, який буде укладений між Стороною-1 та Одеською міською радою, витрати по сплаті плати за землю та відшкодування витрат на виконання зобов`язання Сторони-1 за Договором № 227/УПБ-70Д «Про будівництва житла в поряду пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004 у вигляді квартир або вартості на їх придбання, у розмірах фактично витрачених коштів на покриття зобов`язання ТОВ «УВГП-Система» за Договором № 227/УПБ-70Д. У випадку необхідності збільшення суми фінансування, Сторони укладають додаткову угоду про збільшення внеску Сторони-2 (СТ «Сузір`я Будова»), або, у випадку відмови Сторони -2 від підписання такого Договору про розірвання Договору про спільну діяльність. Сторона-1 (ТОВ «УВГП-Система») має право в такому випадку розірвати договір в односторонньому порядку» (п. 1 Додаткової угоди № 3 від 11.12.2019 р.)».

- сторони дійшли до згоди внести зміни до пункту 2.4.1 Договору та продовжити строк будівництва до 30 жовтня 2022 року (п. 2 Додаткової угоди № 3 від 11.12.2019 р.)

14 березня 2018 року між СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ОСОБА_1 було укладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві №4/322, за яким пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в товариство, з метою забезпечення будівництва будинку за рахунок внесеного Пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього договору, а товариство зобов`язується забезпечити будівництво будинку, і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовику закріплену за ним квартиру за умови, виконання пайовиком зобов`язання за цим договором. Розмір частки, зазначений в п.2.1. є остаточним і включає в себе витрати товариства на забезпечення будівництва будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку та його здачі в експлуатацію (паю), а також витрати на утримання товариства та реалізацію заданих цілей і завдань (цільовий внесок).

У п.1.4. Договору передбачено, що характеристика квартири закріплюється в додатку №1 («Специфікація» до даного договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно додатку №1 до договору асоційованого членства в споживчому товаристві від 14.03.2018 року №4/322, квартира яку товариство зобов`язалося передати пайовику після здачі будинку в експлуатацію та виконання пайовиком умов договору характеризується наступними ознаками:

- місце знаходження будинку АДРЕСА_4 ;

- секція 4;

- поверх 23;

- будівельний номер квартири 322;

- загальна площа квартири 71,8 кв.м.;

- кількість кімнат 2 (дві).

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 року у справі №916/1674/18 визнано недійсною з моменту вчинення додаткову угоду № 3/70 СП від 16.10.2015 до договору №227/УПБ-70 Д від 25.11.2004 про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, укладену між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та ТОВ «УВГП-Система», якою було змінено розмір площі, що переходить учасникам будівництва після завершення будівництва. Зазначена постанова залишена без змін постановою КГС ВС від 14 грудня 2022 року.

25 січня 2024 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» було укладено додаткову угоду №4 до договору про спільну діяльність №1/Г-19, відповідно до якої у зв`язку із неможливістю виконання СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язань з передачі, які виникли на підставі рішення у справі №916/1674/18 та на підставі положень п.п.3.3. Договору про спільну діяльність №1/Г-19, сторони дійшли згоди розірвати договір з 25 січня 2024 року. Уповноважено СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» вчинити дії щодо зняття договору про спільну діяльність №1/Г-19 з обліку у ГУ ДПС в Одеській області до 30 березня 2024 року. СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язалося передати виконані роботи генеральним підрядником ТОВ «УВГП-СИСТЕМІ» в строк до 29 лютого 2024 року.

26 січня 2024 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС» було укладено договір про спільну діяльність №1/Г-19 з метою будівництва житлових будинків з вбудованими приміщенням громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 , І черга будівництва (4 пусковий комплекс)

01 березня 2024 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» було укладено додаткову угоду №5 до договору про спільну діяльність №1/Г-19, відповідно до якої у зв`язку із неможливістю виконання СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язань з передачі, які виникли на підставі рішення у справі №916/1674/18 та на підставі положень п.п.3.3. Договору про спільну діяльність №1/Г-1 з метою забезпечення виконання зобов`язань за Додатковою угодою №4 до договору, уповноважено СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» вчинити дії щодо зняття з обліку Договору у ГУ ДПС в Одеській області до 30 вересня 2024 року. Сторони погодили, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язано передати виконані роботи генеральним підрядником ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», а ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» зобов`язано відшкодувати СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» вартість таких робіт у строк до 01 вересня 2024 року.

01 березня 2024 року між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» було підписано акт прийому-передачі будівельно-монтажних робіт до договору про спільну діяльність від 29.08.2016 року, за яким СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» передало будівельно-монтажні роботи, які виконані генеральним підрядником.

10 жовтня 2024 року Державна інспекція архітектури та містобудування України видала сертифікат № ІУ123241004661, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплекту) проектній документації та підтверджує готовність до експлуатації «Будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 , І черга будівництва (ІV пусковий комплекс).

На підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 03 березня 2025 року №107, об`єкту будівництва присвоєно наступну адресу: АДРЕСА_2 .

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01 квітня 2025 року у справі № 916/4928/24, договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчим товариства "СУЗІР`Я БУДОВА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" визнано недійсним з моменту укладення. Застосовано наслідки недійсності правочину та визнано відсутніми передбачені Договором про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 права у Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчого товариства "СУЗІР`Я БУДОВА", Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" щодо об`єктів будівництва та збудованих об`єктів на земельній ділянці по АДРЕСА_4 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання права власності, позивач за первісним позовом посилається на належне та повне виконання своїх зобов`язань щодо сплати пайових внесків відповідно до умов договорів асоційованого членства в споживчому товаристві. На думку позивача, введення новозбудованого об`єкта в експлуатацію є правовою підставою для набуття ним права власності на проінвестовану нерухомість. Водночас у позові наголошується, що СТ «Сузір`я Будова» ухиляється від виконання договірних зобов`язань щодо передачі майна. Позивач зазначає, що така бездіяльність координується спільно з Відповідачами 2 і 3, якими було укладено низку правочинів, спрямованих на протиправне позбавлення Позивачки майнових прав на оплачені об`єкти інвестування.

СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» у відзиві на позовну заяву посилається на те, що договір асоційованого членства в споживчому товаристві, що укладений між позивачем та відповідачем не є договором інвестування. Посилання на те, що вказаний договір є договором інвестування суперечить положення законодавства.

У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині першій статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правовідносини сторін договору про фінансування будівництва регулюються законами України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та «Про інвестиційну діяльність».

Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» в редакції на момент укладання договору №4/322, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект.

У ч.3 ст.4 Закону в редакції на момент укладання договору, інвестування та фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об`єктів визначаються виключно законами.

Таким чином, вказана норма хоча і є імперативною, але допускає можливість визначення іншими законами інших способів фінансування будівництва об`єктів житлового будівництва.

Так, відповідно до статей 1, 2, 3, 6, 19, 22 Закону України "Про кооперацію" кооперація - це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів; кооперативна організація кооператив або кооперативне об`єднання; кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу. Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність із земель державної або комунальної власності відповідно до закону. Кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України.

Отже, в розумінні застереження, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", житлово-будівельний кооператив можна віднести до одного з альтернативних способів фінансування будівництва, врегульованих іншим законом, а саме Законом України "Про кооперацію".

Вказані висновки викладені у постанові ВС від 05 червня 2018 року у справі № 921/1204/15-г/6, де ВС досліджував спірний договір, предметом якого було здійснення будівництва об`єкта за рахунок коштів членів кооперативу з метою отримання у власність об`єктів житлового будівництва членами кооперативу і суспільством.

За таких обставин, договір асоційованого членства в споживчому товаристві від 14.03.2018 №4/322, що укладений між пайовиком та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» є інвестиційним договором, а посилання на те, що вказаний договір не відповідає положенням чинного законодавства спростовується матеріалами справи та нормою ч.3 ст.4 Закону в редакції на момент укладання договору.

У статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначено, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.

Згідно зі статтею 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав належать речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

За правилами статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

У статті 190 ЦК України визначено, що майно є особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

Отже, у ЦК України визначення майнового права немає, оскільки у статті 190 ЦК України лише зазначено, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

Концепція поняття «майно» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а отже і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі» («Broniowski v. Poland»), заява № 31443/96; пункт 22 рішення від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05).

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Таким чином, майнове право, яке є предметом договору, - це обумовлене право на набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначено у статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У частині першій статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст.876 ЦК України, власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено законом або договором.

Після завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до закону (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 521/19092/17).

У статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 цього Закону).

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 зроблено висновок, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлено право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої на підставі договору був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації.

Захист прав на новостворене майно, прийняте в експлуатацію, у разі невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства.

Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Як вже було зазначено, згідно договору асоційованого членства в споживчому товаристві від 14.03.2018 року №4/322, пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в товариство, з метою забезпечення будівництва будинку за рахунок внесеного Пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього договору, а товариство зобов`язується забезпечити будівництво будинку, і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовику закріплений за ним об`єкт нерухомого майна за умови, виконання пайовиком зобов`язання за цим договором. Розмір частки, зазначений в п.2.1. Договору є остаточним і включає в себе витрати товариства на забезпечення будівництва будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку та його здачі в експлуатацію (паю), а також витрати на утримання товариства та реалізацію заданих цілей і завдань (цільовий внесок).

Належне виконання пайовиком своїх зобов`язань зі сплати паїв визначалося як базова та вирішальна умова, з настанням якої пов`язувався подальший розрахунок і передача йому спірного нерухомого майна.

Так, згідно п.2.1. Договору від 14.03.2018 року №4/322 пайовик в порядку і на умовах, визначених договором зобов`язався внести частку у розмірі 1 708 840,00 гривень.

На підтвердження виконання умов п.2.1. Договору, позивачем було подано:

копії квитанцій до прибуткового касового ордера: №3353 від 15.03.2018, №3425 від 16.03.2018, №3661 від 19.03.2018, №3711 від 20.03.2018, №3931 від 21.03.2018, №3988 від 22.03.2018, №4204 від 23.03.2018, №4264 від 26.03.2018, №4449 від 27.03.2018, №4529 від 28.03.2018, №4698 від 29.03.2018, №4780 від 30.03.2018, №4935 від 02.04.2018, №5022 від 03.04.2018, №5138 від 04.04.2018, №5217 від 05.04.2018, №5339 від 06.04.2018, №5423 від 10.04.2018, №5971 від 18.04.2018, №6056 від 19.04.2018, №5971 від 18.04.2018, №9354 від 03.07.2018, №9490 від 05.07.2018, №9522 від 06.07.2018, №2140 від 04.03.2019, №2173 від 05.03.2019, №4654 від 04.06.2019, №4683 від 05.06.2019, №5247 від 01.07.2019, №5259 від 02.07.2019, №5297 від 03.07.2019, №1604 від 10.03.2020, №1612 від 11.03.2020, №2165 від 21.04.2020, №2166 від 22.04.2020, №2972 від 12.06.2020, №2997 від 15.06.2020, №3019 від 16.06.2020, №526 від 01.02.2021, №547 від 02.02.2021, №974 від 11.03.2021, №979 від 12.03.2021.

Загальний розмір сплачених внесків становить 1 733 597,00 гривень, тобто, пайовик виконав вимоги п.2.1. Договору від 14.03.2018 року №4/322 у повному обсязі.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що ОСОБА_1 в розумінні наведених вище норм є інвестором, а тому, у зв`язку із виконанням вказаних умов, СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» мало б передати ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна, що за ним закріплений згідно специфікації, визначеної у договорі.

В свою чергу, як вже встановлено рішенням Господарського суду Одеської області від 01 квітня 2025 року у справі № 916/4928/24, договір про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчим товариства "СУЗІР`Я БУДОВА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" визнано недійсним з моменту укладення. Застосовано наслідки недійсності правочину та визнано відсутніми передбачені Договором про спільну діяльність № 1/Г-19 від 29.08.2016 права у Товариства з обмеженою відповідальністю "УВГП-СИСТЕМА", Споживчого товариства "СУЗІР`Я БУДОВА", Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУБУД" щодо об`єктів будівництва та збудованих об`єктів на земельній ділянці по АДРЕСА_4 .

Ухвалюючи рішення, суд виходив із того, що договір укладений без погодження із Південним УКБ як цього вимагають підпункт «і» пункту 4.1 та пункт 8.1 Договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004, відповідно до яких Замовник і Пайовик мають узгодити шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору, всі права третіх осіб на загальну площу житла, що має придбатися в порядку пайової участі; передача Сторонам своїх прав та обов`язків за цим Договором третім особам допускається лише за письмовою згодою обох сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору.

Відповідно до ч.5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Під час розгляду справи позивач не спростував ту обставину, що договір від 29.08.2016 №1/Г-19 було укладено без погодження з ПУКБ МОУ.

Наявність в ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» обов`язку узгоджувати з ПУКБ МОУ права третіх осіб на загальну площі житла підтверджується копією договору №227/УПБ-70Д від 25.11.2004.

У постанові КГС ВС від 29 серпня 2025 року у справі №916/4928/24, предметом якої було визнання недійсним договору про спільну діяльність від 29.08.2016 року №1/Г-19, укладеного між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ «БАУБУД», застосування наслідків недійсності правочину та визнання відсутніми прав, Верховний Суд зазначив, що скаржник не є стороною спірного договору, що обґрунтовано було враховано судом апеляційної інстанції. У той час як права та обов`язки пайовика та СТ «Сузір`я Будова» (одного з відповідачів у даній справі), що виникли та існують із укладеного між ними договору асоційованого членства, в силу закону не можуть впливати на правовідносини дійсності/недійсності договору укладеного у 2016 році між ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», СТ «СУЗІР?Я БУДОВА» та ТОВ «БАУБУД». Колегія суддів вказала, що питання виконання/невиконання умов договору асоційованого членства в Споживчому товаристві від 14.03.2018 №4/322, укладеного між пайовиком та СТ «Сузір`я Будова», має розглядатись у межах дії даного договору. При цьому такі обставини не охоплюються предметом спору у справі, що переглядається. Вказана позиція також висловлена у постанові КГС ВС від 10 грудня 2025 року у справі № 916/4928/24.

Вказане свідчить про те, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» укладаючи договори асоційованого членства у споживчому товаристві та зобов`язуючись передати закріплений за пайовиком об`єкт нерухомого майна фактично не мало право вирішувати питання про відчуження таких об`єктів нерухомого майна, оскільки, такі дії не були погоджені із ПУКБ МОУ, як особою, яка є правокористувачем земельної ділянки, де здійснювалося будівництво житлового будинку та особи, яка є фактичним замовником будівництва та яка відповідно до закону набуває право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна після завершення його будівництва.

При підписанні договору асоційованого членства ОСОБА_1 , діючи як пайовик, мав об`єктивну можливість та не був обмежений у праві перевірити, чи володіє СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» повноваженнями щодо розпорядження та передачі об`єктів нерухомості третім особам.

На Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який є у вільному доступі позивач за первісним позовом могла ознайомитися із сертифікатом ІУ 113182261343 щодо об`єкта будівництва «Будівництво житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 . 1 черга будівництва (ІV пусковий комплекс)» що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , та встановити, що замовником будівництва є ПУКБ МОУ, генеральним підрядником КП «БУДОВА, а СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» не належить до кола осіб, які беруть участь у будівництві.

Вказана обставина також могла бути встановлена з Державного реєстру речових право на нерухоме майно, де саме ПУКБ МОУ визначено як правокористувач земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Вказана обставина не заперечується позивачем у позові.

Суд також зауважує, що покладання на будь-яких третіх осіб відповідальності за зобов`язання, взяті СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» перед пайовиком за відсутності згоди такої особи є недопустимим.

Враховуючи те, що право позивача за первісним позовом на об`єкт будівництва не було погоджено з ПУКБ МОУ, як замовника будівництва та правокористувача земельної ділянки, беручи до уваги те, що у СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» були відсутні будь-які майнові права (в тому числі, володіння, користування або розпорядження) щодо об`єктів нерухомого майна, які входить до складу об`єкту будівництва, а зобов`язання щодо передання позивачеві об`єктів будівництва відбулося поза волею ПУКБ МОУ, суд вважає, що підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на об`єкти нерухомого майна відсутні, при цьому, останній не позбавлений права ініціювати в судовому порядку питання щодо невиконання або неналежного виконання умов договорів асоційованого членства, зокрема, ініціювати питання про застосування заходів відповідальності сторін, що визначені у розділі 5 Договору.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі №761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Незалучення до участі у справі іншої особи, як належного співвідповідача, за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті, є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 20 січня 2021 року у справі№ 203/2/19 (провадження № 61-6983св20).

Визначення відповідачів, предмет спору та підстави позову є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів і обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується останнім під час розгляду справи. Визначення складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладено в пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Таким чином, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі № 910/15792/20).

За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі № 910/7122/17).

Як вже було встановлено судом, саме ПУКБ МОУ є замовником будівництва та правокористувачем земельної ділянки, де здійснювалося будівництво об`єкта нерухомого майна.

Зі змісту акту приймання-передачі майнових прав від 15.07.2025, що підписаний між ПУКБ МОУ та ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», об`єкти будівництва, на які позивачка за первісним позовом просить визнати право власності не були передані ТОВ «УВГП-СИСТЕМА».

Тобто, речове право на спірні об`єкти нерухомого майна залишилися у ПУКБ МОУ, а тому, саме ПУКБ МОУ є належним відповідачем у справі та саме за рахунок нього можна задовольнити позовні вимоги.

Беручи до уваги те, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА», СТ «СУЗІР`Я ПЛЮС», ТОВ «УВГП-СИСТЕМА», ТОВ «БАУБУД» та КП «БУДОВА» не є належними відповідачами, оскільки саме ПУКБ МОУ є особою, за рахунок якої можна було б задовольнити позовні вимоги, враховуючи те, що підстави для визнання права власності на об`єкти будівництва за позивачем відсутні, оскільки, СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» зобов`язалося передати спірні об`єкти нерухомого майна за відсутності у нього такого права, без погодження та поза волею ПУКБ МОУ, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання права власності.

Розглядаючи зустрічну позовну заяву, суд дійшов до наступних висновків.

У зустрічному позові Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України просить визнати недійсним договір асоційованого членства у споживчому товаристві від 14.03.2018 року №4/322, укладений між СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» і ОСОБА_1 .

Як вже було встановлено, 14 березня 2018 року між СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ОСОБА_1 було укладено договір асоційованого членства в споживчому товаристві №4/322, за яким пайовик зобов`язується прийняти участь в реалізації статутних цілей і завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї частки в товариство, з метою забезпечення будівництва будинку за рахунок внесеного Пайовиком паю, а також прийняти на себе в розмірі цільового внеску частину витрат, пов`язаних з утриманням товариства і реалізацією статутних цілей і завдань, на умовах цього договору, а товариство зобов`язується забезпечити будівництво будинку, і після здачі будинку в експлуатацію передати пайовику закріплену за ним квартиру за умови, виконання пайовиком зобов`язання за цим договором. Розмір частки, зазначений в п.2.1. Договору є остаточним і включає в себе витрати товариства на забезпечення будівництва будинку та виконання всіх необхідних дій для завершення будівництва будинку та його здачі в експлуатацію (паю), а також витрати на утримання товариства та реалізацію заданих цілей і завдань (цільовий внесок).

У п.1.4. Договору зазначено, що характеристика квартири закріплюється в додатку №1 («Специфікація» до даного договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно додатку №1 до договору асоційованого членства в споживчому товаристві від 14.03.2018 року №4/322, квартира яку товариство зобов`язалося передати пайовику після здачі будинку в експлуатацію та виконання пайовиком умов договору характеризується наступними ознаками:

- місце знаходження будинку АДРЕСА_4 ;

- секція 4;

- поверх 23;

- будівельний номер квартири 322;

- загальна площа квартири 71,8 кв.м.;

- кількість кімнат 2 (дві).

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» неправомірно набуло право за договором віл 29.08.2016 №1/Г-19 та не мало право укладати з іншими особами договори асоційованого членства. Оскільки, СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» укладало такі договори на підставі недійсного договору, то відповідно договори асоційованого членства також є недійсними.

Проте, з вищевказаними доводами ПУКБ МОУ не можна погодитися з огляду на наступне.

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

- пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину;

- встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (такий висновок міститься у пункті 53 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16).

Свобода договору, яка передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, і свобода підприємницької діяльності, яка полягає у самостійному здійсненні без обмежень будь-якої підприємницької діяльність, не забороненої законом, є ключовими засадами цивільного права та господарського права, закріпленими у статтях 3, 627 ЦК України, статтях 6, 43 Господарського кодексу України. Визнання договору недійсним за позовом третьої особи, не сторони договору, є суттєвим втручанням держави у зазначені принципи і порушений інтерес особи має бути таким, що вимагає такого втручання і таке втручання має бути єдиним можливим способом виправлення правової ситуації

Такий висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20.

Отже, крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 387/515/18.

Водночас у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Поряд з цим у названих постановах Верховного Суду також відзначено, що у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за зустрічним позовом не є безпосереднім учасником правовідносин, що виникли за договорами асоційованого членства.

У вказаному договорі жодним чином не вирішувалися питання про права та інтереси позивача за зустрічним позовом.

У той час права та обов`язки позивача за зустрічним позовом виникли на підставі Договору про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 25.11.2004 №227/КПБ-70Д, а тому, не можуть впливати на правовідносини щодо дійсності або недійсності договору асоційованого членства у споживчому товаристві, що укладені між ОСОБА_1 та СТ «СУЗІР`Я БУДОВА».

Суд наголошує, що в ході судового розгляду первісних позовних вимог не було встановлено правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання за ним права власності на нерухоме майно, зазначене в договорі асоційованого членства в споживчому товаристві. Такий висновок зумовлений тим, що СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» не володіло необхідним обсягом правомочностей власника щодо володіння, користування чи розпорядження цим майном.

Суд вважає, що оспорюваними договорами жодним чином не порушені права, свободи та законні інтереси ПУКБ МОУ, у зв`язку з чим, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічної позовної заяви.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Також, Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на вищевикладене, відсутні підстави наводити доводи іншим аргументам учасників справи.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Сузір`я Будова», Споживчого товариства «Сузір`я Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання права власності та стягнення штрафу залишити без задоволення.

Зустрічну позовну заяву Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до ОСОБА_1 та Споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА» про визнання договору недійсним залишити без задоволення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30-ти днів з дати складання повного тексту рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 08 червня 2026 року.

Суддя Р. Д. Абухін

28.05.26